Спосіб лікування діабетичної дистальної симетричної поліневропатії у хворих на цукровий діабет 2 типу

Спосіб лікування діабетичної дистальної симетричної поліневропатії у хворих на цукровий діабет 2 типу, що включає призначення базисного лікування, що полягає в досягненні та утриманні нормоглікемії шляхом застосування дієти №9, пе 3 51308 томатичному лікуванні больового синдрому, при цьому, згідно корисної моделі, додатково до базисного лікування включать введення внутрішньовенно (30 крапель на хвилину) 1 раз на добу через день (5 введень) протягом 10 днів антиоксиданту Церулоплазміну (Біоцерулін) в кількості 100мг, розведеного у 200мл фізіологічного розчину. Приклад практичного використання способу. Проведено комплексне клінікоінструментальне та біохімічне дослідження 74 хворих на ЦД 2 типу, ускладненого ДДСП, які знаходились на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Середній вік становив 58,6±1,4 років (чоловіків - 34, жінок - 40). Тривалість основного захворювання - 13,1±1,2 років, середній показник НbА1с - 9,9±1,2%, що свідчило про погану компенсацію основного захворювання. Після проведення клінічного обстеження і наступного аналізу показників модифікованої шкали Невропатичного симптоматичного розрахунку (НСРм), Невропатичного дисфункціонального розрахунку (НДР) та електронейроміографічного (ЕНМГ) тестування нервів нижніх і верхніх кінцівок на двоканальному електронейроміографі «Нейро-ЕМГМікро» за загальноприйнятою методикою у 51 хворих була діагностовано ІІА, 23 - III стадія ДДСП за класифікацією Dyck P.J. та Thomas P.K. (1999) та Boulton AJM (1998). За допомогою статистичного факторного аналізу отримано два інтегральні показники (ІП-І та ІП-II), які містять 73% інформації ЕНМГ тестування периферійних нервів, що включають параметри дослідження моторних та сенсорних нервів, а також F-хвилі великогомілкового та серединного нервів (Гриб В.А. Оптимізація діагностики ступеню важкості дистальної симетричної поліневропатії у хворих на цукровий діабет 2 типу // Науковий вісник націон. мед. університету ім. О.О. Богомольця. - 2009. - №2-3 (23-24). - с.97102.). Крім того, всім хворим проводили дослідження інтенсивності ПОЛ, яке оцінювали за реакцією з тіобарбітуровою кислотою з утворенням активних продуктів (ТБК-АП) за методикою Тимирбулатова Р.А., Селезньова Е.М. (1981). Для визначення стану антиоксидантного захисту (АОЗ) досліджували активність каталази (за методикою Бах А. і Зубкової С., 1999), супероксиддисмутази (СОД), церулоплазміну (Цп) (Бабенко Г.А., 1999), Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 концентрацію Цп (Ravin H.A., 1961) та міді. Пацієнти були розподілені на 2 групи. I група - 39 хворих, які отримували базову терапію. II група - 35 хворих, які на фоні базисного лікування отримували церулоплазмін 100мг на добу, розведеного в 200мл фізіологічного розчину через день протягом 10 днів. Обстеження проводилось до лікування, через три та шість місяців. Оцінюючи клінічну картину перебігу поліневропатії через 3 місяці після лікування відмічене покращення показників за шкалою НСРм та НДР в обох групах, проте більш значимі зміни відбулися серед пацієнтів II групи (р=0,015 проти р=0,053 в І групі), особливо що стосується таких "позитивних" симптомів, як зменшення болю, відчуття прострілу, "удару струмом" та "негативної симптоматики" - зменшення набряклості стоп. Така ж тенденція спостерігалась при аналізі ІП-І (р