Похідні 5-b-сапогеніну і псевдосапогеніну та їх застосування у лікуванні деменції, фармацевтична композиція на їх основі, харчовий продукт або напій на їх основі

1. Похідні сапогеніну загальної формули І або II: 25 R 14 R8 R 12 O R7 20 R1 R13 O R2 R 11 R10 R9 R3 R4 H І, R6 R5 R8 R1 R7 O R11 R9 R4 R15O H R14 20 R2 R3 25 R 12 R13 R10 R6 R5 II та їх стереоізомери і рацематні суміші, їх фармацевтично прийнятні проліки і солі, де: в загальній формулі (І): - R1 R2, R3, R4, R5, R 6, R7 , R8 та R 10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =О або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R12, R 11, R13 можуть бути Н, ОН або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, замі 4 щений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; представляє можливий подвійний зв'язок, але за виключенням сполук, в яких одночасно: R1 = R2 = R4 = R5 = R6 = R7 = R 8 = R9 = R10 = R11 = R12 = R13 = H, R3 = βOH, R14 = CH3, метильна група в положенні С20 є α, а в положенні С25 присутня S-конфигурація; за винятком наступних сполук: сарсапогенін 3-сукцинат, сарсапогенін 3-ацетат, 7α-гідроксисарсасапогенін, смілагенін, смілагенін 3-ацетат, смілагенін 3-пропіонат, смілагенін 3бутират, смілагенін 3-ізобутират, смілагенін 3валерат, смілагенін 3-ізовалерат, смілагенін 3капроат, смілагенін 3-ізокапроат, смілагенін 3діетилацетат, смілагенін 3-октаноат, смілагенін 3деканоат, смілагенін 3-лаурат, смілагенін 3міристат, смілагенін 3-пальмітат, смілагенін 3стеарат, смілагенін 3-бензоат, смілагенін 3фенілацетат, смілагенін 3-фенілпропіонат, смілагенін 3-цинамат, смілагенін 3-(р-нітробензоат), смілагенін 3-(3,5-динітробензоат), смілагенін 3-(рхлоробензоат), смілагенін 3-(2,4-дихлоробензоат), смілагенін 3-(р-бромобензоат), смілагенін 3-(mбромобензоат), смілагенін 3-(р-метоксибензоат), смілагенін 3-бензолсульфонат, смілагенін 3-(ртолуолсульфонат), смілагенін 3циклопентилпропіонат, смілагенін 3-фуроат, смілагенін 3-сукцинат, смілагенін 3-фталат, 3βетокси-смілагенін, епісмілагенін, епісмілагенін 3ацетат, 3α-етоксіепісмілагенін, самогенін, самогенін 2β,3β-діацетат, 25R-cпipocтан-2-eн-(5β), 25Rcпipocтан-(5β), смілагенон, 25R-cпipocтан-3-eн(5β), 25R-cпipocтан-3β,4β-діол-(5β), 25R-cпipocтан3β,4β-діацетат-(5β), 25R-cпipocтaн-3β,4α-дioл-(5β), 25R-cпipocтaн-4α-oл-(5β), 25R-cпipocтан-4αацетат-(5β), епісмілагенін тозилат, маркогенін, мексогенін, епісарсапогенін, сарсасапогенон, 3дезоксисарсапогенін, 3-дезоксисмілагенін, 20ізосарсапогенін, 20-ізосарсапогенін 3-ацетат, 20ізосмілагенін, 20-ізосмілагенін 3-ацетат, смілагенон, 20-ізосарсасапогенон, 20-ізосмілагенон, 3дезоксі-20-ізосарсапогенін, тексогенін, епісамогенін, токорогенін, токорогенін ацетат, дезоксисарсапогенін, фуркогенін, фуркогенін 3-ацетат, мексогенін 2β,3β-діацетат, тексогенін 2β,3β-діацетат, вілагенін, вілагенін 3-ацетат, метагенін, метагенін 11α-ацетат, 2,3-біс(метансульфонілоксі)-11ацетоксиметагенін, метагенон, 2β,3β-діацетил метагенон, 2,3-біс(метансульфонілокси)-метагенон, самогенін 2β,3β-діацетат, 11-епіметагенін, 11епіметагенін 2β,3β-діацетат, ∆2-2,3дезгідроксиметагенін 11α-ацетат, ∆2-2,3дезгідроксиметагенон, 2,3-дезоксиметагенін, 2,3дезоксиметагенін 11α-ацетат, 2,3дезоксиметагенон, 2-дезоксі-11α-ацетилметаген-3он, ∆2-2,3-дезгідроксиметагенін, 2,3дезоксіепіметагенін, 5β,25D-спіростан-3,11-діон, 2дезоксі-11α-ацетилметаген-3-он, 2дезоксиметаген-3-он, 5β,25D-спіростан-7-он та 9αепімер сарсапогенін 3-ацетату; де можливі замісники R чи R14, де присутні, вибрані з одного чи більше: галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїла 5 82978 міно, карбокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, карбамоїл та карбамоїл, заміщений одним з попередніх замісників, і де вказані замісники при присутності більше ніж одного замісника, можуть бути однаковими або різними; і де в загальній формулі (II): - R1 R2, R3, R4, R5, R6, R7, R8, R10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =O або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R12, R11, R13 - Н, ОН або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; - R15 - Н, алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений, або глюкозил; представляє можливий подвійний зв'язок, але за винятком наступних сполук: епіпсевдосарсасапогенін, псевдосарсасапогенон, псевдосарсасапогенін, псевдосмілагенін, псевдосарсасапогенін 3,26-діацетат, псевдосмілагенін 3,26-діацетат, 3-дезоксипсевдосарсасапогенін, псевдосамогенін, псевдомексогенін, псевдосарсасапогенін 3,26-ди-(3,5-динінтробензоат) та псевдосмілагенін 3,26-ди-(3,5-динінтробензоат), де можливі замісники R чи R14, чи R15, де присутні, вибрані з одного чи більше: галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїламіно, карбокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, карбамоїл та карбамоїл, заміщений одним з попередніх замісників, і де вказані замісники, при присутності більше ніж одного замісника, можуть бути однаковими або різними. 