Сполука з антиоксидантною активністю на основі амінокислоти гістидину

Сполука пстидинату міді(ІІ) наступної формули Винахід стосується медицини, зокрема біохімії, конкретно - пстидинату МІДІ, ЩО має антиоксидантну активність, і може бути використаний з метою корекції біохімічних порушень в організмі, які супроводжуються активацією вільнорадикальних та мембранодеструктивних процесів Відома сполука з антиоксидантною активністю на основі амінокислоти гістидину [1] Антиоксидантна властивість останньої реалізується завдяки структурі гістидину, що є хелатором ІОНІВ металів змінної валентності, а також виконує функцію пастки супероксиданюн-радикалу, гальмуючи утворення пероксидних сполук Недоліком вказаної сполуки є відносно невисока антиоксидантна активність, що пов'язано з недостатньою КІЛЬКІСТЮ функціонально активних груп, від яких залежить рівень антиоксидантної властивості речовини В основу винаходу поставлене завдання створити сполуку на основі амінокислоти гістидину, в якому шляхом введення в структурну формулу ІОНІВ МІДІ Си 2 + досягають підвищення антиоксидан тної активності При розгляді технічного завдання було взято до уваги те, що будь-яка система, що утворює пероксид водню і відновлює Fe3+ в Fe2+ або Си 2+ в Си+ викликає ініціацію вільнорадикального окиснення в організмі, а тому введення ІОНІВ МІДІ CU 2 + , на наш погляд, буде інгібувати вказані реакції та сприяти підсиленню антиоксидантної дії гістидину Низька токсичність та висока бюдоступність комплексів мікроелементів з органічними лігандами [2], а також важлива роль гістидину та ІОНІВ МІДІ В N — С — СН 2 — СН — С — О, НС jCri НчЫ— ~ Си NH Iі О г її II НС^ J11 NH яка має антиоксидантні властивості синтезі деяких природних антиоксидантів, зокрема церулоплазміну та супероксиддисмутази, підкреслює ДОЦІЛЬНІСТЬ синтезу нових сполук на їх основі Поставлене завдання вирішують тим, що відома сполука амінокислота гістидин входить до складу хелатного комплексу з Іонами МІДІ CU 2 + , ЩО має антиоксидантні властивості Новостворена сполука - пстидинат МІДІ одержана шляхом взаємодії гідроксиду МІДІ (II) з розчином гістидину і має таку формулу N — С —СН, —СН — С —О. Сн NH •о II о ІІ і! II нс^ Jm ш Приклад Антиоксидантний ефект пстидинату МІДІ визначали методом хемілюмінесценції з використанням приладу, в якому детектором випромінювання застосований фотоелектронний помножувач ФЭУ-39А Тест-об'єктом дослідження була модельна система, субстратом окиснення в якій використана суспензія жовткових ліпопротешів в присутності родамшу Ж [3] Внесення до системи ІОНІВ Fe (2+I призводить до ініціації утворення вільних пероксирадикалів, рекомбінація яких призводить до спалаху хемілюмінесценції Інтенсивність випромінювання залежить при цьому від наявності антиоксидантів у системі, рівень яких, власне, і виступає критерієм антиоксидантних властивостей дослідного препарату Визначали світлосуму спалаху залізоініційованоі хемілюмінесценції без додавання дослідних ю о ю 50510 сполук (контроль) та в присутності однієї з них в концентраціях 50мМоль Результати дослідження наведені в таблиці Таблиця Рівень антиоксидантної активності сполук на основі гістидину (% гасіння хемілюмінесценції, X ± т) КонцеНазва аннтра№ тиоксидан- п ція, п/п та ммоль Гістидинат 1 32 50 МІДІ 2 Гістидин 32 50 % інгібування Р 31,3 ±2,9