Вторинні похідні 8-гідроксихінолін-7-карбоксаміду

Реферат: Винахід стосується нових вторинних похідних 8-гідроксихінолін-7-карбоксаміду загальної формули (І) та їх фармацевтично прийнятних солей UA 109422 C2 (12) UA 109422 C2 H N N A OH O (I). Дані сполуки є придатними як протигрибкові засоби. Зокрема, представлені сполуки досліджували проти Tricophyton Rubrum, Tricophyton Mentagrophytes, Aspergillus Niger тa Scopulariopsis Brevicaulis. Багато із цих сполук є активними проти грибів видів Candida, таких як Candida Albicans тa Candida Glabrata. UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Цей винахід забезпечує нові вторинні похідні 8-гідроксихінолін-7-карбоксаміду та їх фармацевтично прийнятні солі, які використовують як протигрибкові засоби, і спосіб їх одержання. Зокрема, ці сполуки було випробувано проти Tricophyton Rubrum, Tricophyton Mentagrophytes, Aspergillus Niger та Scopulariopsis Brevicaulis. Багато із цих сполук є активними проти видів Candida, таких як Candida Albicans та Candida Glabrata. Попередній рівень техніки Патогенні гриби можна поділити на дві категорії: гриби, які здатні індукувати захворювання у нормальних суб’єктів, та менш інвазивні гриби, які здатні спричинити захворювання лише у критично хворих хазяїв. За останні два десятиліття спостерігали значне збільшення випадків інвазивних умовно-патогенних грибкових інфекцій і пов’язаної з ними захворюваності та смертності. Це здебільшого пов’язано зі значними досягненнями в сучасній медицині, які підвищили виживаність критичних пацієнтів, таких як ті, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) із внутрішньосудинними та сечовими катетерами, загальним парентеральним харчуванням та гемодіалізом або приєднані до систем дихання. Вид Candida звичайно спричиняє нозокомійні (лікарняні) інфекції кровотоку у пацієнтів, що перебувають у ВІТ. У Великій Британії кількість випадків госпіталізації пацієнтів з кандидемією становить близько 3 на 100 000 ліжко-днів, і 40-52% з усіх випадків мають місце в реанімаційному відділенні (Schelenz S., J. Antimicrob. Chemother. 2008; 61, Suppl 1, 31-34). Цей вид мікозу часто пов’язаний зі значною захворюваністю та смертністю. Відсоток відповідної смертності становить близько 38%, хоча він може коливатися від 5 до 71%. Останніми роками мало місце збільшення випадків інвазивного аспергільозу легенів у пацієнтів, прийнятих до ВІТ. Поширеність захворювання коливається від 0,3 до 5,8% при загальному рівні смертності понад 80% (Trof R. J. et al, Intensive Care Med., 2007; 33, 1694-1703). Критично хворі пацієнти мають ризик розвитку розладів в імунорегуляції під час їхнього перебування у ВІТ, що робить їх більш уразливими до грибкових інфекцій. Були описані такі фактори ризику, як хронічне обструктивне захворювання легенів, тривале застосування стероїдів, прогресивна хвороба печінки, хронічна замісна терапія нирок, стан після врятування від утоплення і цукровий діабет. Також мало місце різке збільшення кількості пацієнтів з ослабленим імунітетом, особливо в сфері трансплантації солідних органів та кісткового мозку, аутоімунних синдромів, синдрому надбаного імунодефіциту (СНІД) та онкології. Близько у 40% населення з трансплантованим кістковим мозком розвивається інвазивна грибкова інфекція (Khan S. A., Wingard J. R., Natl. Cancer Inst. Monogr. 2001; 29, 31-36). Види Candida і Aspergillus є найпоширенішими патогенами, що відповідають за нозокомійний (лікарняний) поверхневий та інвазивний мікози у пацієнтів з гематологічними злоякісними утвореннями і трансплантованим кістковим мозком. У цих пацієнтів смертність, пов’язана із системним кандидозом, є дуже високою (50-90%). Відносно трансплантації солідних органів, інфекційні ускладнення найчастіше трапляються у пацієнтів із трансплантованими легенями. На додаток до імуносупресорного режиму, підвищена чутливість здебільшого пов’язана з постійним зазнаванням впливу зовнішнього середовища. Паралельно до інтенсивності імуносупресорного лікування інвазивна грибкова інфекція може виникнути впродовж перших днів після хірургічної операції, причому її частота є найвищою у перші два місяці й зменшується через 6 місяців, але вона може виникнути також через роки після трансплантації (Hamacher J. et al, Eur. Respir. J., 1999; 13, 180-186). Інвазивні грибкові інфекції також часто трапляються при трансплантації інших видів солідних органів, таких як трансплантати нирок та печінки, щодо яких повідомляли про кількість випадків від 5 до 50% (Dictar M. O. et al, Med Mycol., 2000; 38 Suppl. 