Система покриття і фіксації підлоги

1. Напівплаваюча підлога, яка складається з прямокутних дощок для підлоги (1, 1'), з'єднаних системою механічної фіксації, в якій з'єднані дошки для підлоги мають горизонтальну площину (HP), паралельну поверхні (31) підлоги, і вертикальну площину (VP), перпендикулярну горизонтальній площині, причому система фіксації має механічно взаємодіючі засоби фіксації для вертикального з'єднання, паралельного вертикальній площині, і для горизонтального з'єднання, паралельного горизонтальній площині, першого і другого з'єднувальних країв (відповідно 4а і 4b), при цьому у системі фіксації засіб вертикальної фіксації складається зі шпунта (10), який взаємодіє з пазом (9) під шпунт, а засіб горизонтальної фіксації складається з фіксуючого елемента (8) з фік C2 2 (11) 1 3 невим шаром із ламінату високого тиску або безпосередньо із ламінату і т.п. Отже, подальший опис попереднього рівня техніки, проблем відомих систем, а також завдань і відмітних ознак винаходу буде з наведенням необмежувальних прикладів направлений, головним чином, на цю галузь застосування. Однак слід підкреслити, що винахід може бути використаний відносно будь-яких дощок для підлоги, які призначені для з'єднання у різні малюнки за допомогою системи механічної фіксації. Таким чином, винахід може бути також застосований до підлог, які приклеюють або прибивають цвяхами до чорної підлоги або підлог із серцевиною і з поверхнею із пластмаси, лінолеуму, корка, з лакованою поверхнею деревостружкової плити і т.п. У подальшому тексті видима поверхня встановленої дошки для підлоги називається "передньою стороною", у той час як протилежна сторона дошки для підлоги, повернута до чорної підлоги, називається "задньою стороною". Термін . "поверхня підлоги" означає головну зовнішню плоску частину дошки для підлоги, яка протилежна задній стороні і яка розташована в одній єдиній площині. Фаски, канавки і подібні декоративні елементи є частинами передньої сторони, але вони не є частинами поверхні підлоги. Термін "ламінатна підлога" означає підлогу, яка має поверхню, яка складається із просоченого меламіном паперу, який пресований під тиском і при впливі тепла. Термін "горизонтальна площина" означає площину, яка простягається паралельно зовнішній частині поверхні підлоги. Термін "вертикальна площина" означає площину, перпендикулярну до горизонтальної площини. Зовнішні частини дошки для підлоги біля краю пологої дошки між передньою стороною і задньою стороною називаються "з'єднувальними краями". Термін "частина з'єднувального краю" означає частину з'єднувального краю дошки для підлоги. Терміни "з'єднання" або "система фіксації" означають взаємодіючі з'єднувальні засоби, які з'єднують дошки для підлоги по вертикалі і/або по горизонталі. Термін "система механічної фіксації" означає, що з'єднання може бути здійснене без застосування клею. У багатьох випадках системи механічної фіксації можуть бути також здійснені із застосуванням клею. Термін "вертикальна фіксація" означає фіксацію, паралельну вертикальній площині. Як правило, при вертикальній фіксації використовують шпунт, який взаємодіє з пазом під шпунт. Термін "горизонтальна фіксація" означає фіксацію, паралельну горизонтальній площині. Термін "розхил шва" означає паз, який обмежений двома з'єднувальними краями двох з'єднаних дощок для підлоги і який відкритий до передньої сторони. Термін "зазор шва" означає мінімальну відстань між двома частинами з'єднувальних країв двох з'єднаних дощок для підлоги у межах площі, яка обмежена передньою стороною і верхньою частиною шпунта поблизу передньої сторони. Термін "відкритий зазор шва" означає зазор шва, який відкритий до передньої сторони. Термін "видимий зазор шва" означає зазор шва, який можна побачити неозброєним оком з передньої сторони для особи, яка йде по підлозі, або зазор шва, який 89626 4 більший зазорів шва. визначених відповідно до встановлених у промисловості загальних вимог до зазорів швів для підлог різних типів. Термін "суцільне покриття плаваючої підлоги" означає покриття підлоги, яке укладене цілком без компенсаційних швів. Традиційні ламінатні і паркетні підлоги звичайно укладають плаваючими на існуючій чорній підлозі. З'єднувальні краї дощок для підлоги з'єднують для утворення покриття підлоги, і все покриття підлоги може переміщатися відносно чорної підлоги. Оскільки буде відбуватися усадка або набрякання дощок для підлоги у зв'язку з відносною вологістю, яка змінюється протягом року, то все покриття підлоги буде змінювати свою форму. Плаваючі підлоги цього роду звичайно з'єднують за допомогою клейових шпунтових з'єднань. При укладанні дощок їх зводять разом по горизонталі, і виступний шпунт вздовж з'єднувального краю однієї дошки вставляють у паз вздовж з'єднувального краю суміжної дошки. Шпунтове з'єднання забезпечує встановлення дощок для підлоги у задане положення та їх фіксацію по вертикалі, а клей фіксує дошки по горизонталі. Один і той же спосіб застосовують як для довгого краю, так і для короткого краю, і дошки звичайно укладають паралельними рядами з розташуванням поряд як довгих країв, так і коротких країв. На додаток до таких традиційних плаваючих підлог, які з'єднують за допомогою клейових шпунтових з'єднань, в останні роки створені дошки для підлоги, які не мають потреби у використанні клею, але які замість цього механічно з'єднують за допомогою так званих систем механічної фіксації. Ці системи містять засоби фіксації, які механічно фіксують дошки по горизонталі і вертикалі без застосування клею. Засіб вертикальної фіксації звичайно утворений у вигляді шпунта, який взаємодіє з пазом під шпунт. Засіб горизонтальної фіксації складається з фіксувального елемента, який взаємодіє з фіксувальним пазом. Фіксувальний елемент міг бути утворений на виступі, який простягається від нижньої частини паза під шпунт, або міг бути утворений на шпунті. Системи механічної фіксації можуть бути утворені за допомогою механічної обробки серцевини дошки. З іншого боку, частини системи фіксації, як, наприклад, шпунт і/або виступ можуть бути виготовлені з окремого матеріалу, який об'єднаний з. дошкою для підлоги, тобто вже з'єднаний з дошкою для підлоги у зв'язку з її виготовленням на фабриці. Дошки для підлоги можуть бути механічно з'єднані за допомогою різних комбінацій зі способів нахилення, защіпання, вертикальної зміни положення як, наприклад, так званого вертикального згинання і вставляння вздовж з'єднувального краю. При всіх цих способах настилання, за винятком вертикального згинання, потрібно, щоб один край дошки для підлоги - довгий або короткий край - міг переміщатися у фіксованому положенні. Багато які системи фіксації, які є на ринку, виробляються з невеликим люфтом між фіксувальним елементом і фіксувальним пазом для того, щоб полегшувати переміщення. Метою є виробництво дощок для підлоги, які можуть переміщатися і які у 5 той же самий час з'єднані одна з одною із пригонкою, яка с но можливості щільною. Дуже невеликий люфт переміщення, наприклад, 0,01-0,05мм часто є достатнім для значного зменшення тертя між деревними волокнами. Відповідно до Європейського стандарту EN 13329 па ламіпатні підлоги розхили швів між дошками для підлоги повинні бути у середньому 0,15мм і максимумі0,20мм. Метою всіх виготовлювачів плаваючих підлог є як можна більше зменшення розхилів швів. Деякі підлоги настилають навіть із попереднім натягом у тих випадках, коли виступ з фіксувальним елементом у фіксованому положенні загинають назад до чорної підлоги і коли фіксувальний елемент і фіксувальний паз щільно притискають панелі одну до одної. Таку підлогу важко настилати. Крім того, дерев'яні і ламінатні підлоги з'єднують приклеюванням або прибиванням до чорної підлоги. Таке приклеювання або прибивання цвяхами перешкоджає переміщенням внаслідок вологості і зберігає дошки для підлоги з'єднаними. Переміщення дощок для підлоги відбувається біля центра у кожній дошці для підлоги. Набрякання та усадка можуть