Безводна композиція, що містить пестицид і співполімери з групами сульфонових кислот

Реферат: Даний винахід стосується композиції, що містить a) щонайменше 1 мас. % співполімеру, синтезованого з мономерів М, що містять і) щонайменше один етиленненасичений мономер М1, що включає групи сульфонових кислот, іі) щонайменше один мономер М2, вибраний з С1-С4 алкіл(мет)акрилатів, і ііі) щонайменше один мономер М3, вибраний з Сб-С22 алкіл(мет)акрилатів; b) щонайменше 10 мас. % органічного розчинника; c) не більше ніж 10 мас. % води; d) щонайменше 1 мас. % нерозчинного в воді пестициду; і e) щонайменше 1 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Далі пропонується спосіб одержання цієї композиції за допомогою поєднання співполімеру, органічного розчинника, нерозчинного в воді пестициду і неіоногенної поверхнево-активної речовини. Крім того, винахід стосується агрохімічного застосування композиції. UA 109164 C2 (12) UA 109164 C2 UA 109164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Даний винахід відноситься до композиції, що містить a) щонайменше 1 мас. % співполімеру, синтезованого з мономерів M, що містять i) щонайменше один етиленненасичений мономер M1, що включає групи сульфонових кислот, ii) щонайменше один мономер M2, вибраний з C1-C4 алкіл(мет)акрилатів, і iii) щонайменше один мономер M3, вибраний з C6-C22 алкіл(мет)акрилатів; b) щонайменше 10 мас. органічного розчинника; c) не більше ніж 10 мас. % води; d) щонайменше 1 мас. % нерозчинного в воді пестициду; і e) щонайменше 1 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Далі надається спосіб одержання цієї композиції за допомогою поєднання співполімеру, органічного розчинника, нерозчинного в воді пестициду й неіоногенної поверхнево-активної речовини. Крім того, винахід відноситься до способу боротьби з фітопатогенними грибами і/або з небажаним ростом рослин і/або з небажаними комахами або з ураженням кліщами і/або регулювання росту рослин, при якому композицією впливають на відповідних шкідників, їх місце мешкання або на рослини, що підлягають захисту від відповідних шкідників, на ґрунт і/або на небажані рослини і/або на сільськогосподарські культури і/або їх місце розповсюдження. Далі винахід відноситься до посівного матеріалу, що містить композицію. Даний винахід також охоплює комбінації переважних ознак з іншими переважними ознаками. Агрохімічні склади, що містять співполімери з групами сульфонових кислот, загалом, є відомими. WO 2010/063672 розкриває агрохімічні композиції, що містять діючу агрохімічну речовину і співполімер, який може бути одержаний шляхом полімеризації в особливій суміші розчинників, що містить олефіново-ненасичену сульфонову кислоту і щонайменше два структурно різних похідних акрилової кислоти. WO2006/111327 розкриває препарат, що містить коназоловий фунгіцид, інший пестицид, і співполімер, синтезований з нейтрального мономера і з мономера, що включає групи сульфонових кислот. Стабілізація нерозчинних у воді пестицидів в агрохімічних складає є важкою. Особливо в рідких складах пестициди мають тенденцію до кристалізації, зокрема при низьких температурах. Також важко приготувати високі концентрації нерозчинних у воді пестицидів. Часто необхідні інгібітори кристалізації є розчинними в складах тільки при низьких концентраціях. Тому задача даного винаходу полягала в тому, щоб подолати ці недоліки. Задача вирішується за допомогою композиції, що містить a) щонайменше 1 мас. % співполімеру, синтезованого з мономерів M, що містять i) щонайменше один етиленненасичений мономер M1, що включає групи сульфонових кислот, ii) щонайменше один мономер M2, вибраний з C1-C4 алкіл(мет)акрилатів, і iii) щонайменше один мономер M3, вибраний з C6-C22 алкіл(мет)акрилатів; b) щонайменше 10 мас. органічного розчинника; c) не більше ніж 10 мас. % води; d) щонайменше 1 мас. % нерозчинного в воді пестициду; і e) щонайменше 1 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Придатні етиленненасичені мономери M1, що включають групи сульфонових кислот представляють собою мономери формули (I), R R 2 X O 50 3 C H2 R n SO3H (I) 1 в якій n означає від 0 до 10; 5 X означає O або NR ; 1 R означає водень або метил; 2 3 R і R незалежно один від іншого означають водень або від C1 до C6 алкіл; і 1 UA 109164 C2 5 5 10 R означає водень, алкіл, арил, алкіларил, арилалкіл, алкоксіалкіл, арилоксіалкіл, алкоксіарил, гідроксіалкіл, (ді)алкіламіноалкіл, (ді)алкіламіноарил, (ді)ариламіноалкіл, алкілариламіноалкіл або алкілариламіноарил, причому арильні радикали можуть бути одноразово або багаторазово заміщеними, їх солі або суміші кислот і солей. 2 3 X переважно означає O або NH. R і R незалежно один від іншого переважно означають водень або метил. Переважно n означає 1. Солі сульфонових кислот і інших кислот переважно представляють собою солі металів, більш переважно солі лужних металів, такі як солі літію, натрію і калію, або амонієві солі. Особливо переважними мономерами M1 є 2-акриламідо-2-метилпропансульфонова кислота 1 2 3 (AMPS) (Ia) (тобто, формула (I), де X=NH, R = водень, R =R = метил, і n=1) O SO3H N H 15 (Ia) 1 2 і 2-сульфоетилметакрилат (SEMA) (Ib) (тобто, формула (I), де X = кисень, R = метил, R =R = водень, і n=1). 3 O SO3H O (Ib) 20 25 30 35 40 45 50 Мономер M1 представляє собою, зокрема, 2-акриламідо-2-метилпропансульфонову кислоту (AMPS). Група сульфонової кислоти може бути присутньою в кислотній формі або у формі солі або у вигляді суміші кислотної форми і форми солі, перевага надається кислотній формі. Альтернативним варіантом є використання мономерів у формі солі й здійснення послідовного часткового або повного протонування кислотних груп мономерних одиниць, розташованих у полімері, або використання кислотної форми мономерів і здійснення послідовної часткової або повної нейтралізації кислотних груп мономерних одиниць, розташованих у полімері. Як представника всіх цих форм використовують термін "сульфонова кислота" або "кислота". Мономери M2 вибрані з C1-C4 алкіл(мет)акрилатів, таких як метил, етил, пропіл, ізопропіл, nбутил, ізобутил, або трет-бутилакрилат, або метил, етил, пропіл, ізопропіл, n-бутил, ізобутил або трет-бутил метакрилат. Вираз "(мет)акрилат" може означати акрилат, метакрилат або суміші акрилату й метакрилату. Переважними мономерами M2 є C 1-C2 алкіл(мет)акрилати. В