Спосіб консервативного лікування фімозу у дітей о.ю. романюка

Винахід стосується медицини, зокрема урології, і може бути використаний для лікування фімозу у хлопчиків консервативним способом. Відомий і вибраний за прототип консервативний спосіб лікування фімозу, який полягає у тупому виведенні головки статевого члена з препуціального мішка шляхом роз'єднання спайок між внутрішнім листком крайньої плоті і головкою статевого члена за допомогою головчатого зонду, обробленні ранової поверхні розчином фурациліну 1:50.00, змазуванні головки вазеліновим маслом і поверненні шкіри крайньої плоті в попереднє положення на головку [1, 2]. Проте відомий спосіб лікування фімозу недостатньо ефективний. Лікарські засоби, які використовують в цьому способі, мають виклшяно антисептичну дію, І тому процес лікування супроводжується вираженим больовим синдромом, який не завжди дозволяє провести лікування до кінця. Окрім того, у джерелах інформації по цьому способу лікування не висвітлена докладно послідовність проведення процедур лікувального процесу, що надзвичайно важливо для забезпечення лікувального ефекту, а також не акцентовано увагу на проведенні лікувальних процедур виключно лікарем І на його рекомендаціях по дотриманню правил догляду за статевими органами хлопчика в домашніх умовах. В основу винаходу поставлено завдання підвищити ефективність і надійність лікування фімозу шляхом заміни препарату, який усуває больовий синдром в процесі лікування, та введення певної послідовності проведення процедур лікувального процесу. Поставлене завдання досягається тим, що в способі лікування фімозу, який полягає у тупому виведенні головки статевого члена з препуціального мішка шляхом роз'єднання спайок між внутрішнім листком крайньої плоті І головкою статеврго члена та обробленні ранової поверхні лікувальним препаратом, згідно з винаходом, виведення головки статевого члена з препуціального мішка проводять після опорожнения сечового міхура, ранову поверхню обробляють препаратом олазоль, протягом наступних 12-14 годин кожний акт сечовиділення проводять після вивільнення зовнішнього отвору уретри, а останню краплю сечі промокають, причому таку процедуру проводять щоденно протягом 11-12 днів. Поставлене завдання досягається ще й тим, що за рекомендаціями лікаря на період лікування хворий обмежує фізичне навантаження, рухливий режим, обмежує прийняття рідини, виключає контакт статевих органів з водою, а також випорожнює сечовий міхур перед сном. Випорожнення сечового міхура перед процедурою лікування сприяє якнайдовшому затягуванню наступного процесу сечовиділення, що, в свою чергу, забезпечує продовження дії лікарства на ранову поверхню. Препарат олазоль має виражену антимікробну, протизапальну дію, і, водночас, завдяки наявності а ньому анестезину, анестезуючу дію, знімає біль, а, отже, І страх дитини як в процесі лікування, так І перед кожною наступною процедурою. Це дає можливість не переривати лікування з причини больового синдрому І довести його до кінця. У звичайному, закритому положенні головки статевого члена шкіркою крайньої плоті, а також при відсутності спайок між внутрішнім листком крайньої плоті І головкою, сеча при кожному акті сечовиділення потрапляє в препуціальний мішок. При запальному процесі внутрішнього листка крайньої плоті, а також після ліквідації спайок між внутрішнім листком крайньої плоті І головкою статевого члена при фімозі, в стані невиведеного зовнішнього отвору уретри, кожний акт сечовиділення супроводжується подразненням 1 біллю як під час самого сечовиділення, так і після його закінчення. Окрім того, внаслідок потрапляння сечі в препуціальний мішок при закритій головці, сеча вимиває нанесене лікарство з ранової поверхні, і тому, кожен акт сечовиділення під час лікування необхідно проводити після вивільнення зовнішнього отвору уретри, а останню краплю сечі промокати. Спосіб здійснюється таким чином. Після встановлення у хворого діагнозу фімоз лікар визначає можливість застосування консервативного способу лікування. Перед проведенням лікування хворий опорожнює сечовий міхур. Потім лікар виводить хворому головку статевого члена з препуціального мішка шляхом роз'єднання спайок і очищає головку та препуціальний мішок від смегми. Далі обробляє ранову поверхню внутрішнього листка крайньої плоті препаратом олазоль і заводить шкірку крайньої плоті у попереднє положення на головку. Таку процедуру лікар проводить щоденно, бажано у другій половині дня, протягом 11-12 днів. Після кожної процедури лікування протягом 12-14 годин кожен акт сечовиділення за рекомендацією лікаря хворий проводить після вивільнення зовнішньогоотворууретри, останню краплю сечі промокає, І повертає шкірку крайньої плоті у попереднє положення на головку. Під час проведення курсу лікування хворому рекомендують обмежити фізичне навантаження, рухливий режим, обмежити прийняття рідини, виключити контакт статевих органів з водою, а перед сном випорожняти сечовий міхур тільки після вивільнення зовнішнього отвору уретри. Приводимо конкретні приклади виконання способу. Приклад 1. Хворий К., 4 роки 9 місяців. У хлопчика почервоніння шкірки крайньої плоті, біль в ділянці головки статевого