відбуватися лише у відповідних дошках для підлоги і, таким чином, не приводять до зміни форми всього покриття підлоги. Дошки для підлоги, які з'єднані приклеюванням або прибиванням цвяхами до чорної підлоги, взагалі не мають потреби ні в яких системах фіксації. Однак вони можуть мати традиційні шпунтові з'єднання, які полегшують встановлення у заданому вертикальному положенні. Крім того, вони можуть мати системи механічної фіксації, які фіксують і встановлюють дошки для підлоги у заданому вертикальному і/або горизонтальному положенні при їх настиланні. Перевага плаваючих підлог полягає у тому, що зміна у формі внаслідок різних значень відносної вологості може відбуватися потай під плінтусами і що дошки для підлоги, незважаючи на те, що вони набрякають і піддаються усадці, можуть бути з'єднані без видимих зазорів швів. Настилання підлоги - особливо при використанні систем механічної фіксації - може відбуватися швидко і легко, і підлога може бути піднята і ще раз укладена в іншому місці. Недолік полягає у тому, що суцільне покриття підлоги, як правило, повинно бути обмеженим навіть у тих випадках, коли підлога складається з порівняно стабільних за розміром дощок для підлоги, як, наприклад, ламінатна підлога із серцевиною із деревостружкової плити або дерев'яні підлоги, які складаються з декількох шарів з різними напрямками волокон. Причина полягає у тому, що такі стабільні за розміром підлоги, як правило, мають зміну у розмірі, яка становить близько 0,1%, що відповідає близько 1мм/м, коли вологість змінюється у межах від 25% узимку до 85% улітку. Така підлога буде, наприклад, на відстані десять метрів зазнавати усадки і набрякати на величину, яка дорівнює близько 10мм. Велике покриття підлоги повинно бути розділене еластичними прокладками на менші покриття, наприклад, на кожному десятому або п'ятнадцятому метрі. Коли таке розділення відсутнє, існує ризик того, що підлога при усадці буде змінюватися за формою настільки, що 89626 6 вона більше не буде закриватися плінтусами. Крім того, навантаження на систему фіксації буде великим, оскільки при переміщенні великого суцільного покриття повинні передаватися великі навантаження. Навантаження буде особливо великим у проходах між різними кімнатами. Відповідно до будівельних правил, встановлених Організацією європейських виготовлювачів ламінатних покриттів підлоги (EPLF), профілі компенсаційних швів слід встановлювати на покриттях більших, ніж 12м у напрямку довжини окремих елементів настилу і на покриттях більших, ніж 8м у напрямку ширини. Такі профілі слід також встановлювати у дверних прорізах між кімнатами. Подібними провідними вказівками щодо укладання підлог користуються виготовлювачі плаваючих підлог з дерев'яним покриттям. Профілями компенсаційних швів звичайно є алюмінієві або пластмасові профілі, закріплені на покритті підлоги між двома окремими елементами конструкції підлоги. Вони збирають бруд, мають небажаний зовнішній вигляд і є достатньо дорогими. Внаслідок цих обмежень відносно максимальних покриттів підлоги ламінатні підлоги займають лише невелику частку ринку у комерційних випадках застосування як, наприклад, у готелях, аеропортах і на великих торговельних площах. Нестабільні за розміром підлоги, як, наприклад, однорідні дерев'яні підлоги можуть проявляти ще більші зміни у формі. Факторами, які, насамперед, впливають на зміну у формі однорідних дерев'яних підлог, є напрямок волокон і порода дерева. Однорідна дубова підлога. є дуже стабільною за розміром у напрямку волокон, тобто у поздовжньому напрямку дошки для підлоги. Зі зміною відносної вологості протягом року переміщення у поперечному напрямку може дорівнювати 3%, що відповідає 30мм/м або більше. Інші породи дерева проявляють ще більші зміни у формі. Дошки для підлоги, які проявляють великі зміни у формі, як правило, не можуть бути укладені плаваючими. Навіть якби було можливе таке укладання, то потрібно було б значно обмежувати суцільне покриття підлоги. Перевага приклеювання або прибивання цвяхами до чорної підлоги полягає у тому, що великі суцільні покриття підлоги можуть бути створені без використання профілів компенсаційних швів, а підлога може витримувати великі навантаження. Додатковою перевагою є те, що дошки для підлоги не мають потреби в яких-небудь системах вертикальної і горизонтальної фіксації і що вони можуть бути настелені при поліпшених малюнках, наприклад, із з'єднанням довгих країв з короткими краями. Однак, цей спосіб настилання, пов'язаний із кріпленням до чорної підлоги, має ряд істотних недоліків. Головний недолік полягає у тому, що при усадці дощок для підлоги виникає видимий зазор шва між дошками. Зазор шва може бути порівняно великим, особливо при виготовленні дощок для підлоги зі сприйнятливих до вологи деревних матеріалів. Однорідні дерев'яні підлоги, які прибивають цвяхами до чорної підлоги, можуть мати зазори швів 3-5мм. Відстань між дошками може бути нерівномірно розподіленою при наяв 7 ності декількох невеликих зазорів і деякої-кількості великих зазорів, і ці зазори не завжди с паралельними. Таким чином, зазор шва може змінюватися за довжиною дошки для підлоги. Великі зазори швів можуть містити багато бруду, який проникає вниз до шпунта і перешкоджає набуттю дошками для підлоги їх початкового положення при набряканні. Ці способи настилання забирають багато часу, а у багатьох випадках потрібно приганяти чорну підлогу для можливості приклеювання або прибивання цвяхами до чорної підлоги. Отже, було б великою перевагою, якби можна було створювати плаваючу підлогу, яка усуває вищевказані недоліки, зокрема, плаваючу підлогу, яка: а) може складатися з великого суцільного покриття без профілів компенсаційних швів, б) може складатися зі сприйнятливих до вологи дощок для підлоги, .які проявляють велику зміну розмірів зі зміною відносної вологості протягом року. Даний винахід сі осунься систем фіксації, дощок для підлоги і підлог, які дають можливість настилати плаваючі підлоги при великих суцільних покриттях і дошками для підлоги, які проявляють велику зміну розмірів зі зміною відносної вологості. Крім того, винахід стосується способів та обладнання для виробництва таких підлог. Першим завданням даного винаходу є створення плаваючої підлоги із прямокутних дощок для підлоги із системами механічної фіксації, в якій розмір, малюнок настилу і система фіксації дощок для підлоги взаємодіють і забезпечують можливість переміщень між дошками для підлоги. Відповідно до винаходу окремі дошки для підлоги можуть змінюватися за формою після їх настилання, тобто зазнавати усадки і набрякати внаслідок змін у відносній вологості. Це може відбуватися таким чином, що зміна у формі всього покриття підлоги може бути зменшена або переважно виключена, тоді як у той же самий час дошки для підлоги залишаються фіксованими одна з одною без великих видимих зазорів швів. Другим завданням даного винаходу є створення систем фіксації, які допускають значні переміщення між дошками для підлоги без великих і глибоких зазорів швів, які збирають бруд, і/або де могли бути виключені відкриті зазори швів. Такі системи фіксації особливо підходять для сприйнятливих до вологи матеріалів як. наприклад, деревини, а також при настиланні великих плаваючих підлог з використанням широких і/або довгих дощок для підлоги. У цьому описі винаходу терміни "довгий край" і "короткий край" використовуються для полегшення розуміння. Відповідно до винаходу дошки, крім того, можуть бути квадратними або по черзі квадратними і прямокутними і. на вибір, можуть також мати різні профілі і кути між протилежними краями. Слід особливо підкреслити, що комбінації дощок для підлоги, систем фіксації ' і малюнків настилу, які подані у цьому описі винаходу, є лише прикладами відповідних варіантів здійснення винаходу. Можлива велика кількість варіантів. Всі варіанти здійснення винаходу, які підходять для 89626 8 першого завдання винаходу, можуть бути об'єднані з варіантами здійснення винаходу, які