іншому переважному варіанті здійснення переважними є C1-C4 алкілметакрилати, більш переважно метилметакрилат або етилметакрилат, зокрема метилметакрилат. Також можуть використовуватися суміші зазначених вище мономерів. Мономери M3 вибрані з C6-C22 алкіл(мет)акрилатів, причому алкільні радикали можуть представляти собою октил, 2-етилгексил, децил, ізодецил, ундецил, додецил, тридецил, тетрадецил, пентадецил, гексадецил, гептадецил, октадецил і/або ейкозил. Алкільні радикали можуть бути лінійними або розгалуженими, і переважно лінійними. Переважними алкільними радикалами є такі з довжиною ланцюга від C8 до C20 алкіл, більш переважно від C10 до C18 алкіл, більш переважно від C11 до C15 алкіл, і зокрема від C12 до C14 алкіл. Рівним чином переважними є суміші зазначених вище C6-C22 алкіл(мет)акрилатів, і переважними є суміші щонайменше двох різних C6-C22 алкіл(мет)акрилатів. Вираз "(мет)акрилат" може означати акрилат, метакрилат або суміші акрилату й метакрилату, переважно з C6-C22 алкілакрилатами. Мономери M переважно включають щонайменше два мономери M3 (тобто, два структурно різних мономери M3). Мономери M переважно включають i) щонайменше один мономер M1 формули (I), ii) щонайменше один мономер M2, вибраний з C1-C4 алкіл(мет)акрилатів, і iii) щонайменше один мономер M3, вибраний з C8-C20 алкіл(мет)акрилатів. Мономери M більш переважно включають i) щонайменше один мономер M1, вибраний з AMPS і/або SEMA, ii) щонайменше один мономер M2, вибраний з C1-C4-алкіл(мет)акрилатів, і 2 UA 109164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 iii) щонайменше один мономер M3, вибраний з C8-C20 алкіл(мет)акрилатів. В другом, особливо переважному варіанті здійснення мономери M включають i) щонайменше один мономер M1 формули (I), ii) щонайменше один мономер M2, вибраний з C1-C2 алкіл(мет)акрилатів, і iii) щонайменше один мономер M3, вибраний з C10-C18 алкіл(мет)акрилатів. В іншому, особливо переважному варіанті здійснення мономери M включають i) щонайменше один мономер M1 формули (I), ii) щонайменше один мономер M2, вибраний з C1-C2 алкіл(мет)акрилатів, і iii) щонайменше два мономери M3, вибраний з C10-C18 алкіл(мет)акрилатів. Співполімери, які можуть бути одержані згідно з винаходом, в основному мають середню молярну масу Mw в межах від 1000 до 100000 г/моль, переважно від 2000 до 50000 г/моль, більш переважно від 2000 до 30000 г/моль. Середня молярна маса MN в основному знаходиться в межах від 1000 до 50000 г/моль, переважно від 1000 до 15000 г/моль, більш переважно від 2000 до 8000 г/моль. Вміст мономерів M у співполімері, як правило, складає щонайменше 85 мас. %, переважно щонайменше 90 мас. %, більш переважно щонайменше 95 мас. %, і зокрема щонайменше 98 мас. %. По вибору співполімер може включати молекули вільно-радикального ініціатора. Крім того, мономери M1, M2, і M3, співполімер, синтезований з етиленненасичених мономерів M можуть включати інші мономери M4. Інші мономери можуть представляти собою будь-які етиленненасичені мономери. Звичайно вони представляють собою мономери, які мають здатність до вільно-радикальної співполімеризації. Мономери M типово включають не більше ніж 15 мас. % мономерів M4, переважно не більше ніж 10 мас. %, більш переважно не більше ніж 5 мас. %, і більш переважно не більше ніж 2 мас. %. Мономери M типово включають від 1 мас. % до 60 мас. %, переважно від 5 мас. % до 50 мас. %, і більш переважно від 10 мас. % до 40 мас. % мономера M1, в перерахунку на загальну вагу мономерів M. Мономери M типово включають від 10 мас. % до 90 мас. %, переважно від 20 мас. % до 80 мас. %, більш переважно від 20 мас. % до 70 мас. %, і зокрема від 40 мас. % до 60 мас. % мономера M2, в перерахунку на загальну вагу мономерів M. Мономери M типово включають від 1 мас. % до 50 мас. %, переважно від 5 мас. % до 30 мас. %, і більш переважно від 10 мас. % до 25 мас. % мономера M3, в перерахунку на загальну вагу мономерів M. Мономери M переважно включають i) від 1 мас. % до 60 мас. % мономера M1, ii) від 10 мас. % до 90 мас. % мономера M2, і iii) від 1 мас. % до 50 мас. % мономера M3, в перерахунку на загальну вагу мономерів M. Мономери M більш переважно включають i) від 5 мас. % до 50 мас. % мономера M1, ii) від 20 мас. % до 70 мас. % мономера M2, і iii) від 5 мас. % до 30 мас. % мономера M3, в перерахунку на загальну вагу мономерів M. Мономери M найбільш переважно включають i) від 10 мас. % до 40 мас. % мономера M1, ii) від 40 мас. % до 70 мас. %мономера M2, і iii) від 10 мас. % до 25 мас. % мономера M3, в перерахунку на загальну вагу мономерів M. Долі мас. % всіх мономерів M типово в сумі складають 100 мас. %. Співполімер може бути одержаний відомими способами одержання, як описано, наприклад, у WO 2005/046328 або WO 2006/111327. Переважно співполімер одержують шляхом вільно-радикальної полімеризації мономерів M або (i) в суміші розчинників, що складається з води і щонайменше одного органічного розчинника, що має точку кипіння < 140 °C або (ii) в одному або декількох чистих спиртах. Можуть використовуватися способи вільної або регульованої, переважно вільної, радикальної полімеризації реакційної суміші, яка містить щонайменше один ініціатор. Суміш розчинників переважно вибирають так, що утворені мономери і, відповідно, співполімер є розчинними. Розчинний в даному випадку, у сенсі винаходу, охоплює не тільки справжній розчин, але також і дисперсію, яка подрібнена настільки тонко, що не утворюється помутніння. Полімеризацію можна здійснювати у вигляді реакції періодичної дії, напівперіодичним способом або безперервним способом. Як правило, полімеризацію здійснюють у розчині. 3 UA 109164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Час реакції в основному знаходиться в діапазоні між 1 і 48 год., переважно в межах від 2 до 24 год., і найбільш переважно в межах від 4 до 24 год. Температурний інтервал, в межах якого може проходити реакція, в основному складає від 20 до 200 °C, переважно від 30 до 120 °C, і найбільш переважно від 40 до 70 °C. Як ініціатори для вільно-радикальної полімеризації використовують типові речовини, що утворюють радикали. Переважно ініціатор вибирають з групи азосполук, пероксидних сполук або гідропероксидних сполук. Приклади включають пероксид ацетилу, пероксид бензоїлу, пероксид лауроїлу, трет-бутилпероксиізобутират, капроїлпероксид, гідропероксид кумена, азобіс(ізобутиронітрил), 2,2-азобіс(2-метилбутиронітрил), 2,2'-азобіс(2-метилпропіонамідин) дигідрохлорид, і 2,2'-азобіс[2-(2-імідазолін-2-іл)пропан]дигідрохлорид. Слід мати на увазі, що також можна використовувати суміші ініціаторів. Відповідно до першого варіанту способу, що пропонується у винаході, полімеризацію здійснюють у суміші розчинників, яка містить воду і щонайменше один розчинний у воді органічний розчинник, що має точку кипіння менше ніж 140 °C (варіант (i)). Переважним є варіант (i). Відповідно до другого варіанту способу, що пропонується у винаході, полімеризацію здійснюють в одному або декількох чистих спиртах (варіант (ii)). Суміш розчинників, "що містить воду" в контексті винаходу означає, що в реакційній суміші є щонайменше 1 мас. % води, в перерахунку на загальну вагу всіх речовин, що входять у склад способу. Переважно є від 1 мас. % до 80 мас. % більш переважно від 1 мас. % до 50 мас. % найбільш переважно від 1 мас. % до 30 мас. % і більш переважно від 5 мас. % до 30 мас. % води. Придатні органічні розчинники в принципі включають всі розчинники, що мають точку кипіння менше ніж 140 °C. Переважними розчинниками є розчинники, що здатні змішуватися з водою і які мають точку кипіння ≤ 120 °C. Особливо переважними органічними розчинниками є спирти, прості ефіри й нітрили. Приклади зокрема переважних спиртів включають метанол, етанол, nпропанол (1-пропанол), ізопропанол (2-пропанол), n-бутанол (1-бутанол), втор-бутанол (2бутанол), трет-бутанол (2-метилпропан-2-ол), 1-пентанол, 2-пентанол, 3-пентанол, 2метилбутанол, 3-метилбутан-2-ол і 2,2-диметилпропанол. Виключно переважними спиртами є метанол, етанол, n-пропанол (1-пропанол), й ізопропанол (2-пропанол). Найбільш особлива перевага надається ізопропанол(2-пропанол)у. Придатні прості ефіри включають в принципі всі прості або змішані прості ефіри, які можуть бути одержані реакцією зазначених вище спиртів. Далі придатними є циклічні прості ефіри, такі як тетрагідрофуран, тетрагідропіран і діоксан. Особливо придатними простими ефірами є діетиловий ефір, тетрагідрофуран і діоксан. Головним чином переважним є тетрагідрофуран, переважно як співрозчинник. Придатними нітрилами є ацетонітрил і пропіонітрил. Головним чином переважним є ацетонітрил. Переважні суміші розчинників насамперед включають подвійні суміші води й спирту. Особливо переважною є подвійна суміш води й ізопропанолу або води і метанолу. Найбільш переважною є подвійна суміш води й ізопропанол(2-пропанол)у. По-друге переважними є потрійні суміші води, спирту й простого ефіру, в цьому випадку зокрема переважною є суміш води, ізопропанолу і тетрагідрофурану. Полідисперсність і молекулярна вага довільного вільно-радикального співполімеру може регулюватися при необхідності за допомогою варіації відношення ініціатор/мономер, часу подачі субстратів, зокрема часу подачі розчину ініціатора у порівнянні з часом подачі мономерного розчину(ів), за допомогою варіації вмісту спирту, більш переважно вмісту ізопропанолу, суміші розчинників, і за допомогою концентрації полімеризації. Якщо вибирають коротку подачу ініціатора і/або високий вміст ізопропанолу (регулятор або агент передачі ланцюга) в суміші розчинників, і/або якщо вибирають низьку концентрацію полімеризації (високе відношення регулятор/мономер), то одержані полідисперсності в основному є відносно низькими. Відповідно до винаходу, метою є дуже вузький молекулярно-ваговий розподіл, тому що співполімери з більш високими молярними масами є менше розчинними у воді, а це означає, що агрохімічні композиції діючих речовин іноді проявляють знижену стабільність. Завдяки застосуванню регуляторів або агентів передачі ланцюга з групи меркаптанів, таких як меркаптоетанол, тіогліцерин або 1-додецил меркаптан, можливо, при бажанні, досягти подальшого зниження полідисперсності співполімеру. Молярні маси Mw і Mn і відповідно полідисперсність визначають за допомогою ексклюзійної хроматографії. Калібровочні агенти, які можуть застосовуватися представляють собою комерційні полістиролові або полі(етиленоксид)ні калібровочні набори. 4 UA 109164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 При бажанні співполімер може бути виділений і оброблений. Обробку здійснюють відомим способом, з яким добре знайомий спеціаліст в даній галузі техніки, наприклад, шляхом стадії попереднього фільтрування. На вибір це дозволяє видалити побічний продукт 2-аміно-2метилпропансульфонову кислоту. При необхідності, згодом може бути видалений розчинник. Приклади звичайних способів видалення розчинника включають розпилювальне сушіння, випарювання при зниженому тиску, сушку виморожуванням і випарювання при атмосферному тиску на вибір з підвищеною температурою. Крім того, придатні способи сушіння включають сушіння в сушарці з псевдозрідженим шаром. Іншим варіантом є застосування розчину співполімеру, який одержують способом без обробки. Поняття пестициди визначає щонайменше одну діючу речовину, вибрану з групи фунгіцидів, інсектицидів, нематоцидів, гербіцидів, сафенерів і/або регуляторів росту. Переважними пестицидами є фунгіциди, інсектициди, гербіциди і регулятори росту. Особливо переважними пестицидами є фунгіциди. Також можуть застосовуватися суміші пестицидів з двох або декількох зазначених вище класів. Спеціаліст в даній галузі техніки добре обізнаний з такими пестицидами, які можна найти, наприклад, в Pesticide Manual, 15th Ed. (2009), The British Crop Protection Council, London. Придатні інсектициди представляють собою інсектициди з класів карбаматів, фосфорорганічних сполук, хлорорганічних інсектицидів, фенілпіразолів, піретроїдів, неонікотиноїдів, спіносинів, авермектинів, мільбеміцинів, аналогів ювенільного гормону, алкілгалогенідів, оловоорганічних сполук, аналогів нереістоксину, бензоїлсечовин, діацилгідразинів, METI акарицидів, а також інсектициди, такі як хлорпікрин, піметрозин, флонікамід, клофентезин, гекситіазокс, етоксазол, диафентіурон, пропаргит, тетрадифон, хлорфенапір, DNOC, бупрофезин, циромазин, амітраз, гидраметилнон, ацеквіноцил, флуакрипірим, ротенон або їх похідні. Придатні фунгіциди представляють собою фунгіциди з класів динітроанілінів, аліламінів, анілінопіримідинів, антибіотиків, ароматичних