1, 251-258). Мікози є однією з основних причин захворюваності пацієнтів зі СНІД, і кількість випадків та серйозність цих інфекцій підвищуються при прогресуванні захворювання та наступному ослабленні опосередкованого T-лімфоцитами імунітету. Число випадків різних мікозів тісно пов’язано з ендемічними умовно-патогенними грибами, присутніми в зоні місця їх перебування. Загалом, найпоширенішими мікозами, що уражають пацієнтів зі СНІД, є гістоплазмоз, бластомікоз, кокцидіоїдомікоз та паракокцидіомікоз (Sarosi G. A., Davies S. F., West J. Med., 1996; 164, 335-340). Інфекції Candida слизової оболонки є також надзвичайно поширеними. У нормальних пацієнтів усі ці мікози звичайно є такими, що минають без лікування, але у пацієнтів з пригніченим імунітетом вони стають дуже інвазивними, що спричиняє їхнє прогресування та широке розповсюдження. Більше того, останніми роками стало очевидним збільшення випадків мікозу, спричиненого організмами, стійкими до поточного лікування. Це явище є особливо очевидним для грибкових 1 UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інфекцій, спричинених Candida albicans і флуконазолом та іншими азолами (Bastert J. et al, Int. J. Antimicrob. Agents, 2001; 17, 81-91). Наявні нині протигрибкові ліки не є повністю задовільними через обмежений спектр їхньої дії та серйозні побічні ефекти, пов’язані з їх використанням. Наприклад, поліенові ліки амфотерицин B є активними проти Aspergillus, Zygomycete та інших пліснявих грибів, і внаслідок їхньої токсичності дозволене дозування для лікування інвазивного мікозу становить 3-5 мг/кг на добу. У пацієнтів із дуже ослабленим імунітетом з інвазивним аспергильозом ліпосомний інкапсульований амфотерицин B, введений щоденно у дозі 3 мг/кг, мав сприятливу реакцію у 50% пацієнтів і 12-тижневий коефіцієнт виживаності 72% (Cornely O. A. et al, Clin. Infect. Dis., 2007; 44, 1289-1297). Ці ліки індукували нефротоксичність та гіпокаліємію у 14-16% пацієнтів. При щоденному введенні у дозі 10 мг/кг амфотерицин B не забезпечував будь-яких додаткових переваг і спричиняв більш високі рівні нефротоксичності (31%). Азоли, запроваджені у другій половині 1970-х років, є блокаторами синтезу ергостерину. Застосування ліків, що належать до цього сімейства, обмежене вузьким спектром їхньої активності. Вориконазол, наприклад, є більш активним, ніж амфотерицин B, для лікування інвазивного аспергильозу, але не має будь-якої активності проти зігоміцет (Johnson L. B., Kauffman C. A., Clin. Infect. Dis., 2003, 36, 630-637). Застосування азолів також обмежене спричиненням декількох побічних ефектів. Азоли взаємодіють з ферментами ссавців p450, що спричиняє втручання до метаболізму інших ліків і, додатково, деякі азоли, такі як кетоконазол, здатні блокувати серцевий калієвий канал Kv1.5, спричиняючи подовження періоду Q-T і тремтіння-мерехтіння шлуночків (Dumaine R., Roy M. L., Brown A. M., J. Pharmacol. Exp. Ther., 1998; 286, 727-735). Аліламіни, такі як тербінафін, прив’язуються до скваленепоксидази та інгібують її, спричиняючи блокування синтезу ергостерину. Ці ліки є дуже потужними проти Dermatophytes, тоді як їхня активність проти виду Candida є дуже низькою. У деяких випадках після лікування аліламінами мають місце серйозні побічні шкірні реакції. Нещодавно проведене міжнародне дослідження методом випадок-контроль (euroSCAR) (Sidoroff A. et al, Br. J. Dermatol., 2007; 15, 989-996) виявило, що системне лікування тербінафіном має міцний зв'язок із розвитком гострого генералізованого екзантематозного пустольозу (ГГЕП). Це захворювання характеризується швидкою появою багатьох стерильних, нефолікулярних пустулів, що звичайно супроводжується лейкоцитозом і жаром. ГГЕП звичайно пов’язують із лікуванням пацієнта певними ліками і вважають, що він має зв'язок із зміненою активністю Т-лімфоцитів. Лікування тербінафіном також може індукувати дерматоміозит, серйозне аутоімунне захворювання сполучних тканин, яке характеризується еритемою, м’язовою слабкістю та інтерстиційним фіброзом легенів (Magro C. M. et al, J. Cutan. Pathol., 2008; 35, 74-81). Крім того, як і множина протигрибкових препаратів, тербінафін може спричиняти серйозні ушкодження печінки (Perveze Z. et al, Liver Transpl., 2007; 13, 162-164). Гризеофульвін є бензофураном, що його було запроваджено у 1960 році для лікування дерматофітних інфекцій. Ця сполука індукує свою фунгістатичну активність шляхом втручання до вироблення мікротрубочок. Гризеофульвін проявляє обмежену активність у лікуванні оніхомікозів і часто спричиняє серйозні побічні ефекти, такі як нудота, діарея, головний біль, запаморочення свідомості та утома (Korting H. C. et al, Antimicrob. Agents Chemother., 1993; 37, 2064-2068), наслідком чого може бути припинення лікування. Очевидно, що два N-гідроксипіридони, циклопіроксоламін та октопірокс, здебільшого діють шляхом хелування багатовалентних катіонів, спричиняючи інгібування залежних від металу ферментів. Їх застосовують проти різних грибкових інфекцій, але це застосування обмежене місцевим лікуванням. Ехінокандини (каспофунгін, мікафунгін, анідулафунгін) є напівсинтетичними ліпопептидами і являють собою антимікотичні ліки, що їх було запроваджено зовсім нещодавно. Вони діють шляхом неконкурентного інгібування β-(1-3)-D-глюкансинтази, ферменту, що є важливим для підтримання стінок клітин, і їх здебільшого використовують для внутрішньовенного лікування інвазивного кандидозу та аспергільозу. Вони є фунгіцидними проти дріжджів, але лише фунгістатичними проти міцелійних грибів; крім того, вони є досить неактивними проти диморфних грибів, таких як Blastomyces і Histoplasma. Ехінокандини звичайно легко переносяться, але дослідження розмноження тварин показали їхній несприятливий вплив на плід. З цієї причини Управління США з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських засобів відносить ехінокандини до категорії С як небезпечні для вагітності (http://www.fda.gov/medwatch/SAFETY/2004/mar_PI/Cancidas_PI.pdf; http://www.fda.gov/medwatch/safety/2007/Aug_PI/Mycamine_PI.pdf). 