Спосіб прогнозування післяопераційних ускладнень після ларингектомії

Спосіб прогнозування післяопераційних ускладнень після ларингектомії, що включає до 3 37882 В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу прогнозування післяопераційних ускладнень після ларингектомії шляхом використання для оцінки ЛДФ-грами вейвлетаналізу, а саме показника шунтування, що дозволить з більшою вірогідністю прогнозувати розвиток неспроможності глоткових швів в разі порушення мікроциркуляції та дасть змогу проводити патогенетичну корекцію цих порушень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, що включає дослідження стану мікроциркуляторного русла за допомогою лазерної доплерівської флоуметрії, новим є те, що в аналізі ЛДФграми використовують вейвлет-аналіз, розраховують міогенний (МТ) та нейрогений тонус (НТ) мікросудин та показник шунтування (ПШ), який дорівнює співвідношенню МТ/НТПШ , і якщо ПШ = складає ≥0,65, то прогнозують післяопераційні ускладнення. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, і клінічним результатом, що досягається, полягає в наступному. Використання вейвлет-аналізу при оцінці даних лазерної доплерівської флоуметрії під час операції дає змогу оцінити як нутритивний, так і ненутритивний кровоток за допомогою такого показника, як показник шунтування. Якщо переважає ненутритивний кровоток, в мікросудинах в тканинах виникає ішемія, яка є однією з причин виникнення неспроможності глоткових швів після ларингектомії. При значенні ПШ≥0,65, прогнозують післяопераційні ускладнення. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних ознак дозволить: 1) прогнозувати виникнення неспроможності глоткових швів після ларингектомії на основі аналізу стану мікроциркуляції в операційній рані, 2) проводити подальшу патогенетичну обґрунтован у фармакологічну корекцію порушень мікроциркуляції при їх наявності. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 4 Спосіб здійснюють таким чином. Після ушивання дефекту глотки, встановлюється зонд лазерного доплерівського флоуметра на стінку глотки на 1-2см від швів, при цьому шукається місце з найвищими показником параметру мікроциркуляції, потім робиться запис сигналу протягом 4 хвилин, після завершення за допомогою вейвлет аналізу розраховується показник шунтування, і якщо його значення складає менше 0,65, то прогнозують первинне загоєння глоткових швів, якщо показник шун тування більше, то є висока вірогідність неспроможності глоткових швів в післяопераційному періоді. Приклад 1. Хворий М., 44 роки, поступив в клініку 19.09.07 з діагнозом: рак гортані, T3N0M0 средино-вестибулярної локалізації. Клінічна група ІІ. Стадія ІІІ. Топічний і морфологічний діагнози верификовані. 19.09.07 проведена ларингектомія, під час якої проведена лазерна доплерівська флоуметрія за згаданою вище методикою. Одержані такі результати: МТ=3,31, НТ=2,56, ПШ=1,29. Загоєння рани відбувалося вторинним натягненням, з утворенням фарингеальної нориці. Приклад 2. Хворий С, 68 років, поступив в клініку 27.04.08 з діагнозом: рак гортані, T3N0M0 складкової локалізації. Клінічна група ІІ. Стадія ІІІ. Топічний і морфологічний діагнози верификовані. 06.03.08 проведена ларингектомія, під час якої проведена лазерна доплерівська флоуметрія за згаданою вище методикою. Одержані такі результати: МТ=1,27, НТ=3,47, ПШ=0,35. Загоєння рани відбувалося первинним натягненням. Пропонований спосіб було застосовано у 17 хворих. Запропонований спосіб прогнозування неспроможності глоткових швів після ларингектомії може широко застосовуватися в отоларингологічних клініках, ЛОР-відділеннях онкологічних диспансерів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601