Спосіб перитонізації алотрансплантата при лапароскопічній трансабдомінальній алогерніопластиці

Спосіб перитонізації алотрансплантата при лапароскопічній трансабдомінальній алогерніопластиці, що включає розтин очеревини в ділянці пупкового кільця, відділення лівого та правого 3 в черевну порожнину, введення через широкий порт поліпропіленової сітки в згорнутому стані, розміри котрої забезпечують перекриття грижового дефекту на 5-7 см ширше границі грижових воріт, фіксацію герніостеплером і закриття фіксованої сітки шляхом зшивання лівого та правого клаптів очеревини завдяки накладанню ручного або апаратного шва, згідно з корисною моделлю, виділяють васкуляризовану ділянку круглої зв'язки печінки відповідного розміру, яку розгортають на 180° донизу та використовують для перитонізації сітки в місцях недостатності парієтальної очеревини. Суттєвою відмінністю запропонованого способу перитонізації алотрансплантата при лапароскопічній трансабдомінальній алогерніопластиці є формування шару очеревини, що відокремлює алотрансплантат від органів черевної порожнини. Таким чином, спосіб, що заявляється, реалізує якісно новий підхід до хірургічного лікування пупкових та післяопераційних гриж. За літературними даними такий спосіб хірургічного лікування пупкових та післяопераційних гриж живота невідомий. Спосіб, що заявляється, виконується наступним чином: Аналогічно класичній методиці виконують постановку портів та лапароскопію. Далі виконують розтин очеревини дугоподібним витином, відступивши 4-5 см від грижових воріт. Після цього лівий та правий клапті очеревини виділяють вниз від підлеглих структур. Виділяють грижовий мішок та інвертують його в черевну порожнину. Далі в черевну порожнину вводять через широкий порт поліпропіленову сітку відповідного розміру в згорнутому стані. Фіксацію виконують за допомогою герніостеплера. В подальшому виконують закриття фіксованої сітки шляхом фіксації парієтальної очеревини, яка була відсепарована. Місця, де сітка не вкрита очеревиною, перитонізовують завдяки виділеної та розгорнутої на 180° ділянки круглої зв'язки печінки відповідного розміру. Далі, аналогічно класичній методиці, перевіряють достатність виконаної перитонізації шляхом огляду та накладання додаткових ручних або апаратних швів. Приклад конкретного виконання Пацієнтка Т. 28 років була прийнята 31.01.11 з діагнозом: защемлена пупкова грижа. Грижа утворилась 4 роки тому після вагітності. Лікування: Трансабдомінальна преперитоніальна алогерніопластика за способом, що заявляється. Знеболювання: Внутрішньовенний комбінований наркоз. Виконано карбоксиперитонеум за допомогою голки Вереша. Типово для виконання трансабдомінальної алогерніопластики при пупковій грижі встановлено порти. Після введення оптики проведено лапароскопію з оглядом органів черевної порожнини та передньої черевної стінки. Знайдено Комп’ютерна верстка Л. Купенко 62502 4 ділянку великого чепця, який був защемлений з демаркаційною лінією та ознаками запалення оцінено як життєздатний. В ділянці пупкового кільця виявлено заглиблення очеревини - пупкова грижа. Дугоподібним витином, відступивши 4-5 см від грижових воріт, виконується розтин очеревини. Після цього лівий та правий клапті очеревини виділяють вниз від підлеглих структур. Виділяють грижовий мішок та інвертують його в черевну порожнину. Далі в черевну порожнину вводиться через широкий порт поліпропіленова сітка відповідного розміру в згорнутому стані. Фіксація виконується за допомогою герніостеплера. В подальшому виконується закриття фіксованої сітки шляхом фіксації парієтальної очеревини, яка була відсепарована. Місця, де сітка не вкрита очеревиною, перитонізують завдяки виділеної та розгорнутої на 180° ділянки круглої зв'язки печінки відповідного розміру. Далі перевіряється достатність виконаної перитонізації шляхом огляду та накладання додаткових ручних або апаратних швів. Порти вилучено. Троакарні рани пошарово зашивають. Асептичні пов'язки. За період з 2008 по 2011 роки у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги за способом, що заявляється, прооперовано 11 пацієнтів з пупковими та 4 з післяопераційними грижами живота. З них 14 пацієнтів обстежувались на протязі 1-3 років після операції, жодного випадку рецидиву грижі не виявлено. За літературними даними рецидиви при пупкових та післяопераційних грижах живота сягають 5-14 %, у половини пацієнтів післяопераційний період супроводжується больовими відчуттями в ділянці герніопластики [1, 3]. Ці цифри можна цілком віднести і до способу-прототипу, оскільки він принципово не відрізняється від традиційних способів алогерніопластики. Таким чином, спосіб перитонізації алотрансплантата при лапароскопічній трансабдомінальній алогерніопластиці з використанням круглої зв'язки печінки, що заявляється, завдяки формуванню шару парієтальної очеревини за рахунок васкуляризованого клаптя утвореного з круглої зв'язки печінки, запобігає контактуванню протеза з органами черевної порожнини, та є профлатичним заходом попередження утворення нориць, абсцесів та сером, мінімізує можливість рецидиву пупкових та післяопераційних гриж живота. Література: 1. Жебровский В.В. Хирургия гриж живота. Москва: "Медицинское информационное агенство" - 2005. - 114 с. 2. Cueto-Garcia J. Laparoscopic surgery. - New York: "McGraw-Hill" - 2003. - 445 p. 3. Жебровский В.В. Хирургия гриж живота и эвентераций. - Симферополь: "Бизнес - Информ". - 153 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601