2 UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 У заявці EP1375486 розкритий загальний і дуже широкий клас сполук з інгібіторною активністю інтегрази ВІЛ. Цей широкий загальний клас включає похідні 8-гідроксихіноліну, заміщені широким спектром замісників, наприклад, карбоксамідними групами у положенні 7. Жодна із конкретних сполук, розкритих у цьому документі, не є структурно подібною до сполук за цим винаходом. У заявці EP1541558 розкритий загальний і дуже широкий клас сполук з інгібіторною активністю інтегрази ВІЛ. По суті, конкретні сполуки, розкриті у цьому документі, завжди містять замісник на піридиловому кільці і переважно є 3-(4-фторбензил)-8-гідроксихінолінами. Жодна із конкретних сполук, розкритих у цьому документі, не є структурно подібною до сполук за цим винаходом. У міжнародній заявці WO98/11073 (US6310211) розкритий загальний клас противірусних сполук з інгібіторною активністю інтегрази ВІЛ. Жодна із конкретних сполук, розкритих у цьому документі, не є структурно подібною до сполук за цим винаходом. У міжнародній заявці WO02/30426 розкритий загальний клас сполук з інгібіторною активністю інтегрази ВІЛ. По суті, більшість конкретних сполук, розкритих у цьому документі, мають нафтидриніловий залишок. Жодна із конкретних сполук, розкритих у цьому документі, не є структурно подібною до сполук за цим винаходом. У міжнародній заявці WO02/30930 розкритий загальний і дуже широкий клас сполук з інгібіторною активністю інтегрази ВІЛ. Жодна із конкретних сполук, розкритих у цьому документі, не є структурно подібною до сполук за цим винаходом. У заявках US0326330 і US0326328 розкриті фунгіцидні композиції, що містять комбінацію двох фунгіцидів, одним з яких є хінолінова або цинолінова сполука. Жодна із конкретних сполук, розкритих у цьому документі, не є структурно подібною до сполук за цим винаходом. У міжнародній заявці WO96/32015 розкриті синергійні фунгіцидні сполуки, одержані з похідних хіноліну та інгібіторів цитохромного комплексу III. Жодна із конкретних сполук, розкритих у цьому документі, не є структурно подібною до сполук за цим винаходом. У заявці EP1669348 розкриті протигрибкові засоби, визначені дуже широкою формулою, що включає певні вторинні аміди. З описаного вище є очевидним, що клінічна потреба в ефективних протигрибкових ліках значно зросла за останні декілька років. На жаль, наявні нині ліки не є задовільними через вузький спектр їхньої дії, фармакокінетичні властивості та серйозні побічні ефекти. Опис винаходу Цей винахід, зокрема, забезпечує сполуки загальної формули (I), наділені потужною протигрибковою активністю, 35 40 45 (I) де R0 означає: - -H, - -F, - -Cl, - -Br, - -NO2, - -CF3, - -C1-C6 алкіл, - -(CH2)m-NR1R2, - -(SO2)-NR1R2, - -(C=O)-NR1R2, - -(N-C=O)-NR1R2, - -CN, 3 UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - -W-R3, - -(CH2)m-арил, необов’язково заміщений одним або двома R4, або - -(CH2)m-гетероцикл, необов’язково заміщений одним або двома R4; де R1 і R2 незалежно один від одного вибирають з: - -H, - -C1-C6 алкілу, - -(CH2)m-арилу, необов’язково заміщеного одним або двома R4, - -(CH2)m-циклоалкілу, необов’язково заміщеного одним або двома R5, - -(CH2)m-гетероциклу, необов’язково заміщеного одним або двома R4, - -(CH2)m-W-R3, - -(CH2)m-CN, - взятих разом з атомом азоту, до якого вони прикріплені, для утворення необов’язково заміщеного 5-8-членного гетеромоноциклу, що містить від одного до трьох гетероатомів, вибраних із групи, що складається з азоту, кисню та сірки, або - взятих разом з атомом азоту, до якого вони прикріплені, для утворення необов’язково заміщеного 5-8-членного гетеромоноциклу, конденсованого з одним або двома необов’язково заміщеними насиченими або ненасиченими кільцями або з іншими необов’язково заміщеними гетероциклами, що містить від одного до трьох гетероатомів, вибраних із групи, що складається з азоту, кисню та сірки; де W означає: - -O-, або - -S-; де R3 означає: - -H, - -C1-C6 алкіл, - -(CH2)m-арил, необов’язково заміщений одним або двома R 4, - -(CH2)m-циклоалкіл, необов’язково заміщений одним або двома R 5, або - -(CH2)m-гетероцикл, необов’язково заміщений одним або двома R4; де R4 означає: - -F, - -Br, - -NO2, - -C1-C6 алкіл, - -(CH2)m-NR1R2, - -(SO2)-NR1R2, - -(C=O)-NR1R2, - -(N-C=O)-NR1R2, - -CN, - -W-R3, за умови, що коли W означає -O-, R3 не є воднем або метилом, - -(CH2)m-арил, необов’язково заміщений