Спосіб хірургічного лікування анкілозу кульшового суглоба у дітей

Спосіб хірургічного лікування анкілозу кульшового суглоба у дітей, що включає виконання артротомії кульшового суглоба, роз'єднання голівки стегнової кістки та кульшової западини, обробку голівки стегнової кістки та кульшової западини, мютомію аддукторів, розвантаження суглоба та його ранню розробку, який відрізняється тим, що додатково виконують корегуючу міжвертлюгову Корисна модель відноситься до медицини, а конкретно до дитячої ортопедії і може бути використана при хірургічному лікуванні анкілозу кульшового суглоба (КС) у дітей Одним із тяжких ускладнень при лікуванні патологи КС у дітей є виникнення анкілозу, який призводить до відсутності рухів у КС і супроводжується кульгавістю, патологічною установкою КІНЦІВКИ, вторинними змінами у хребті (сколіоз та пперлордоз) Відомий спосіб лікування анкілозу КС за допомогою операції артропластики з використанням інтерпонуючого біологічного матеріалу Спосіб полягає у проведенні пошарового розтину тканин у проекції КС передньо-латеральним доступом Тупо-гострим шляхом оголюють вертельну ділянку та відсікають верхівку великого вертлюга із середнім та малим сідничним м'язом Розтинають капсулу суглоба і великим жолобоватим долотом руйнують ділянку анкілозу з метою відділення головки стегнової кістки (ГСК) від кульшової западини (КЗп) Потім вивихують ГСК у рану та спеціальними фрезами обробляють ГСК і КЗп таким чином, щоб їх форма була круглою, розміри максимально відповідали один одному, а головка стегнової кістки на 2\3 заглиблювалась у кульшову западину Сформовану ГСК вправляють у КЗп і остеотомію стегнової кістки з укороченням стегна на 0,008-0,01 м, проксимальний ВІДДІЛ стегнової кістки встановлюють у таке положення, при якому пошкоджені ділянки голівки стегнової кістки і кульшової западини не контактують між собою та нормалізуються кутові показники проксимального відділу стегнової кістки, остеотомовані КІСТКОВІ фрагменти фіксують між собою, здійснюють Zподібний розтин широкої фасції стегна в ДІЛЯНЦІ великого вертлюга та подовження сухожилка клубово-поперекового м'яза в ДІЛЯНЦІ малого вертлюга, а обробку голівки стегнової кістки та кульшової западини здійснюють тільки в місцях анкілозу, максимально відновлюючи конгруентність їх поверхонь перевіряють об'єм рухів у суглобі При обмеженні відведення та напруженні привідних м'язів виконують мютомію аддукторів Знову вивихують ГСК у рану та покривають головку інтерпонуючим біологічним матеріалом Для цього використовують аутоматеріал - широку фасцію стегна, чи алломатеріали - амнютичну оболонку плаценти, оболонки насінників бика ГСК вправляють у КЗп, верхівку великого вертлюга пришивають на своє місце, виконують пошарове вшивання рани У подальшому накладають систему скелетного витягу за стегно та проводять ранню розробку рухів у КС [Скляренко Є Т Хирургия суставов конечностей Киев «Вища школа», 1975, 208 с ] Недоліками способу є 1 Показаннями до артропластики з використанням інтерпонуючого біологічного матеріалу є вік хворих старше 8 років, що значно звужує КІЛЬКІСТЬ хворих, яким можна провести таке втручання 2 При використанні аутоматеріалу при артропластиці у запропонованому варіанті наноситься додаткова травма при отриманні аутотрансплантату Якщо ж використовується аллотрансплантат, то існує висока вірогідність розвитку синдрому відторгнення тканин аллотрансплантату 3 Використання такого виду артропластики не передбачає проведення корекції кутових показа ео CD Ю о> 5600 Фіг. 1 Фіг. З Фіг. 2 Комп'ютерна верстка А Крижанівський Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601