вуглеводнів, бензолсульфонамідів, бензимідазолов, бензізотіазолів, бензофенонів, бензотіадіазолів, бензотріазинів, бензилкарбаматів, карбаматів, карбоксамідів, амідів карбонової кислоти, хлоронітрилів, ціаноацетамідоксимів, ціаноімідазолів, циклопропанкарбоксамідів, дикарбоксимідів, дигідродіоксазинів, динітрофенілкротонатів, дитіокарбаматів, дитіоланів, етилфосфонатів, етиламінотіазолкарбоксамідів, гуанідинів, гідрокси-(2-аміно-)піримідинів, гідроксіанілідів, імідазолів, імідазолінонів, неорганічних речовин, ізобензофуранонів, метоксіакрилатів, метоксикарбаматів, морфолинів, N-фенілкарбаматів, оксазолідиндіонів, оксиміноацетатів, оксиміноацетамідів, нуклеозидів пептидиліримідину, фенілацетамідів, феніламідів, фенілпіролів, фенілсечовин, фосфонатів, фосфоротіолатів, фталамових кислот, фталімідів, піперазинів, піперидинів, пропіонамідів, піридазинонів, піридинів, піридинілметилбензамідів, піримідинамінів, піримідинів, піримідинонгідразонів, піролоквінолинонів, квіназолінонів, хінолінів, хінонів, сульфамідів, сульфамоїлтріазолів, тіазолкарбоксамідів, тіокарбаматів, тіокарбаматів, тіофанатів, тіофенкарбоксамідів, толуамідів, сполук трифенілолова, тріазинів, тріазолів. Придатними гербіцидами є гербіциди класів ацетамідів, амідів, арилоксифеноксипропіонатів, бензамідів, бензофурану, бензойних кислот, бензотіадіазинонів, біпіридилію, карбаматів, хлорацетамідів, хлоркарбонових кислот, циклогександионів, динітроанілінів, динітрофенолу, простих дифенілових ефірів, гліцинів, імідазолінонів, ізоксазолів, ізоксазолідинонів, нітрилів, N-фенілфталімідів, оксадіазолів, оксазолідиндіонів, оксіацетамідів, феноксикарбонових кислот, фенілкарбаматів, фенілпіразолів, фенілпіразолинів, фенілпіридазинів, фосфінових кислот, фосфорамідатів, фосфордитіоатів, фталаматів, піразолів, піридазинонів, піридинів, піридинкарбонових кислот, піридинкарбоксамідів, піримідиндіонів, піримідиніл(тіо)бензоатів, хінолінкарбонових кислот, семікарбазонів, сульфоніламінокарбонілтріазолінонів, сульфонілсечовин, тетразолінонів, тіадіазолів, тіокарбаматів, тріазинів, тріазинонів, тріазолів, тріазолінонів, тріазолокарбоксамідів, триазолoпіримідинів, трикетонів, урацилів і сечовин. Нерозчинні у воді пестициди можуть мати розчинність у воді до і включаючи 10 г/л при 20 °C. Їх розчинність у воді переважно складає не більше ніж 1 г/л, більш переважно не більше ніж 0.5 г/л. Приклади придатних нерозчинних у воді пестицидів (розчинність у воді при 20 °C у кожному випадку в дужках) представляють собою піраклостробін (1.9 мг/л), епоксиконазол (7 мг/л), прохлораз (34 мг/л), метконазол (30 мг/л), і/або фенпропіморф (4 мг/л). Нерозчинний у воді пестицид, як правило, має температуру плавлення щонайменше у 30 °C, переважно щонайменше в 50 °C, більш переважно щонайменше у 70 °C, і найбільш переважно щонайменше у 100 °C. Нерозчинний у воді пестицид переважно знаходиться в композиції в розчиненому вигляді. Це означає, що звичайно щонайменше 90 мас. %, переважно щонайменше 99 мас. %, нерозчинного у воді пестициду знаходяться в розчиненому вигляді. 5 UA 109164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Крім нерозчинного у воді пестициду, композиція може також містити інші пестициди. Інший пестицид може бути присутнім в розчиненому вигляді або у вигляді твердих частинок (наприклад, у суспензії). Композиція містить щонайменше один органічний розчинник, а також, наприклад, один, два, три або чотири різних розчинника. Переважно композиція містить щонайменше два органічних розчинника. Органічні розчинники переважно включають розчинники, такі як фракції мінеральних олій від середньої до високої точок кипіння, такі як гас і дизельна олива, а також кам'яновугільні олії, а також масла рослинного або тваринного походження, аліфатичні, циклічні й ароматичні вуглеводні, наприклад, парафіни, тетрагідронафталін, алкіловані нафталіни або їх похідні, алкіловані бензоли і їх похідні, спирти, такі як метанол, етанол, пропанол, бутанол і циклогексанол, гліколі, кетони, такі як циклогексанон і гамма-бутиролактон, диметиламіди жирних кислот, алкіленкарбонати, жирні кислоти, ДМСО, алкілалканоати; або N-метилпіролідон. В принципі, можна використовувати суміші розчинників, а також суміші зазначених вище органічних розчинників і води. Переважні органічні розчинники включають щонайменше один (переважно щонайменше два) алкілалканоат(и), такі як складні ефіри жирної кислоти, діефіри двоосновних кислот, ефіри гідроксикислот, і діефіри карбонових кислот. Типово алкілалканоат містить щонайменше один C1-C32 алкільний радикал або C1-C32 алкіленовий радикал. Переважні алкілалканоати представляють собою діефіри двоосновних кислот (такі як лінійні або розгалужені ді-C1-C20 алкілові ефіри лінійних, розгалужених або циклічних аліфатичних C4-C18 двоосновних кислот) і ефіри гідроксикислот (такі як лінійні або розгалужені C 1-C18 алкілові ефіри лінійних або розгалужених аліфатичних C3-C20 гідроксикислот). Також можуть використовуватися суміші зазначених вище алкілалканоатів. В іншому переважному варіанті здійснення щонайменше один органічний розчинник має розчинність у воді при 20 °C не більше ніж в 10 мас. %, переважно не більше ніж 8 мас. %, більш переважно не більше ніж 6 мас. %, і зокрема не більше ніж 3 мас. %. Неіоногенні поверхнево-активні речовини є загальновідомими з рівня техніки. Придатні неіоногенні поверхнево-активні речовини представляють собою поверхнево-активні речовини з класів алкоксилатів, блок-полімерів, N-алкілованих амідів жирних кислот, аміноксидів, складних ефірів або поверхнево-активних речовин на основі цукру. Приклади алкоксилатів представляють собою сполуки, такі як спирти, алкілфеноли, аміни, аміди, арилфеноли, жирні кислоти або ефіри жирних кислот, які були алкоксиловані. Для алкоксилування можна використовувати етиленкосид і/або пропіленоксид, переважно етиленкосид. Прикладами для Nалкілованих амідів жирних кислот є глюкаміди жирних кислот або алканоламіди жирних кислот. Прикладами складних ефірів є ефіри жирних кислот, складні ефіри гліцерину або моногліцериди. Прикладами поверхнево-активних речовин на основі цукру є сорбітани, етоксиловані сорбітани, складні ефіри сахарози і глюкози або алкілполиглюкозиди. Придатними блок-полімерами є блок-полімери типу A-B або A-B-A, що включають блоки з поліетиленоксиду і полипропіленоксиду або типу A-B-C, що включають алканол, поліетиленоксид