одним або двома R7, або - -(CH2)m-гетероцикл, необов’язково заміщений одним або двома R 7; де R5 означає: - -C1-C4 алкіл, - -W-H, - -CH2-W-H, - -(CH2)m-арил, необов’язково заміщений одним або двома R 7, або - -(CH2)m-гетероцикл, необов’язково заміщений одним або двома R7; де R6 означає: - -H, - -F, - -Cl, - -Br, - -OH або - -O-C1-C3 алкіл; де R7 означає: - -H, - -F, - -Cl, - -Br, - -CF3, 4 UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - -W-R3, - -C1-C6 алкіл, - -(CH2)m-арил, необов’язково заміщений одним або двома R 6, - -(CH2)m-гетероцикл, необов’язково заміщений одним або двома R6, або - -(CH2)m-C3-C8 циклоалкіл; де m означає ціле число від 0 до 6; де A означає: -(CH2)n-X; де n означає ціле число від 0 до 1, за умови, що: коли n = 0, X означає: необов’язково заміщений моноциклічний гетероцикл або залишок 2,3дигідробензо[b][1,4]діоксину, за умови, що гетероцикл не є необов’язково заміщеним піридином, тіадіазолом, тіофеном, фураном або бензо[d][1,3]діоксолом, або - арильну групу, заміщену у пара положенні NR1R2; де R1 і R2 є такими, як визначено вище; коли n = 1, X означає: - необов’язково заміщений гетероцикл, переважно залишок 2,3-дигідробензо[b][1,4]діоксину, за умови, що гетероцикл не є необов’язково заміщеним 3-піридином, тіадіазолом, тіофеном, фураном або бензотіазолом, або - арильну групу, заміщену у пара положенні R4, за умови, що R4 не є -NO2, де R4 є таким, як визначено вище; або їхні фармацевтично прийнятні солі чи похідні. Використаний тут термін «C1-C6 алкіл» означає лінійні алкільні групи або алкільні групи з розгалуженим ланцюгом, що мають від 1 до 6 атомів вуглецю, і включає всі гексильні та пентильні ізомери алкілу, а також n-, ізо-, сек- і t-бутил, n- та ізопропіл, етил та метил. Термін «циклоалкіл» означає циклічне кільце алкану, вибраного з циклопропілу, циклобутилу, циклопентилу, циклогексилу, циклогептилу та циклооктилу. Термін «арил» стосується ароматичних моно- та полікарбоциклічних кільцевих систем, в яких окремі карбоциклічні кільця в багатокільцевих системах можуть бути конденсовані або прикріплені одне до одного за допомогою одного зв’язку. Підходящими арильними групами є, але це не є обмеженням, феніл, нафтил та біфеніл. Термін «гетероцикл» (та його варіанти, такі як «гетероциклічний») у широкому розумінні стосується моноциклічних кілець з 4-8 членами, біциклічних кільцевих систем з 7-12 членами або 11-16-членної трициклічної кільцевої системи, будь-яке з кілець якої є насиченим або ненасиченим і яка складається з атомів вуглецю та одного або більше гетероатомів, вибраних з N, O і S, і в якій гетероатоми азоту та сірки можуть бути необов’язково окислені, а гетероатом азоту може бути необов’язково кватернізований. Гетероциклічне кільце може бути прикріплене до будь-якого гетероатому або атому вуглецю, за умови, що таке прикріплення спричиняє утворення стійкої структури. Якщо гетероциклічне кільце має замісників, розуміють, що ці замісники можуть бути прикріплені до будь-якого атому в кільці, гетероатому або атому вуглецю, за умови одержання стійкої хімічної структури. Термін «гетеромоноцикл» (та його варіанти, такі як «гетеромоноциклічний») стосується моноциклічного кільця з 4-8-членами, яке є насиченим або ненасиченим і складається з атомів вуглецю та одного або більше гетероатомів, вибраних з N, O та S, і в якому гетероатоми азоту та сірки можуть бути необов’язково окислені, а атом азоту може бути необов’язково кватернізований. Гетероциклічне кільце може бути прикріплене до будь-якого гетероатому або атому вуглецю, за умови, що таке прикріплення спричиняє утворення стійкої структури. Якщо гетероциклічне кільце є ароматичним гетероциклічним кільцем, його може бути визначено як «гетероароматичне кільце». Якщо чітко не вказано інакше, «ненасичене» кільце є частково або повністю ненасиченим кільцем. Наприклад, «ненасичений моноциклічний C6 карбоцикл» стосується циклогексену, циклогексадієну та бензолу. Термін «заміщений» включає моно- та полізаміщення названим замісником настільки, наскільки таке одиничне та множинне заміщення є хімічно допустимим. Наприклад, карбоцикл або гетероцикл, заміщений більше ніж одним замісником, може мати множину замісників на одному і тому самому кільцевому атомі настільки, наскільки це хімічно дозволено. Кільцевий атом сірки в насиченому гетероциклі може, наприклад, звичайно бути заміщений однією (S(=O)-) або двома оксогрупами (-SO2-). Термін «фармацевтично прийнятні солі або похідні» стосується тих солей або похідних, які мають біологічну ефективність та властивості материнської сполуки і які не є біологічно або іншим чином небажаними. До таких солей відносяться солі з неорганічними або органічними 5 UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кислотами, як, наприклад, гідробромідна, гідрохлоридна, сульфатна, фосфатна, натрієва солі, магнезійна сіль; до таких похідних відносяться складні ефіри, прості ефіри та N-оксиди. Сполуки за цим винаходом та їхні фармацевтично прийнятні солі або