описуються у зв'язку із другим завданням винаходу. Всі системи фіксації можуть бути використані окремо на довгих краях і/або коротких краях і також у різних комбінаціях на довгих краях і коротких краях. Системи фіксації, які мають засоби горизонтальної і вертикальної фіксації, можуть бути з'єднані нахиленням і/або защіпанням. Геометричні форми систем фіксації та активних засобів горизонтальної і вертикальної фіксації можуть бути утворені механічною обробкою країв дошки для підлоги або з окремих матеріалів, утворених або. з іншого боку, механічно оброблених до або після з'єднання із частиною з'єднувального краю дошки для підлоги. Ці завдання повністю або частково вирішуються згідно з доданою формулою винаходу. Відповідно до першого аспекту даного винаходу пропонується плаваюча підлога, яка складається із прямокутних дощок для підлоги, з'єднаних системою механічної фіксації. З'єднані дошки для підлоги мають горизонтальну площину, яка паралельна поверхні підлоги, і вертикальну площину, яка перпендикулярна до горизонтальної площини. Система фіксації мас механічно взаємодіючі засоби фіксації для вертикального з'єднання, паралельного вертикальній площині, і для горизонтального з'єднання, паралельного горизонтальній площині, першого і другого з'єднувальних країв. Засіб вертикальної фіксації виконаний зі шпунта, який взаємодіє з пазом, а засіб горизонтальної фіксації - з фіксувального елемента з фіксувальною поверхнею, яка взаємодіє з фіксувальним пазом. Підлога відрізняється тим. що формат, малюнок настилу і система фіксації дощок для підлоги виконані таким чином, що покриття підлоги розміром 1x1 метр може змінюватися у формі у щонайменше одному напрямку на щонайменше 1мм, коли дошки для підлоги стискають разом або розтягують у сторони. Ця зміна у формі може відбуватися без видимих зазорів швів. Відповідно до другого аспекту даного винаходу пропонується система фіксації для механічного з'єднання дощок для підлоги, в якій з'єднані дошки для підлоги мають горизонтальну площину, яка паралельна поверхні підлоги, і вертикальну площину, яка перпендикулярна до горизонтальної площини. Система фіксації має механічно взаємодіючі засоби фіксації для вертикального з'єднання, паралельного вертикальній площині, і для горизонтального з'єднання, паралельного горизонтальній площині, першого і другого з'єднувальних країв. Засіб вертикальної фіксації складається зі шпунта, який взаємодіє з пазом, а засіб горизонтальної фіксації складається з фіксувального елемента з фіксувальною поверхнею, яка взаємодіє з фіксувальним пазом. Перший і другий з'єднувальні краї мають верхні і нижні частини з'єднувальних країв, розташовані між шпунтом і поверхнею підлоги. Верхні частини з'єднувальних країв розташовані ближче до поверхні підлоги, ніж нижні частини. Система фіксації відрізняється тим, що, коли дошки для підлоги з'єднані і притиснуті одна до одної, дві верхні частини з'єднувальних країв розташовані па відстані одна від одної, а одна з верхніх час 9 тин з'єднувальних країв у першому з'єднувальному краї перекриває нижню частину з'єднувального краю у другому з'єднувальному краї. Відповідно до декількох переважних варіантів здійснення цього винаходу доцільно, щоб підлога складалася з досить невеликих дощок для підлоги і численних з'єднань, які могли б компенсувати набрякання та усадку. Допуски на обробку повинні бути досить невеликими, оскільки для створення високоякісної підлоги відповідно до винаходу потрібні цілком визначені люфти і розхили швів. Однак, складно виготовляти невеликі дошки для підлоги з необхідним допуском, оскільки вони мають схильність повертатися неконтрольовано під час механічної обробки. Головна причина того, чому невеликі дошки для підлоги складніше виготовляти, ніж великі дошки для підлоги, полягає у тому, що велика дошка для підлоги має значно більшу площу, яка стикається з ланцюгом і стрічкою під час механічної обробки країв дощок для підлоги. Ця велика площа зіткнення зберігає дошки для підлоги прикріпленими стрічкою до ланцюга таким чином, що вони не можуть рухатися або повертатися відносно напрямку подачі, що може мати місце у випадку невеликої площі зіткнення. Процес виготовлення дощок для підлоги по суті полягає у тому, що групу різальних інструментів і заготовку дошки для підлоги переміщають відносно одна одної. Група різальних інструментів переважно складається з однієї або більшої кількості фрез, які розташовані і мають розміри для того, щоб механічною обробкою виробляти систему фіксації способом, відомим фахівцям у даній галузі техніки. Найбільш застосовуваним обладнанням є шипоріз, подвійний або одинарний, в якому ланцюг і стрічка використовуються для переміщення дошки для підлоги з великою точністю вздовж цілком визначеного напрямку подачі. У багатьох випадках застосування разом з ланцюгом і стрічкою використовують натискні башмаки та опорні елементи, головним чином, для запобігання вертикальним відхиленням. Горизонтальне відхилення дошки для підлоги відвертають тільки за допомогою ланцюга і стрічки. У багатьох випадках застосування проблемою є те, що це виявляється недостатнім, особливо коли панелі с невеликими. Третім завданням даного винаходу є створення обладнання і способів виготовлення, які роблять можливим виготовлення шипорізом дощок для підлоги і систем механічної фіксації, але з кращою точністю, ніж та, яка можлива при використанні відомої технології. Отже, даний винахід також стосується обладнання для виготовлення будівельних панелей, особливо дощок для підлоги. Обладнання складається з ланцюга, стрічки, натискного башмака і групи різальних інструментів. Ланцюг і стрічка виконані з можливістю переміщення дошки для підлоги відносно групи різальних інструментів і натискного башмака у напрямку подачі. Натискний башмак виконаний з можливістю притискатися до задньої сторони дошки для підлоги. Група різальних інструментів виконана з можливістю утворювати крайню частину дошки для 89626 10 підлоги, коли дошка для підлоги переміщається відносно групи різальних інструментів. Один з різальних інструментів у групі різальних інструментів утворює напрямну поверхню у дошці для підлоги. Натискний башмак має напрямний пристрій, який взаємодіє з напрямною поверхнею і запобігає відхиленням у напрямку, перпендикулярному до напрямку подачі, і паралельному задній стороні дошки для підлоги. Як відомо, паз міг бути утворений на задній стороні дошки для підлоги і лінійка могла бути вставлена у паз для направлення дощок для підлоги, коли вони переміщаються стрічкою, яка переміщає дошки по столу. Не відомо, щоб спеціальні напрямні поверхні і напрямні пристрої могли бути використані у шипорізі, в якому натискний башмак взаємодіє з ланцюгом. Четвертим завданням даного винаходу є створення великої напівплаваючої підлоги з прямокутних дощок для підлоги із системами механічної фіксації, в якій формат, малюнок настилу і система фіксації дощок для підлоги виконані таким чином, що велике напівплаваюче суцільне покриття довжиною або шириною понад 12м могло бути настелене без компенсаційних швів. Суть винаходу пояснюється на кресленнях, де: на Фіг.1a-b показані дошки для підлоги із системою фіксації, на Фіг.2a-2f показані системи фіксації і малюнки настилу, на Фіг.3а-3е показані системи фіксації, на Фіг.4а-4с показані системи фіксації, на Фіг.5a-5d показані з'єднані дошки для підлоги і методи випробування, на Фіг.6а-6е показані системи фіксації, на Фіг.7а-7е показані системи фіксації, на Фіг.8a-8f показані системи фіксації, па Фіг.9a-9d показані системи фіксації, на Фіг.10а-10d показане виробниче обладнання, на Фіг.11а-11d показане виробниче обладнання, на Фіг.12а-12с показана система фіксації. На Фіг.1a-b показані дошки для підлоги, які належать до першого типу A і другого типу В згідно з винаходом і чиї довгі краї 4а і 4b у цьому варіанті здійснення винаходу мають довжину, яка у 3 рази більша довжини коротких країв 5а, 5b. Довгі краї 4а, 4b дощок для підлоги мають вертикальні і