Спосіб обробки зерна озоном у зернових масах

Реферат: Cпосіб обробки озоном зерна, що зберігають у зерновій масі, є ефективним для обробки зерна проти токсинів, комах, цвілі та/або запаху, полягає у моніторингу щонайменш будь-якої температури та запаху в кількох місцях розташування аераційних вихідних отворів, що розміщені навколо зернової маси. При виявленні аномального відхилення температури або запаху у одному або декількох місцях вихідних аераційних отворів здійснюють визначення місцеположення проблеми у зерновій масі, де повинно застосувати обробку озоном та визначення найкращого застосування озону до місця локалізації проблеми. Далі, для зведення до мінімуму проблеми, що виникла у зерновій масі, до місцеположення цієї проблеми у зерновій масі застосовують озон. Обробка озоном може зменшити ураження цвіллю та токсинами. UA 105404 C2 (12) UA 105404 C2 UA 105404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 СИСТЕМИ ТА СПОСОБИ ОБРОБКИ ЗЕРНА ОЗОНОМ У ЗЕРНОВИХ МАСАХ Заявлений винахід стосується обробки зерна та, зокрема, систем та способів обробки зерна озоном у зернових масах. Багато типів зерна вирощують для людинного та тваринного споживання та застосування. Стан зерна часто страждає від умов зростання та коли зерно збирають, може бути знайдено, що воно містить комахи, цвіль та/або бактерії, має небажані запахи та/або токсини, що залишилися від наявності цвілі тощо. Крім того, як тільки зерно зібрали, його часто зберігають протягом деякого часу до кінцевого розподілу та застосування. Існуючі проблеми з зерном можуть також погіршитися під час зберігання. В залежності від ступеню та тяжкості проблем, пов'язаних з запахом, цвіллю або токсинами, вартість зерна може бути трохи або значно зниженою. У зібраному зерні та/або зерні, що зберігається, можуть бути знайдені деякі форми мікотоксинів, в тому числі вомітоксин, альфа - токсин та фумонізин. Ці токсини залишаються після цвілі, що не може бути довго присутньою у зерні. Певні властивості протягом певних періодів циклів зростання зерна сприяють розвитку цвілі та токсини є вторинними продуктами такого зростання. Практично неможливо розпилити або обробити зростаюче зерно таким чином, щоб вилікувати або попередити спалахи цвілі. Отже, фермери повсюдно мають надію на сприятливі властивості зростання, що не сприяють розвитку цвілі. Нормативні рівні допустимого діапазону мікотоксинів, дозволених для їжі та корму для тварин у Європі встановлені рядом європейських директив та регламентів Комісії ЄС. У США, починаючи з 1985 року, граничні норми концентрацій мікотоксинів у харчової промисловості та у виробництві корму для тварин регулюються та впроваджуються Управлінням продовольства та медикаментів США (The U.S. Food and Drug Administration). У зернових культурах з дрібними зернами, як-то пшениця та ячмінь, головною проблемою є вомітоксин. Альфа - токсин впливає на товарну якість кукурудзи та арахісу. Фумонізин уражує зернові культури. Погіршення якості зерна, що зберігається, спричинене комахами, цвіллю та мікотоксинами викликає економічні збитки у фермерів, керівників елеваторів та робітників у всьому світі. Розвиток комахи у зерні, що зберігається, є функцією часу, вмісту вологи у зерні та температури зерна. В даний час спостерігається тенденція до зниження залежності від хімічних речовин. Однією з нехімічних альтернатив для зменшення проблем з комахами, є аерація. Застосування аерації сприяє створенню більш безпечного навколишнього середовища шляхом зменшення хімічних залишків у їжі та у ланцюгах постачання кормів, але все ще залишається обмеженим у своєї здатності адекватно реагувати на потреби зберігання зерна, особливо великих зернових мас. Керівники елеваторів регулярно накопичують зерно на відкритому повітрі протягом декількох тижнів або місяців, коли надходження в період збору врожаю тимчасово перевищують можливість зберігання та коли перевезення не спроможне перемістити зерно вперед у мережу реалізації. Звичайно, зерно зберігають у бунтах на відкритому повітрі строком не більш, ніж шість місяців перед перевезенням або реалізацією. Для підтримки якості зерна, воно повинно зберігатися у купі при температурі нижче 15.5 °C та безпечним рівнем вологості зберігання у 15 % або менше. Достатньо суха кукурудза, яку зберігають у купах тільки протягом холодної осені та зимової погоди може не потребувати накривання та аерації; проте, коли зерно зберігають впродовж весни та літа, звичайно застосовують брезентове покриття та припаси потребують аерації. Якщо зерно повинно зберігатися назовні на землі, вирішальне значення має дренаж. Маса зерна повинна розміщуватися на високому місці та на верхівці земляного пагорба. На землі звичайно розміщують пароізоляцію (наприклад, 6-mil пластик) для утримування ґрунтової вологи та запобігання змочування зерна, незважаючи на те, що маса зерна знаходиться на добре дренованому щебневатому ґрунті. Глибина шару зерна у купі на відкритому повітрі часто коливається від близько нуля на краю купи до максимуму у центрі. Маса зерна у вигляді кола, що містить один мільйон бушелів може сягати трохи менше, ніж 300 футів у діаметрі з окружністю понад 900 футів. Довгаста маса зерна може сягати 120-180 футів завширшки та 300-700 футів у довжину та містити півмільйона - півтора мільйона бушелів. Часто навколо окружності застосовують деякі типи низьких підпірних стінок, як-то бетонні