Засіб пластики ороантральної фістули

1. Спосіб пластики ороантральної фістули, що включає застосування пластичного матеріалу для закриття кісткового отвору між дном пазухи і порожниною рота, який відрізняється тим, що як пластичний матеріал використовують поліметилмета 3 14923 Лившиц, 1987), металоімплантант (А.В. Староха и др., 1992), колагенова гемостатична губка (Т.А.Колесник и др., 1993), колапласт (Е.Д. Рождественская и др., 1998) та інші. Різноманітність використовуваних для пластики матеріалів говорить про їх недостатню ефективність. У нинішній час для закриття кісткового відділу фістули за пластичний матеріал використовують ауто- й алогенну кісткову тканину різних методів консервації. Відомий спосіб, обраний за прототип [патент России №1717113, МПК А61В17/00. Способ лечения острой перфорации верхнечелюстной пазухи / А.И. Богатов, М.А. Захаров, М.А. Шполянская (UA), Заявл. 16.02.88 №967345415, опуб. 06.06.86], згідно з яким пластику здійснюють демінералізованою алокісткою, при цьому її вводять в надкістничні тунелі, а герметизацію здійснюють клеєм. До недоліків способу належить: зниження остеоіндуктивних властивостей в результаті консервації, наявність антигенних структур (що може призвести до реакції відторгнення трансплантата), відсутність банку тканин. Крім того, використання алокістки, враховуючи несприятливе положення щодо СНІДу, може викликати проблеми юридичного плану. Корисна модель розв'язує задачу герметичного закриття кісткового відділу ороантральної фістули біологічно інертним матеріалом. Поставлена задача розв'язується тим, що для закриття дефекту кісткового відділу ороантральної фістули за пластичний матеріал використовують поліметілметакрилат (ПММА), з якого індивідуально (залежно від величини дефекту) формують округлу випуклу пластину. При невеликих дефектах можуть використовуватись контактні лінзи з ПММА. Після відсепарування клаптів з альвеолярної дуги і освіжіння країв фістули (якщо це необхідно) пластину вкладують, перекриваючи кістковий дефект на 0,1-0,2см і повертаючи випуклою поверхнею убік верхньощелепної пазухи, і фіксують клеєм. Новизна способу полягає, насамперед, у виборі оптимального матеріалу для пластики ороантрального сполучення. Поліметилметакрилат (СН2-С(СН3)(СООСН3)n, синтетичний полімер, продукт полімерізації метилметакрилату, тверда безбарвна речовина. Має добрі механічні й електроізоляційні властивості. Відомо застосування ПММА марки СТ-1 з допустимим виходом мономерів 0,5% як рогівкових і склеральних жорстких Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 контактних лінз. ПММА відповідає вимогам, які ставляться до матеріалів, котрі використовуються в реконструктивній хірургії, з нього виготовляють штучний кришталик, який імплантується в людське око. Таким чином, для закриття перфоративного отвору дна верхньощелепної пазухи використання ПММА марки СТ-1, як пластичного матеріалу, в формі круглої випуклої пластинки діаметром 0,60,8см треба вважати оптимальним варіантом. Окрім перерахованих позитивних моментів можливе використання готового промислового матеріалу, який випускається медициною (контактні лінзи), що створює додаткові зручності. При необхідності допустимо формування спеціальних пластин з вищеназваного матеріалу в лабораторних умовах. Спосіб здійснюється таким чином. Після встановлення наявності ороантрального сполучення і визначення розмірів дефекту індивідуально виготовляють або використовують готову пластину (контактна лінза) так, щоб її діаметр на 0,1-0,2см перекривав розмір кісткового дефекту. Пластину стерилізують. Після відсепаровування клаптів з альвеолярної дуги і освіження країв фістули пластину вкладають, повертаючи увігнутою поверхнею вбік верхньощелепної пазухи і фіксують клеєм. Тканинний дефект закривають слизово-надкістничним клаптем і ушивають вузловими швами з кетгута. За заявленим способом виконано 3 операції. Ускладнень не було. Приклад конкретного використання способу: Хвора Ш. (історія хвороби №629) поступила в ЛОР-клініку 6.09.04 з приводу ороантральної фістули в зоні першого верхнього лівого моляра. 7.09.04 була виконана пластика ороантральної фістули за заявленою методикою. Післяопераційний період протікав рівно. Загоєння первинне. Ороантральна фістула усунена. 14.09.04 хвора виписана додому. Таким чином, у порівнянні з відомими способами заявлена методика дозволяє домогтися герметичного закриття кісткового відділу ороантральної фістули біологічно інертним матеріалом. Проблеми тканинної несумісності не виникають. У разі невеликих за розмірами кісткових дефектів доцільно використовувати готові контактні лінзи. Післяопераційних ускладнень і рецидивів захворювання не відзначено. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601