горизонтальні з'єднувальні засоби, а короткі краї 5а, 5b дощок для підлоги мають горизонтальні з'єднувальні засоби. У цьому варіанті здійснення винаходу дошки для підлоги двох типів є однаковими, за винятком того, що розташування засобів фіксації є дзеркально зворотним. Засоби фіксації дають можливість з'єднувати довгий край 4а з довгим краєм 4b за допомогою щонайменше нахилення всередину і довгий край 4а з коротким краєм 5а за допомогою нахилення всередину, а також з'єднувати короткий край 5b з довгим краєм 4b за допомогою вертикального переміщення. У цьому варіанті здійснення винаходу з'єднання як довгих країв 4а, 4b, так і коротких країв 5а, 5b з малюнком «в ялинку» або паралельними рядами може відбуватися лише за допомогою кутового руху навколо 11 довгих країв 4а, 4b. Довгі краї 4а, 4b дощок для підлоги мають з'єднувальні засоби, які у цьому варіанті здійснення винаходу складаються з виступу 6, паза 9 під шпунт і шпунта 10. Короткі краї 5а також мають виступ 6 і паз 9 під шпунт, у той час як короткі краї 5b не мають ніякого шпунта 10. Можлива множина варіантів. Дошки для підлоги двох типів не обов'язково повинні бути однакового формату, а засоби фіксації також можуть мати різні форми за умови, що, як вказувалося вище, вони можуть з'єднувати довгий край з коротким краем. З'єднувальні засоби можуть буї и виготовлені з одного і того ж матеріалу або з різних матеріалів, або можуть бути виготовлені з одного і того ж матеріалу, але з різними властивостями матеріалу. Наприклад, з'єднувальні засоби можуть бути виготовлені із пластмаси або металу. Вони також можуть бути виготовлені з того ж самого матеріалу, що і дошка для підлоги, але бути піддані обробці, яка змінює їх властивості, як, наприклад, просоченню і т.п. Короткі краї 5b можуть мати шпунт, і у такому випадку дошки для підлоги можуть бути з'єднані способом, відомим з попереднього рівня техніки, з поперечним малюнком за допомогою різних комбінацій кутового переміщення і переміщення защіпання. Короткі краї також могли мати окремий гнучкий шпунт, який під час фіксації міг бути горизонтально зміщений. На Фіг.2а показаний з'єднувальний засіб для двох дощок для підлоги 1, 1', які з'єднані одна з одною. У цьому варіанті здійснення винаходу дошки для підлоги мають поверхневий шар 31 із ламінату, серцевину 30 з, наприклад. ДВП високої щільності, яка м'якша і більш стислива, ніж поверхневий шар 31. і зрівноважувальний шар 32. Вертикальна фіксація Д1 забезпечується пазом 9 під шпунт, який взаємодіє зі шпунтом 10. Горизонтальна фіксація Д2 забезпечується виступом 6 з фіксувальним елементом 8, який взаємодіє з фіксувальним пазом 12. Ця система фіксації може бути з'єднана нахиленням всередину навколо верхніх з'єднувальних країв. Вона могла бути також видозмінена таким чином, щоб вона могла бути фіксована горизонтальним защіпанням. Фіксувальний елемент 8 і фіксувальний паз 12 мають взаємодіючі фіксувальні поверхні 15, 14. При з'єднанні дощок для підлоги та їх притисненні одна до одної у горизонтальному напрямку Д2 вони можуть набути положення, при якому є люфт 20 між фіксувальними поверхнями 14, 15. Як показано на Фіг.2b, коли дошки для підлоги розтягують у протилежних напрямках і коли фіксувальні поверхні 14, 15 повністю стикаються і притиснуті одна до одної, виникає зазор 21 шва на передній стороні між верхніми з'єднувальними краями. Відповідно до винаходу люфт між фіксувальними поверхнями 14, 15 визначається як такий, що дорівнює переміщенню верхніх з'єднувальних країв, коли ці краї стискають разом і розтягують у сторони так, як описано вище. Цей люфт у системі фіксації. є максимальним переміщенням підлоги, яке відбувається у тих випадках, коли дошки для підлоги стискають разом і розтягують у сторони стискальним і розтяжним зусиллям, допустимим з урахуванням міцності крайніх частин і системи фіксації. Дошки для під 89626 12 логи з твердими поверхневими шарами або краями, які при стисненні разом стискуються тільки трохи, будуть відповідно до цього визначення мати люфт, який по суті дорівнює зазору шва або трохи більший за нього. Дошки для підлоги з більш м'якими краями будуть мати люфт, який значно більший, ніж зазор шва. Відповідно до цього визначення люфт завжди дорівнює зазору шва або більший за нього. Люфт і зазор шва можуть дорівнювати, наприклад, 0,05-0,10мм. Зазори швів, які становлять близько 0,1мм, вважаються прийнятними. Вони важкопомітні, а звичайні частинки бруду є занадто великими, щоб проникати у систему фіксації через такі невеликі зазори швів. У деяких випадках застосування могли бути допустимі зазори швів аж до 0,20мм при люфті, наприклад, 0,25мм, особливо якщо люфт і зазори швів виміряні при використанні значного стискального і розтяжного зусилля. Цей максимальний зазор шва буде мати місце тільки за крайніх умов, коли вологість дуже низька, наприклад, нижча 20%, і коли навантаження на підлогу дуже високе. За нормальних умов і випадків застосування зазор шва у такій підлозі міг дорівнювати 0,10мм або менше. На Фіг.2b показана звичайна ламінатна підлога з дошками для підлоги розміром 1,2 0,2м, які укладені паралельними рядами. Така ламінатна підлога мас усадку і набрякання у розмірі близько 1мм/м. Якщо система фіксації буде мати люфт близько 0,1мм, то п'ять з'єднань у поперечному напрямку Д2 В будуть допускати набрякання та усадку у розмірі 5 0,1=0,5мм/м. Це компенсує тільки половину максимального набрякання або усадки 1мм. У поздовжньому напрямку Д2 А є тільки одне з'єднання на 1,2м, яке допускає переміщення 0,1мм. Таким чином, люфт 20 і зазор 21 шва у системі фіксації тільки трохи забезпечують зменшення усадки або набрякання підлоги у напрямку Д2, паралельному довгим краям. Для зменшення переміщення підлоги до половини цього переміщення, яке звичайно відбувається у підлозі без люфту 20 і зазору 21 шва, необхідно збільшити люфт 20 до 0,6мм, і це приводить до занадто великого зазору 21 шва на короткому краї. На Фіг.2с показані дошки для підлоги з, наприклад, серцевиною 30 із деревостружкової плити, як, наприклад, ДСП високої щільності і поверхневим шаром із ламінату або шпону, який мас максимальну зміну розмірів близько 0,1%, тобто 1мм/м. Дошки для підлоги укладені паралельними рядами. У цьому варіанті здійснення винаходу вони с вузькими і короткими з розміром, наприклад, 0,5 0,08м. Якщо люфт буде дорівнювати 0,1мм, то 12 дощок для підлоги з їх 12 з'єднаннями на довжині підлоги один метр будуть допускати переміщення у поперечному напрямку Д2 В 1,2мм, яке більше, ніж максимальна зміна розмірів підлоги. Таким чином, все переміщення може відбуватися за допомогою переміщення дощок для підлоги відносно одна одної, і зовнішні розміри підлоги можуть бути такими, які не змінилися. У поздовжньому напрямку Д2 А два з'єднання коротких країв можуть тільки компенсувати переміщення 0,2мм/м. У приміщенні, яке має, наприклад, ширину 10м і довжину 40м, на противагу способам укладання, 13 які рекомендуються у даний час, укладання можна відповідно здійснювати з розташуванням довгих країв дощок для підлоги паралельно напрямку ширини приміщення і перпендикулярно до його напрямку довжини. Відповідно до цього переважного варіанта здійснення винаходу великі суцільні покриття плаваючих підлог без великих видимих зазорів швів можна, таким чином, створювати з вузькими дошками для підлоги, які мають систему фіксації з люфтом і які з'єднані паралельними рядами перпендикулярно до напрямку довжини покриття підлоги. Відповідно до винаходу система фіксації, дошки для підлоги і малюнок настилу, таким чином, повинні бути підібрані так, щоб покриття підлоги розміром 1 1м могло розширюватися і стискуватися на близько 1мм або більше у щонайменше одному напрямку без пошкодження системи фіксації або дощок для підлоги. Система механічної фіксації у плаваючій підлозі, яка укладена у житловому приміщенні, повинна витримувати розтяжне навантаження і стиснення, які відповідають щонайменше 200кг на один метр довжини підлоги. Конкретніше, переважно