розділювальні огорожі або бар'єри. Вага бетону є такою, що бар'єри є стійкими та підтримують бічний тиск зерна до глибини 3-4 футів. При глибині зернової стіни у 5 футів, присутня сила, спрямована назовні у приблизно 115 фунтів на кожен фут. Пластикові або брезентові покриття зернової маси зменшують змочування зерна дощем та снігом, але можуть виявитися дорогими, марними та трудомісткими. Верхівка поверхні повинна бути гладкою для полегшення дренажу. Покриття розміщують для відводу води від складеного у 1 UA 105404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 купу зерна, запобігаючи його змочуванню. Конденсація під пластиком, якщо вона належним чином не контролюється з аерацією, може привести до серйозних проблем. Повітряний потік під покриттям та поруч з покриттям знижує конденсацію та видаляє вологу. Звичайно, декілька вентиляторів для аерації витягують повітря з дна купи. Висмоктування вентиляторами повітря з купи та з її нижньої частини також допомагає в утримуванні брезенту, пластика або іншого покриття на місці у вітряну погоду. Проблема отримання адекватного розподілу повітря при аерації зерном у великій купі є очевидною. Наприклад, описана вище маса зерна у вигляді кола на один мільйон бушелів з відстанню у ЗО футів від краю має окружність близько 750 футів. Загальна рекомендація по утворенню проміжку повітроводу є такою, що канали повинні розташовуватися на відстані не далі один від одного, ніж заглиблено зерно, тобто 15 футів у цьому прикладі, отже, для цієї зернової маси потрібно 48 каналів та вентиляторів. Без покриття, вхідна зона для всмоктувальної системи аерації являє собою всю поверхню купи. Одна проблема у аерації вкритої брезентом зернової маси спричинена брезентом. Брезент утримується на місці завдяки всмоктуванню, що створюють аераційні вентилятори; проте, якщо він занадто щільно прилягає до поверхні шару зерна, повітря не буде проникати до зернової маси та аерація буде зведена до мінімуму. Якщо центральну вежу застосовують для заповнення сховища, аерація каналів та / або витяжних вентиляторів може бути частиною центральної структури. Аерацію повітря можна здійснити через перфоровану підпірну стінку з вивільненням повітря через центральну вежу або навпаки. Аерація потребує механічної системи вентиляції, що може бути застосована для керування температурами масиву зерна шляхом проходження крізь нього повітря з бажаними властивостями, запобігаючи розвитку та накопичуванню вологості та таким чином максимально збільшуючи строк зберігання зерна. У Північній Америці, для аерації великих куп зерна на відкритому повітрі розроблені численні конструкції систем аерації. Головною метою аерації є охолодження зерна переміщенням повітря через зернову масу шляхом його всмоктування (негативний тиск) або випускання (позитивний тиск). Для рівномірного та швидкого, як тільки можливо, досягнення охолодження, конструкція системи аерації повинна, якщо це можливо, забезпечити одноманітне розподілення повітря через зернову масу. Найбільш поширеним способом аерації у купах зерна на відкритому повітрі є всмоктування повітряного потоку для утримання на місці брезенту або іншого покриття куп. Проте, навіть у найкращих системах аерації, все ще існують проблеми зернових мас та цінність певної кількості або всього зерна може бути значно знижена. Такі проблеми розвиваються та погіршуються з плином часу. Повний обсяг проблем часто не виявляють до моменту видалення зерна з зернових мас для розповсюдження та реалізації. Обсяг таких проблем може бути зрозумілим шляхом усвідомлення того, що проблема, що спричинює середнє зниження у десять центів на бушель вартості зерна, що зберігалося у купі у один мільйон бушелів прирівнюється до економічних втрат у $100,000.00 доларів. Здійснення винаходу стосується систем та способів обробки озоном зерна, що зберігають у зерновій купі. Обробка зерна озоном відповідно здійсненням винаходу може бути ефективним у лікуванні зерна проти токсинів, комах, цвілі та/або неприємного запаху. Спосіб, відповідно до здійснень винаходу полягає у застосуванні моніторингу температури та/або запаху у багатьох місцях розташування вихідних аераційних отворів, розміщених навколо зернової маси. При виявленні у одному або у декількох вихідних аераційних отворів аномальних відхилень температури або аномального запаху, здійснюють перевірку щодо місцеположення проблеми у зерновій купі, де повинно застосувати обробку озоном, та проводять подальше визначення того, як найкраще застосувати озон у місцеположенні проблеми. Далі, для зведення до мінімуму проблеми, що виникнула, у цьому місті зернової маси проводять обробку озоном. Обробка озоном може також зменшити цвіль та токсини. Визначення місцеположення проблеми може полягати у створенні моделі проходження повітряного потоку крізь зернову масу, що застосовують за допомогою інформації від моделі повітряного потоку та від місцеположення або декількох місцеположень, де виявлено аномальне відхилення температури або аномальний запах для визначення оцінки місця локалізації проблеми. Визначення найкращого застосування озону у місці розташування проблеми може полягати у визначенні прийнятних механізмів та місць введення озону та у визначенні таких механізмів та місць введення озону, що найкращим чином забезпечать доставку ефективної кількості озону у місце локалізації проблеми. В залежності від місця розташування