похідні можуть мати асиметричні центри і можуть зустрічатися, за винятком випадків, коли про це прямо вказано, як суміші стереоізомерів або у вигляді окремих діастереомерів, або енантіомерів, причому всі ізомерні форми входять до обсягу цього винаходу. Фраза «фармацевтично прийнятний», що її використовують відносно композицій, які містять сполуки за винаходом, стосується молекулярних одиниць та інших інгредієнтів таких композицій, які фізіологічно переносяться і звичайно не спричиняють небажаних реакцій при введенні тварині, такій як ссавець (наприклад, людина). Використаний тут термін «фармацевтично прийнятний» переважно означає дозволений регуляторним органом, таким як Управління США з контролю за якістю харчових продуктів та ліків або Європейське агентство з оцінювання лікарських засобів, або вказаний в американській чи європейській фармакопеї чи іншій загальновизнаній фармакопеї для застосування ссавцям і, більш конкретно, людям. Переважно у формулі (I): R0 означає: - -H, - -Br або - -NO2. Ще переважніше у формулі (I): R0 означає -H; R1 і R2 незалежно один від одного вибирають з: - -C1-C6 алкілу або - взяті разом з атомом азоту, до якого вони прикріплені, для утворення необов’язково заміщеного гетеромоноциклу з 5-8-членами, що містить від одного до трьох гетероатомів, вибраних із групи, що складається з азоту, кисню та сірки; R3 означає -C1-C6 алкіл; R4 означає: - -Br, - -(CH2)m-NR1R2 або - -W-R3, за умови, що коли W означає -O-, R3 не є воднем або метилом; W означає -O-; та/або m є ціле число від 0 до 1. Кращими сполуками за винаходом, але це не є обмеженням, є сполуки, вибрані з групи, що складається з: 8-гідрокси-N-(1,1-діоксидотетрагідротієн-3-іл)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 3); 8-гідрокси-N-(тетрагідро-2H-піран-4-іл)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 5); 8-гідрокси-N-(4-морфолінфеніл)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 6); 8-гідрокси-N-(тіазол-2-іл)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 8); 8-гідрокси-N-(ізоксазол-3-іл)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 13); 8-гідрокси-N-((5-метилпіразин-2-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 15); 8-гідрокси-N-((1-метил-1H-імідазол-2-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 16); 8-гідрокси-N-((4-фенілтіазол-2-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 17); 8-гідрокси-N-(піридин-4-ілметил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 18); 8-гідрокси-N-(2,3-дигідробензо[b][1,4]діоксин-6-іл)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 9); 8-гідрокси-N-(4-(диметиламін)бензил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 4); 8-гідрокси-N-(4-бромбензил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 2); 8-гідрокси-N-(бензо[d]тіазол-2-ілметил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 14); 8-гідрокси-N-(4-морфолінбензил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 10); 8-гідрокси-N-((4-метилтіазол-2-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 12); 8-гідрокси-N-(піридин-2-ілметил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 1); 8-гідрокси-N-(4-(1H-1,2,4-тріазол-1-іл)феніл)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 7); 8-гідрокси-N-((5-метилізоксазол-3-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду (Прикл. 11). Сполуки за цим винаходом можуть бути одержані сполучанням підходящих 8гідроксихінолін-7-карбонових кислот 1-1 (або похідних кислоти, таких як галіди або складні ефіри кислоти) з відповідними амінами 1-2, як представлено наведеною нижче загальною схемою 1: СХЕМА 1 6 UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Альтернативно, гідроксильна група карбонової кислоти може бути захищена (як описано у Bioorg.Med.Chem., 14, 2006, 5742-5755 або Synthesis, 12, 1997, 1425-1428 або DE540842) перед здійсненням сполучання з аміном і звільнена від захисту на кінцевій стадії. Способи сполучання карбонових кислот з амінами для утворення карбоксамідів є добре відомими у цій галузі. Наприклад, підходящі способи описані Jerry March, Advanced Organic th Chemistry, 4 edition, John Wiley & Sons, 1992, стор. 417-425. Способи захисту та зняття захисту ароматичних гідроксильних груп є добре відомими у цій галузі. Захисними групами маніпулюють відповідно до стандартних способів органічного синтезу (Green T.W. and Wuts P.G.M. (1991) Protecting Groups in Organic Synthesis, John Wiley et Sons). Схема 2 нижче ілюструє та розкриває хімічний склад, зображений на схемі 1. СХЕМА 2 Коли R1 означає Br, карбонову кислоту 2-1 одержують реагуванням наявної в продажу 8гідроксихінолін-7-карбонової кислоти з одним еквівалентом брому в оцтовій кислоті (міжнародна публікація WO98/11073, опублікована 19 березня 1998 р.). Коли R1 означає F або Cl, карбонові кислоти 2-1 можуть бути одержані з відповідних наявних у продажу вихідних матеріалів 5-гало-8-гідроксихінолінів із використанням способів, описаних у міжнародній публікації WO98/11073, опублікованій 19 березня 1998 р. Коли R1 означає NO2, карбонову кислоту 2-1 одержують реагуванням відповідного етилового складного ефіру із сумішшю HNO3 та H2SO4 із подальшим лужним гідролізом. Альтернативно, карбонову кислоту 2-1 з R1=NO2 одержують реагуванням 3-амін-2-гідрокси-5-нітробензойної кислоти з пропеналом у 6Н HCl. Для спеціаліста у цій галузі буде очевидним, що описані процедури синтезу є суто показовими за своєю природою і що спеціалістові із середнім рівнем знань в органічній хімії відомі альтернативні способи синтезу. Наведені далі приклади слугують лише для ілюстрування винаходу та його здійснення на практиці. Ці приклади не мають розглядатися як обмеження обсягу або духу винаходу. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ РОЗДІЛ 1. ХІМІЧНИЙ СИНТЕЗ Якщо не вказано інакше, всі вихідні реактиви були наявні у продажу і їх використовували без попереднього очищення. Сполуки за цим винаходом можна легко одержати із використанням традиційної процедури синтезу. В цих реакціях також можливо застосовувати варіанти, які відомі спеціалістові із середнім рівнем знань у цій галузі, але не описані більш докладно. Крім того, інші способи одержання сполук за цим винаходом будуть явно очевидними спеціалістові у цій галузі з урахуванням наведених далі схем реакцій та прикладів. Якщо не вказано інакше, всі змінні величини є такими, як визначено вище. У разі наведення посилання на застосування «аналогічної» процедури, що буде зрозумілим для спеціаліста у цій галузі, така процедура може містити незначну зміну, наприклад, відносно температури реакції, кількості реактиву/розчинника, часу реакції, умов обробки або умов хроматографічного очищення. Використані у цьому описі скорочення, особливо в таблицях та прикладах, підсумовані в Таблиці 1. ТАБЛИЦЯ 1 45 7 UA 109422 C2 МС-РХ (Мас-спектр рідинної хроматографії) УЕРХ (Ультра-ефективна рідинна хроматографія) ТФК (Трифтороцтова кислота) мкм (мікрони) ммоль (мілімолі) мкл (мікролітри) ТГФ (Тетрагідрофуран) ДМСО (Диметилсульфоксид) ЕТФС (екстрагування твердої фази силікагелем) 5 10 15 20 25 30 35 ІЕР (Іонізація електророзпилюванням) Rt (час утримування у хвилинах) хв. (хвилини) год. (години) КТ (кімнатна температура) CH3CN (ацетонітрил) ДХМ (дихлорметан) Na2SO4 (сульфат натрію) ОУК (одиниця, що утворює колонію) Якщо не вказано інакше, всі температури виражені у C (градусах Цельсію) або K (Кельвіна). 1 Спектр протонного ядерного магнітного резонансу ( H-ЯМР) реєстрували на приладі Брукер (Brucker) 300 МГц. Хімічні зсуви виражали у частинах на мільйон (ч./млн, δ частин). У зразках розщеплення описували видимі множинності та позначали як s (синглет), d (дублет), t (триплет), q (квартет), quint (квінтет), sxt (секстет), m (мультиплет), br. s (широкий синглет). МС-РХ реєстрували за таких умов: УЕРХ за допомогою Приладу для роботи зі зразками і Детектора на фотодіодній матриці 2996 (Waters), з’єднаних з одноквадрупольним мас-спектрометром ZQ (Waters). Інтерфейс ZQ: позитивний режим ІЕР. Повне сканування від 109 до 900 аом. Капіляр 3,2 В, конус 25 В, екстрактор 3 В, РЧ 0,3 В, температура джерела 115 °C, температура десольватації 350 °C, потік газу 800 л/год., конус 100 л/год. - Спосіб A: Колонка Aquity УЕРХ-BEH C18 (50x2,1 мм, 1,7 мкм). Швидкість потоку 0,6 мл/хв., колонка при 40 °C, упорскування 2 мкл. Мобільні фази: фаза A = вода/CH3CN 95/5 + 0,1% ТФК, фаза B = вода/CH3CN = 5/95 + 0,1% ТФК. Градієнт: 0-0,25 хв. (A: 95%, B: 5%), 3,30 хв. (A: 0%, B: 100%), 3,30-4,00 (A: 0%, B: 100%), 4,10 хв. (A: 95%, B: 5%), 4,10-5,00 хв. (A: 95%, B: 5%). - Спосіб B: Колонка Atlantis dC18 (100x2,1 мм, 3,0 мкм). Швидкість потоку 0,3 мл/хв., колонка при 40 °C, упорскування 2 мкл. Мобільні фази: фаза A = вода/CH 3CN 95/5 + 0,1% ТФК, фаза B = вода/CH3CN = 5/95 + 0,1% ТФК. Градієнт: 0-0,20 хв. (A: 95%, B: 5%), 5,00 хв. (A: 0%, B: 100%), 5,00-6,00 (A: 0%, B: 100%), 6,10 хв. (A: 95%, B: 5%), 6,10-7,00 хв. (A: 95%, B: 5%). Приклад 1. 8-Гідрокси-N-(піридин-2-ілметил)хінолін-7-карбоксамід Суміш 8-гідроксихінолін-7-карбонової кислоти (100 мг, 0,53 ммоль) і ди(1H-імідазол-1іл)метанону (86 мг, 0,53 ммоль) у ТГФ (5 мл) нагрівали до 60 °C впродовж 3 год. під азотом. Реакційну суміш залишили охолоджуватись до КТ, і додали піридин-2-ілметанамін (46 мг, 0,424 ммоль). Одержану суміш нагрівали до 40 °C впродовж 2 год., а потім збовтували при КТ. Реакційну суміш погасили H2O та водним насиченим розчином гідрокарбонату натрію і двічі екстрагували ДХМ. Відокремлену органічну речовину висушили над Na2SO4, відфільтрували та концентрували при зниженому тиску. Осад очистили картриджем ЕТФС (2 г, ДХМ до ДХМ:MeOH 99:1) для одержання вказаної у заголовку сполуки (73 мг, 0,26 ммоль) у вигляді не зовсім білої твердої речовини. + + МС-РХ м/з (ІЕР ): 280,14 (MH ), Rt=0,57 хв. (Спосіб A). 1 H-ЯМР (ДМСО-d6) δ: 9,46 (t, 1 H); 8,93 (dd, 1 H); 8,54 (ddd, 1 H); 8,37 (dd, 1 H); 8,06 (d, 1 H); 7,78 (td, 1 H); 7,66 (dd, 1 H); 7,45 (d, 1 H); 7,41 (d, 1 H); 7,29 (ddd, 1 H); 4,70 (d, 2 H). Відповідно до процедур, аналогічних до описаної вище, одержали додаткові сполуки за цим винаходом (Таблиця 2). 