Електроакустичний перетворювач

Електроакустичний перетворювач, що містить мономорфний або біморфний п'єзоелемент з двома електродами, вхідний та загальний проводи, який відрізняється тим, що в перетворювач введено котушку індуктивності, котра з'єднана з загальним електродом п'єзоелемента та загальним проводом перетворювача, причому котушка індуктивності разом з міжелектродною ємністю п'єзоелемента створює коливальний контур, причому резонансна частота цього контуру дорівнює резонансній частоті п'єзоелемента, а величину цієї індуктивності визначають за формулою 1 L , 2 2 4 fpneCne Корисна модель відноситься до акустики і може бути використана в електроакустичних та гідроакустичних перетворювачах. Відомий електроакустичний перетворювач по патенту Російської Федерації №2003238, Н04 R 17/00. /Шарапов В.М. и др., Б.И., 1993, №41-42, який містить біморфний п'єзоелемент з трьома електродами, вхідні та загальний проводи для підключення до джерела сигналу. Недоліком цього перетворювача є порівняно невисокий рівень вихідного сигналу. Відомий електроакустичний перетворювач, який містить біморфний п'єзоелемент з двома електродами, закріплений у корпусі, проводи для під'єднання до джерела сигналу (див. В.М. Шарапов. Пьезоэлектрические датчики. М: Техносфера, 2006, рис. 12.1, в). Недоліком цього перетворювача є порівняно невисокий рівень вихідного сигналу. Вказаний електроакустичний перетворювач найбільш близький до того, що заявляється і вибраний в якості прототипу. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення рівня вихідного сигналу шляхом включення в схему електроакустичного перетворювача котушки індуктивності. Електроакустичний перетворювач містить мономорфний або біморфний п'єзоелемент з двома електродами, вхідний та загальний проводом. Електроакустичний перетворювач відрізняється тим, що в перетворювач введено котушку індук тивності, котра з'єднана з загальним електродом п'єзоелемента та загальним проводом перетворювача, причому котушка індуктивності разом з міжелектродною ємністю п'єзоелемента створює коливальний контур, причому резонансна частота цього контура дорівнює резонансній частоті п'єзоелемента, а величину цієї Індуктивності визначають за формулою 1 L , 2 4 2 fpneC ne (13) 56945 (11) UA (19) де fpnе - резонансна частота п'єзоелемента; Сne - міжелектродна ємність п'єзоелемента. Зазначені ознаки є необхідними і достатніми для досягнення технічного результату. Технічним результатом є підвищення рівня вихідного сигналу. Корисна модель пояснюється кресленням, де: - на Фіг. показана схема перетворювача, що заявляється. Електроакустичний перетворювач містить біморфний п'єзоелемент 1 з двома електродами 2, 3, вхідний та загальний проводи 4, 5, котушку індуктивності 6. Електроакустичний перетворювач працює наступним чином. При підключенні вхідного та загального проводів до джерела електричних коливань п'єзоелемент коливається. Як показали експерименти, включення котушки індуктивності дозволяє підвищити рівень вихідного сигналу. Приклад конкретного застосування. U де fpnе - резонансна частота п'єзоелемента; Сne міжелектродна ємність п'єзоелемента. 3 56945 У конкретному випадку використовувався біморфний п'єзоелемент ЗП-19 (АО «Аврора», Волгоград), який складається із металевої пластини 32x0,15 мм і п'єзоелемента 23x0,2 мм із п'єзо Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 кераміки ЦТС-19. Підключення котушки індуктивності з L=150 мГн дозволило підвищити рівень вихідного звукового тиску в 1,3 рази. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601