проблеми, передбачуваного розміру такого місця розташування, прийнятних механізмів та місць введення озону та будь-якого з багатьох 2 UA 105404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 подібних або інших факторів, застосування озону до місцеположення проблеми може полягати у застосуванні однієї або у декількох різноманітних систем та способів. У одному прикладі, напрямок повітряного потоку у бік одного з вихідних аераційних отворів є зворотнім та під час аерації зерна отримують озон з вихідного аераційного отвору за допомогою зворотного потоку. У іншому прикладі, у зерновій масі з покриттям створюють отвір для доступу безпосередньо у місці розташування проблеми та постачають у це місце через отвір для доступу озон у дуже високих концентраціях, наприклад, трубу підведення озону вставляють через отвір для доступу у зерно. У третьому прикладі, озон постачають до зернової маси через аераційний вентиляційний отвір, як то через вентиляційний отвір, розміщений на горі зернової маси або через шланговий вентиляційний отвір, що підводять під покриттям у верхню частину зернової маси. В деяких випадках, в залежності, деяким чином, від обсягу та від розташування виявленої проблеми, озон застосовують до місця виникнення проблеми протягом певного часу, що обчислюють по усуненню будь-яких випадків виявленого відхилення температури або запаху. У інших випадках, озон застосовують до місця виникнення проблеми, доки, як виявлено, озон не залишає зернову купу через один або декілька вихідних аераційних отворів, де виявлено відхилення температури або неприйнятний запах. Інший спосіб обробки зерна, що зберігають у зерновій масі відповідно здійснення винаходу полягає у моніторингу виходу повітря у багатьох вихідних аераційних отворах, розташованих навколо зернової маси щодо підвищення температури та/або неприйнятних запахів. При виявленні підвищення небажаної температури або запаху у одному або декількох місць розташування вихідних аераційних отворів, визначають місцеположення проблеми у зерновій масі, де повинно застосувати обробку озоном, що має у основі кожне місце знаходження виявленого підвищення температури або неприйнятного запаху та розмір кожного місця локалізації виявленого підвищення температури або неприйнятного запаху. Потім визначають найкраще застосування озону до місцеположення проблеми, щоб озон досягав до нього, та, власне, до місця локалізації проблеми у зерновій масі засто совують озон дл я зведення до мінімуму проблем, що виникають у зерновій масі без істотного порушення самої зернової маси. Визначення найкращого застосування озону до місця розташування проблеми може охоплювати різноманітні фактори, в тому числі оцінку розміру місцеположення проблеми, чи буде застосування озону у існуючу точку доступу зернової маси в змозі забезпечити адекватне проникнення озону у місце розташування проблеми та чи слід застосувати висококонцентрований озон зі створенням отвору для доступу у зернову масу. Об'єкти та особливості заявленого винаходу стануть більш очевидними з наступного опису та доданої Формули Винаходу в поєднанні з супровідними малюнками. Треба розуміти, що ці малюнки зображають тільки типові втілення винаходу, не обмежуючи його обсягу. Винахід детально та з додатковою специфічністю описано та пояснено за допомогою супутніх малюнків, де: У Фіг. 1-4 показано типові зображення зернової маси та особливості втілень винаходу; У Фіг. 5 показано схему процесу відповідно втілень винаходу; та У Фіг. 6 показано топографічне схематичне зображення зернової маси. Опис втілень заявленого винаходу далі буде надано з посиланням на Фіг. 1-6. Очікується, що заявлений винахід може приймати багато інших форм та видів, отже наступне розкриття призначено для ілюстрації та не є обмеженим. Обсяг винаходу повинен бути визначений за рахунок посилань на додану Формулу Винаходу. Втілення винаходу стосуються систем та способів обробки зернової маси озоном. Обробка зерна озоном, відповідно втіленням винаходу, може бути ефективною для лікування зерна від токсинів, комах, цвілі, та/або запаху. Спосіб відповідно втіленням винаходу, полягає у моніторингу температури та/або запаху в кількох місцях розташування аераційних вихідних отворів, що розміщені навколо зернової маси. При виявленні аномального відхилення температури або неприйнятного запаху у одному або у декількох місць розташування вихідних аераційних отворів, здійснюють визначення локалізації проблеми у зерновій масі, де повинно застосувати обробку озоном та здійснюють подальше визначення щодо максимально ефективного застосування озону у місці локалізації проблеми. Потім, власне, до місця локалізації проблеми у зерновій масі застосовують озон для зведення до мінімуму проблем, що виникли. Обробка озоном може зменшити ураження цвіллю та токсинами. Визначення місцеположення проблеми може полягати у створенні моделі повітряного потоку, що проходить крізь зернову масу, що застосовують впровадженням інформації від моделі повітряного потоку та від місцеположення або від декількох місцеположень виявленого аномального відхилення температури або запаху для визначення оцінки положення місця 3 UA 105404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 розташування проблеми. Визначення найкращого застосування озону у місце розташування проблеми може полягати у визначенні прийнятних механізмів та місць введення озону та визначення