Спосіб обробки дисперсної системи в розчині

Спосіб обробки дисперсної системи в розчині, що включає вплив на заряд і гідратну оболонку частинок дисперсної системи, який відрізняється тим, що на систему впливають шляхом занурення ємності, в якій розміщена система, в воду, яку попередньо оброблюють НЧ електромагнітним полем Корисна модель відноситься до галузі мікробіології та харчової' промисловості, в тому числі може бути використана для освітлення соків. Відомі фізичні способи осадження колоїдних частинок. До них належать грубе фільтрування (проціджування), відстоювання, центрифугування, обробка електричним струмом (електросепарування), а також частково обробка бентонітовими глинами Перераховані способи мають слідуючи недоліки: невисокий ступінь осаду колоїдних частинок, при деяких з вищезазначених методах - довгий час обробки при досить низькому результаті очищення - 2-3,5% (електросепарування, відстоювання). [Фан-Юнг «Освітлення плодово-ягідних соків»] [1] Існують також ферментативні, колоїдно-хімічні та хімічні способи осадження колоїдних частинок. Ферментативні основані на дії природних та введених в продукт ферментів. До них належать самоосвітлення, дія ферментів, отриманих з пліснявих грибів. Недолік методу, осад, який випадає при самоосвітленні, по об'єму приблизно такий самий, як і осад, що утворюється при інших методах освітлення, але дрібніший за розміром, що перешкоджає фільтруванню і виникає необхідність часто міняти фільтруючу перегородку. В порівнянні з іншими методами на самоосвітлення потрібно багато часу Також при високій температурі інактивуються ферменти, що зменшує їх дію на колоїдний розчин. До колоїдно-хімічних способів належать оклейка, термічна обробка (миттєвий розігрів, заморожування, відтаювання). До недоліків цих методів слід віднести досить низький результат, кіль кість колоїдів зменшується на 40-60%, з них обернених 5-10%, в окремих випадках - 15-16%, а також довготривалу взаємодію, наприклад, спиртований сік витримують 15-20 діб, сульфатований значно довше. Хімічні способи освітлення базуються на взаємодії природних речовин соку між собою чи введеними речовинами (самоосвітлення соку, освітлення купажируванням, обробка іонообмінними смолами та деякі інші) Найбільш близьким до запропонованого способу є спосіб обробки колоїдних розчинів електричним струмом, в якому коагуляція колоїдів виникає за рахунок розрядки частинок на електродах при пропусканні електричного струму крізь сік Недоліком вищевказаного способу є те, що при пропусканні електричного струму крізь виноматеріали та яблучний сік швидкість коагуляції не змінюється. [1] В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу обробки розчинів колоїдних систем шляхом використання НЧелектромагнітного поля, що забезпечує більшу швидкість коагуляції. Поставлена задача вирішується тим, що в запропонованому способі обробки дисперсних систем в розчині, що включає вплив на заряд та гідратні оболонки частинок дисперсної системи новим є те, що на систему впливають шляхом занурення ємності, в якій розміщена система, в воду, яку попередньо оброблюють НЧ-електро магніти им полем. Під ДІЄЮ електромагнітного випромінювання відбувається структуризація води, тобто змінення фізико-хімічних властивостей, які зберігаються О 00 4789 тривалий час (більше трьох годин). Якщо помістити в цю воду ємність з оброблюваним колоїдним розчином, відбувається індуктована структуризація цього розчину, яка призводить до змінення ефективного поверхневого заряду дисперсних частинок, що пов'язані із зміненнями в гідратній оболонці Гідратні оболонки оточують дисперсні частинки їх змінення сприяє полегшенню з'єднання частинок між собою, тобто прискоренню коагуляції [Духин С.С., «Электропроводность и электрокинетические свойства дисперсных систем», Дерягин Б В., Журнал экспериментальной и теоретической физики, 1945, т 15, с. 662-681]. Таким чином, вплив на дисперсний розчин НЧвипромінення трансформується додатково через водне середовище і дозволяє не тільки прискорити коагуляцію, але й прискорити технологічний процес. Розглянемо спосіб обробки на прикладі освітлення яблучного соку Пробірку з соком занурюють у воду. Ємність з водою ставлять на випромінювач НЧ-електромагнітного поля. В першому випадку пробірка з соком безпосередньо підлягала впливу НЧ-е л ектро магнітного поля В другому - пробірку занурювали в стакан з водою, в третьому - пробірку розташовували в стакані з водою на перетинку (тобто вода оточує пробірку з усіх боків) Стакан з водою ставлять на випромінювач НЧ-коливань В четвертому випадку спочатку опромінюють воду, а потім занурюють туди пробірку з соком. На креслені зображена гістограма залежності оптичної густини розчину від часу і способу його опромінення. При аналізі результатів досліду видно, що найменшу оптичну густину після обробки має розчин в четвертому випадку, тобто при зануренні ємності з колоїдною системою в воду, яку попередньо обробили НЧ-електромагніти им полем, спостерігається найбільша швидкість коагуляції. Dfl 0.5 _ 03 1 3 2 1 4 4 4 3 2 0.1 10 Комп'ютерна верстка А Крулевский Підписне 60 Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності', вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601