Спосіб прогнозування ускладнень у хворих на хронічний гнійний середній отит

Спосіб прогнозування ускладнень у хворих на хронічний гнійний середній отит, який включає загальноклінічне та спеціальне обстеження хворих який відрізняється тим, що додатково проводять дослідження рівня антипротеазної активності сироватки крові та виявлення ізотипу сн-інгібітора протеїназ і при виявленні ізотипу, що відповідає за знижений синтез анти протеаз них білків, та додатково при зниженій активності інгібіторів протеїназ хворого вважають таким, що відноситься до групи ризику щодо розвитку ускладнень хронічного гнійного середнього отиту. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до оториноларингологи' і може бути використана для прогнозування розвитку ускладнень хронічного гнійного середнього отиту при виборі тактики його лікування. Проблема лікування ХГСО і його ускладнень, не зважаючи на значні досягнення отохірургії залишається актуальною. Важливим питанням є визначення показань до оперативного втручання і вибір тактики лікування при хронічному гнійному середньому отиті. Визначальним фактором при цьому є оцінка поширеності деструктивного процесу у висковій кістці та його агресивності на момент огляду. На даний час методика, що застосовується базується на даних візуального, клінічного і рентгенологічного обстеження вуха та прилеглих ділянок до та під час виконання оперативного втручання [1]. Недостатня ефективність такого метода пов'язана із тим, що оцінюються місцеві прояви викликані хронічним гнійним середнім отитом, які свідчать лише про наслідки попереднього перебігу хронічного гнійного середнього отиту але не дають можливості передбачати подальший розвиток руйнівних змін Задачею заявляємо! корисної моделі є розробка більш ефективного методу прогнозування перебігу хронічного гнійного середнього отиту та підвищити ефективність хірургічного лікування за рахунок виявлення об'єктивних показників, що свідчать про агресивність запального процесу у висковій кістці. Вирішення поставленої задачі досягають тим, що на відміну від відомого способу прогнозування ускладнень у хворих на хронічний гнійний середній отит, який виконують шляхом загальноклінічного та спеціального обстеження хворих, згідно з корисною моделлю проводять дослідження рівня антипротеазної' активності сироватки крові та виявлення ізотипу ои-інпбітора протеїназ, і при виявленні ізотипу, що детермінує знижений синтез антипротеазних білків та додатково при зниженій активності інгібіторів протеїназ хворого вважають таким, що відноситься до групи ризику щодо розвитку ускладнень хронічного гнійного середнього отиту. Спосіб виконується наступним чином: у хворого на хронічний гнійний середній отит при обстеженні, крім загальноклінічних, спеціальних та інструментальних досліджень здійснюється визначення рівня си-інгібітора протеїназ в системному кровотоці та ідентифікується його ізотип. Агресивність деструктивного процесу у висковій кістці знаходиться у зворотній залежності від антипротеазної активності, си-інгібітор протеїназ, який має більше 70 фенотипових варіантів, що відрізняються вираженістю антипротеазної активності та ізоелектричною точкою, завдяки чому ідентифікуються методом ізоелектрофокусування. За наявністю того чи іншого ізотипу си-інгібітора протеїназ у сироватці крові людини можна судити про генотип за даною ознакою. Генетична детермінованість активності даного інгібітора реалізується по типу кодомінування і залежить від 00 со 4348 поєднання алелів гена Виділяють алелі, що кодують знижений рівень інгібітора - (Z, I, S). Так, при наявності алеля 2 в гомозиготній формі (ZZ) вміст інгібітора в сироваткці крові знижується до 15-20% відносно того, що визначається у здорових людей. Це зумовлює зниження антипротеазної активності тканин та створення умов для сповільненої деактивації протеолітичних ферментів, які викликають деструкцію тканин середнього вуха. Виявлення у хворих на хронічний гнійний середній отит S, Z та І ізотипів сн-інгібітора протеїназ на фоні зниженого рівня антипротеазної активності сироватки крові є неблаглприємною прогностичною ознакою, що до поширення запалення із вискової кістки на оточуючі структури і розвитку отогенних ускладнень Оперативне втручання у пацієнтів із даним генотипом має бути виконане у максимально короткі строки, а при неможливості без відкладного оперативного втручання даний контингент пацієнтів повинен бути попереджений про небезпеку розвитку ускладнень особливо при загостренні запального процесу у вусі. Приклад Хворий Б 26 років поступив у відділення оториноларинголог» Київської обласної клінічної лікарні з діагнозом: Хронічного гнійний епімезотимпаніт зліва у стадії загострення. З анамнезу відомо, що хворіє на отит протягом 11 років, причину захворювання вказати не може, останнє загострення триває 2 місяці. Скаржиться на біль у лівому вусі, гноєтечу з нього, порушення слуху. При спеціальному обстеженні виявлено, що у зовнішньому слуховому ході гнійні виділення у помірній кількості з неприємним запахом, барабанна перетинка пперемована. У задньоверхньому квадранті - крайова перфорація із переходом на не натягнуту частину перетинки. При зондуванні барабанної порожнини виявляються лусочки холестеатоми Слизова оболонка барабанної порожнини, при огляді через перфорацію, пперемована, набрякла. Температура тіла не підвищена. Слух: ліве вухо-шепітна мова - 0,5м., розмовна - 2м. За результатами рентгенографи' вискової кістки за Шулером визначається пониження пневматизацм системи комірок лівого сос Комп'ютерна верстка А Крижанівський ковидного відростка, ознак деструкції не виявлено. При визначенні активності аі-інгібітора протеїназ, виявлено, що вона знижена (0,72г/л), а генотип MiZ. Зважаючи, що даний генотип має низьку здатність для вироблення антипротеазних білків, хворому було виконано сануюче оперативне втручання, при якому виявлено, що атик, антрум заповнені холестеатомою, слухові кісточки: коваделце, молоточок зруйновані, кістка в ділянці tegmen antry та ампули горизонтального півколового каналу - шорсткувата із початковими явищами деструкції, на ній грануляції. Патологічно змінені тканини усунено виконано тим пенопластику. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. При виписці: слух: ліве вухо шепітна мова/розмовна мова =4/6(м). Виписаний у задовільному стані на 16-й день, дані відповідні рекомендації Отже виявлення у даного хворого зниженого рівня антипротеаз та ізотипу оиінгібітора протеїназ, що відповідає низькій потенційній активності до пригніченя протеїназ, клінічно проявилось значними руйнівними змінами середнього вуха та початковими стадіями поширення гнійного запалення на оточуючі структури. Клінічне впровадження способу виконане на базі Київської клінічної обласної лікарні. Проведені спостереження на 26 хворих, підтвердили наявність зв'язку рівня антипротеазної активності та виявлення ІЗОТИПІВ си-інгібітора протеїназ із розвитком отогенних ускладнень та вираженістю виявлених під час оперативного втручання руйнувань вискової' кістки. Даний спосіб дозволяє прогнозувати перебіг хронічного гнійного середнього отиту та прийняти рішення про тактику хірургічного лікування. Література: 1. Яшан Щ.І., Яшан І.А., Пасєчко Н.В., Андрейчин Ю.М. Визначення характеру та об'єму хірургічного втручання за станом слизової' оболонки барабанної порожнини при хронічному середньому отиті Журнал вушних, носових і горлових хвороб № 1999, С54-56. Підписне Тираж 37 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601