максимально оптимальних механізмів та місць введення озону для найкращого здійснення доставки ефективної кількості озону у місце локалізації проблеми. В залежності від положення місця локалізації проблеми, передбачуваного розміру місцеположення проблеми, прийнятних механізмів та місця введення озону та будь-якого з цілого ряду подібних або інших факторів, застосування озону до місця розташування проблеми може полягати у однієї або декількох з цілого ряду систем та способів такого застосування. У одному прикладі, напрямок повітряного потоку у бік одного з вихідних аераційних отворів є зворотнім та під час аерації зерна отримують озон з вихідного аераційного отвору за допомогою зворотного потоку. У іншому прикладі, отвір для доступу створюють у зерновій купі з покриттям безпосередньо у місці розташування проблеми та постачають озон у це місце через отвір для доступу у дуже високих концентраціях, наприклад, трубу підведення озону вставляють у зерно через отвір для доступу. У третьому прикладі, озон постачають до зернової маси через аераційний вентиляційний отвір, як то через вентиляційний отвір, розміщений на горі зернової маси або через шланговий вентиляційний отвір, що підводять під покриттям у верхню частину зернової маси. В деяких випадках, в залежності, деяким чином, від обсягу та розташування виявленої проблеми, озон застосовують до місця виникнення проблеми протягом певного часу, що обчислюють по усуненню будь-яких випадків виявленого відхилення температури або запаху. У інших випадках, озон застосовують до місця виникнення проблеми доки, як буде виявлено, озон не залишить зернову масу через один або декілька вихідних аераційних отворів, де виявлено відхилення температури або неприйнятний запах. Інший спосіб обробки зернової маси відповідно здійснення винаходу полягає у моніторингу виходу повітря у багатьох вихідних аераційних отворах, розташованих навколо зернової маси щодо підвищення температури та/або неприйнятних запахів. При виявленні підвищення температури або небажаного запаху у одному або декількох місць розташування вихідних аераційних отворів визначають місцеположення проблеми у зерновій масі, де повинно застосувати обробку озоном, відносно кожного місця розташування виявленого підвищення температури або неприйнятного запаху та розміру кожного місця розташування виявленого підвищення температури або неприйнятного запаху. Потім визначають найкраще застосування озону до місцеположення проблеми, щоб озон досягав до нього, та, власне, до місця локалізації проблеми у зерновій масі застосовують озон для зведення до мінімуму проблем, що виникають у зерновій масі без істотного порушення самої зернової маси. Визначення найкращого застосування озону до місця розташування проблеми може охоплювати різноманітні фактори, в тому числі оцінку розміру місцеположення проблеми, чи буде застосування озону у існуючу точку доступу зернової маси в змозі забезпечити адекватне проникнення озону у місце розташування проблеми та чи слід застосувати висококонцентрований озон зі створенням отвору для доступу у зерновій масі. У Фіг. 1 показано перспективний вигляд типової зернової маси 10, подібної до тих, що зараз застосовують. Зернова маса 10 у ілюстраційному прикладі має приблизно вигляд кола, але зернові маси, подібні до наведеної можуть бути подовжені в одному або декількох напрямках за бажанням або при необхідності. Зернова маса 10 даного прикладу утворена з великої кількості зерна 12 (наприклад, пшениця, кукурудза, тощо.), що вибірково оточене підпірною стінкою 14. Підпірна стінка 14 дозволяє збільшити кількість зерна 12 для зберігання на меншій площі. Оскільки різні види зерна дозволяють змінювати кут нахилу сторін зернової маси 10, нахил, показаний у Фіг. 1 (та у всіх Фігурах) призначений тільки для ілюстрації загальних рис типової зернової маси 10 з метою обговорення та без обмеження. Так само, особливості, зображені у всіх Фігурах представлені таким чином, щоб бути зрозумілими та не обов'язково в масштабі по відношенню один до одного. Підпірна стінка 14 наведена з великою кількістю місць розташування аераційних вихідних отворів 16. Кожен аераційний вихідний отвір 16 забезпечує місцеположення, що дозволяє повітрю входити або виходити з зернової маси 10 або до примусового входу або виходу повітря з зернової маси 10. У стандартній конфігурації, кожен аераційний вихідний отвір 16 забезпечений вентилятором, як то вихідним вентилятором, що застосовують для утворення потоку повітря від зернової маси 10. Як було обговорено вище, кількість та дислокація розташування аераційних вихідних отворів 16 дуже змінюється в залежності від розміру та конфігурації зернової маси 10 та зображені конфігурація та розташування надані тільки у якості приклада та ілюстрації. 