Спосіб панкреатодуоденальної резекції

1. Спосіб панкреатодуоденальної резекції, що включає відсікання шлунка на 1/3, пересікання підшлункової залози дистальніше верхніх брижових судин, потім пересікання загального жовчного протоку в супрадуоденальному відділі, а дванадцятипалу кишку пересікають нижче зв'язки Трейця, перед створенням відповідних анастомозів зашивають наглухо кінець тонкої кишки, що утво рився, після чого ділянку тонкої кишки з наглухо зашитим кінцем протягують через вікно в безсудинній зоні брижи поперечно-ободової кишки і на цій ділянці тонкої кишки послідовно створюють анастомози зі шлунком по великій кривизні шлунка "бік в бік", підшлунковою залозою "кінець в бік" і загальним жовчним протоком "кінець в бік". 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що анастомоз між підшлунковою залозою та тонкою кишкою здійснюють однорядним швом атравматичним матеріалом, причому в проток підшлункової залози попередньо встановлюють трубчастий дренаж. 3. Спосіб за пп. 1 або 2, який відрізняється тим, що при створенні анастомозу між загальним шлунковим протоком і тонкою кишкою використовують інвагінаційний прийом Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії, та може бути використана в хірургічній практиці при панкреатодуоденальних резекцій (ПДР), наприклад, при раку головки підшлункової залози. При хірургічному лікуванні раку головки підшлункової залози запропоновано достатньо багато способів, причому всі вони включають в себе наступні необхідні дії" пересікають шлунок на рівні 1/3, пересікають 12-палу кишку або тонку кишку, пересікають загальний жовчний протік і підшлункову залозу, а точніше - головку підшлункової залози з пухлиною. Подальші хірургічні дії направлені на створення анастомозів1 між шлунком та тонкою кишкою, між підшлунковою залозою та тонкою кишкою і між загальним шлунковим протоком і тонкою кишкою. Але складність створення вищевказаних анастомозів полягає в тому, що існує висока вірогідність неспроможності швів анастомозу. Крім того, відомі способи часто передбачають техніку виконання з декількома (звичайно двома) паралельними петлями тонкої кишки, які фіксують між собою сірозно-м'язевими швами, причому обидві петлі кишечника фіксують до вільного вікна брижі поперекоободової кишки [див., наприклад, Данилов М.В , Федоров В.Д. "Хірургія поджелудочной желе зы". М - «Медицина», 1995, с 403-442]. Суттєвим недоліком цих способів є порушення природного шляху проходження та обробки харчової грудки, що є причиною багатьох ускладнень, зокрема, виникнення синдрому приводящої петлі, при цьому зашита петля може зруйнуватись, що з великою вірогідністю приведе до перитоніту. Задачею корисної моделі є вдосконалення способу панкреатодуоденальної резекції шляхом використання компенсаторних можливостей тонкого кишечника, в результаті чого зберігається природний або ізоперистальтичний напрямок проходження харчової грудки, що в максимальному ступені знижує можливість ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі панкреатодуденальної резекції, згідно з корисною моделлю, відсікають на рівні 1/3 шлунок, пересікають підшлункову залозу дистальніше верхніх брижеєчних судин, потім пересікають загальний жовчний протік в супрадуоденальному відділі, а 12-палу кишку пересікають нижче зв'язки Трейця, перед створенням відповідних анастомозів зашивають наглухо кінець тонкої' кишки, що утворився, після чого ділянку тонкої' кишки з кінцем, що зашитий наглухо, протягують через вікно в безсудинній зоні брижейки попереко-ободово'і кишки, на цій ділянці тонкої кишки послідовно створюють со to 6437 анастомози з шлунком по великій кривізні "бік в бік", - з підшлунковою залозою "кінець в бік" та загальним жовчним протоком "кінець в бік". Особливістю способу, що заявляється, є те, що всі анастомози накладають на одній петлі тонкої' кишки. Спочатку початкову ділянку тонкої кишки, що зашита наглухо, підтягують до великої кривизні шлунку і створюють анастомоз „бік в бік". В цій частині накладати анастомоз найбільш безпечно, а сам анастомоз є більш надійним. Оскільки тонка кишка достатньо мобільна, на ній формують другий анастомоз „культя підшлункової залози - тонка кишка" по типу „кінець в бік". Третій анастомоз тонкої кишки зі спільним жовчним протоком здійснюють по типу „кінець в бік" Петля, що утворилася після накладання вказаних анастомозів, є ізоперистальтичною, іншими словами, вона дозволяє рухатись харчовій грудці в природному напрямку, що практично виключає вказані вище недоліки відомих способів. Для ще більшого зниження вірогідності ускладнень, що пов'язані з попаданням їжі в непередбачені фізіологічні ділянки, авторами запропоновано анастомоз між підшлунковою залозою і тонкою кишкою формувати за допомогою однорядного шву, що виконаний атравматичним матеріалом Крім того, в проток підшлункової залози попередньо встановлюють дренаж, який охороняє проток від накопичення в ньому їжі Дренаж встановлюють частково в підшлунковій залозі, а частково в тонкій кишці. Анастомоз жовчного протока і тонкої кишки та Комп'ютерна верстка А. Крулевський кож має ряд особливостей, що обумовлені тим, щоб вміст кишечника не попадав в печінку Ці особливості полягають в тому, що анастомоз формують інвагінаційним прийомом, тобто жовчний проток максимально просувають всередину тонкої кишки. Корисна модель пояснюється прикладом конкретного виконання. Приклад Хворий 48 років, діагноз - рак головки підшлункової1 залози. Інтраопераційно було виявлено проростання пухлиною нижньої горизонтальної гілки 12-палоґ кишки, у зв'язку з чим у ВІДПОВІДНОСТІ з принципами онкологічної радикальності було необхідно повністю видалити 12-палу кишку. Далі всі дії' і прийоми були тами, як описано вище. Післяопераційний період задовільний, перистальтика відновлена на другий день, пасаж по шлунково-кишковому тракту відновлений на четвертий день. На чотирнадцятий день хворого виписано в задовільному стані. Таким чином спосіб, що заявляється, є ефективним при лікуванні, наприклад, раку підшлункової залози Основною перевагою способу є усунення післяопераційних ускладнень, що стало можливим завдяки створенню анастомозів в ізоперистальтичному напрямку, крім того всі анастомози сформовані таким чином, що вони значно зменшують небезпеку неспроможності швів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601