8 UA 109422 C2 9 UA 109422 C2 10 UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 35 2. ПЕРЕВІРЯННЯ АКТИВНОСТІ: Методи та результати Організми, що їх використовували для перевіряння протигрибкової активності Trichophyton Rubrum (ATCC 28188, PBI International); Trichophyton Mentagrophytes (ATCC 9533, PBI International); Aspergillus Niger (ATCC 16404, PBI International); Scopulariopsis Brevicaulis (ATCC 36840, DSMZ); Candida Albicans (ATCC 90028, PBI International); Candida Glabrata (ATCC 90030, DSMZ). Одержання та зберігання Штами одержували з ліофілізованих ампул або ліофілізованих гранул. Відокремлення суспензій здійснювали на картопляному агарі з декстрозою (КАД) для перевіряння чистоти штамів. Потім відбувалося масивне зростання штамів з висіюванням штрихом суспензій мікробів на планшети з КАД. Інкубування проводили при 30 °C впродовж 48-72 годин (дріжджі Candida) та 7-10 днів (міцелійні гриби). Колонії дріжджів і конідії міцелійних грибів зібрали за допомогою 3-5 мл середовища RPMI 1640 + 50% гліцерину, і аліквоти заморозили при -80 °C. Перевіряння протигрибковї чутливості Визначали мінімальну інгібувальну концентрацію (МІК) сполук за допомогою тесту чутливості мікророзрідженням поживного середовища із використанням методу, розробленого за згодою Національного комітету зі стандартів для клінічних лабораторій (NCCLS) (National Committee for Clinical Laboratory Standards. Reference Method for Broth Dilution Antifungal Susceptibility Testing of Yeasts; Approved standard-Second Edition M27-A2. 2002; Том 22, №15) (National Committee for Clinical Laboratory Standards. Reference Method for Broth Dilution Antifungal Susceptibility Testing of Filamentous Fungi; Approved standard M38-A. 2002; Том 22, №16). Дослідження проводили у середовищі RPMI 1640 із середовищем L-глютаміну, забуференим до рівня pH 7 за допомогою 0,165M 3-(N-морфолін)пропансульфонової кислоти (МПС) і 10M NaOH із додаванням 18 г глюкози/л. Випробування проводили із використанням 965 лункових стерильних планшетів (розмір інокуляту 1 x 10 ОУК/мл). Вихідні розчини сполук одержали із розрахунку 12,8 мг/мл у 100%-ному ДМСО. Одержали групу подвійних розчинів у планшеті із використанням середовища RPMI 1640. Кінцеві концентрації коливалися від 0,125 до 128 мкл/мл в 1%-ному ДМСО. МІК визначали як найнижчу концентрацію протигрибкового агента, що запобігає будь-якому видимому росту, і її визначали після 48 год. інкубування для дріжджів (35 °C) і після п’яти днів інкубування для міцелійних грибів (35 °C). Результати Значення МІК для сполук, яким надавали найбільшу перевагу, обчислені як середнє геометричне значень, одержаних у двох окремих експериментах, наведені у Таблиці 3. 11 UA 109422 C2 ТАБЛИЦЯ 3 Пр. Tricophyton Mentagrophytes ATCC 9533 Aspergillus Niger ATCC 16404 Scopulariopsis Brevicaulis ATCC 36840 9 4 2 14 10 12 1 7 11 5 Trycophyton Rubrum ATCC 28188 0,25 1,00 1,41 2,00 1,00 1,41 2,00 2,52 1,00 0,50 0,71 1,00 1,00 0,50 2,83 2,00 2,00 4,00 1,00 0,50 0,71 0,50 0,50 1,00 0,50 1,00 1,00 1,00 1,00 1,41 1,00 4,00 1,00 1,00 1,26 2,83 Candida Candida Albicans Glabrata ATCC ATCC 90030 90028 2,00 2,00 2,83 1,41 1,41 1,41 2,00 2,83 4,00 2,00 2,00 2,00 4,00 4,00 2,00 2,83 2,00 2,00 Крім того, сполуку, кодовану як E8 у заявці EP1669348A1, синтезували разом із новою сполукою (кодованою як NiK-29298), яка не входила до складу ані сполук, розкритих у заявці EP1669348A1, ані сполук, розкритих у цьому винаході, яка може бути використана як зв’язок між класом сполук, описаних у цій заявці, та сполук, описаних у заявці EP1669348A1 (Таблиця 4) . ТАБЛИЦЯ 4 E8 NiK29298 10 Значення МІК для цих сполук, випробуваних на тих самих організмах, що їх використовували для оцінювання ефективності похідних, описаних у цій заявці, наведені у Таблиці 5. ТАБЛИЦЯ 5 15 Пр. E8 NiK29298 >128 Tricophyton Mentagrophytes ATCC 9533 75 >128 128 Trycophyton Rubrum ATCC 28188 Aspergillus Niger ATCC 16404 Scopulariopsis Brevicaulis ATCC 36840 2-128 >128 Candida Albicans ATCC 90028 1,41 64-128 >128 2,00 Candida Glabrata ATCC 90030 1,00 5,65 Як можна зрозуміти, всі вказані у таблиці 3 сполуки є активними відносно усіх досліджених 6 штамів, у тому числі дріжджів, дерматофітів та плісняви. Цей широкий спектр дії сполук за цим винаходом означає їхню прогнозовану ефективність відносно усіх видів грибкових інфекцій 12 UA 109422 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 людини або тварини, у тому числі інфекцій шкіри, шкіряного покриву голови та нігтів, здебільшого спричинених дерматофітами; вагінальних, ротових та кишкових інфекцій, здебільшого спричинених грибами; вушних, легеневих, очних та інших системних інфекцій, здебільшого спричинених пліснявою. Навпаки, сполука E8, розкрита у заявці EP1669348A1, і сполука NiK-29298, що відрізняється тим самим хіноліновим остовом, описаним у заявці EP1669348A1, мають активність лише щодо дріжджів і не проявляють будь-якої помітної активності проти інших штамів, у тому числі дерматофітів та плісняви. Механізм дії У цій галузі відомо, що циклопірокс, один з найефективніших протигрибкових агентів 3+ широкого спектру дії, знищує клітини грибів хелуванням Fe , тобто шляхом видалення іонів заліза з грибкових клітин, і його дія в умовах in vitro інгібується лише додаванням до 3+ середовища достатньої кількості іонів Fe . Циклопірокс також відомий у цій галузі як єдиний протигрибковий агент, який завдяки своєму особливому механізму дії не індукує опірності у штамів грибів. Спосіб оцінювання механізму дії Для того щоб перевірити, чи є механізм дії сполук хелуванням іонів заліза, визначення МІК відносно штаму Candida glabrata (ATCC 90030) здійснювали додаванням надлишкової кількості іонів заліза (100 мкмоль FeCl3) до досліджуваного середовища. Життєздатність клітин, що 3+ зазнали впливу ліків, з іоном металу Fe або без нього, оцінювали вимірюванням їхнього зовнішнього діаметру при 540 нм. Сполуки, описані у Прикладі 2, E8 і NiK-29298 оцінювали у присутності та за відсутності 100 3+ мкмоль (100 мікромолей) Fe . Результати подані на наведених далі Фігурах 1, 2 і 3. На всіх фігурах лінії та крапки позначають процент інгібування росту грибів (за ординатою) при додаванні різних концентрацій протигрибкових агентів (за абсцисою). Сині лінії та крапки означають експерименти, проведені без додавання заліза, а червоні лінії та крапки означають 3+ результати експериментів, проведених у присутності 100 мкмоль Fe . Як відомо у цій галузі, дію 3+ циклопіроксу повністю інгібує присутність Fe , і Candida glabrata здатен нормально рости (Фіг. 3+ 1). На відміну від цього, Fe не має будь-якої дії на амфотерицин, протигрибковий агент, про який відомо у цій галузі, що він має механізм дії, інший ніж у циклопіроксу. Всі сполуки цього винаходу мають поведінку, подібну до циклопіроксу, тобто їхню 3+ протигрибкову дію повністю інгібує присутність Fe (Фіг. 2). Навпаки, сполуку E8, розкриту в заявці EP1669348A1, і сполуку NiK-29298 з хінолоновим остовом, описаним у заявці EP1669348A1, на відміну від циклопіроксу та сполук за цим 3+ винаходом, не інгібувала присутність іонів Fe у культурі середовища. Як висновок, сполуки, розкриті у заявці EP1669348A1, мають вузький спектр дії, обмежений дріжджами, в той час як вони не проявляють протигрибкової активності проти дерматофітів або плісняви. Крім того, механізм їхньої дії не залежить від хелування заліза. На відміну від цього, сполуки за цим винаходом є кращими за ті, що розкриті у заявці EP1669348A1, тим, що вони мають потужну протигрибкову активність із широким спектром дії, що поширюється на дріжджі, дерматофіти та плісняву. Ця характеристика робить їхню ефективність передбачуваною щодо низки грибкових інфекцій, у тому числі інфекцій шкіри, шкіряного покриву голови, нігтів, а також вагінальних, ротових та кишкових інфекцій і, зрештою, вушних, легеневих, очних та інших системних інфекцій. Крім того, сполуки за цим винаходом є кращими порівняно з тими, що розкриті у заявці EP1669348A1, тим, що механізмом їхньої дії є хелування заліза – механізм, відомий у цій галузі як такий, що запобігає розвитку опірності в клітинах грибів. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Сполука, вибрана із групи, що складається з: 8-гідрокси-N-(1,1-діоксидотетрагідротієн-3-іл)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(тетрагідро-2Н-піран-4-іл)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(4-морфолінфеніл)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(тіазол-2-іл)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідроксі-N-(ізоксазол-3-іл)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-((5-метилпіразин-2-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-((1-метил-1Н-імідазол-2-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-((4-фенілтіазол-2-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду; 13 UA 109422 C2 5 10 8-гідрокси-N-(піридин-4-ілметил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(2,3-дигідробензо[b][1,4]діоксин-6-іл)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(4-(диметиламін)бензил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(4-бромбензил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(бензо[d]тіазол-2-ілметил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(4-морфолінбензил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-((4-метилтіазол-2-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(піридин-2-ілметил)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-(4-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)феніл)хінолін-7-карбоксаміду; 8-гідрокси-N-((5-метилізоксазол-3-іл)метил)хінолін-7-карбоксаміду. 2. Фармацевтична композиція, яка містить принаймні одну сполуку за пунктом 1 разом із принаймні одним фармацевтично прийнятним носієм, наповнювачем та/або допоміжною речовиною. 15 14 UA 109422 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 15