4 UA 105404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У той час, як аераційні вихідні отвори також можна вважати потенційними вхідними отворами, де повітря (або повітря, що змішано з озоном) може бути доставлено до зернової маси 10, існують також інші шляхи, за допомогою яких повітря може бути доставлено до зернової маси 10. Фіг. 2 ілюструє один спосіб, за допомогою якого повітря або повітря, що змішано з озоном може бути доставлено до зернової маси. У Фіг. 2 зображена пара вентиляційних отворів для тривалої аерації 18. Вентиляційні отвори для аерації 18 у зображеному прикладі являють собою вентильовані труби з відкритими кінцями 20, розташовані за межами зернової маси 10. Вентиляційні отвори для аерації 18 можуть бути розміщені у верхній частині зернової маси 10, або можуть бути більш-менш заглиблені у зернову масу 10. При подаванні негативного тиску до зернової маси 10, як то за допомогою вентиляторів через аераційні вихідні отвори 16, цей негативний тиск викликає потік повітря, що втягується через відкриті кінці 20 вентиляційних отворів для аерації 18 та потрапляє у зернову маса зерна 10 у одному або декількох місцях по всій довжині труб. Там може знаходитися будь-яка кількість таких вентиляційних отворів для аерації 18 та труби цих вентиляційних отворів 18 можуть бути розміщені у будь-якому бажаному місцеположенні та будь-яким шляхом над/через зерно 12. Як тільки зерно 12 розміщують у зерновій масі 10 та створюють будь-які вентиляційні отвори для аерації 18 та аераційні вихідні отвори 16, зернову масу 10 звичайно покривають покриттям 22, як зображено на Фіг. 3. Покриття 22 може бути будь-яким типом покриття, що відоме для зернових мас, як-то брезенти, пластик, тощо. Покриття 22 може утримуватися у місці всмоктування, що створено одним або декількома вентиляторами, як-то біля аераційних вихідних отворів 16. Аерація зернової маси 10, вкритої покриттям 22 через вентиляційні отвори для аерації 18 та аераційні вихідні отвори 16 наведена у зображеному прикладі. Інша ілюстративна система аерації зернової маси показана у Фіг. 4. У цьому прикладі зображена центральна вежа 24. Ця центральна вежа може бути застосована для наповнення зернової маси 10 та потім може залишатися на місці та бути застосованою у якості альтернативної форми аераційного вентиляційного отвору 18 або в якості місця для відкритого кінця 20 одного або декількох аераційних вентиляційних отворів 18. Незалежно від форми та вигляду зернової маси 10, кількість та розташування аераційних вихідних отворів 16, загальний повітряний потік у кожному аераційному вихідному отворі 16 а також наявність та форму вентиляційних отворів для аерації 18, загальним чином можливо отримати модель проходження повітряного потоку через зернову масу 10 під час її аерації. Модель повітряного потоку може змінюватися від грубої оцінки повітряного потоку, що зроблена на основі досліду оператора, до детальної та високоточної моделі, отриманої за допомогою комп'ютерної програми тощо. У будь-якому разі, модель повітряного потоку може бути застосована для розуміння того, наскільки виявлені у зерновій масі 10 проблеми можуть бути ефективно вирішені обробкою озоном відповідно з втіленнями винаходу. У Фіг. 5 наведено схему потоку, що відображає спосіб обробки зерна у зерновій масі, як то у типових зернових масах 10, зображених у Фіг. 1-4. Процес починається на етапі 30, де здійснюється моніторинг великої кількості місць розташування аераційних вихідних отворів 16 відносно температури та запаху. Як було сказано вище, моніторинг може відбуватися у аераційних вихідних отворах 16, що розміщені навколо зернової маси 10. У блоці прийняття рішення 32 визначають наявність аномального відхилення температури або неприйнятного запаху у одному або декількох аераційних вихідних отворах 16. Аномальне відхилення температури може являти собою зростання температури або будь-яке інше аномальне температурне відхилення, як-то підвищена температура одного або декількох аераційних вихідних отворів 16 відносно інших аераційних вихідних отворів 16. Наприклад, для зовнішнього повітря, яке втягується через зернову купу 10, вважають нормальними змінення у температурі, наприклад, від ночі до дню. Якщо повітря, що залишає один або декілька аераційних вихідних отворів 16 не вдається охолодити так само, як повітря, що залишає інші аераційні вихідні отвори 16, це може бути свідченням проблеми. Наявність неприйнятних запахів може бути визначено автоматично або може бути виявлено фахівцем, що перевіряє запахи у або біля одного з аераційних вихідних отворів 16. Якщо не визначено аномальних температур або запахів, процес повертається до ЗО етапу. Якщо, проте, у блоці прийняття рішення 32 виявлена аномальна температура або запах, процес переходить до етапу 34, де визначають місце локалізації проблеми у зерновій масі 10. Місце локалізації проблеми виявляють у відповідності з декількома місцеположеннями виявлених аномальних температурних відхилень або запахів (наприклад, у аераційних вихідних отворах, де були виявлені аномальні температури або запахи) та визначають обсяг, характеристику або значення виявленої аномалії у кожному місцеположенні, де було виявлено аномальну 5 UA 105404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 температуру або запах. У отриманні визначення місцеположення проблеми може бути застосована будь-яка попередньо отримана модель повітряного потоку крізь зернову купу 10 або модель повітряного потоку може бути розроблена під час визначення розташування проблеми. Як тільки буде визначено місцеположення проблеми, починається етап 36, де визначають найкраще застосування озону у місці локалізації проблеми. Цей етап може полягати у визначенні прийнятних механізмів та місць введення озону, та у визначенні найбільш прийнятних механізмів введення озону та місць для найкращого здійснення доставки ефективної кількості озону у місце локалізації проблеми. Наприклад, у залежності від місцезнаходження проблеми, може бути бажаним застосування озону у одному