мати можливість для того, щоб досягати вищевказаної зміни у формі без видимих зазорів швів, коли вищевказане покриття підлоги зазнає стискального або розтяжного навантаження 200кг у будь-якому напрямку і коли дошки для підлоги перебувають в умовах нормальної відносної вологості близько 45%. Міцність системи механічної фіксації має важливе значення при великих суцільних покриттях. плаваючих підлог. Такі великі суцільні покриття визначаються як покриття підлог з довжиною і/або шириною, які перевищують 12м. Дуже великі суцільні покриття визначаються як покриття підлог з довжиною і/або шириною, які перевищують 20м. Існує ризик того, що будуть мати місце неприйнятні зазори швів або що будуть розсовуватися дошки для підлоги, якщо система механічної фіксації не буде достатньо міцною у великій плаваючій підлозі. Розмірено стабільні дошки для підлоги, як, наприклад, дошки ламінатних підлог, які мають середній розмір зазорів швів понад 0,2мм, при прикладенні розтяжного навантаження 200кг/м, звичайно не придатні для використання у великих високоякісних плаваючих підлогах. Цей винахід міг бути використаний для укладання суцільних плаваючих підлог з довжиною і/або шириною, які перевищують 20м або навіть 40м. В принципі не існує ніяких обмежень. Відповідно до винаходу могли бути укладені суцільні плаваючі підлоги з 2 площею поверхні 10,000м або більшою. Такі плаваючі підлоги нових типів, в яких основна частіша плаваючого переміщення у щонайменше одному напрямку відбувається між дошками для підлоги і у системі механічної фіксації, далі називаються напівплаваючими підлогами. На Фіг.5d показаний відповідний метод випробування для забезпечення того, що дошки для підлоги є достатньо рухливими у з'єднаному стані і що система фіксації є достатньо міцною для використання у великому суцільному покритті плаваючої підлоги у тих випадках, коли підлога є напівплаваючою підлогою. У цьому прикладі 9 зразків з 89626 14 10 з'єднаннями і з довжиною L 100мм (10% від 1 метра) були з'єднані вздовж їх відповідних довгих країв так, щоб відповідати довжині підлоги TL близько 1 метра. Кількість з'єднань - у цьому прикладі є 10 з'єднань - позначається як Nj. Дошки піддають стискальному і розтяжному навантаженню, використовуючи зусилля F, яке відповідає 20кг (200 Н), що становить 10% від 200кг. Необхідно вимірювати зміну у довжині підлоги TL, яка позначається далі як TL. Середній люфт, який позначається далі як АР, або переміщення підлоги з розрахунку на одне з'єднання визначається як AP= TL/Nj. Якщо, наприклад, TL=1,5мм, то середній люфт АР=1,5/10=0,15мм. При цьому способі випробування будуть також вимірювати зміну розмірів дошки для підлоги. У більшості дощок для підлоги така зміна розмірів є дуже невеликою у порівнянні з люфтом. Як згадувалося раніше, внаслідок стиснення верхніх країв і, в кінцевому підсумку, деякої дуже невеликої зміни розмірів дошки для підлоги середній зазор шва буде завжди менший, ніж середній люфт АР. Це означає, що для того, щоб бути впевненим у тому, що переміщення підлоги с достатнім ( TL) і що середні зазори 21 швів не перевищують зумовлених максимальних рівнів, необхідно вимірювати і контролювати тільки TL, оскільки TL/Nj завжди дорівнює середньому зазору 21 шва або більший за нього. Розмір фактичного середнього зазору 21 шва у підлозі при прикладенні розтяжного зусилля F, однак, міг бути безпосередньо виміряний, наприклад, за допомогою групи товщиномірів або мікроскопа, при цьому міг бути обчислений фактичний середній зазор шва =AAJG. Різниця між АР і AAJG визначається як гнучкість дошки для підлоги =FF(FF=AP-AAJG). У ламіиатній підлозі TL переважно повинно перевищувати 1мм. Для підбору дощок для підлоги, малюнків настилу і систем фіксації, які могли бути використані у напівплаваючих підлогах, можна було використати менше або більше зусилля F. У деяких випадках застосування, наприклад, у навколишньому середовищі жител з нормальними умовами вологості могло бути достатнім F 100кг/м (1000Н/м). У дуже великих плаваючих підлогах можна було використати зусилля F, яке дорівнює 250-300кг або більше. Системи механічної фіксації могли бути виконані із зусиллям фіксації 1000кг або більшим. У таких системах фіксацій зазор шва міг бути обмежений 0,2мм навіть при прикладенні зусилля F, яке дорівнює 400-500кг. Віддачу, викликану фіксувальним елементом 8. фіксувальними поверхнями 15, 14 і фіксувальним виступом 6, можна було виміряти, збільшуючи і зменшуючи зусилля F із кроками, наприклад, 100кг. Віддача є високою, якщо TL є по суті однаковим, коли F збільшується від 0 до 100кг (= TL) і від 0 до 200кг і потім зменшується назад до 100кг (= TL2). Система механічної фіксації з високою віддачею доцільна у напівплаваючих підлогах. TL1 переважно повинно становити щонайменше 75% від TL2. У деяких випадках застосування могло бути достатнім навіть 50%. На Фіг.2d показані дошки для підлоги згідно з Фіг.2с, які настелені з поперечним малюнком. При 15 цьому способі настилання є 7 з'єднань на погонний метр в обох напрямках Д2 А і Д2 В підлоги. У такому випадку люфт 0,14мм може повністю компенсувати набрякання та усадку 0,1, оскільки 7 з'єднань приводять до загальної рухливості 7 0,14=1,0мм. На Фіг.2е показаний один квадратний метр покриття підлоги, яке складається з вищеописаних дощок для підлоги, настелених з малюнком "у ялинку" при зіткненні довгого краю з коротким краєм і які знаходяться у положенні, коли вони, наприклад, улітку набрякли до їх максимального розміру. На Фіг.2f показане положення дощок для підлоги, коли вони, наприклад, узимку зазнали усадки. У такому випадку система фіксації із властивим їй люфтом приводить до утворення зазорів 21 швів між всіма з'єднувальними краями дощок для підлоги. Оскільки дошки для підлоги настелені з малюнком «у ялинку», то люфт довгих країв буде сприяти зменшенню зміни розмірів підлоги у всіх напрямках. Як також показано на Фіг.2f, критичними напрямками є діагональні напрямки Д2 С і Д2 Д підлоги, в яких потрібно регулювати 7 зазорів швів так, щоб протистояти усадці на відстані 1,4м. Це можна використати для визначення оптимального напрямку настилання у великій підлозі. У цьому прикладі зазор шва 0,2мм буде повністю виключати переміщення підлоги у всіх напрямках. Це дає можливість прикріплювати зовнішні частини плаваючої підлоги до чорної підлоги, наприклад, приклеюванням, що при усадці запобігає переміщенню підлоги назовні плінтусів. Крім того, винахід дає можливість прикріплювати стінові перегородки до настеленої плаваючої підлоги, що може зменшити час встановлення. Як показують практичні експерименти, підлога з покриттям зі шпону або ламінату і з серцевиною із деревостружкової плити, наприклад, стабільної за розмірами, високоякісної ДСП високої щільності, може бути настелена з високою стабільністю розмірів і з максимальною зміною розмірів в житлових приміщеннях, яка дорівнює близько 0,51,0мм. Такі напівплаваючі підлоги можуть бути настелені у приміщеннях необмежених розмірів, і максимальний люфт може бути обмежений до близько 0,1мм також у тих випадках, коли дошки для підлоги мають ширину переважно близько 120мм. Очевидно, що ще менші дошки для підлоги, наприклад, розміром 0,4 0,06м все-таки є більш переважними і можуть покривати великі поверхні також у тих випадках, коли вони виготовлені з матеріалів, які є менш стабільними за формою. Таким чином, відповідно до першого варіанта здійснення винаходу пропонується напівплаваюча підлога нового типу, в якій окремі дошки для підлоги здатні переміщатися і зовнішні розміри якої не повинні змінюватися. Це може бути досягнуто оптимальним використанням розміру дощок, рухливості системи фіксації, яка використовує невеликий люфт і невеликий зазор шва, і малюнка настилу дощок для підлоги. Таким чином, згідно з винаходом відповідну комбінацію люфту, зазору шва, розміру дошки для підлоги, малюнка настилу і напрямку укладання дощок для підлоги можна використовувати для того, щоб повністю або част 89626 16 ково