Спосіб хіміотерапії хворих на місцевопоширений рак вульви

Заявка відноситься до галузі медицини, зокрема - до онкології і може бути використана у комбінованому лікуванні раку вульви (РВ). Комбіновані схеми лікування хворих на місцево поширені форми РВ з використанням передопераційного (неоад'ювантного) впливу на первинну пухлину загальновідомі - це передопераційне опромінення, яке застосовується з метою зменшення об'єму первинної пухлини та покращення умов наступного хірургічного втр учання (1,2). Проте застосування передопераційної променевої терапії має ряд недоліків, пов'язаних, насамперед, з виникненням серйозних променевих ускладнень, що затримують строки проведення радикального хірургічного втручання (в середньому на 4-6 тижнів) та ускладнюють перебіг післяопераційного періоду. Крім цього, РВ вважається відносно радіо резистентною пухлиною, тому не завжди вдається досягти вираженого терапевтичного ефекту. В літературі зустрічаються окремі повідомлення про ефективне застосування хіміотерапевтичних засобів на передопераційному етапі лікування хворих на РВ з метою підвищення абластики та радикалізму наступного хірургічного лікування. Одним з перспективних у цьому напрямі методів є неоад'ювантна хіміотерапія (XT). Прототипом запропонованого винаходу є спосіб лікування злоякісних пухлин шля хом введення лікарських препаратів у лімфатичне русло (Неродо Г.И. Химиотерапия в комплексном лечении злокачественных опухолей наружных половых органов у женщин: Автореф.дис...д-pa мед. наук:14.00.14. / Ростов.НИИ онкологии.-М.,1994.46с.). З цією метою застосовується ендолімфатичний спосіб введення хіміотерапевтичних препаратів. Це теоретично зумовлено наявністю дуже розвиненої лімфокапілярної системи в області вульви. Позитивним у наведеному способі лікування є можливість досягнення протипухлинного ефекту у хворих на РВ без використання променевого компонента. Недоліками прототипу є те, що ендолімфатичний спосіб введення технічно складний, потребує спеціального обладнання та умов проведення, підготовки персоналу. Крім цього проведення ендолімфатичної хіміотерапії обмежено у часі: як правило, після 4-5 інфузій виникає запалення лімфатичного капіляра або його обструкція. Все це обмежує застосування цього методу. В основу винаходу поставлено задачу розробити спосіб хіміотерапії хворих на місцево поширений рак вульви шляхом лімфотропного введення хіміотерапевтичних препаратів, що забезпечить виражений антибластомний ефект на передопераційному етапі, та в кінцевому випадку, дозволить покращити віддалені результати лікування хворих на місцево поширені форми раку вульви. Проголошена задача вирішується шляхом застосування лімфотропного способу введення хіміотерапевтичних препаратів при проведенні хіміотерапії на передопераційному етапі комплексного лікування хворих з цією патологією. Нами розроблена та впроваджена така схема лімфотропної регіонарної поліхіміотерапії хворих на рак вульви: упродовж 2-3 тижнів, кожний день проводиться почергове введення цитостатиків з попереднім, штучним створенням венозного та лімфатичного стазу в нижній кінцівці. Хворій на стегно накладається манжета і на 1,5-2 години створюється тиск близько 40мм рт.ст., після чого підшкірне вводиться хіміотерапевтичний препарат у задню поверхню литки, а манжета знімається. Для поліпшення проникнення у лімфатичне русло лікарського препарату, перед введенням (за 3-5хв.) робиться ін'єкція 16-32од. лідази. Тривалість лікування залежить від індивідуальної чутливості до цитостатиків та гематологічних показників. В якості хіміотерапевтичних засобів використовуються: метотрексат - 0,020-0,040г, циклофосфан - 0,200-0,400г, 5-фтор урацил - 0,250г, проспідин - 0,200-0,400г за одне введення. Ці препарати не заборонені для внутрішньотканинного введення. Починаючи з 3-4 доби, як правило, відмічається відчутне покращення загального стану хворих, а наприкінці лікування - зменшення розмірів первинної пухлини та регіонарних лімфатичних вузлів. Зазвичай проводиться 2-3 цикли з комбінацією цих препаратів. Беручи до уваги можливість тривалого проведення регіонарної лімфотропної хіміотерапії низькими одноразовими дозами цитостатичних препаратів, слід вважати її стерпність доброю із загальним м'яким імунодепресивним ефектом. Найчастішим проявом можливих побічних дій зустрічається ураження слизової оболонки порожнини рота, рідко - помірна лейкопенія. Відразу після закінчення лікування виконується планове хірургічне втр учання. Перевагою заявленого способу хіміотерапії хворих на місцевопоширений рак вульви є простота виконання без додаткових матеріальних витрат, висока терапевтична ефективність та низька вірогідність ускладнень. Його застосування не віддаляє строки проведення хірургічного втручання та не ускладнює перебіг післяопераційного періоду. Це робить спосіб перспективним для застосування в онкологічній практиці. Клінічні випробування методу проведені в клініці Інституту онкології АМН України при лікуванні 25 хворих на місцевопоширений рак вульви, яким проведено лікування за схемою: передопераційна лімфотропна регіонарна поліхіміотерапія (ПХТ) + операція (О). До контрольної групи ввійшли 10 хворих, яким проведено тільки хірургічне лікування (О), тобто без будь-якої попередньої дії на пухлин у. Дослідження виконано за умовою рандомізації прямим сліпим методом. Ефект лімфотропної регіонарної поліхіміотерапії оцінювався при порівнянні обсягу частки життєздатної пухлинної паренхіми (4). Її обсяг у дослідній групі виявився - 40,4%, що в 2,2 раза менше, ніж у контролі. Одержані дані наводимо у таблиці. Група досліджень 1 2 Таблиця Патоморфоз раку вульви в умовах доопераційного протипухлинного лікування Кількість Протипухлинний вплив Обсяг частки життєздатної Р коефіцієнт ймовірності спостережень перед операцією пухлинної паренхіми (М±m) між групових відмін % 10 Відсутній 89,2±7,3 Р1-2