члена, часте сечовиділення,, енурез, збудливість. З анамнезу стало відомо, що хлопчика в 4-х річному віці лікували з аналогічними скаргами шляхом розривання спайок, виведенням головки статевого члена і обробкою ранової поверхні розчином фурациліну 1:5000. Лікар рекомендував батькам проводити такі процедури в домашніх умовах самостійно. Однак, під час проведення першої такої процедури, дитина заходилася плачем від болю. Водночас з тим не вдалося повністью вивести головку статевого члена, а тільки на 1/3 її величини. При цьому хлопчик сильна плакав, біль підсилилася при обробленні рани розчином фурациліну, а також після першої спроби сечовиділення. З причини болю І страху дитина не мочилася протягом 16 годин. Довести лікування до кінця так і не вдалося. Щоб не викликати нервового зриву, батьки подальше лікування не проводили, до лікаря не зверталися. При першому знайомстві, на прохання роздягнутися для огляду, дитина втікала з кабінету. Діагностовано фімоз. Проведено виведення головки статевого члена шляхом роз'єднання спайок, очищено головку і препуціальний мішок від секрету, а рану оброблено препаратом олазоль. Біль пройшла через 4 хвилини після нанесення препарату на рану. Батькам були дані рекомендації по догляду за дитиною в домашніх умовах. Лікарем проведений 12-де-нний курс лікування, який закінчився повним одужанням дитини. На 8-й день лікування пройшли збудливість, дратівливість, нормалізувалося сечовиділення, пройшов енурез. В кінці лікування шкірка крайньої плоті блідо-рожевого кольору, безболісно і свобідно скочується з головки статевого члена до вінцевої борозди. Дані рекомендації по догляду за статевими органами хлопчика. Через 2 місяці дитина повторно оглянута. Хлопчик веселий, комунікабельний. Самостійно проводив скочування шкірки з головки статевого члена до вінцевої борозди. З розповідей матері, дитина стала абсолютно спокійною, слухняною, нормалізувався сон, апетит. Приклад 2. Хворий Α., 5 років 2 місяці. У дитини часте, затруднене сечовиділення, енурез, збудження. Цей стан мама помітила в перший рік народження дитини, але дільничний педіатр запевнив, що з віком все пройде. Рік тому батьки зверталися до невропатолога у зв'язку з наростанням збудливості, нервозності, неуважності дитини, Із скаргами на дизиручні розлади, збудливість дитини батьки звернулися на прийом. Дитина відвідує дошкільний заклад. При огляді діагностовано фімоз. Проведено лікування захворювання запропонованим способом. На 11-й день наступило повне одужання дитини, пройшов енурез, збудливість. Шкірка крайньої плоті свобідно скочувалася з головки статевого члена до вінцевої борозди, блідо-рожевого кольору. Дитина не реагувала на процес виведення головки. Хлопчик повторно оглянутий через місяць. Скарг не виявляє. Спокійний, уважний, слухняний. Виконує рекомендації по догляду за статевими органами. Приклад 3. Хворий Б., 9років, школяр. Скарги на мастурбацію, часте почервоніння шкірки крайньої плоті, свербіння в ділянці головки статевого члена. Хлопчик відмічає, що відчуває постійну потребу "почесати" головку статевого члена і це відвертає його увагу. Діагностовано фімоз. Після роз'єднання спайок і виведення головки статевого члена навколо останньої, а також у вінцевій борозді-смегмоліти, баланопостит. Лікарем проведено очистку від спегмолітів, а також 11-денний курс лікування із застосуванням препарату олазоль. Процес лікування пройшов безболісно. Батькам на період лікування дані рекомендації по догляду за статевими органами дитини. Лікування закінчилося повним одужанням. Пройшов запальний процес внутрішнього листка крайньої плоті, подразнення І свербіння в ділянці головки статевого члена. Дані рекомендації по догляду за статевими органами на подальше життя. Хлопчик оглянутий через 3 місяці. Спокійний. Про мастурбацію забув. Ніяких неприємних відчуттів в ділянці статевого члена не відмічає, регулярно виконує дані рекомендації по догляду. Покращилася успішність у школі. Приклад 4. Хворий О., 6 років 8 місяців. Збуджений, неслухняний. Скарги на затруднения І болючість при кожному акті сечовиділення, енурез. Протягом 5-ти років батьки тричі зверталися до дитячого хірурга з вищевказаними скаргами. Кожний раз діагностовано фімоз і, в кожному випадку, було проведено роз'єднання спайок і виведення головки з рекомендацією самостійного лікування батьками дитини в домашніх умовах. Через відсутність будь-якого досвіду у проведенні подібної процедури батькам не вдалося вивести головку у першому випадку, в другому - стан був переведений батьками в парафімоз, для ліквідації якого прийшлося викликати карету Швидкої допомоги. Третя спроба лікування теж була перервана внаслідок сильного болю дитини в процесі перших лікувальних процедур. Внаслідок цього, через побоювання батьків викликати нервовий зрив у дитини, лікування було перерване. При огляді - дитина різко збуджена, неадекватна, в контакт не вступає, не допускає лікаря провести огляд, б'ється, кусається. Діагносовано фімоз, рубцьовий баланопостит. Вивести головку статевого члена с препуціального мішка не вдалося. Батькам дана рекомендація про необхідність застосування в цьому стані дитини виключно оперативного способу лікування.