і поліпропіленоксид. Переважні неіоногенні поверхнево-активні речовини представляють собою поверхнево-активні речовини з класів алкоксилатів і блок-полімерів, більш переважно алкоксилати. Композиція переважно містить щонайменше 3 мас. %, більш переважно щонайменше 5 мас. %, дуже переважно щонайменше 8 мас. %, і зокрема щонайменше 10 мас. % співполімеру, синтезованого з мономерів M. Композиція може містити до 30 мас. %, переважно до 20 мас. %, співполімеру. Переважно композиція містить щонайменше 20 мас. %, більш переважно щонайменше 30 мас. %, дуже переважно щонайменше 40 мас. %, і зокрема щонайменше 50 мас. % органічного розчинника. Композиція може містити до 90 мас. %, переважно до 80 мас. %, органічного розчинника. Композиція переважно містить не більше ніж 8 мас. %, більш переважно не більше ніж 6 мас. %, дуже переважно не більше ніж 5 мас. %, і зокрема не більше ніж 1 мас. % води. Композиція містить переважно щонайменше 3 мас. %, більш переважно щонайменше 6 мас. %, і дуже переважно щонайменше 9 мас. % нерозчинного в воді пестициду. Композиція може містити до 50 мас. %, переважно до 30 мас. %, і більш переважно до 20 мас. % нерозчинного в воді пестициду. Композиція переважно містить щонайменше 3 мас. %, більш переважно щонайменше 6 мас. %, дуже переважно щонайменше 9 мас. %, і зокрема щонайменше 15 мас. % неіоногенної 6 UA 109164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 поверхнево-активної речовини. Композиція може містити до 80 мас. %, переважно до 50 мас. %, більш переважно до 25 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Композиція переважно містить a) щонайменше 3 мас. % співполімеру, синтезованого з мономерів M; b) щонайменше 20 мас. % органічного розчинника; c) не більше ніж 6 мас. % води; d) щонайменше 3 мас. % нерозчинного в воді пестициду; і e) щонайменше 3 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Більш переважно композиція містить a) 2-20 мас. % співполімеру, синтезованого з мономерів M; b) 20-70 мас. % органічного розчинника; c) не більше ніж 6 % мас. % води; d) 1-25 мас. % нерозчинного у воді пестициду; і e) 3-50 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Вагове відношення співполімеру до нерозчинного у воді пестициду може знаходитися в межах від 10: 1 до 1: 10, переважно від 5: 1 до 1: 5, більш переважно від 2: 1 до 1: 2. Композиція типово представляє собою рідку композицію, таку як, наприклад, органічний розчин. Композиція відповідно до винаходу може містити допоміжні засоби для композицій, у цьому випадку вибір допоміжних засобів звичайно визначається залежно від конкретної форми застосування і/або діючої речовини. Приклади придатних композиційних допоміжних засобів представляють собою розчинники, поверхнево-активні сполуки (такі як поверхнево-активні речовини, захисні колоїди, змочувальні агенти і зв'язувальні речовини), органічні і неорганічні загущувачі, бактерициди, за бажанням барвники, і клейкі речовини (наприклад, для обробки посівного матеріалу). Переважні поверхнево-активні сполуки (добавки, змочувальні, адгезійні, диспергувальні або емульгувальні речовини) включають солі лужних, лужноземельних металів і амонієві солі ® ароматичних сульфокислот, наприклад, лігнінсульфокислоти (продукти Borresperse , ® Borregaard, Норвегія), фенолсульфокислоти, нафталінсульфокислоти (продукти Morwet , Akzo ® Nobel, США) і дибутилнафталінсульфокислоти (продукти Nekal , BASF, Німеччина), а також жирні кислоти, алкілсульфонати, алкіларилсульфонати, алкілсульфати, сульфати простих лаурилових ефірів, сульфати спиртів жирного ряду, а також солі сульфатованих гекса-, гепта- і октадеканолів, сульфатовані гліколеві ефіри спиртів жирного ряду, продукти конденсації сульфонованого нафталіну і його похідних з формальдегідом, продукти конденсації нафталіну або нафталінсульфокислот з фенолом і формальдегідом, поліоксіетилен-октилфенольні ефіри, етоксилований ізооктилфенол, октилфенол, нонилфенол, алкілфеніл або трибутилфенілполігліколевий ефір, алкіларил-полиефірні спирти, ізотридециловий спирт, конденсати окису етилену спирту жирного ряду, етоксилована рицинова олія, поліоксіетиленалкілові ефіри або поліоксипропілен-алкілові ефіри, поліглікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складні ефіри сорбіту, лігнінсульфітні відпрацьовані луги і білки, денатуровані білки, полісахариди (наприклад, метилцелюлоза), гідрофобно модифіковані крохмалі, полівініловий ® ® спирт (продукти Mowiol Clariant, Швейцарія), полікарбоксилати (продукти Sokalan BASF, ® Німеччина), поліалкоксилати, полівініламін (продукти Lupamin , BASF, Німеччина), ® поліетиленімін (продукти Lupasol , BASF, Німеччина), полівінілпіролідон і його співполімери. Придатними загущувачами є сполуки, які надають складу модифіковану реологію, тобто, високу в'язкість в стані спокою і низьку в'язкість у рухомому стані. Приклади представляють собою полісахариди, білки (такі як казеїн або желатин), синтетичні полімери або неорганічні шаруваті мінерали. Загущувачі таких видів є комерційно доступними, прикладами є ксантанова ® ® ® смола (Kelzan , CP Kelco, США), Rhodopol 23 (Rhodia, Франція) або Veegum (R.T. Vanderbilt, ® США) або Attaclay (Engelhard Corp., NJ, США). Кількість загущувача в складі регулюється ефективністю загущувача. Спеціаліст в даній галузі техніки вибирає кількість з метою одержати бажану в'язкість складу. Як правило, кількість може складати від 0.01 до 10 мас. %. Бактерициди можуть додаватися для консервації і стабілізації композиції. Прикладами бактерицидів є такі на основі дихлорофену і хеміформалю бензилового спирту, а також ® похідних ізотіазолінону, такі як алкілізотіазолінони і бензізотіазолінони (Acticide MBS від Thor Chemie) В одному переважному варіанті здійснення композиція відповідно до винаходу представлена у вигляді агрохімічного складу. Переважно композиція представлена у вигляді здатного до емульгування концентрату (ЕК) або олійної дисперсії (ОД). 