з аераційних вихідних отворів 16, як-то шляхом зворотній зміни напрямку повітряного потоку у аераційний вихідний отвір 16. При зворотній зміні напрямку потоку, повітря виштовхується або втягується у зернову масу 10 з аераційного вихідного отвору 16 та будь-який змішаний з повітрям озон буде нагнітатися або виштовхуватися з зернової маси 10. Напрямок повітряного потоку можна поміняти на протилежний звичайним вимиканням вихідного вентилятора у обраному аераційному вихідному отворі, в той час як інші вихідні вентилятори будуть залишатися ввімкненими. У інших випадках, напрямок повітряного потоку з вихідного вентилятора може бути змінено на протилежний, але слід подбати про те, щоб будь-яке покриття зернової маси залишилося на місці та щоб його не здуло цією зміною напрямку повітряного потоку. У іншому прикладі, озон може бути змішаний з повітрям у одному або декількох відкритих кінцях 20 одного або декількох вентиляційних отворів для аерації 18, де застосований до аераційних вихідних отворів 16 негативний повітряний тиск призведе до отримання суміші озону з повітрям у відкритому кінці (або у відкритих кінцях) 20, що можна втягнути до аераційного вентиляційного отвору 18 та звідти у зернову купу 10. У іншому прикладі, в одному або у декількох місцях зернової маси 10 можуть бути безпосередньо застосовані дуже високі концентрації озону за допомогою труби постачання озону, що вставлена у зернову масу 10, як буде більш детально обговорюватися нижче. В разі необхідності, для обробки певного місця розташування проблеми, ці приклади можуть бути об'єднані та/або модифіковані, враховуючи розмір місця розташування проблеми, його положення у зерновій масі 10 (в тому числі його положення відносно різних структур, пов'язаних з зерновою масою 10, що тут обговорювалися), тощо. Частиною визначення найкращого застосування озону у місце локалізації проблеми, може бути визначення того, яке застосування озону у існуючу точку доступу зернової маси забезпечить адекватне досягнення та обробку місця локалізації проблеми. Існуючі точки доступу зернової маси охоплюють аераційні вихідні отвори 16, вентиляційні аераційні отвори 18, центральну вежу 24 (якщо така є) та будь-які інші існуючі точки доступу. Якщо застосування озону у існуючу точку доступу не дозволить озону адекватно досягнути місця локалізації проблеми, то може бути отримана нова точка доступу шляхом створення отвору у покритті 22 близько до місця розташування проблеми. Нова точка покриття може бути прийнятною для короткочасного застосування дуже високих концентрацій озону біля або безпосередньо у місці локалізації проблеми, після чого отвір у покритті 22 може бути знову закритий для зменшення небажаного занесення вологи у зернову масу 10. Після визначення найкращого застосування озону у місце локалізації проблеми, виконання переходить до етапу 38, де, для мінімізації проблем, що виникли у зерновій масі 10, застосовують озон до місця розташування проблеми. Спосіб застосування озону може бути один, або декілька, як найбільш розрахованих або визначених для застосування або доставки ефективної кількості озону до місця локалізації проблеми. У деяких втіленнях, подачу озону здійснюють способом, що визначають протягом певного часу, потрібного для вирішення будьякої причини або причин виявленого відхилення температури або неприйнятного запаху. Альтернативно або крім того, у деяких втіленнях, до місця локалізації проблеми застосовують озон, доки його не виявляють у (а) одному або декількох аераційних вихідних отворів 16, де було виявлено відхилення температури або запах, (Ь) одному або декількох аераційних вихідних отворів 16, суміжних з аераційними вихідними отворами 16, де виявлено відхилення температури або запаху або (с) у одному або декількох аераційних вихідних отворів 16, де модель повітряного потоку показує виявлення озону, що свідчить про те, що ефективна кількість озону досягла місця розташування проблеми. Визначення озону таким чином свідчить про те, що до місця локалізації проблеми надійшла певна ефективна кількість озону. Як приклад, розглянемо верхній схематичний вигляд спрощеної зернової маси 10, наведений у Фіг. 6. У Фігурах зображено три проблемних ділянки, як-то перша проблемна 6 UA 105404 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ділянка 40, друга проблемна ділянка 42 та третя проблемна ділянка 44. Слід розуміти, що три зображені проблемні місцеположення можуть існувати та бути виявлені по окремості, всі разом або у деяких різновидах зображеної групи. Якщо визначити першу проблемну ділянку 40, то можна також визначити, який повітряний потік повинен бути змінити свій напрямок на протилежний у найближчому до цієї проблемної ділянки аераційному вихідному отворі 16 та який озон слід застосувати до зворотного потоку повітря для досягнення першої проблемної ділянки 40. Альтернативно або крім того, може бути визначено, чи слід застосовувати озон крізь відкритий кінець 20 вентиляційного отвору для аерації 20, найближчого до першої проблемної ділянки 40. Спосіб (способи) застосування озону можуть бути визначені на основі моделі повітряного потоку. У випадку, якщо буде визначено другу проблемну ділянку 44, то можна бути визначити, як досягнути найкращої обробки озоном з застосуванням озону в обох відкритих кінцях 20 найближчого до другої проблемної ділянки 44 вентиляційного отвору для аерації. Альтернативно, напрямок