Спосіб виявлення тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку

1. Спосіб виявлення тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку, що включає проведення інгаляційної проби з гістаміном, який відрізняється тим, що додатково визначають лабільність бронхів, розраховують індекс тяжкості та при його значенні 500 умовних одиниць і більше діагностують тяжкий персистуючий перебіг бронхіальної астми. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що визначення лабільності бронхів проводять пробою з фізичним навантаженням та пробою з інгаляцією бета-2-агоніста. Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме дитячої пульмонології та алергології та може бути використана для покращання результатів лікування дітей шкільного віку з нападами бронхіальної астми. Згідно до сучасних уявлень, лікування бронхіальної астми проводиться у відповідності до ступеню її тяжкості. Водночас, виявлення тяжкості даного захворювання, перш за все, базується на клінічних даних та носить ретроспективний та суб'єктивний характер [Global Initiative for asthma (GINA, 2002) // A pocket guide for physicians and nurses based on the workshop report: Global strategy for asthma management and prevention. - 2002. 28p]. У зв'язку із цим, пошуку об'єктивних критеріїв тяжкості бронхіальної астми є актуальними та перспективними. Через те, що одним із обов'язкових атрибутів бронхіальної астми служить гіперреактивність дихальних шляхів, ряд дослідників пропонують використовувати її як критерій тяжкості даного захворювання в дітей [Деев И.А., Петрова И.В., Кармалита Е.Г., Петровский Ф.И., Огородова Л.М. Гиперреактивность дыхательных путей при бронхиальной астме: основы патогенеза // Бюллетень сибирской медицины. - 2002. - №4. - С.65-74; Калманова Е.Н. Ингаляционные провокационные тесты в пульмонологической практике // Пульмонология и аллергология. 2004. - №3. - С.34-37]. Найчастіше для виявлення підвищеної реактивності бронхів використовуються фармакологічні проби та тести із фізичним навантаженням [Чергінець В.І. Щодо виникнення феномену бронхіальної гіперчутливості за даними клі-ніко-функціональних досліджень у дітей // Одеський медичний журнал. 2000. - №5 (61) - С.80-83; Чергінець В.І. Методичні аспекти досліджень неспецифічної чутливості бронхів та діагностика бронхіальної гіперчутливості у дітей // Медичні перспективи. - 2003. - T.VIII. №3. - ч.І. - С.4-7]. Аналіз результатів таких досліджень показав, що використання цих методик у оцінці тяжкості бронхіальної астми, в цілому, володіє недостатньою чутливістю та/або специфічністю для ухвали клінічного рішення та формування адресного лікування. Найважливішим стосовно цього слід визнати виявлення тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми через те, що хворі з даною тяжкістю хвороби вимагають лікування високими дозами інгаляційних, або ж системних глюкокортикостероїдів. Використання такої терапії несе в собі високий ризик побічних ефектів, які виникають при тривалому використанні глюкокортикоїдів у підростаючому організмі. Прототипом способу, що заявляється, є спосіб визначення перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку шляхом проведення інгаляційної проби з гістаміном [Савельев Б.П., Реутова B.C., Ширяева И.