Спосіб діагностики прохідності артерій підколінно-гомілкового сегмента

Спосіб діагностики прохідності артерій ПІДКОЛІННО-ГОМІЛКОВОГО сегмента у хворих із критичною ішемією нижніх кінцівок, що включає вимір кількості лерфузійного розчину 0,9% NaCl, який вводять в підколінну (гомілкову) артерію протягом хвилини, який відрізняється тим, що перфузія виробляється через голку під тиском, що дорівнює систолічному тиску пацієнта, і при дебіті артерії більше 5-7 мл/хв діагностують хорошу прохідність артерій підколінно-гомілкового сегмента. Корисна модель відноситься до медицини, конкретно до судинної хірургії і може бути використаний для діагностики прохідності підколінногомілкового артеріального сегмента під час реконструктивної' операції У хворих із критичною ішемією нижніх кінцівок у більшості випадків є множинна поразка гомілкових артерій. Так за даними К. Бальцер і співавторів при ангіографії у хворих, яким передбачається реконструкція гомілкового сегмента було виявлено в 37,4% оклюзія двох гомілкових артерій, і тільки в 2,8% хворих була оклюзія однієї гомілкової артерії Щ. У той же час, дані артеріографії в 23% не відбивають правдивий ступінь поразки артерій, а при поразці поверхневої стегнової артерії у хворих відсоток помилок діагностики зростає до 49,4% [2] Роботами ряду авторів було доведено, що частота ранніх післяопераційних тромбозів зростає зі збільшенням периферичного опору судин, що залежить від багатьох факторів, а саме: прохідності периферичних артерій, прохідності плантарної артеріальної дуги, величини ретроградного артеріального тиску й інших [3]. пропорційна величині периферичного опору перфузіруємої судини (Q=P/R, де Q - об'ємна швидкість потоку рідини, Р - тиск рідини, R- периферичний опір судини). Існуючий метод інформативен і обґрунтований, однак, на наш погляд, має два істотних недоліки: це необхідність перетиснення і розкриття просвіту артерії для канюляції, що приводить до тривалої ішемії кінцівки в момент забору аутовени й оголення стегнової артерії, а також створює умови для тромбозу артерії, у неоперабельних випадках, якщо артерютомія ушивається і відновлюється вихідний коллатеральний кровобіг Другий недолік зводиться до того, що при перетисненні проксимального сегмента артерії' під час дебітометрії ігнорується величина ретроградного тиску, що є важливої складової периферичного судинного опору реціпієнтної артерії, Цей недолік знижує вірогідність методу в прогнозі реконструктивної операції. Пропонований способ діагностики позбавлений цих недоліків. Найбільш наближеним до пропонованого способу діагностики є спосіб оцінки периферичного опору судини під час операції за допомогою канюляції периферичної артерії в зоні накладення дистального анастомозу стегново-підколінного (стегново-гомілкового) шунта і перфузії артерії фізіологічним розчином NCI під тиском 120см водяного стовпа [4]. Кількість уведеної рідини в хвилину залежить від об'ємної' швидкості перфузії, що відповідно до закону Хагена-Пуазейля обернено Задача корисної моделі складається в підвищенні точності діагностики за рахунок виміру периферичного опору реціпієнтній артерії. Для досягнення зазначеної мети роблять пункцію ін'єкційною ГОЛКОЮ артерії з якою передбачається накласти дистальний анастомоз і вводять шприцем фізіологічний розчин (0,9%) NaCl протягом хвилини під тиском рівним систоличному тиску пацієнта (величина тиску постійно реєструється на моніторі). Після цього виміряється кількість введеного в артерію розчину (дебіт артерії). Були проведені клінічні дослідження, що включають вимір тиску в системі подачі стерильного 00 о о 5008 фізіологічного розчину між шприцем Луєр 20мл і голкою Луєр 0,8мм із використанням апарата для прямого виміру тиску Servomed фірми Hellige (може бути використаний прилад для прямого виміру артеріального тиску різних фірм) і вимір кількості уведеного фізіологічного розчину в підколінну (гомілкову) артерію, тобто дебіт артерії. Замічено, що при дебіті підколінної' (гомілкової) артерії' більш 57мл\хв при перфузії під тиском рівному систолічному артеріальному тиску пацієнта у всіх пацієнтів був отриманий позитивний результат реконструкцп завдяки прохідності артерій у підколінногомілковому сегменті. Приклад Хворий В., 55 років, надійшов зі скаргами на болі в правій нозі при ходьбі й у спокої протягом 4 тижнів. Страждає облітеруючим атеросклерозом артерій нижніх кінцівок 2 роки. При огляді права нога прохолодна, бліда, підшкірні вени порожні. Пульсація визначається тільки на стегновій артерії При УЗДГ лоцирується коллатеральний кровообіг на задній гомілковій артерії, кістково-плечовий індекс 0,25. При артеріографії виявлена оклюзія підколінної (у с/3), передньої і малої гомілкової артерії. Задня гомілкова артерія прохідна від середньої третини гомілки до стопи. Хворий був оперований. Під час операції нами застосован спосіб діагностики прохідності задньої гомілкової артерії в середній третині гомілки, при який дебіт артерії склав Юмл/хв Хворому виконане підколіннозаднєгомілкове шунтування веною in situ. На протязі першої доби у хворого розвився тромбоз аутовенозного шунта з рецидивом ішемії кінцівки. Комп'ютерна верстка В. Мацепо Через те, що під час операції був виявлений низький периферичний опір артерії, хворого вирішили оперувати повторно й усунути причину тромбозу трансплантата Під час повторної операції діагнозували, що причиною тромбозу з'явилося неповноцінне видалення стулок клапана з аутовени. Зроблено додаткове висічення клапанів стріпером Hall і тромбектомія із шунта. Далі післяопераційний період протікав гладко і хворий був виписаний з відділення з регресом ішемії кінцівки. Таким чином, запропонований метод діагностики дозволив обрати правильну тактику в лікуванні хворого. Джерела інформації: 1. К. Бальцер, И.М. Ґудз, С.Н. Генык Оправдано ли применение аллопластического материала при берцовых реконструкциях? Ангиология и сосудистая хирургия. 1999. - Т.5, №1, - С.89-94 2. Дадвани G.A., Артюхина Е.Г., Ульянов Д.А. Значение дуплексного сканирования для выбора хирургической тактики при облитерирующем атеросклерозе артерий нижних конечностей. Ангиология и сосудистая хирургия. 1999. - Т.5, №2, - С.4243, 3. Пшеничный В.Н. Гемодинамические аспекты в прогнозировании исхода реваскуляризации у больных с тяжелой ишемией нижних конечностей: Дис. кан. мед. наук. - Киев, 1992. - 174с. 4 P. Stiraemann and J. Triller. The fate of femoropopliteal and femorodistal bypass grafts in relation to intraoperative flow measurement" An analysis of 100 consecutive reconstruction for limb salvage. Surgery. 1986. - V.100 - №1, - P.38-44. Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45 м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601