Спосіб визначення опорних стереотаксичних орієнтирів при інтраопераційному використанні рентгенівської комп’ютерної томографії

Спосіб визначення опорних стереотаксичних орієнтирів при штраопераційному використанні рентгенівської комп'ютерної томографи, що полягає в знаходженні координат білих спайок СА і СР мозку і включає жорстку фіксацію голови пацієнта у апертурі рентгенівського томографа з установою Винахід належить до області медицини, а власне до нейрохірурги, і може бути використаний при лікуванні захворювань екстрапірамідної нервової системи (паркінсонізм, дитячий церебральний параліч, епілепсія та ш) Відомим Є спосіб штраопераційного визначення локалізації внутрішньомозкових орієнтирів при операціях на підкіркових структурах головного мозку людини (див Э И Кандель Функциональная и стереотаксическая нейрохирургия - Москва Медицина, 1981, с 45-50) Спосіб заснований на введенні контрастної речовини у шлункову систему мозку, та проведенні рентгенографії у фронтальної та сагітальної проекціях для визначення конфігурації 3-го шлуночка головного мозку Координати розташування опорних стереотаксичних орієнтирів (білих мозкових спайок СА і СР) визначаються на контрастних рентгенограмах за допомогою прив'язки даних анатомічного картування до ЗОВНІШНІХ контурів 3-го шлуночка Однак описаний спосіб є високотравматичним, потребує проведення додаткового оперативного втручання, при якому має місце ризик появи ускладнень внаслідок процедури контрастування шлункової системи головного мозку Найбільш близьким за сукупністю ознак є спосіб визначення зони нейрохірургічного втручання при захворюваннях екстрапірамідної нервової сис рентген-контрастних позначок та виконання оглядових рентгенограм у фронтальній і сагітальній площинах, який відрізняється тим, що за заданим алгоритмом проводять послідовне сканування підкіркової області з мінімальною дискретністю, вимірюють довжину 3-го шлуночка на томограмах в орбіто-меатальній площині і визначають гомографічний зріз, який містить другий (зверху) локальний мінімум довжини 3-го шлуночка, при цьому координати розташування передньої СА і задньої СР білих спайок мозку будуть визначатися згідно локалізації на даному зрізі передньої та задньої границь контуру 3-го шлуночка ВІДПОВІДНО теми (Пат України № 31571А, МПК G09B23/28, А61В19/00, Бюл №7, 2000), у якому визначення стереотаксичних орієнтирів СА і СР засноване на проведенні передопераційного магніторезонансного картування головного мозку пацієнта у фронтальній та сагітальних площинах, штраопераційному використанні аксіальної рентгенівської томографії для візуалізацп зони хірургічного втручання в реальному масштабі часу і визначення координат розташування білих мозкових спайокорієнтирів за конфігурацією контурів 3-го шлуночка шляхом геометричного зіставлення даних магніторезонансної і рентгенівської томографії Однак даний спосіб потребує комплексного картування головного мозку методами магніторезонансної та рентгенівської томографи, що ускладнює процедуру обстеження пацієнта, а необхідність геометричного зіставлення гомографічних зображень вносить додаткові погрішності в стереотаксичні розрахунки В основу винаходу поставлена задача створення такого способу визначення опорних стереотаксичних орієнтирів при інтраопераційному використанні рентгенівської комп'ютерної томографи, який дозволяв би, за рахунок введення процедури послідовного аксіального сканування області підкіркових структур та алгоритму пошуку локального екстремуму (мінімуму) довжини 3-го шлуночка ви СО (О (О о> ю 59663 ключити проведення магнітно-резонансної томографи, спростити та підвищити точність визначення координат розташування стереотаксичних орієнтирів і, як наслідок, збільшити ефективність стереотаксичних втручань Такий технічний результат може бути досягнутий, якщо в способі визначення опорних стереотаксичних орієнтирів при штраопераційному використанні рентгенівської комп'ютерної томографи, що складає находження координат білих спайок СА і СР мозку і включає жорстку фіксацію голови пацієнта у апертурі рентгенівського томографа з установою рентген-контрастних позначок та виконання оглядових рентгенограм у фронтальній і сагітальній площинах, згідно винаходу, який полягає в тому, що за заданим алгоритмом проводять послідовне сканування підкіркової області з мінімальною дискретністю, вимірюють довжину 3го шлуночка на томограмах в орбіто-меатальній площині і визначають гомографічний зріз, який містить другий (зверху) локальний мінімум довжини 3-го шлуночка, при цьому координати розташування передньої СА і задньої СР білих спайок мозку будуть визначатися згідно локалізації на даному зрізі передньої та задньої границь контуру 3-го шлуночку ВІДПОВІДНО Таким чином, за рахунок введення процедури послідовного аксіального сканування області підкіркових структур та алгоритму пошуку локального мінімуму довжини 3-го шлуночка досягається можливість виключити проведення магнітнорезонансного гомографічного обстеження мозку пацієнта, спрощення та підвищення точності визначення координат розташування опорних стереотаксичних орієнтирів і, як наслідок, збільшення ефективності стереотаксичних втручань Комп'ютерна верстка Н Лисенко На фіг 1,2,3,4,5,6 приведено схематичні зображення оглядового сагітального рентгенівського знімку (С) та аксіальних гомографічних зрізів (S#1, S#2, S#3, S#4, S#5) на рівні 3-го шлуночку V3 мозку Спосіб, що пропонується, може бути реалізований так перед проведенням стереотаксичного оперативного втручання голова пацієнта жорстко фіксується в апертурі рентгенівського томографа При цьому, для чіткого визначення орбітомеатальної площини черепу на голові пацієнта закріпляють рентген-контрастні позначки Виконується оглядовий сагітальний рентгенівський знімок і проводиться послідовне (починаючи зверху) аксіальне сканування в орбіто-меатальній площині на рівні 3-го шлуночка V3 (див фігури) Шаг сканування установлюється мінімальним (не більше 2 мм) Згідно З топографо-анатомічними даними передня біла спайка СА розташовується біля границі переднього головного, а задня біла спайка СР - біля границі нижнього заднього конфігураційних виворотів контуру 3-го шлуночка V3 Виходячи з цього, на отриманих зображеннях гомографічних зрізів в автоматичному режимі виконується вимірювання довжини Із 3-го шлуночка V3 і знаходиться томограма, що містить другий (починаючи з верху) локальний мінімум довжини цього утворення (гомографічний зріз S#4 на фіг 5) За координати розташування передньої СА і задньої СР спайок мозку приймаються координати передньої та задньої границь контуру 3-го шлуночку на цьому зрізі ВІДПОВІДНО Після визначення координат спайок виконується побудова системи внутрішньо-мозкових координат та стандартні стереотаксичні розрахунки для візуалізацп зони оперативного втручання Підписано до друку 06 10 2003 Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна