Спосіб одержання каротинвмісного білкововітамінного препарату

Винахід належить до сільського господарства, зокрема до кормових вітамінних препаратів для сільськогосподарських тварин, і може бути використаний при вирощуванні корисних шовкопрядів, особливо дубового. Відомий спосіб одержання біостимулюючого білково-вітамінного препарату на основі продуценту Fusarium sambucinum F-139, який включає культивування штаму-продуценту на середовищі з додаванням вторинної рослинної сировини - яблучно-виноградних вижимок - протягом 72 годин (ферментацію), проведення наприкінці ферментації специфічної термічної обробки (автолізу) і подальше розділення рідкої і твердої фаз [А.С. СССР N 13630016, А 01К 67 /04]. Завдання створення білково-вітамінного препарату з високим вмістом каротиноїдів вирішується шляхом сумісного культивування двох видів продуцентів - Fusarium sambucinum F-139 I Rhodotorula gracilis Y-1724. Штам Rhodotorula gracilis Y-1724 синтезує каротиноїдні пігменти, і при сумісному культивуванні двох видів продуцентів вітаміни, які утворює штам Fusarium sambucinum F-139, викликають Істотне посилення біосинтезу каротиноїдів штамом Rhodotorula gracilis Y-1724. В результаті забезпечується значне збагачення одержуваного препарату фізіологічно активними речовинами, насамперед каротиноїдними пігментами, він містить 8,70-10,46 мг/л каротиноїдів і виявляє істотний стимулюючий вплив на ріст, розвиток і продуктивність шовкопряда та забезпечує ефективний захист гусениць від бактеріальних захворювань. Приклад 1. Каротинвміщуючий білково-вітамінний препарат отримують шляхом сумісного глибинного культивування штамів Fusarium sambucinum F-139 - продуцентів вітамінів групи В і коферментів та Rhodotorula gracilis Y-1724 - продуценту білку і каротиноїдів з використанням відходів переробки рослинної продукції (яблучно-виноградних вижимок) та проведенням наприкінці ферментації специфічної термічної обробки. Одержання каротинвмісного білково-вітамінного препарату проводиться у дві стадії. Перша стадія включає вирощування Інокуляту штамів-продуцентів на синтетичних середовищах при температурі 24-26 градусів за Цельсієм протягом 36 годин на качалках при 240 об/хв. Друга стадія, або власне ферментація, включає сумісне культивування штамів-продуцентів з використанням одержаного Інокуляту на синтетичному середовищі з мінеральними солями і джерелом глюкози (яблучно-виноградні вижимки) у ферментерах при температурі 26-28 градусів. Спочатку у середовище вносять 2,5% Інокуляту Fusarium sambucinum F-139. Через 24 години додають 2,5% Інокуляту Rhodotorula gracilis Y-1724 I продовжують культивування ще протягом 48 годин. Потім проводять специфічну термічну обробку (автоліз) протягом 30-45 хвилин і подальше розділення рідкої та твердої фаз шляхом фільтрації. Одержану рідку фазу використовують як каротиновмісний білково-вітамінний препарат для обробки корму шовкопряда. Штам Rhodotorula gracilis Y-1724 є активним продуцентом каротиноїдів та інших біологічно активних речовин і при вирощуванні на рідких та твердих середовищах синтезує до 5,820 мг/л каротиноїдів, у т. ч. 2,02,1 мг бета-каротину та 2,983-3,720 мг і Інших каротиноїдних елементів, насамперед торулародину, торуліну і гамма-каротину, пантотенову кислоту та Інші вітаміни, а також характеризується антибактеріальною активністю. Суха біомаса дріжджів містить 47,5-49,0% сирого протеїну та 3,5-3,8% ліпідів. Дані, наведені в табл. 1, свідчать про те, що при сумісному культивуванні двох видів продуцентів утворення штамом Fusarium sambucinum F-139 вітамінів групи В, насамперед тіаміну та біотину, сприяє значному посиленню біосинтезу каротиноїдів штамом Rhodotorula gracilis Y-1724. Приклад 2. Для дослідів використовували гусениць дубового шовкопряда породи Поліський тасар, які живилися листям граба звичайного. Корм піддослідних комах в першому і другому віках обробляли 10-30% водними розчинами білково-вітамінних препаратів. Корм контрольних комах в цей період обробляли таким самим об'ємом води. Дані, наведені в табл. 2, свідчать, що препарат, одержаний в результаті запропонованого способу, зумовив більш значне прискорення розвитку комах у порівнянні з відомим препаратом. Внаслідок цього гусениці закоконювалися в середньому на 1-2 доби раніше, ніж при застосуванні відомого препарату, і на 3-4 доби раніше, ніж контрольні. Наприкінці першого віку гусениці почали хворіти на бактеріальну хворобу септицемію (гнилокрів'я), причому захворювання спостерігалося на протязі другого і третього віків. Запропонований препарат, на відміну від відомого, досить ефективно захищав дубового шовкопряда від цього захворювання. Захисна дія препарату спостерігалася як під час обробки ним корму гусениць (у другому віці), так і після припинення його використання (в третьому віці). Внаслідок цього загибель дубового шовкопряда від септицемії зменшилася на 17-25% порівняно Із застосуванням відомого препарату і 15-23% порівняно з контролем. В результаті загальна життєздатність гусениць за період вигодування при застосуванні запропонованого препарату підвищилася на 18-25% порівняно з використанням відомого препарату і 20-27% порівняно з контролем. Запропонований препарат у період обробки ним корму зумовив більш значне підвищення маси піддослідних гусениць у порівнянні з контрольними, ніж відомий. В результаті в цьому варіанті піддослідні гусениці завили кокони, на 2-10% важчі від одержаних при використанні відомого препарату, і на 15-23% важчі від контрольних. Маса шовкової оболонки збільшилася відповідно на 16-26 і 33-34%. Приклад 3. Для дослідів використовували гусениць дубового шовкопряда породи Поліський тасар, які живилися листям граба звичайного. Корм піддослідних комах з початку третього віку до закоконювання обробляли 30% водними розчинами білково-вітамінних препаратів. Корм контрольних комах в цей період обробляли таким самим об'ємом води. Дані, наведені в табл. 3, свідчать, що запропонований препарат зумовив підвищення життєздатності гусениць на 4% у порівнянні з відомим і 10% у порівнянні з контролем, а також забезпечив Істотне зростання маси гусениць уже на протязі одного тижня його використання, чого не спостерігалося при застосуванні відомого препарату. В результаті у варіанті з запропонованим препаратом піддослідні гусениці завили кокони, на 7% важчі від одержаних при використанні відомого препарату, і на 13% важчі від контрольних. Маса шовкової оболонки збільшилася відповідно на 18 и 30%. Запропонований спосіб одержання каротинвмісного білково-вітамінного препарату передбачає вирощування атоксигенних штамів-продуцентів на дешевих відходах переробки рослинної продукції. Одержуваний препарат безпечний для людини і тварин, характеризується наявністю широкого спектру вітамінів групи В, коферментів та інших фізіологічно активних речовин і особливо високим вмістом каротиноїдів і може використовуватися для збагачення ними корму сільськогосподарських тварин. Препарат виявляє більш сильний стимулюючий вплив на життєздатність, розвиток, ріст і продуктивність дубового шовкопряда у порівнянні з відомим, а також проявляє цілком нову позитивну здатність, забезпечуючи захист гусениць від бактеріальних захворювань.