С. «Гиперреактивность бронхов по ингаляционному тесту с гистамином у детей и подростков» // Медицинский научный и учебнометодический журнал. - 2001. - №5. - С. 121-146]. Спосіб-прототип полягає у тому, що для оцінки тяжкості бронхіальної астми в дітей проводять інгаляційну пробу з гістаміном (РС20Н) із урахуванням провокаційної дози, інгаляція якої призво CD 11466 дила до зменшення ФОВ1 на 10 чи 20% відносно вихідної. Недоліком даного прототипу є недостатня специфічність даного методу, що складає 73% та визначається великою кількістю хибнопозитивних результатів. Позитивна передбачувана цінність цього методу (наявність при позитивному тесті тяжкого перебігу бронхіальної астми) складає лише 50%. Використання даного тесту призводитиме до необгрунтованого призначення високих доз глюкокортикостероїдних препаратів, що, поряд із негативним економічним ефектом, часто супроводжуватиметься розвитком побічних ефектів від їх застосування. Нами пропонується спосіб, що усуває вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб визначення тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку шляхом проведення визначення лабільності бронхів та оцінки індексу тяжкості з метою об'єктивізації оцінки перебігу бронхіальної астми у дітей та призначення відповідного адекватного стану дитини лікування. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі виявлення тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми у дітей шкільного віку шляхом проведення інгаляційної проби з гістаміном, згідно до корисної моделі, додатково проводять визначення лабільності бронхів, розраховують індекс тяжкості та при його значенні 500 умовних одиниць і більше діагностують тяжкий персистуючий перебіг бронхіальної астми. Визначення лабільності бронхів проводять пробою з фізичним навантаженням та пробою з інгаляцією бета-2-агоніста. Спільними ознаками прототипу та способу, що заявляється, є проведення інгаляційної проби. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що додатково проводять визначення лабільності бронхів та розраховують на цій підставі індекс тяжкості. Теоретичні основи способу. В основі способу, що заявляється, лежить використання поряд із пробою РС20Н визначення лабільності бронхів у відповідь на дозоване фізичне навантаження та інгаляцію р2-агоніста (наприклад, сальбутамолу) [Сидельников В.М., Безруков Л.А., Мигаль В.Г. Практическая аллергология детского возраста. К.: Здоров'я, 1985. - 157с]. У зв'язку з тим, що ці два тести відображують різні патологічні механізми підвищеної реактивності бронхів [Деев И.А., Петрова И.В., Кармалита Е.Г., Петровский Ф.И., Огородова Л.М. Гиперреактивность дыхательных путей при бронхиальной астме: основы патогенеза // Бюллетень сибирской медицины. - 2002. - №4. С.65-74], комплексна їх оцінка дозволить підвищити специфічність та позитивну передбачувану цінність діагностичного процесу та досягти позитивного економічного ефекту через обгрунтоване призначення кортикостероїдної терапії. Даний спосіб відрізняється від прототипу тим, що пацієнтам шкільного віку, в повній відповідності до вимог проведення даних діагностичних тестів, здійснюють пробу РС20Н та визначають індекс лабільності бронхів (ІЛБ), результати яких обчислюють за формулою у вигляді індексу тяжкості. Значення даного індексу, що складають 500 ум. од і більше підтверджують тяжкий персистуючий перебіг бронхіальної астми в обстежуваних пацієнтів та вимагають використання в позаприступному періоді високих доз інгаляційних або системних кортикостероїдних препаратів. Спосіб здійснюють наступним чином. Дітям шкільного віку у позаприступному періоді проводять пробу РС20Н із дотриманням вимог до даного дослідження. У наступну добу із дотриманням таких же вимог досліджують індекс лабільності бронхів, використовуючи як провокацію дозоване фізичне навантаження у вигляді п'ятихвилинного бігу до досягнення субмаксимального пульсу, а як Р2 -агоніст - дві інгаляції сальбутамолу у дозованому спрею. Результати цих досліджень обчислюють у вигляді індексу тяжкості (IT) як відношення індексу лабільності бронхів до провокуючої дози гістаміну за формулою: ІТ = ІЛБ , де РС20Н IT - індекс тяжкості; ІЛБ - показник індексу лабільності обстежуваного пацієнта (%); РС20Н - показник РС20Н обстежуваного хворого (мг/мл). Результати індексу тяжкості (IT), що складають 500 і більше ум. од., свідчать про тяжкий персистуючий