Процес лікування кровотеч з паренхіматозних та трубчастих органів та пухлин різного розташування

Процес лікування кровотеч з паренхіматозних та тр убчасти х органів та пухлин різного розташування, що включає суперселективне введення катетера максимально близько до кровоточивої судини, діагностичну ангіографію і блокування судини, який відрізняється тим, що через катетер першочергово вводять спазмолітик, вводять склерозант і проводять емболізацію крупніших гілок судинного русла за такою схемою: спазмолітикконтраст - спазмолітик-склерозант-ембол. (19) (21) u200806044 (22) 08.05.2008 (24) 10.12.2008 (46) 10.12.2008, Бюл.№ 23, 2008 р. (72) БОЙКО ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A, ПРАСОЛ ВІТАЛІЙ ОЛЕКС АНДРОВИЧ, U A, АВДОСЬЄВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA, ПУЛЯЄВА ІННА СЕРГІЇВНА, UA, МАРДАНЯН КОСТЯНТИН РУЗВЕЛЬТОВИЧ, UA, РУДЕНКО КАТЕРИН А ОЛЕКСАНДРІВН А, U A (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ЗАГ АЛЬНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ ХІРУРГІЇ АКАДЕМІЇ МЕ 3 37647 згідно з корисною моделлю через катетер першочергово вводять спазмолітик (виконують фармакоангіографію), вводять склерозант (наприклад, фібровейн, етоксисклерол, склеровейн) і проводятъ емболізацію крупніших гілок судинного русла за такою схемою: Спазмолітик-контраст спазмолітиксклерозант-ембол. Введення через катетер першочергово спазмолітика (фармакоангіографія) дозволяє зняти спазм периферійного мікроциркуляторного русла, що у подальшому злегшує проникнення контрастної речовини для кращого заповнення дистального русла. Введення склерозанту (наприклад, фібровейна, етоксисклерола, склсровейна), дозволяє зупинити кровообіг у найдистальніших відділах артеріального русла. Тим самим процес дозволяє зберегти відкритими отвори судини 4-5 порядку шляхом підтримання і:, них кровотоку на низькому рівні. Як наслідок, не розвивається некроз ішемізованого (емболізованого) сегменту. Заявнику невідоме використання суперселективного катетерного блокування судини і отримання за рахунок цього індукованого ангіоспазму з попереднім внутрішньоартеріальним введенням спазмолітиків і отримання за рахунок цього уповільнення кровотоку. Процес виконають наступним чином. Проводять суперселективне введення катетера, діагностичну ангіографію і блокування судини. Попередньо хворому внутрішньом’язово вводять 4 мл 2% папаверину. Потім катетер вводять максимально близько до кровоточивої судини і в отвір судини крізь катетер під ангіоскопічіним контролем уводять також спазмолітик. Останній дозволяє дистальніше введення склерозанту, а потім емболів (мікроспіралей). Потім катетер з метою уповільнення кровотоку вводять в проксимальну ділянку судини і проводять крізь нього внутрішньоартеріальну гемостатичну терапію. Докладний опис способу суміщений з прикладом його конкретного виконання в клініці. Хворий Н., 68 років, поступив в клініку ІЗН Х АМНУ зі скаргами на рідкий стул ви шневого кольору, загальну слабкість. При надходженні загальний стан важкий. У тямі. Шкірові покрови бліді. Тони серця ритмічні, приглушені. Пульс 106 ударів за хвилину, AT 90/40мм. рт.ст. При ректальному дослідженні - на відстані 10,0см від анусу пальпу Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 4 ється пухлинне утворення, нерухоме, яке частково перекриває отвір прямої кишки. Діагностована часткова кишкова непрохідність. Гостра кишкова кровотеча 3ст. В клініці відбувався неодноразовий рецидив профузної гострої кишечної кровотечі у вигляді надходження алої крові. Хворому по життєвим показанням здійснено рентгенхірургічне втручання з метою зупинки прямокишечної кровотечі і підготовки до проведення традиційної хірургічної операції. Під час операції виконана нижня мезентерікографія. Відбувся рецидив артеріального кровотоку по верхній прямокишковій артерії. Установлений катетер до нижньої брижової артерії для внутрішньоартеріальної гемостатичної терапії (ВАГТ) на висоті кровотечі. Здійснена селективна катетеризація нижньої брижової артерії по Сельдингеру крізь праву стегнову артерію. На серії нижніх мезентерікограм виявляється великих розмірів (до 10.0см в діаметрі) об'ємне гіперваскулярне утворення в області ампулярного відділу прямої кишки з екстравазацією контрастної речовини у отвір прямої кишки (басейн верхньої прямокишечної артерії). Катетер суперселективно проведений у верхню прямокишечну артерію (гілка нижньої брижової). Попередньо внутрішньоартеріально введено 4мл 2% розчину папаверину, а потім через катетер у отвір артерії введено 2мл 0,3% розчину склерозана (склеровін) та дві мікроскоспіралі типа Гіантурко. Досягнута редукція артеріального кровотоку з рефлюксом контрастної крові в нижню брижову артерію. У отвір верхньоїпрямокишечної артерії введено 4.0 дицинону, 50.0-5% розчину ЕАКК та 20.0 10% розчину CaCl2. На серії контрольних ангіограм через 10хв. після внутрішньоартеріальної гемостатичної терапії (ВАГТ) виявляється спазмування гілок верхньої прямокишечної артерії, які приймають участь у кровопостачанні пухлини. Наступного дня здійснена ректоромамоскопія – апарат проведено на 10.0см від анусу. У отворі сліди темної крові і залишки калових мас. Данних за продовження кровотечі немає. Післяопераційний період без ускладнень. Рецидива кровотечі не було. Таким чином, виконання процесу згідно з корисною моделлю дозволяє здійснити ендоваскулярний гемостаз при кровотечах невідомої етіології, а також виключити можливість рецидива кровотечі по його непрямим ознакам і блокування кровоточивої судини. При цьому судини неуражених сегментів кишечнику не блокуються. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601