повітряного потоку можна змінити на зворотній у більш, ніж одному аераційному вихідному отворі 16, найближчому до другої проблемної ділянки 42. Третя проблемна ділянка 44 розташована у такому місці, де, за допомогою існуючої точки доступу зернової маси може бути більш важко застосувати до неї озон. Таким чином, хоча можна застосувати озон за допомогою існуючих точок доступу зернової маси, більш ефективним може бути подача високих концентрацій озону безпосередньо до третьої проблемної ділянки 44, як-то створенням отвору для доступу у покритті 22 зернової маси 10 та вставкою одної або декількох труб постачання озону у зерно 12 або безпосередньо у третю проблемну ділянку 44. Потім озон можна безпосередньо доставити до третьої проблемної ділянки через трубу або труби постачання озону, після чого ця труба або труби постачання озону можна буде витягнути та заклеїти отвір для доступу у покритті 22. Якщо та/або змінюють напрямок повітряного потоку на протилежний у одному або декількох аераційних вихідних отворах 16, модель повітряного потоку можна буде також відповідним чином змінити, беручи на увагу змінення напрямку повітряного потоку на протилежне у одному або декількох аераційних вихідних отворах 16. При застосуванні озону у аераційному вихідному отворі 16, його можна застосувати у високій концентрації. Визначено, що для обробки зерна, більш кращою буде обробка високими концентраціями у більш короткі періоди часу, ніж обробка нижчими концентраціями у більш тривалі періоди часу. Обробка з застосуванням підвищених концентрацій знижує проблеми, спричинені викликаними озоном комерційно небажаними чужорідними запахами (COFO). Отже, концентрація озону може дорівнювати щонайменше вісімдесят частин на мільйон (ррт), та може, вибірково, перевищувати 150 ррт, 200 ррт, 300 ррт, 400 ppm або 500 ppm, тільки у якості необмежених прикладів. У всіх випадках, застосовують обладнання, що генерує озон з відповідною потужністю для отримання озону та можна зрозуміти, що концентрація озону може залежати від повітряного потоку та загальної кількості озону у будь - якої точці застосування. У випадках, де озон застосовують у відкриті кінці 20 вентиляційних отворів для аерації 20, його можна застосувати протягом періоду часу, що може сягати більш, ніж період часу для застосування у аераційні вихідні отвори 16. Озон для застосування у відкриті кінці 20 можна застосовувати протягом встановленого періоду часу, що може дорівнювати близько або більш, 12-25 год. При застосуванні озону за допомогою труб постачання озону, його можна застосовувати у більш високих концентраціях протягом більш короткого періоду часу, з мінімальним додатковим повітряним потоком, що проходить через ці труби постачання озону. У цьому випадку, озон вводять у концентрації, що може перевищувати 5000 ppm та навіть може перевищувати 10000 ppm. Ha даний час була проведена обробка озоном з концентрацією, що сягала 12000 ppm або більше. Як обговорено вище, застосування озону може сильно підвищити цінність після зберігання зерна 12, що зберігали у зерновій масі 10. Обробка озоном у той час, коли проблеми є невеликими може значно зменшити або усунути виникаючі проблеми у зерновій масі 10 перед поширенням цих проблем та впливати на більшу частину великого обсягу зерна 12. Способи, відповідно до різних втілень винаходу поліпшують способи обробки, що мають у своєї основі застосування низьких рівнів озону до всієї зернової маси 10 протягом тривалих періодів часу, де обробляють тільки ті місця, що потребують такої обробці, отже знижується ймовірність виникнення проблем, спричинених викликаними озоном комерційно небажаними чужорідними запахами (COFO). Поширеність проблем COFO додатково зменшується у втіленнях винаходу за допомогою застосування відносно високих концентрацій озону протягом відносно коротких періодів часу. 7 UA 105404 C2 5 Заявлений винахід може бути втілений у певних інших формах без відходу від свого духута основних характеристик. Описані варіанти повинні бути розглянуті в усіх відношеннях тільки з ілюстративною метою та не носять обмежувального характеру. Обсяг винаходу, отже, зазначено у наданій формулі винаходу, а не у вищенаведеному опису. Всі змінення, що приходять за змістом та діапазон еквіваленості Формули Винаходу повинні бути прийняті в межах своєї компетенції. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1. Спосіб обробки зерна, що зберігають у зерновій масі, що полягає у: моніторингу температури в кількох місцях розташування аераційних вихідних отворів, що розміщені навколо зернової маси; визначенні місцеположення проблеми у зерновій масі, де потрібно застосувати обробку озоном при виявленні у одному або декількох місцях вихідних аераційних отворів одного з аномальних відхилень температури та аномального запаху; визначенні найкращого застосування озону до місцеположення проблеми; та застосування озону до місцеположення проблеми у зерновій масі для зведення до мінімуму проблеми, що там виникла. 2. Спосіб обробки зерна за п. 1, де спосіб знижує одне з наступного: цвіль; токсин. 3. Спосіб обробки зерна за п. 1, де визначення місцеположення проблеми полягає у: отриманні моделі повітряного потоку через зернову масу; та застосуванні інформації від моделі повітряного потоку та місцеположення або декількох місцеположень, де виявлено аномальне відхилення температури або аномальний запах, для визначення оцінки положення місця розташування проблеми. 