Спосіб лікування орофаціального хронічного больового синдрому

Спосіб лікування орофаціального хронічного больового синдрому, що включає денервацію підвилицево-крилоподібним шляхом гілок трійчастого нерва, який відрізняється тим, що денервацію гілок трійчастого нерва здійснюють методом електрохімічного лізису шляхом введення електродів до овального отвору або в крилопіднебінну ямку та пропускання через них постійного електричного струму. (19) (21) u201007124 (22) 09.06.2010 (24) 10.01.2011 (46) 10.01.2011, Бюл.№ 1, 2011 р. (72) КОВАЛЬОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ, ГЕТЬМАН ОЛЕНА ЄВГЕНІВНА, ПРОЦИК ВОЛОДИМИР СЕМЕНОВИЧ (73) ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 3 56272 ня орофаціального хронічного больового синдрому у хворих. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування ХБС, який полягає у перериванні проведення нервових імпульсів по нервовим волокнам, новим є те, що застосована нова малоінвазивна технологія хімічного невролізу - електрохімічний лізис, що представляє собою метод руйнування біологічних тканин під впливом постійного електричного струму. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Вплив постійного електричного струму на тканини (при нейтральній температурі у зоні абляції) викликає гідроліз (розкладання води) і призводить до утворення кислотності (рН=2) при аноді (Н+) та лужності (рН=12) при катоді (ОН-). Ці з'єднання руйнують тканини навколо електродів, спричиняючи коагуляційний (Сl2, Н+) та колікваційний (ОН-) некрози. Таким чином досягається надійний розрив ноцицептивного ланцюга засобом руйнування біологічних тканин (гілок трійчастого нерва з навколишніми тканинами) з відсутністю ускладнень, що мають місце при проведенні алкоголізації нерва. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів ЕХЛ дозволить підвищити ефективність лікування орофаціального хронічного больового синдрому у хворих та розширити можливості вибору інвазивних методів лікування ХБС. Спосіб здійснюють таким чином В асептичних умовах під загальною анестезією черезшкірно, перпендикулярно до її поверхні біля середини трагоорбітальної лінії підвиличнокрилоподібним шляхом вводять через пункційні канюлі два монополярних платинових електроди паралельно (на відстані 0,7см один від одного) до Комп’ютерна верстка О. Рябко 4 овального отвору або в крилопіднебінну ямку. Потім збирають електричну схему і виконують хімічний невроліз - денервацію II (верхньощелепної), III (нижньощелепної) гілки трійчастого нерва із застосуванням методу електрохімічного лізису (ЕХЛ). При силі струму 100мА, потужності 25В і часі аплікації 15-18 хвилин у зоні верхівки електрода (анода) формується коагуляційний некроз, а у зоні верхівки другого електрода (катода) - колікваційний некроз тканини, що призводить до абляції (денервації) другої та третьої гілки трійчастого нерва з навколишніми тканинами і забезпечує знеболюючий ефект. Приклад Хворий Б., був госпіталізований у ЗОКОД з діагнозом: Рак слизової оболонки дна ротової порожнини St IVA T4N1M0. Хронічний больовий синдром 80% (по ВАШ - візуальній аналоговій шкалі). Історія хвороби №5428/358. З анамнезу хвороби: морфологічна верифікація діагнозу №4864/06 - плоскоклітинний рак. Хворий раніше одержав лікувальний курс дистанційної променевої терапії 70 Грей. У зв'язку з вираженим больовим синдромом, неефективністю системної знеболювальної терапії і наявністю супутньої патології (гастриту), була виконана операція - електрохімічний лізис другої та третьої гілки трійчастого нерва ліворуч із застосуванням апарату ECU-300 німецької фірми Soring GmbH Medizintechnik (експозиція впливу - 18x18 хвилин, заряд - 120Q, сила струму - 100мА, потужність-25В). Ускладнень не було виявлено. Під час операції на боці впливу ЕХЛ (в щічно-виличній області) спостерігалась незначна підшкірна емфізема, яка через 2 дні лізирувалась самостійно. Денервація із застосуванням ЕХЛ другої та третьої гілки трійчастого нерва сприяла зниженню інтенсивності больового синдрому з 80% до 20% відповідно (по ВАШ) в чотиримісячний період спостереження. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601