виключити переміщення у плаваючій підлозі. Можуть бути настелені набагато більші суцільні плаваючі підлоги, ніж це можливо у даний час, і максимальне переміщення підлоги може бути зменшене до близько 10мм, що прийнятно для сучасної технології, або може бути повністю виключене. Все це може відбуватися із зазором шва, який практично невидимий і який відносно вологості і проникнення бруду не відрізняється від зазору шва у традиційних плаваючих дошках для підлоги шириною 0,2м, які з'єднані паралельними рядами за допомогою попереднього натягу або з дуже невеликим люфтом переміщення, який не дає достатню рухливість. Як необмежувальний приклад можна згадати, що у стабільних за розмірами підлогах люфт 20 і зазор 21 шва переважно повинні бути близько 0,1-0,2мм. Особливо переважним варіантом здійснення винаходу с напівплаваюча підлога з наступними характеристиками: поверхневим шаром є ламінат або деревний шпон; серцевиною дошки для підлоги є плита на основі деревини як. наприклад. ДСП середньої щільності або ДСП високої щільності; зміна у довжині підлоги ATL становить щонайменше 1,0мм при використанні зусилля F 100кг/м; зміна у довжині підлоги ATL становить щонайменше 1,5мм при використанні зусилля F 200кг/м; середні зазори швів не перевищують 0,15мм при зусиллі F 100кг/м і 0,20мм при зусиллі F 200кг/м. Але за своєю функцією і якістю з'єднання такі напівплаваючі дошки для підлоги будуть подібні до традиційних плаваючих дощок для підлоги, коли умови вологості є нормальними, а розмір поверхні підлоги знаходиться у межах, які звичайно рекомендуються. За екстремальних кліматичних умов або при настиланні на набагато більшій суцільній поверхні підлоги такі напівплаваючі дошки для підлоги будуть перевершувати традиційні дошки для підлоги. Для проектування напівплаваючої підлоги для різних випадків застосування можна було використовувати інші поєднання зусилля F, зміни у довжині підлоги TL і зазору 21 шва. Па Фіг.3а показаний другий варіант здійснення винаходу, який може бути використаний для вирішення проблем, викликаних переміщеннями у плаваючих підлогах внаслідок вологості. У цьому варіанті здійснення винаходу дошка для підлоги мас покриття 31 із прямого ламінату і серцевину із ДСП високої щільності. Під ламінатним покриттям є шар 33, який складається із просочених меламіном деревних волокон. Цей шар утворюється у тих випадках, коли поверхневий шар нанесений на ДСП високої щільності і коли меламін проникає у серцевину і з'єднує поверхневий шар із серцевиною із ДСП високої щільності. Серцевина 30 із ДСП високої щільності м'якша і більш стислива, ніж ламінатне покриття 31 і просочений меламіном шар 33. Відповідно до винаходу поверхневий шар 31 із ламінату і, якщо це доцільно, також весь просочений меламіном шар 33 або його частини під поверхневим шаром можуть бути видалені так, щоб утворився декоративний паз 133 у вигляді неглибокого розхилу шва JO 1. розхил шва нагадує великий зазор шва в однорідних дерев'яних підлогах. Паз 133 може бути зроблений тільки на 17 одному з'єднувальному краю, і він може бути забарвлений, покритий або просочений таким чином, що зазор шва стане менш видимим. Такі декоративні пази або розхили швів можуть мати, наприклад, ширину JO 1, наприклад. 1-3мм і глибину 0,2-0,5мм. У деяких випадках застосування ширина JO 1 переважно могла бути досить невеликою, становлячи близько 0,5-1,0мм. Коли дошки для підлоги 1, 1' притискають одну до одної, верхні з'єднувальні краї 16, 17 можуть стискуватися. У ДСП високої щільності таке стиснення може становити 0,1мм. Така можливість стиснення може замінити вищезгаданий люфт і може дозволити переміщення, коли зазор шва відсутній. Вищезгадана хімічна обробка може також змінити властивості частини з'єднувального краю і сприяти поліпшенню можливостей стиснення. Звичайно, можуть бути об'єднані перший і другий варіанти здійснення винаходу. При люфті 0,1мм і можливості стиснення 0,1мм загальне переміщення 0,2мм може бути забезпечене при видимому зазорі лише 0,1мм. Стиснення може бути також використане між активними фіксувальними поверхнями 15, 14 у фіксувальному елементі 8 і у фіксувальному пазу 12. За нормальних кліматичних умов розділення дощок для підлоги відвертається у тих випадках, коли фіксувальні поверхні 14, 15 стикаються одна з одною і не відбувається ніякого значного стиснення. Фіксувальні поверхні будуть стискуватися, коли вони будуть зазнавати додаїнового розтяжного навантаження за екстремальних кліматичних умов, наприклад, при падінні відносної вологості нижче 25%. Це стиснення полегшується у тому випадку, якщо поверхня контакту CS фіксувальних поверхонь 14, 15 є невеликою. Доцільно, щоб при звичайній товщині підлоги 8-15мм ця поверхня контакту CS становила близько 1мм або менше. При цьому технічному прийомі дошки для підлоги можуть бути виготовлені з люфтом і зазором шва близько 0,1мм. За екстремальних кліматичних умов, коли відносна вологість падає нижче 25% або перевищує 80%. стиснення верхніх з'єднувальних країв і фіксувальних поверхонь може зробити можливим переміщення, наприклад, на 0,3мм. Вищевказаний технічний прийом може бути застосований до підлог різних типів, наприклад, підлог з поверхневим шаром із ламінату високого тиску, деревини, шпону, пластмаси і подібних матеріалів. Цей технічний прийом особливо підходить до дощок для підлоги, які дають можливість збільшити стиснення верхніх з'єднувальних країв за допомогою видалення частини верхньої частини 16 і/або 17 з'єднувального краю. На Фіг.3b показаний третій варіант здійснення винаходу. На Фіг.3с і 3d показані збільшені вигляди з'єднувальних країв на Фіг.3b. Дошка для підлоги 1' у місці на з'єднувальному краї, який визначається верхніми частинами шпунта 10 і паза 9 і покриттям 31 підлоги, має верхню частину 18 з'єднувального краю і нижню частину 17 з'єднувального краю, а дошка для підлоги 1 у відповідному місці має верхню частину 19 з'єднувального краю і нижню частину 16 з'єднувального краю. Коли дошки для підлоги 1, 1' будуть стиснуті разом, нижні частини 16, 17 з'єднувальних країв будуть входити 89626 18 у зіткнення одна з одною. Це показано на Фіг.3d. Верхні частини 18, 19 з'єднувальних країв розташовані на відстані одна від одної, і одна верхня частина 18 з'єднувального краю однієї дошки для підлоги 1' перекриває нижню частину 16 з'єднувального краю іншої дошки для підлоги 1. У цьому стиснутому разом положенні система фіксації має люфт 20, наприклад, 0,2мм між фіксувальними поверхнями 14, 15. Якщо при цьому стиснутому разом положенні перекриття становить 0,2мм, то при розтягуванні дощок у сторони вони можуть відділятися одна від одної на 0,2мм, коли видимий з поверхні зазор шва відсутній. При цьому варіанті здійснення винаходу буде відсутній відкритий зазор шва, оскільки зазор шва буде закритий перекривальною частиною 18 з'єднувального краю. Це показано на Фіг.3с. Доцільно, щоб фіксувальний елемент 8 і фіксувальний паз 12 були виконані такими, що можливе розділення, тобто люфт був трохи менший, ніж перекриття. Невелике перекриття, наприклад, 0,05мм переважно повинно існувати у з'єднанні, навіть коли розтягнуті у сторони дошки для підлоги і до з'єднання прикладена розтяжна сила F. Це перекриття буде запобігати проникненню вологи у з'єднання. З'єднувальні краї будуть міцніші, оскільки нижня частина 16 краю буде підтримувати верхню частину 18 краю. Декоративний паз 133 може бути зроблений дуже неглибоким, і весь бруд, який збирається у цьому пазу, може бути легко видалений пилососом при звичайному чищенні. Ніякий бруд або волога не може проникнути у систему фіксації і вниз до шпунта 12. Цей технічний прийом, який полягає у перекритті частин з'єднувальних країв, звичайно, може бути об'єднаний з двома іншими варіантами здійснення винаходу на одному і тому ж краї або на довгому і короткому краях дощок для підлоги. Довгий край дошки для підлоги міг мати, наприклад, систему фіксації відповідно до першого варіанта здійснення винаходу, а короткий край дошки для підлоги - систему фіксації відповідно до другого варіанта здійснення винаходу. Наприклад, видимий і відкритий зазор шва міг дорівнювати 0,1мм. стиснення - 0,1мм і перекриття - 0,1мм. У такому випадку можливе переміщення дощок для підлоги буде становити загалом 0,3мм, і це значне переміщення може поєднуватися з невеликим видимим відкритим зазором шва та обмеженою горизонтальною протяжністю перекривальної частини 18 з'єднувального краю, яка не повинна утворювати ослаблення з'єднувального краю. Це зумовлено тим фактом, що перекривальна частина 18 з'єднувального краю є дуже невеликою і, крім того, виконана у найміцнішій частині дошки для підлоги, яка складається з ламінатного покриття і просочених меламіном деревних волокон. Така система фіксації, яка, таким чином, забезпечує можливість значного переміщення без видимих зазорів швів, може бути використана у всіх вищеописаних випадках застосування. Крім того, ця система фіксації особливо підходить для використання у широких дошках для підлоги на їх коротких краях, коли дошки для підлоги настилають паралельними рядами і т.