4. Спосіб обробки зерна за п. 1, де визначення найкращого застосування озону до місця розташування проблеми полягає у: визначенні прийнятних механізмів та місць введення озону; та визначенні механізмів та місць введення озону для найкращого здійснення доставки ефективної кількості озону у місце локалізації проблеми. 5. Спосіб обробки зерна за п. 1, де застосування озону до місця розташування проблеми полягає у: зміні напрямку повітряного потоку у одному з місць вихідних аераційних отворів на зворотний; та постачанні озону до аераційного вихідного отвору, що має змінений на зворотний напрямок повітряного потоку таким чином, щоб озон поглинався у аераційний вихідний отвір, що має змінений на зворотний напрямок повітряного потоку у зерновій масі. 6. Спосіб обробки зерна за п. 5, де озон постачають у аераційний вихідний отвір, що має змінений на зворотний напрямок потоку з концентрацією у щонайменш 80 частин на мільйон. 7. Спосіб обробки зерна за п. 1, де застосування озону до місцеположення проблеми полягає у: створенні отвору у вкритій покриттям купі зерна для доступу безпосередньо до місця розташування проблеми; та постачанні озону з дуже високою концентрацією через отвір для доступу до місця розташування проблеми. 8. Спосіб обробки зерна за п. 7, де постачання озону до місцеположення проблеми через отвір для доступу полягає у введенні на потрібну глибину труби для постачання озону через отвір для доступу у зернову купу до місця розташування проблеми. 9. Спосіб обробки зерна за п. 7, де дуже висока концентрація озону перевищує 5000 частин на мільйон. 10. Спосіб обробки зерна за п. 7, де дуже висока концентрація озону перевищує 10000 частин на мільйон. 11. Спосіб обробки зерна за п. 1, де застосування озону до місця розташування проблеми полягає у постачанні озону до зернової маси через вентиляційний отвір для аерації. 12. Спосіб обробки зерна за п. 1, де озон застосовують до місця розташування проблеми протягом певного періоду часу, обчисленого для вирішення будь-яких причин аномального відхилення температури або аномального запаху. 13. Спосіб обробки зерна за п. 1, де озон застосовують до місця розташування проблеми до виявлення озону у одному або декількох аераційних вихідних отворів, де виявлено аномальне відхилення температури або аномальний запах. 14. Спосіб обробки зерна, що зберігають у зерновій масі, що полягає у: моніторингу виходу повітря у кількох місцях розташування аераційних вихідних 8 UA 105404 C2 5 10 15 20 25 30 35 отворів, що розміщені навколо зернової маси відносно підвищення температури та аномальних запахів; визначенні місцеположення проблеми у зерновій масі, де потрібно застосувати обробку озоном при виявленні у одному або декількох місцях вихідних аераційних отворів одного з аномальних відхилень температури та аномального запаху в залежності від кожного місцеположення виявленого підвищення температури або аномального запаху та від параметрів кожного місцеположення виявленого підвищення температури або аномального запаху; визначенні найкращого застосування озону до місцеположення проблеми таким чином, щоб озон досягав місця розташування проблеми; та застосування озону до місця розташування проблеми у зерновій масі для зведення до мінімуму проблем, що виникають у зерновій масі без істотного порушення самої зернової маси. 15. Спосіб за п. 14, де визначення найкращого застосування озону до місця розташування проблеми полягає у: оцінці розмірів місця розташування проблеми; визначенні, чи забезпечить застосування озону крізь існуючу точку доступу у зерновій масі адекватне досягнення озоном місця розташування проблеми; та у визначенні місця застосування висококонцентрованого озону шляхом створення отвору для доступу у вкритій покриттям купі зерна, якщо застосування озону крізь існуючу точку доступу у зерновій масі не дозволить озону адекватно досягнути місця розташування проблеми. 16. Спосіб за п. 14, де застосування озону до місця розташування проблеми полягає у: зміні напрямку повітряного потоку на зворотний в одному з місць вихідних аераційних отворів; та постачанні озону до аераційного вихідного отвору, що має змінений на зворотний напрямок повітряного потоку таким чином, щоб озон поглинався у аераційний вихідний отвір, що має змінений на зворотний напрямок повітряного потоку у зерновій масі. 17. Спосіб за п. 14, де застосування озону до місця розташування проблеми полягає у: зміненні напрямку повітряного потоку в кількох місцях вихідних аераційних отворів; постачанні озону у повітряні потоки зі зміненим на зворотний напрямком таким чином, щоб озон втягувався до зернової маси. 18. Спосіб за п. 14, де застосування озону до місця розташування проблеми охоплює: створення отвору для доступу у покритті зернової маси безпосередньо у місцеположення проблеми; та постачання озону у дуже високій концентрації до місця розташування проблеми через отвір для доступу. 19. Спосіб за п. 14, де застосування озону до місця розташування проблеми полягає у постачанні озону до зернової маси через вентиляційний отвір для аерації. 20. Спосіб за п. 14, де застосування озону до місця розташування проблеми лікує зерно від щонайменш будь-якої цвілі та токсинів. 9 UA 105404 C2 10 UA 105404 C2 11 UA 105404 C2 12 UA 105404 C2 13 UA 105404 C2 14 UA 105404 C2 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 15