Спосіб зменшення післяопераційних ускладнень у хворих на калькульозний холецистит

Спосіб зменшення кількості післяопераційних ускладнень у хворих на калькульозний холецистит, що полягає у використанні протягом операційної доби та в першу добу після неї антибіотика, який відрізняється тим, що після холецистектомії на післяопераційні рани місцево накладаються стерильні пов'язки з тітріолом 1 раз на день у І-ІІ фазах ранового процесу. UA (21) u200900277 (22) 15.01.2009 (24) 12.05.2009 (46) 12.05.2009, Бюл.№ 9, 2009 р. (72) ТКАЧУК ОЛЕГ ЛЮБОМИРОВИЧ, UA, МАРКІЯН ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ФЕДОРИКА ЯРЕМОВИЧ, UA (73) ТКАЧУК ОЛЕГ ЛЮБОМИРОВИЧ, UA, МАРКІЯН ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ФЕДОРИКА ЯРЕМОВИЧ, UA 2 (19) 1 3 41295 2006. - С.24-25]. Ними запропоновано проводити антибактеріальну профілактику з застосуванням антибіотика широкого спектра дії (цефалоспорини ІІ-ІІІ покоління) протягом операційної доби та в першу добу після неї. Роз'єднання підшкірного прошарку до апоневрозу слід проводити тупим шляхом, що спричиняє меншу крововтрату, уникати контакту підшкірного прошарку та черевної порожнини з поверхнею шкіри, проводити ретельний гемостаз підшкірного прошарку. Однак, відомі способи профілактики та лікування гнійно-запальних процесів у хворих на калькульозний холецистит в післяопераційному періоді мають недостатню ступінь ефективності у зв'язку з низьким терапевтичним ефектом, частими побічними впливами медикаментозних середників та розвитком небезпечних ускладнень у хворих [Дадвани С.А., Ветшев П.С., Шулутко A.M., Прудков М.И. Желчнокаменная болезнь. - М., 2000. - 247с.; Мохов Е.М., Сибилев В.Н. Прогнозирование форм острого холецистита и профилактика послеоперационных гнойных осложнений // Анналы хирургической гепатологии. - T.11. - №2. - 2006. - С.72-76]. Тому технічне завдання нашої корисної моделі полягає у наступному: підвищити ефективність профілактики гнійно-запальних процесів у хворих на калькульозний холецистит, зменшити частоту побічних впливів медикаментозних середників та попередити розвиток небезпечних ускладнень у післяопераційному періоді. В основу корисної моделі покладено задачу збільшення арсеналу способів профілактики гнійно-запальних ускладнень шляхом використання нових ранозагоюючих середників. Суть способу полягає у тому, що до схеми комплексного лікування гнійно-запальних процесів у хворих на калькульозний холецистит вводять тітріол - 1 раз на день місцеве на післяопераційну ділянку у І та II фазах раневого процесу. Спосіб виконують наступним чином: На фоні застосування антибіотиків за схемою, використовують крем тітріол ТОВ «ОСТ-Фарм» (ДП Державний науковий центр лікарських засобів реєстраційне посвідчення №UA/3 046/01/01). Після холецистектомії на післяопераційні рани в І-ІІ фазах раневого процесу пацієнту накладають стерильні пов'язки з тітріолом. Заміна пов'язок Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 відбувається 1-2 рази на добу. Потім пацієнт повертається в палату, де знаходиться під наглядом медичної сестри. Приклад Хвора Н., 41 рік, історія хвороби №10103, поступила у відділення малоінвазійної хірургії ІваноФранківської ОКЛ 04/11/2008 зі скаргами на біль в правому підребер'ї з іррадіацією в праву лопатку, що з'явився позавчора вечері після вживання смаженої їжі. Комплексно обстежена, встановлено діагноз: гострий калькульозним холецистит. Після проведення доопераційної підготовки 04/11/2008р. хвора прооперована. Під ендотрахеальним наркозом хворій проведена лапароскопічна холецистектомія. Жовчний міхур видалили через розширений доступ в правому підребер'ї. Рани зашили пошарово і наклали пов'язки з тітріолом. Пов'язки з тітріолом міняли 1 раз на день впродовж І та II фазах ранового процесу. Операційні рани загоїлись первинним натягом з утворенням ніжного повноцінного рубця. Післяопераційний період протікав гладко. Активізація хворої відбулася через 7 годин, хвора ходила по палаті, доглядала за собою самостійно. Дренаж черевної порожнини видалили через 24 години. На 3 добу хвора в задовільному стані виписана на амбулаторне лікування, через 12 днів працездатна. Запропонований спосіб застосований у 13 хворих на калькульозний холецистит, хворі легко перенесли операцію, середні строки лікування в стаціонарі після операції 3,8 доби, середнє перебування на лікарняному листі 12 діб. Післяопераційне ускладнення не було. У той же час із 14 хворих, пролікованих за способом найближчому аналогу середнє перебування в стаціонарі після операції було 4,9 доби, середнє перебування на лікарняному листі 14 діб. У 2 хворих спостерігалися запальні зміни в ділянках післяопераційних ран, що вимагало додаткового призначення антибіотиків і проведення місцевих маніпуляцій. Таким чином, розроблений спосіб профілактики гнійно-запальних процесів у хворих на калькульозний холецистит в післяопераційному періоді дозволяє зменшити частоту побічних впливів медикаментозних середників та попередити розвиток небезпечних ускладнень у даних хворих. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601