п., тобто, у всіх випадках їх використання, коли потрібна велика рухливість у 19 системі фіксації для нейтралізації зміни розмірів підлоги. Вона може бути також використана у коротких краях дощок для підлоги, які складають раму FR або фриз навколо підлоги, настеленої "у ялинку" згідно з Фіг.5с. У цьому варіанті здійснення винаходу, показаному на Фіг.3b-3d, вертикальна протяжність перекривальної частини з'єднувального краю, тобто глибина GD розхилу шва, менша 0,1 частини товщини Τ підлоги. Особливо переважним варіантом здійснення винаходу є напівплаваюча підлога з наступними характеристиками: поверхневим шаром є ламінат або деревний шпон; серцевиною дошки для підлоги є плита на основі деревини, як, наприклад, ДСП середньої щільності або ДСП високої щільності; товщина Τ підлоги становить 6-9мм і перекриття OL менше, ніж середній люфт АР, коли використовують зусилля F 100кг/м. Як приклад можна було згадати, що глибина GD розхилу шва могла бути 0,2-0,5мм (=0,02 Т-0,08 Т). На довгих краях дощок перекриття OL могло дорівнювати 0,1-0,3мм (=0,01 Т0,05 Т). Перекриття OL на коротких краях дощок могло дорівнювати перекриттю на довгих краях дощок або бути більшим за нього. На Фіг.3е показаний варіант здійснення винаходу, в якому розхил шва JO 1 є дуже невеликим або взагалі не існує, коли дошки для підлоги стиснуті разом. Коли дошки для підлоги будуть розтягнуті у сторони, буде відбуватися розхил шва JO 1. Цей розхил шва буде мати по суті такий же самий розмір, як і у середнього люфту АР. Декоративний паз міг бути, наприклад, забарвлений відповідним чином відповідно до поверхні підлоги, і люфт не буде викликати утворення відкритого зазору шва. Дуже невелике перекриття OL у розмірі лише близько 0,1мм (0,01 Т-0.02 Т) і трохи менший середній люфт АР могли забезпечити достатнє переміщення підлоги, і це могло поєднуватися з вологостійким, високоякісним з'єднанням. Люфт буде також сприяти фіксації, звільненню від фіксації і переміщенню у фіксованому положенні. Такі перекривальні частини країв могли бути використані у всіх відомих системах механічної фіксації для поліпшення функціонування системи механічної фіксації. На Фіг.4а і 4b показано, як система фіксації може бути виконана для забезпечення можливості плаваючого настилання дощок для підлоги, які складаються із вологочутливого матеріалу. У цьому варіанті здійснення винаходу дошка для підлоги виготовлена з однорідної деревини. На Фіг.4а показана система фіксації у стані, коли вона зазнала розтяжного навантаження, а на Фіг.4b показана система фіксації у стиснутому стані для того, щоб підлога мала привабливий зовнішній вигляд, відносні розміри розхилів швів не повинні значно відрізнятися один від одного. Для забезпечення того, що при переміщенні підлоги видимі розхили швів не відрізняються значно один від одного, найменший розхил шва JO 2 повинен бути більший половини найбільшого розхилу шва JO 1. Крім того, глибина GD переважно повинна бути меншою, ніж 0,5 ТТ, де ТТ - відстань між поверхнею підлоги і верхніми частинами шпунта/паза. У випадку, коли немає ніякого шпунта, GD 89626 20 повинна бути менша 0,2 частини товщини Τ підлоги. Це сприяє очищенню розхилу шва. Крім того, доцільно, якщо JO 1 становить близько 1-5мм, що відповідає звичайним зазорам в однорідних дерев'яних підлогах. Відповідно до винаходу перекривальна частина з'єднувального краю переважно повинна бути розташована близько у поверхні підлоги. Це дає можливість утворювати неглибокий розхил шва, при цьому одночасно може здійснюватися вертикальна фіксація з використанням шпунта 10 і паза 9, які розташовані по суті у центральних частинах дошки для підлоги між передньою стороною і задньою стороною дошки для підлоги, де серцевина 30 має хорошу стабільність. На Фіг.4с показаний альтернативний спосіб створення неглибокого розхилу шва, який допускає переміщення. Верхня частина шпунта 10 переміщена у напрямку до поверхні підлоги. Недоліком цього технічного рішення є те, що верхня частина 18 з'єднувального краю над шпунтом 10 буде надмірно слабкою. Частина 18 з'єднувального краю може легко відламуватися або деформуватися. На Фіг.5а і 5b показане з'єднання по довгих краях трьох дощок для підлоги 1, 1' і 1" шириною. На Фіг.5а показані дошки для підлоги, які перебувають при низькій відносній вологості, а на Фіг.5b показані ті ж самі дошки для підлоги, які перебувають при високій відносній вологості. Для схожості підлоги з однорідними підлогами широкі дошки для підлоги переважно повинні мати більш широкі зазори швів, ніж вузькі дошки для підлоги. JO 2 відповідно повинен становити щонайменше близько 1% ширини W підлоги. У цьому випадку дошки для підлоги шириною 100мм будуть мати найменший розхил шва, який дорівнює щонайменше 1мм. Відповідні розхили швів, наприклад, у дошках шириною 200мм повинні становити щонайменше 2мм. Звичайно, можуть бути використані також інші комбінації, особливо у дерев'яних підлогах, до яких ставляться спеціальні вимоги з урахуванням різних порід дерева і різних кліматичних умов. На Фіг.6а показана дерев'яна підлога, яка складається з декількох шарів деревини. Дошка для підлоги може містити, наприклад, верхній шар з високосортної деревини як, наприклад, дуба, який становить декоративний поверхневий шар 31. Серцевина 30 може складатися, наприклад, з фанери, яка виготовлена з інших порід дерева або з відповідних порід дерева, але іншої якості. З іншого боку, серцевина може складатися з тонких дерев'яних пластинок. Верхній шар 31, як правило, мас інший напрямок волокон, ніж у нижнього шару. У цьому варіанті здійснення винаходу перекривальні з'єднувальні краї 18 і 19 виконані у верхньому шарі. Перевагою є те, що видимий розхил шва JO 1 буде мати місце у тій же самій породі дерева і при тому ж самому напрямку волокон, що і у поверхневому шарі 31, і зовнішній вигляд буде однаковий із зовнішнім виглядом однорідної дерев'яної підлоги. На Фіг.6b і 6с показаний варіант здійснення винаходу, у якому є невеликий люфт 22 між перекривальними частинами 16, 18 з'єднувальних країв, який полегшує горизонтальне переміщення у системі фіксації. На Фіг.6с показане з'єднання за 21 допомогою кутового переміщення і при зіткненні одна з одною верхніх частин 18, 19 з'єднувальних країв. Люфт 20 між фіксувальною поверхнею 15 фіксувального елемента 8 і фіксувальним пазом 12 значно полегшує з'єднання нахилом всередину, особливо у дерев'яних підлогах, які не завжди є прямими. У вищевказаних переважних варіантах здійснення винаходу перекривальна частина 18 з'єднання виконана на стороні розташування шпунта, тобто у з'єднувальному краї, який має шпунт 10. Ця перекривальна частина 18 з'єднання може бути також виконана на стороні розташування паза, тобто у з'єднувальному краї, який має паз 9. На Фіг.6d і 6е показаний такий варіант. На Фіг.6d дошки стиснуті разом при їх зсунутому розташуванні, а на Фіг.6е вони розтягнуті у