Спосіб діагностики стравоходу барретта

Спосіб діагностики стравоходу Барретта, який включає біопсію слизової оболонки стравоходу проксимальніше рівня стравохідно-шлункового переходу, який відрізняється тим, що виконують стравохідну рН-метрію та хромоскопічноспектроскопічно керовану прицільну щипцеву біопсію проксимальніше рівня розміщення найбільш проксимально розташованих верхівок складок слизової оболонки шлунка і при виявленні в біоптаті келихоподібних клітин, а при стравохідній рНметрїї - патологічного гастроезофагеального рефлюкса, діагностують стравохід Барретта. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до діагностики, і може бути використана при лікуванні хворих зі стравоходом Барретта. Відомий спосіб діагностики стравоходу Барретта за ознакою встановлення в біоптаті слизової оболонки стравоходу, взятого проксимальніше Зсм рівня стравохідно-шлункового переходу, циліндроклітиниоі метаплазм кишкового типу [Мясоедов С. Д., Бурий О. М , Гомоляко І В., Чорна І. С, Дубович Т О. Циліндроклітинна метаплазія епітелію стравоходу при рефлюксній хворобі // Лік. справа 2001.-№1.-С.33-36]. Недоліком аналога є низька точність через суб'єктивність оцінок, що проводяться, та неврахування варіантів хвороби з коротким сегментом ураження та низька точність гістологічного критерію діагностики. Задачею корисної моделі є розробка такого способу діагностики стравоходу Барретта, який за рахунок виконання стравохідної рН-метріі та прицільної біопсії слизової оболонки стравоходу з використанням хромоендоскопії та спектроскопії, забезпечував би підвищення точності діагностики. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики стравоходу Барретта, який включає біопсію слизової оболонки стравоходу проксимальніше рівня стравохідно-шлункового переходу, згідно з корисною моделлю виконують стравохідну рН-метрію та хромоскопічноепектроскопічно керовану прицільну щипцеву біо псію проксимальніше рівня розміщення найбільш проксимально розташованих верхівок складок слизової оболонки шлунка і при виявленні в біоптаті келихоподібних клітин, а при стравохідній рНметрії патологічного гастро-езофагеального рефлюкса, діагностують стравохід Барретта. Спосіб виконують наступним чином. Під час езофагогастродуоденоскопіі визначають ендоскопічну картину патологічних змін слизової стравоходу та області стравохідно-шлункового переходу. Встановлюють рівень стравохідно-шлункового переходу наступним чином. За маркуванням на тубусі ендоскопу визначають відстань від верхніх передніх різців пацієнта до найбільш проксимально розміщених верхівок складок слизової оболонки шлунка, враховуючи що останні є ознакою істинного міжепітеліального стравохідно-шлункового переходу Використовуючи хромоендосконію та лазерну флоуметричну спектроскопію з фотосенсибілізатором гіперфлавом, визначають місця взяття щипцевої біопсії з патологічно змінених ділянок слизової оболонки та виконують прицільну біопсію По отриманні результатів гістологічного дослідження біоптатів, зразків, які були забарвлені гематоксилін-еозином та альціановим синім, складають планіметричну карту ураження стравоходу барретівською метаплазією. Крім того, проводять рН-метрію стравоходу зі встановленням патологічного гастроезофагеального рефлюкса, і після виявлення в біоптаті келихоподібних 11150 клітин діагностують стравохід Барретта. Приклад Хворий П , 27 років госпіталізований в клініку зі скаргами на помірно виражену печію, відрижку перевареною їжею при зміні положення тіла, а також біль в епігастральній області. Хворіє на протязі 2 років. Лікувався у гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіта без стійкого ефекту вщ лікування. За даними рН-метрії стравоходу та шлунку визначена нормохлоргідрія вмісту шлунку, виражені ознаки патологічного гастроезофагеального рефлюксу. За даними ендоскопічних досліджень із застосуванням збільшуючої оптики діагностовані ерозивний езофагит, ознаки хронічного гастриту, бульбіту. Для виявлення аномального епітелію в стравоході застосовані методи хромо-ендоскопії та оптичної біопсії після прийняття 2 капсул гіперфлава за 10год. до початку проведення дослідження. На фоні ерозивно зміненого епітелію нижньої третини стравоходу виявлена ділянка зовнішньо однорідного епітелію який виглядає як шлунковий, площиною до 6см , який розповсюджується в проксимальному напрямку до рівня 37см від різців (розміщений на 2-6год. за циферблатом). Проведена щипцева біопсія Отримані три зразки із ділянки метаплазованого епітелію. Місця взяття біоптатів помічали шляхом введення в слизову оболонку та підслизову основу розчину туші Ділянку аномального епітелію піддали ендоскопічній лазерній коагуляції. За даними гістологічного дослідження біоптатів у 1-му зразку (рівень 35см, Згод за циферблатом) та 2-му (35см, 6 год.) виявлена метаплазія епітелію з келихоподібними клітинами без ознак дисплазії, в 3-му зразку (35см, 6год.) - епітелій фундального типу без ознак дисплазм. Комп'ютерна верстка Д Шеверун За даними рентгенконтрастного дослідження встановлено укорочення стравоходу, недостатність кардії, грижа стравохідного отвору діафрагми II ступеню, хронічний гастрит. 21.10.98р. з приводу стравоходу Барретта, аксіальної грижі стравохідного отвору діафрагми II ступеню, металлазії епітелію стравоходу спеціалізованого типу, короткого стравоходу І ступеню з сегментарним кровопостачанням кардії та нижньої третини стравоходу виконана операція абдомінізації дистального сегменту стравоходу, повної фундоплікації, задньої крурорафії, парієтальноклітинної шлункової ваготомії з гастрофренопексією. Під час втручання виявлений дефект стравохідного отвору діафрагми діаметром 4см та вроджений короткий стравохід. Перебіг післяопераційного періоду був без ускладнень Пацієнт виписаний в задовільному стані. 22.11.2000р. та 18 03.2002р. були проведені контрольні амбулаторні дослідження в умовах клініки Стан пацієнта добрий, скарг немає, працює за спеціальністю. На протязі 3 місяців після операції мав дискомфортні явища при ковтанні твердої їжі, в подальшому розладів ковтання не відмічав. При ендоскопічному дослідженні виявлені ознаки хронічного гастриту та езофагіту І ступеню, ознак барреттівського епітелію та передпухлинних змін в стравоходу нема. Запропонованим способом проведено діагностування ЗО обстежених хворих, з них у 4 - встановлено діагноз: стравохід Барретта, а з ЗО пацієнтів, яким проводилось дослідження способоманалогом, у 3-х з них встановлений діагноз стравохід Барретта, у 1 хворого діагноз виявився помилковим. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє підвищити точність діагностики стравоходу Барретта в результаті покращення її чутливості та специфічності. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601