перебіг бронхіальної астми в обстежуваного пацієнта та є підставою для включення до комплексу протизапальної терапії інгаляційних або системних глюкокортикостероїдних препаратів. У таблиці наведені діагностична цінність і показники клініко-епідеміологічного ризику наявності тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми в дітей шкільного віку за допомогою способу, що заявляється, та прототипу. Таблиця Показники діагностичної цінності та ризику наявності тяжкого персистуючого перебігу бронхіальної астми в дітей шкільного віку Способи виявлення тяжкого перебігу астми Спосіб, що заявляється Прототип Діагностична цінність, % СП* ППЦ* 94,3 76,9 73 50,0 Показники ризику АР*, % ВШ*(*95%СІ) 40,2 7,5(1,9-29,5) 2,1 (0,6-7,8) 18,0 *СП - специфічність тесту; *ППЦ - позитивна передбачувана цінність; *АР - абсолютний ризик; *ВШ відношення шансів; *95%СІ - довірчий інтервал. 11466 Таким чином, спосіб, що заявляється, володіє більшою специфічністю та позитивною передбачуваною ЦІННІСТЮ стосовно прототипу Це ж можна сказати і відносно ризиків наявності тяжкого персистуючого перебігу астми в дітей із індексом тяжкості 500 ум од і більше Все це дає підстави вважати, що спосіб, що заявляється, дає можливість точніше верифікувати тяжкий перебіг персистуючоі бронхіальної астми та, завдяки цьому, призначити адресні лікувально-профілактичні заходи, підвищити їх ефективність, зменшити КІЛЬКІСТЬ випадків необгрунтованого призначення високих доз інгаляційних або системних кортикостероїдів і, таким чином, досягти позитивного економічного ефекту КЛІНІЧНІ приклади Приклад 1 Хворий 1, 12р, історія хвороби №3151, дата госпіталізації в ОДКЛ №1 м Чернівці 4 10 2004р Результати досліджень проба РС20Н 0,13мг/мл, ІЛБ - 35,3%, ІТ=272 ум од Згідно ДО показників РС20Н у дитини повинна бути діагностована тяжка персистуюча бронхіальна астма, a IT відповідає середньотяжкій формі перебігу За результатами анамнестичних даних, КЛІНІко-інструментального дослідження та результатів спостереження після госпіталізації у хворого верифіковано середньотяжкии персистуючии перебіг бронхіальної астми Призначена терапія даного ступеню тяжкості хвороби, ВІДПОВІДНО до вимог ступеневого лікування астми, призвела до стабілізації стану хворого Приклад 2 Хворий Б , 10р , історія хвороби Комп ютерна верстка А Рябко №3209, дата госпіталізації в ОДКЛ №1 м Чернівці 8 10 2004Р Результати досліджень проба РС20Н 0,13мг/мл, ІЛБ - 72,0%, ІТ=545 ум од У дитини, на підставі анамнестичних даних і результатів комплексного обстеження, діагностована середньотяжка персистуюча форма бронхіальної астми, у ВІДПОВІДНОСТІ до якої проводилося лікування, що виявилося недостатньо ефективним Виходячи з індексу тяжкості в даної дитини, верифікована тяжка персистуюча форма бронхіальної астми, у ВІДПОВІДНОСТІ до чого ступеневу терапію було змінено Спостереження за хворим після виписки підтвердило ефективність призначеної терапії з використанням високих доз інгаляційних стероїдів Приклад 3 Хворий Є , 11р, історія хвороби №3418, дата госпіталізації в ОДКЛ №1 м Чернівці 26 10 2004р Результати досліджень* проба РС20Н 0,45мг/мл, ІЛБ - 28,3%, ІТ=62,9 ум од Згідно ДО показників РС20Н у дитини повинна бути діагностована тяжка персистуюча бронхіальна астма, a IT відповідає середньотяжкій формі перебігу За результатами анамнестичних даних, КЛІНІко-інструментального дослідження та результатів спостереження після госпіталізації у хворого верифіковано середньотяжкии персистуючии перебіг бронхіальної астми Призначена терапія даного ступеню тяжкості хвороби, ВІДПОВІДНО до вимог ступеневого лікування астми, призвела до стабілізації стану хворого. Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45 м Київ, МСП, 03680, Україна ДП 'Український інститут промислової власності', вул Глазунова, 1, м К и ї в - 4 2 , 01601