7 UA 109164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Агрохімічний склад, як правило, розводять перед застосуванням, щоб приготувати так звану суміш у баку. Для розведення придатними є фракції мінеральних олій від середньої до високої точок кипіння, такі як гас або дизельна олива, а також кам'яновугільні олії, і олії рослинного або тваринного походження, аліфатичні, циклічні або ароматичні вуглеводні, наприклад, толуол, ксилол, парафін, тетрагідронафталін, алкіловані нафталіни або їх похідні, метанол, етанол, пропанол, бутанол, циклогексанол, циклогексанон, ізофорон, сильно полярні розчинники, наприклад, диметилсульфоксид, N-метилпіролідон або вода. Переважно використовувати воду. Розведену композицію звичайно наносять шляхом розпилення або дрібнокрапельного обприскування. Суміш у баку можна змішувати з оліями різних типів, змочувальними агентами, ад'ювантами, гербіцидами, бактерицидами, і/або фунгіцидами безпосередньо перед застосуванням (суміш у баку). Ці добавки можуть домішуватися до композицій відповідно до винаходу у ваговому співвідношенні від 1:100 до 100:1, переважно від 1:10 до 10:1. Концентрація пестициду в суміші у баку може варіюватися у відносно широких діапазонах. Як правило, вона знаходиться між 0.0001 % і 10 %, переважно між 0.01 % і 1 %. Норми застосування для застосування в захисті сільськогосподарських рослин варіюються відповідно до характеру бажаного ефекту і знаходяться між 0.01 і 2.0 кг діючої речовини на га. Крім того винахід відноситься до способу одержання композиції відповідно до винаходу, шляхом поєднання співполімеру, органічного розчинника, нерозчинного у воді пестициду, при необхідності води і неіоногенної поверхнево-активної речовини. Компоненти можуть бути поєднані один з іншим способами, які загалом, є відомими, такими як змішування, емульгування або суспендування. Далі винахід надає спосіб боротьби з фітопатогенними грибами і/або з небажаним ростом рослин і/або з небажаними комахами або з ураженням кліщами і/або регулювання росту рослин, при якому композицією відповідно до винаходу впливають на відповідних шкідників, їх місце розповсюдження або на рослини, що підлягають захисту від відповідних шкідників, на ґрунт і/або на небажані рослини і/або на сільськогосподарські культури і/або їх місце розповсюдження. Крім того, винахід забезпечує застосування композиції відповідно до винаходу для боротьби з фітопатогенними грибами і/або з небажаним ростом рослин і/або з небажаними комахами або з ураженням кліщами і/або регулювання росту рослин, при якому композицією впливають на відповідних шкідників, їх місце мешкання або на рослини, що підлягають захисту від відповідних шкідників, на ґрунт і/або на небажані рослини і/або на сільськогосподарські культури і/або їх місце розповсюдження. Приклади придатних сільськогосподарських культур включають зернові культури, наприклад, пшеницю, жито, ячмінь, тритікале, овес або рис; буряк, наприклад, цукровий або кормовий буряк; плодах, таких як насіннєві, кісточкові і ягідні плоди, наприклад, яблуні, груші, сливи, персики, мигдаль, вишні, полуниця, малина, смородина або аґрус; бобові, наприклад, сочевиця, горох, люцерна або соя; олійні рослини, наприклад, ріпак, гірчиця, оливи, соняшник, кокосовий горіх, боби какао, кліщовинні боби, пальма олійна, земляний горіх або соя; гарбузові, наприклад, гарбуз, огірки або дині; волокнисті рослини, наприклад, бавовник, льон, коноплі або джут; цитрусові, наприклад, апельсини, лимони, грейпфрути або мандарини; овочеві рослини, наприклад, шпинат, латук, спаржа, капустяні рослини, морква, цибуля, томати, картопля, гарбуз або стручковий перець; лаврові рослини, наприклад, авокадо, кориця або камфора; енергетичні і сировинні рослини, наприклад, кукурудза, соя, пшениця, ріпак, цукровий очерет або пальма олійна; кукурудза; тютюн; горіхи; кава; чай; банани; виноград (столовий і винний); хміль; дернина, солодка трава(Stevia rebaudania); каучуконосні і лісні рослини, наприклад, квіти, чагарники, широколисті й вічнозелені дерева, наприклад, хвойні дерева, а також матеріал для розмноження, наприклад, посівний матеріал і зібраний врожай цих рослин. Поняття сільськогосподарські культури також включає ті рослини, які були змінені завдяки вирощуванню, мутагенезу або методам генної інженерії, включаючи біотехнологічні аграрні продукти, що знаходяться на ринку або в розробці. Генетично змінені рослини представляють собою рослини, генетичний матеріал яких був змінений таким чином, який не відбувається в природних умовах шляхом схрещування, мутацій або природної рекомбінації (тобто рекомбінація генетичного матеріалу). При цьому, як правило, один або декілька генів інтегруються у генетичний матеріал рослини, щоб покращити якості рослини. Подібні рекомбінантні модифікації включають також посттрансляційні модифікації білків, олігопептидів або поліпептидів, наприклад, за допомогою глікозилювання або зв'язування полімерів, таких як, наприклад, пренильованих, ацетилованих або фарнелізованих залишків або залишків ПЕГ. Крім того винахід відноситься до матеріалу для розмноження рослин, такому як посівний матеріал, що містить композицію відповідно до винаходу. Рослинні матеріали для розмноження превентивно можуть бути оброблені композицією відповідно до винаходу разом з або вже перед 8 UA 109164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 посівом відповідно разом з або вже перед пересадженням. Ці композиції можуть застосовуватися на матеріали для розмноження, зокрема посівний матеріал, нерозведеними або, переважно, розведеними. У випадку розведення, відповідна композиція може бути розведеною від 2 до 10-кратно, так що у застосовних для протравлювання композиціях міститься від 0,01 до 60 мас. %, переважно від 0,1 до 40 мас. % діючої речовини. Застосування може здійснюватися перед або під час посіву. Обробка рослинного матеріалу для розмноження, зокрема обробка посівного матеріалу, є відомою спеціалісту в даній галузі техніки, і здійснюється шляхом обпилення, покриття, гранулювання, занурення або просочування рослинного матеріалу для розмноження, причому обробка переважно відбувається шляхом гранулювання, покриття і обпилення або шляхом обробки у борозні, таким чином що, наприклад, запобігають передчасному проростанню посівного матеріалу. Для обробки посівного матеріалу переважно застосовують суспензії. Звичайно такі композиції містять від 1 до 800 г/л діючої речовини, від 1 до 200 г/л поверхнево-активних речовин, від 0 до 200 г/л антифризу, від 0 до 400 г/л зв'язувальних речовин, від 0 до 200 г/л барвників і розчинників, переважно води. Переваги винаходу полягають в тому, що нерозчинні в воді пестициди мають дуже