сторони до їх розсунутого розташування. На Фіг.7а-7b показано, що доцільно, щоб верхня частина 18 з'єднувального краю, яка перекриває нижню частину 16 з'єднувального краю, знаходилася на стороні 4а розташування шпунта. Як показано на Фіг.7b, сторона 4b розташування паза може бути вертикальним рухом з'єднана зі стороною 4а, яка не має ніякого шпунта. Така система фіксації особливо підходить для короткого краю дощок. На Фіг.7с показана така система фіксації у з'єднаному і стиснутому разом стані. На Фіг.7d і 7е показано, як засіб горизонтальної фіксації, наприклад, у вигляді виступу 6 і фіксувального елемента 8 і, крім того, верхня і нижня частини 19, 16 з'єднувального краю можуть бути виконані лише одним інструментом ТО, який має горизонтально діючий вал НТ інструмента і який, таким чином, може утворювати весь з'єднувальний край. Такий інструмент може бути встановлений, наприклад, на циркулярній пилці, і високоякісна система з'єднання може бути виконана за допомогою напрямного стрижня. Інструментом можна також відрізати дошку для підлоги 1. У переважному варіанті здійснення винаходу здійснюється лише часткове розділення дошки для підлоги 1 біля зовнішньої частини 24 виступу 6. Остаточне розділення дошки для підлоги здійснюється її відламуванням. Це зменшує ризик пошкодження інструмента ТО через його зіткнення з чорною підлогою, наприклад, з бетону. Цей спосіб може бути використаний для виготовлення рами або фриза FR у підлозі, яку укладають з малюнком "у ялинку", як це показано на Фіг.5с. Інструмент можна також використовувати для виготовлення системи фіксації традиційного типу без перекривальних частин з'єднувальних країв. Па Фіг.8a-8f показані інші варіанти здійснення винаходу. На Фіг.8а-8с показано, як винахід може бути використаний у системах фіксації, де горизонтальна фіксація здійснюється за допомогою шпунта 10 з фіксувальним елементом 8, який взаємодіє з фіксувальним пазом 12, який виконаний у пазу 9 і розташований у верхньому виступі 23. який обмежує паз 9. Крім того, цей паз обмежений нижнім виступом 24, який може бути виключений для забезпечення можливості з'єднання вертикальним рухом. На Фіг.8d показана система фіксації з окремою планкою 6, яка виготовлена, наприклад, 89626 22 з листового алюмінію. На Фіг.8е показана система фіксації, яка має окрему планку 6, яка може бути виготовлена з матеріалу на основі деревостружкової плити або з пластмаси, металу і подібних матеріалів. На Фіг.8f показана система фіксації, яка може бути з'єднана горизонтальним защіпним рухом. Шпунт 10 має паз 9', який дає можливість згинатися одна до одної його верхній і нижній частинам з фіксувальними елементами 8, 8' у зв'язку з горизонтальним переміщенням з'єднувальних країв 4а і 4b один до одного. У цьому варіанті здійснення винаходу не потрібно, щоб верхній і нижній виступи 23, 24 біля паза 9 були пружними. Звичайно, винахід може бути також використаний у звичайних системах, які защіпаються, в яких виступи 23, 24 є пружними. На Фіг.9a-9d показані альтернативні варіанти здійснення винаходу. При розтягуванні дощок у сторони відвертається розділення взаємодіючих фіксувальних поверхонь 14 і 15. При стисненні дощок разом можна у системі фіксації використовувати декілька альтернативних частин для встановлення зімкненого положення. На Фіг.9а показане зімкнене положення, в якому знаходяться зовнішня частина фіксувального елемента 8 і стінка фіксувального паза 12. На Фіг.9b показана взаємодія зовнішньої частини шпунта 10 і стінки паза 9. На Фіг.9с показана взаємодія передньої і нижньої частин шпунта 10 зі стінкою паза 9. На Фіг.9d показана взаємодія фіксувального елемента 10' на нижній частині шунта 10 з фіксувальним елементом 9' на виступі 6. Очевидно, що відповідно до цих принципів можна у системі фіксації використовувати декілька інших частин для встановлення зімкненого положення дощок для підлоги. На Фіг.10 показане виробниче обладнання і способи виготовлення відповідно до винаходу. Шипоріз ЕТ має ланцюг 40 і стрічку 41, які переміщають дошку для підлоги 1 у напрямку подачі FD відносно групи різальних інструментів, яка у цьому варіанті здійснення винаходу має п'ять різальних інструментів 51, 52, 53, 54 і 55, і натискні башмаки 42. Шипоріз міг також мати два ланцюги і дві стрічки. На Фіг.10b показаний збільшений вигляд першої позиції обробки різальним інструментом. Перший різальний інструмент 51 у групі різальних інструментів робить напрямну поверхню 12, яка у цьому варіанті здійснення винаходу є пазом і яка. в основному, утворена як фіксувальний паз 12 системи фіксації. Звичайно, могли бути утворені інші пази переважно у тій частині дошки для підлоги, де буде утворена система механічної фіксації. Натискний башмак 42' має напрямний пристрій 43і, який взаємодіє з пазом 12 і запобігає відхиленням від напрямку подачі FD і у площині, паралельній горизонтальній площині. На Фіг.10с шипоріз показаний при вигляді від напрямку подачі, коли дошка для підлоги проходить повз перший різальний інструмент 51. У цьому варіанті здійснення винаходу фіксувальний паз 12 використовують як напрямну поверхню для напрямного пристрою 43, який прикріплений до натискного башмака 42. На Фіг.10d показано, що цей же самий паз 12 міг бути використаний як напрямна поверхня на всіх позиціях об 23 робки різальним інструментом. На Фіг.10d показано, як різальним інструментом 54 міг бути утворений шпунт. Механічна обробка визначеної частини дошки для підлоги 1 може здійснюватися, коли ця частина одночасно направляється напрямним пристроєм 48. На Фіг.11 показаний інший варіант здійснення винаходу, в якому напрямний пристрій прикріплений усередині натискного башмака. Недоліком є те, що дошка буде мати паз на своїй задній стороні. На Фіг.11b показаний інший варіант здійснення винаходу, в якому один або обидва зовнішніх краї дошки для підлоги використовують як напрямну поверхню для напрямного пристрою 43, 43'. У цьому варіанті здійснення винаходу шипоріз має опорні елементи 44. 44', які взаємодіють з натискними башмаками 42, 42'. З іншого боку, напрямний пристрій міг бути прикріплений до цих опорних елементів 44, 44'. На Фіг.11с і 11d показано, як дошка для підлоги могла бути оброблена у дві стадії. На першій стадії утворюють шпунт 10. На другій стадії (Фіг.1id), на якій утворюють паз 9, використовують один і той же напрямний паз 12. Такий шипоріз буде дуже легко переналагоджуваним. Перевагою є те. що могли бути виготовлені дошки для підлоги іншої ширини, меншої або більшої, ніж ширина ланцюга. 89626 24 На Фіг.12а-12с показаний переважний варіант здійснення винаходу, який гарантує, що напівплаваюча підлога буде настелена при нормальному положенні, яке переважно є положенням, в якому фактичний зазор шва становить близько 50% максимального зазору шва. Якщо, наприклад, всі дошки для підлоги укладені з стичними краями 16, 17, то можуть виникнути проблеми біля стін, коли дошки для підлоги набрякають до їх максимального розміру. Відповідно до винаходу фіксувальний елемент і фіксувальний паз могли бути укладені таким чином, що дошки для підлоги автоматично направляються в оптимальне положення під час настилання. Як показано на Фіг.12с, фіксувальний елемент 8 у цьому варіанті здійснення винаходу має фіксувальну поверхню з великим фіксувальним кутом LA, близьким до 90 градусів до горизонтальної площини. Цей фіксувальний кут LA більший, ніж кут дотичної лінії TL до кола С, яке має центр біля верхніх з'єднувальних країв. Як показано на Фіг.12b, така геометрія з'єднання буде під час нахилення забезпечувати штовхання дошки для підлоги 4а у напрямку до дошки для підлоги 4b і приводити її у вищезгадане переважне положення з люфтом між фіксувальним елементом 8 і фіксувальним пазом 12 і зазором шва між верхніми краями 16, 17. 25 89626 26 27 89626 28 29 89626 30 31 89626 32 33 89626 34 35 89626 36 37 89626 38 39 Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 89626 Підписне 40 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601