Спосіб відновлення спрацьованої внутрішньої циліндричної поверхні з нерівномірним зносом по висоті, переважно чавунних та сталевих деталей

Спосіб відновлення спрацьованої внутрішньої циліндричної поверхні з нерівномірним зносом по 3 24912 нього 3 спрейєра, та механізму обертання 4 деталі 5, наприклад, гільзи циліндра ДВЗ. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином: гільзу 5 нижнім кінцем встановлюють на механізм обертання 4 так, що ззовні деталі знаходиться зовнішній спрейєр 2, а в середині - джерело нагрівання 1, яке виконане таким чином, що різна кількість теплоти нагрівача заздалегідь нерівномірно розподілена по твірній внутрішньої спрацьованої поверхні в залежності від величини її зносу. Джерело нагрівання 1 вмикається одночасно з зовнішнім спрейєром 2, який охолоджує зовнішню поверхню гільзи 5 і цим самим запобігає її деформації в бік збільшення діаметру. Для рівномірності нагріву та охолодження деталі по колу, їй надають обертальний рух за допомогою механізму обертання 4. Напрямлений тепловий потік джерела нагрівання 1 нагріває деталь від центра до периферії. При чому, у верхній частині гільзи 5 температура нагрівання ще з самого початку процесу відновлення більша ніж у нижній частині, а отже, має місце осьовий градієнт температур. Температура внутрішньої поверхні стінки гільзи повинна досягти значення структурних перетворень 730...750°С. Шар матеріалу прилеглий до зовнішньої поверхні в цей час о холоджується рідиною зі спрейєра і залишається відносно холодним 100...120°С. Отже, по товщині стінки гільзи створюється радіальний градієнт температур. Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 4 Досягнувши заданих температур, матеріал гільзи переходить у пластичний стан і під дією градієнта температур проходять пластичні деформації s, які мають напрям від менш нагрітої до більш нагрітої ділянки. Тобто, матеріал з менш прогрітих ділянок, де менша величина зносу перерозподіляється в зону більшого нагріву, де більший знос (Фіг.3). Паралельно з цим у внутрішніх шарах матеріалу спостерігатиметься явище часткової графітизації, при якому величина приросту об'єму визначається кількістю вуглецю, що перейшов із цементиту в графіт, зменшуючи при цьому вн утрішній діаметр гільзи. Деталь утримують в такому стані певний час в залежності від величини зносу. Після того як внутрішній діаметр в зоні найбільшого зносу досягне номінальних значень, джерело нагрівання вимикається і переміщується за межі гільзи 5, а внутрішній спрейєр 3 займає його місце (Фіг.2) і одразу вмикається. Відбувається процес гартування внутрішньої робочої поверхні деталі. Таким чином, робоча поверхня відновленої гільзи суттєво не втрачає фізико-механічних властивостей і не потребує значних затрат на чистову обробку. Список літератури 1. Авторское свидетельство СССР №969495, кл. В23Р6/02, 1982. 2. Авторское свидетельство СССР №1248157, кл. В23Р6/02, 1980. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601