гарну стійкість у композиції. Вони кристалізуються тільки дуже повільно. Навіть при низьких температурах практично немає кристалізації нерозчинних у воді пестицидів. Навіть після розведення водою, для одержання суміші в баку, пестициди практично не проявляють кристалізації. Композиція допускає високу концентрацію співполімеру, що є сприятливим з метою уповільнити кристалізацію. Також композиція допускає високу концентрацію нерозчинних у воді пестицидів. Наведені нижче приклади демонструють винахід, не обмежуючи його. Приклади метконазол: Mp 100-108 °C, розчинність у воді 30 мг/л (20 °C). епоксиконазол: Mp 136-137 °C, розчинність у воді 7 мг/л (20 °C). флуксапіроксад: Mp 157 °C, розчинність у воді 3.8 мг/л (20 °C). фенпропіморф: Mp-47 - -41 °C, розчинність у воді 4 мг/л (20 °C). Полімер A: довільний співполімер, синтезований з мономерів метилметакрилат (50 мас. %), додецилакрилат (7 мас. %), тетрадецилакрилат (6 мас. %), і AMPS (37 мас. %). ПАР A: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина на основі алкоксилованого лінійного спирту жирного ряду, поверхневий натяг приблизно 29 мН/м. ПАР B: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина, етоксилована рицинова олія, значення ГЛБ 10-11. ПАР C: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина, етоксилований (10 EO) тристирилфенол, значення ГЛБ 10.4. ПАР D: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина на основі алкоксилованого лінійного спирту жирного ряду, поверхневий натяг приблизно 30 мН/м. ПАР E: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина, алкіловий ефір поліетиленгліколю, на основі коротколанцюгового, насиченого синтетичного спирту жирного ряду, поверхневий натяг приблизно 26 мН/м. ПАР F: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина, полісорбат 20. ПАР G: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина, гексаолеат поліоксіетиленсорбітолу, динамічна в'язкість приблизно 200 мПас (25 °C). ПАР H: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина на основі алкоксилованого лінійного спирту жирного ряду, поверхневий натяг приблизно 30 мН/м. ПАР I: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина на основі алкоксилованого лінійного спирту жирного ряду, поверхневий натяг приблизно 32 мН/м. ПАР J: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина на основі етоксилованого розгалуженого аліфатичного спирту, поверхневий натяг приблизно 28 мН/м. ПАР K: рідка неіоногенна поверхнево-активна речовина, етоксилований тристирилфенол, значення ГЛБ 12-13. ПАР L: рідка аніонна поверхнево-активна речовина, етоксилований тристирилфенол фосфат, значення ГЛБ приблизно 16. Розчинник A: суміш диметил глутарату (63-71 %), диметил сукцинату (19-29 %), і диметил адипату (6-14 %), 5.7 мас. % розчинність у воді. Розчинник B: 2-етилгексил (S)-лактат, 0.03 г/100 мл розчинний у воді. Розчинник C: діізононіл 1,2-циклогександикарбоксилат, < 0.02 мг/л розчинний у воді. Розчинник D: Jeffsol® AG 1505, карбонат алкілену, т.к. 244 °C, 7.2 мас. % розчинність у воді, комерційно доступний від Huntsman. Розчинник E: ДМСО, необмежено змішуваний з водою. 9 UA 109164 C2 5 Розчинник F: 2-етилгексил лактат, 0,03 г/100 мл розчинний у воді. Розчинник G: гамма-бутиролактон необмежено змішуваний з водою. Розчинник H: N, N-диметилдодециламід. Поверхневий натяг поверхнево-активної речовини можна визначити відповідно до DIN14370 (1 г/л, дистильована вода, 23 °C) або DIN53914 (1 г/л, дистильована вода, 23 °C). Приклад 1 - флуксапіроксад + метконазол + фенпропіморф Здатні до емульгування концентрати готували шляхом змішування компонентів відповідно до таблиці 1 при збовтуванні, діючу речовину додавали останньою. Суміш збовтували при 50 °C з високим споживанням енергії щонайменше протягом 30 хвилин. 10 Таблиця 1 Здатні до емульгування концентрати A-C, що містять 42 г/л флуксапіроксаду, 42 г/л епоксиконазолу, 200 г/л фенпропіморфу, і наступні допоміжні засоби (кількості в г/л) A 250 70 120 50 до 1.0 л 15 B 250 70 120 70 C 150 до 1.0 л ПАР A ПАР B Полімер A Вода Розчинник A Розчинник B Розчинник C Розчинник H до 1.0 л 150 100 120 70 Приклад 2 - флуксапіроксад + метконазол Здатні до емульгування концентрати готували шляхом змішування компонентів відповідно дотаблиці 2 при збовтуванні, діючу речовину додавали останньою. Суміш збовтували при 50 °C з високим споживанням енергії щонайменше протягом 30 хвилин. Таблиця 2 Здатні до емульгування концентрати E-H, що містять 62.5 г/л флуксапіроксаду, 45 г/л метконазолу і наступні допоміжні засоби (кількості в г/л) ПАР A ПАР C ПАР D ПАР E ПАР F ПАР G ПАР H ПАР I ПАР J ПАР K ПАР L Полімер A Розчинник B Розчинник D Розчинник E Розчинник F Розчинник G 20 E 197 F 250 50 50 G H 250 100 50 50 100 100 50 50 100 до 1.0 л 50 100 до 1.0 л 50 50 до 1.0 л 150 150 50 50 до 1.0 л 120 Приклад 3 - метконазол + епоксиконазол Здатні до емульгування концентрати готували шляхом змішування компонентів відповідно до таблиці 3 при збовтуванні, діючу речовину додавали останньою. Суміш збовтували при 50 °C з високим споживанням енергії щонайменше протягом 30 хвилин. 10 UA 109164 C2 Таблиця 3 Здатний до емульгування концентрат I, що містить 41 г/л метконазолу, 56 г/л епоксиконазолу і наступні допоміжні засоби (кількості в г/л) ПАР D Полімер A Розчинник B Розчинник C Розчинник H 5 I 100 100 до 1.0 л 150 100 Приклад 4 - метконазол + епоксиконазол + фенпропіморф Здатні до емульгування концентрати готували шляхом змішування компонентів відповідно до таблиці 4 при збовтуванні, діючу речовину додавали останньою. Суміш збовтували при 50 °C з високим споживанням енергії щонайменше протягом 30 хвилин. Таблиця 4 Здатний до емульгування концентрат J, що містить 27.5 г/л метконазолу, 37.5 г/л епоксиконазолу, 200 г фенпропіморфу і наступні допоміжні засоби (кількості в г/л) ПАР E ПАР D Полімер A Вода Розчинник A 10 15 J 140 до 1.0 l 120 50 100 Приклад 5 - Порівняльні приклади (не відповідно до винаходу) Порівняльні приклади від C-A до C-J готували тим самим способом, як і для здатних до емульгування концентратів від A до J, але без додавання полімеру A. Так що відносні вагові долі у порівняльних прикладах є ідентичними долям складів від A до J, розчинник складав не до 1.0 л, а замість цього відповідно об'єм трохи понижують. Всі інші параметри були збережені. Приклад 6 - термін зберігання Для того, щоб оцінити термін зберігання, зразки складів від A до J (Приклади від 1 до 4) і порівняльних прикладів від C-A до C-J (Приклад 5) зберігали протягом 7 днів при -5 °C, 0 C або 10 °C. Згодом зразки перевіряли на утворення кристалів (Таблиця 5, "+” = кристали видно, "-" = кристали не видно). Таблиця 5 Утворення кристалів під час зберігання -5 °C Приклад 1 A Приклад 1 B Приклад 1 C Приклад 2 D Приклад 2 E Приклад 2 F Приклад 2 G Приклад 2 H 11 0 °C 10 °C UA 109164 C2 Таблиця 5 Утворення кристалів під час зберігання -5 °C + + + + + + + + + + Приклад 3 I Приклад 4 J Порівняльний приклад 1 A Порівняльний приклад 1 B Порівняльний приклад 1 C Порівняльний приклад 2 D Порівняльний приклад 2 E Порівняльний приклад 2 F Порівняльний приклад 2 G Порівняльний приклад 2 H Порівняльний приклад 3 I Порівняльний приклад 4 J 5 10 15 20 25 0 °C + + + + + + + + + + 10 °C + + + + + + + Приклад 7 - стабільність розведених зразків у баку для обприскування Наведений нижче тест застосовували для того, щоб дослідити чи можуть здатні до емульгування концентрати, після розведення до концентрації, яка піддається розпиленню, застосовуватися в стандартних розпилювачах без забиття фільтрів розпилювальної установки або розпилювальних форсунок. Випробувальною установкою був гідравлічний обприскувач з баком у 195 л, чотирьохпоршнева мембранна помпа (під тиском в 3 бар) і розпилювач з 6 стандартними форсунками (тип: LU 90-03). Застосовними фільтрами для форсунок були чотири сітчасті фільтрі (25, 50, 60, і 80 комірок), 60-комірковий сітчастий фільтр з вбудованим ущільнювачем і 25-комірковий щілинний фільтр. Усмоктуваний фільтр і напірний фільтр кожний представляв собою 50-комірковий сітчастий фільтр. Спочатку бак наповнювали 75 л води і потім 3 л здатного до емульгування концентрату (склад від A до J з прикладів від 1 до 4). Суміш змішували поршневою помпою (інтенсивність перемішування: приблиз. 45 л/хв.) і після цього у бак доливали ще 75 л води. Після помпової циркуляції протягом 15 хвилин (інтенсивність перемішування: приблиз. 45 л/хв.) суміш продукту, розчин для розпилення розпилювали з баку через форсунки. Під час тесту, температура суміші для розпилення у баку підтримувалась постійною при між 5 і 10 °C для того, щоб імітувати холодну воду зі свердловини. Транспортувальний тест повторювали 3 рази; для щонайменше одного повторення, суміш продуктів повинна знаходитися у баку протягом ночі. В кінці цієї процедури, фільтри перед і після помпи (усмоктувальний фільтр і напірний фільтр) і фільтри у форсунках (фільтри для форсунок) вивчали на предмет залишків. Таблиця 6 підводить результати. В таблиці "забитий" означає, що щонайменше один з фільтрів (усмоктувальні, напірні фільтри або фільтри для форсунок) показав суттєве забиття, що спричинило зниження струменю або закупорювання. "Чистий" в таблиці означає, що не було помічено суттєвого забиття. Таблиця 6 Здатний до емульгування концентрат Приклад 1 A Приклад 1 B Приклад 1 C Приклад 2 D Приклад 2 E Приклад 2 F Приклад 2 G Приклад 2 H Приклад 3 I Приклад 4 J Фільтр чистий чистий чистий чистий чистий чистий чистий чистий чистий чистий 12 UA 109164 C2 Таблиця 6 Здатний до емульгування концентрат Порівняльний приклад 1 A Порівняльний приклад 1 B Порівняльний приклад 1 C Порівняльний приклад 2 D Порівняльний приклад 2 E Порівняльний приклад 2 F Порівняльний приклад 2 G Порівняльний приклад 2 H Порівняльний приклад 3 I Порівняльний приклад 4 J Фільтр забитий забитий забитий забитий забитий забитий забитий забитий забитий забитий ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 35 40 1. Композиція, що містить a) щонайменше 1 мас. % співполімеру, синтезованого з мономерів М, що включають і) щонайменше один етиленненасичений мономер М1, що включає групи сульфонових кислот, іі) щонайменше один мономер М2, вибраний з С1-С4 алкіл(мет)акрилатів, і ііі) щонайменше один мономер М3, вибраний з С6-С22 алкіл(мет)акрилатів; b) щонайменше 10 мас. % органічного розчинника; c) не більше ніж 10 мас. % води; d) щонайменше 1 мас. % нерозчинного в воді пестициду в розчиненому вигляді; і e) щонайменше 1 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. 2. Композиція за п. 1, в якій мономер М2 вибраний з С1-С2 алкіл(мет)акрилатів. 3. Композиція за п. 1 або 2, в якій мономери М включають від 1 мас. % до 50 мас. % мономера М3, в перерахунку на загальну вагу мономерів М. 4. Композиція за одним з пп. 1-3, в якій мономери М включають від 1 мас. % до 60 мас. % мономера М1, в перерахунку на загальну вагу мономерів М. 5. Композиція за одним з пп. 1-4, в якій мономери М включають a) від 1 до 60 мас. % мономера М1, b) від 10 до 90 мас. % мономера М2, і с) від 1 до 50 мас. % мономера М3, в перерахунку на загальну вагу мономерів М. 6. Композиція за одним з пп. 1-5, в якій нерозчинний в воді пестицид має температуру плавлення щонайменше 30 °C. 7. Композиція за одним з пп. 1-6, що містить щонайменше 5 мас. % співполімеру. 8. Композиція за одним з пп. 1-7, в якій вагове співвідношення співполімеру до нерозчинного в воді пестициду знаходиться в межах від 5:1 до 1:5. 9. Композиція за одним з пп. 1-8, що містить щонайменше два органічних розчинники. 10. Композиція за одним з пп. 1-9, в якій щонайменше один органічний розчинник є розчинним в межах не більше ніж 10 мас. % в воді при 20 °C. 11. Композиція за одним з пп. 1-10, в якій органічний розчинник містить щонайменше один алкілалканоат. 12. Композиція за одним з пп. 1-11, що містить щонайменше 5 мас. % нерозчинного в воді пестициду. 13. Спосіб одержання композиції за одним з пп. 1-12 за допомогою поєднання співполімеру, органічного розчинника, нерозчинного в воді пестициду і неіоногенної поверхнево-активної речовини. 14. Спосіб боротьби з фітопатогенними грибами і/або з небажаним ростом рослин і/або з небажаними комахами або з ураженням кліщами і/або регулювання росту рослин, при якому композицією за одним з пп. 1-12 впливають на відповідних шкідників, їх місце розповсюдження або на рослини, що підлягають захисту від відповідних шкідників, на ґрунт і/або на небажані рослини, і/або на сільськогосподарські культури, і/або їх місце розповсюдження. 15. Матеріал для розмноження рослин, що містить композицію за одним з пп. 1-12. 13 UA 109164 C2 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14