2. Сполуки за п. 1, де в загальній формулі (І): - R4 R9, R12, R13 - Н; - R1 R2, R3, R5, R6, R7, R8, R10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =О або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R11 - Н, ОН, OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; а представляє можливий подвійний зв'язок. 3. Сполуки за п. 1 або п. 2, де в загальній формулі (І): R1 = R2 = R4 = R5 = R6 = R7 = R 8 = R9 = R10 = R11 = R12 = R13 = H, - R3 - Н, ОН, -ОСН3, -ОСОСН3, =O, -О-СО2СН2СН3, -О-СО-(СН2)2-СО2Н; - R14 - СН3. 4. Сполуки за п. 1, де в загальній формулі (II): - R4 R9, R12, R13 - Н; R1 R2, R 3, R5 , R6 , R7 , R8, R10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =O або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R11 - Н, ОН, OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, алкок 6 сикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; - R15 - Н, алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений, або глюкозид; a представляє можливий подвійний зв'язок. 5. Сполуки, вибрані з наступних: O O MeO H , O O MeO H . 6. Сполуки, вибрані з наступних: O O O EtO O H , O O O O HO 2C H . 7. Застосування у виготовленні композиції для збільшення кількості мускаринових рецепторів або покращення функції мускаринових рецепторів у людини або нелюдиноподібної тварини сполук загальної формули І або II: 25 R14 R8 R 12 O 20 R7 R1 R13 O R2 R 11 R9 R3 R4 І, H R6 R5 R10 7 R8 R1 25 R 12 R7 R15O R14 20 R13 O R11 R2 R9 R3 82978 R10 R6 H R4 R5 II та їх стереоізомерів і рацематних сумішей, їх фармацевтично прийнятних проліків та солей, де: в загальній формулі (І): R1 R2, R 3, R4 , R5 , R6 , R7 , R8, R10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =O або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R11, R 12, R13 можуть бути Н, ОН або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; представляє можливий подвійний зв'язок, але за виключенням сполук, в яких одночасно: - R1 = R2 = R4 = R5 = R6 = R7 = R8 = R9 = R10 = R11 = R12 = R13 = H, R3 - βOH, R14 - CH3, метильна група в положенні С20 є α, а в положенні С25 присутня Sконфигурація; де можливі замісники R чи R14, де присутні, вибра 8 ні з одного чи більше: галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїламіно, карбокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, карбамоїл та карбамоїл, заміщений одним з попередніх замісників, і де вказані замісники при присутності більше ніж одного замісника, можуть бути однаковими або різними; та де в загальній формулі (II): R1 R2, R 3, R4 , R5 , R6 , R7 , R8, R10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =O або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; R9, R12, R11, R13 - Н, ОН або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; - R15 - Н, алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений, або глюкозил; представляє можливий подвійний зв'язок, де можливі замісники R, R14 чи R15, де присутні, вибрані з одного чи більше: галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїламіно, карбокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, карбамоїл та карбамоїл, заміщений одним з попередніх замісників, і де вказані замісники при присутності більше ніж одного замісника, можуть бути однаковими або різними. 8. Застосування за п. 7, де сполука вибрана з наступних: O O O O HO MeO H H Епісмілагенін O O O O MeO H AcO H Сарсасапогенін ацетат 9 82978 10 O O O O AcO H Смілагенін ацетат H 50:50 O O O O O O HO 2C AcO H H Епісмілагенін ацетат O O O O O H Смілагенон H O O H EtO2CO . 9. Застосування за п. 8, де сполука вибрана із сполук, зазначених у п. 5 або п. 6. 10. Застосування за будь-яким з пп. 7-9, де згадана композиція призначена для лікування когнітивної дисфункції. 11. Застосування у виготовленні композиції для лікування когнітивної дисфункції у людини або нелюдиноподібної тварини сполук загальної формули І або II: 25 R14 R8 R 12 O 20 R7 R1 R13 O R2 R 11 R9 R3 R4 І, H R6 R5 R10 R8 R1 R7 R15O O R11 R9 H R14 20 R2 R3 25 R 12 R13 R10 R6 R4 R5 II та їх стереоізомерів і рацематних сумішей, їх фармацевтично прийнятних проліків та солей, де: в загальній формулі (І): R1 R2, R 3, R4 , R5 , R6 , R7 , R8, R10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =O або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R12, R 11, R13 можуть бути Н, ОН або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; 11 82978 12 - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; представляє можливий подвійний зв'язок, але за виключенням сполук, в яких одночасно: R1 = R2 = R4 = R5 = R6 = R7 = R 8 = R9 = R10 = R11 = R12 = R13 = H, R3 - βOH, R 14 - CH3, метильна група в положенні С20 є α, а в положенні С25 присутня Sконфигурація; де можливі замісники R чи R14, де присутні, вибрані з одного чи більше: галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїламіно, карбокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, карбамоїл та карбамоїл, заміщений одним з попередніх замісників, і де вказані замісники при присутності більше ніж одного замісника, можуть бути однаковими або різними; та де в загальній формулі (II): - R1 R2, R3, R4, R5, R6, R7, R8, R10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =O або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R11, R12, R13 - H, ОН або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; - R15 - Н, алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений, або глюкозил; представляє можливий подвійний зв'язок, де можливі замісники R, R14 чи R15, де присутні, вибрані з одного чи більше: галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїламіно, карбокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, карбамоїл та карбамоїл, заміщений одним з попередніх замісників, і де вказані замісники при присутності більше ніж одного замісника, можуть бути однаковими або різними. 12. Застосування за п. 11, де сполука вибрана із сполук, зазначених у п. 8. 13. Застосування за п. 12, де сполука вибрана із сполук, зазначених у п. 5 або п. 6. 14. Застосування у виготовленні композиції для лікування стану, в якому присутні нейрофібрилярні клубки та/або β-амілоїдні бляшки, сполук загальної формули І або II: 25 R14 R8 R 12 O 20 R7 R1 R13 O R2 R 11 R9 R3 R4 І, H R6 R5 R10 R8 R1 R7 R15O O R11 R9 H R14 20 R2 R3 25 R 12 R13 R10 R6 R4 R5 II та їх стереоізомерів і рацематних сумішей, їх фармацевтично прийнятних проліків та солей, де: в загальній формулі (І): - R1 R2, R3, R4, R5, R 6, R7 , R8 та R 10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =O або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R12, R 11, R13 можуть бути Н, ОН або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; представляє можливий подвійний зв'язок, але за виключенням сполук, в яких одночасно: R1 = R2 = R4 = R5 = R6 = R7 = R 8 = R9 = R10 = R11 = R12 = R13 = H, R3 - βOH, R 14 - CH3, метальна група в положенні С20 є α, а в положенні С25 присутня Sконфігурація; де можливі замісники R чи R14, де присутні, вибрані з одного чи більше: галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїламіно, карбокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, карбамоїл та карбамоїл, заміщений одним з попередніх замісників, і де вказані замісники при присутності більше ніж одного замісника, можуть бути однаковими або різними; та де в загальній формулі (II): - R1 R2, R3, R4, R5, R6, R7, R8, R10 незалежно один від одного являють собою Н, ОН, =O або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R11, R12, R13 - Н, ОН або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; - R15 - Н, алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений, або глюкозил; представляє можливий подвійний зв'язок, де можливі замісники R, R14 чи R15, де присутні, вибрані з одного чи більше: галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїламіно, карбокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, карбамоїл та карбамоїл, заміщений одним з попередніх замісників, і де вказані замісники, при присутності більше ніж одного замісника, можуть бути однаковими або різними. 15. Застосування за п. 14, де сполука вибрана із 13 82978 14 сполук, зазначених у п. 8. 16. Застосування за п. 15, де сполука вибрана із сполук, зазначених у п. 5 або п. 6. 17. Застосування за будь-яким з пп. 7-16, де зазначена композиція призначена для підвищення когнітивної функції у людини, що страждає на вікову когнітивну дисфункцію. 18. Застосування за будь-яким з пп. 7-16, де згадана композиція призначена для лікування хвороби, вибраної з хвороби Альцгеймера, сенільної деменції альцгеймерівського типу, хвороби Паркінсона, деменції з тільцями Леві, постуральної гіпотензії, аутизму, синдрому хронічної втоми, міастенії-гравіс, хвороби Ламберта-Ітона, хвороб і ускладнень, пов'язаних з "синдромом війни у затоці", професійного отруєння фосфорорганічними сполуками і ускладнень, пов'язаних зі старінням. 19. Застосування за будь-яким з пп. 7-16, де згадана композиція призначена для лікування хвороби, вибраної з хвороби Альцгеймера або сенільної деменції альцгеймерівського типу. 20. Застосування за будь-яким з пп. 7-16, де згадана композиція призначена для лікування хворо би Паркінсона. 21. Застосування за будь-яким з пп. 7-20, де згадана композиція є лікарським засобом. 22. Застосування за будь-яким з пп. 7-20, де згадана композиція є харчовим продуктом або напоєм. 23. Застосування смілагеніну або його фармацевтично прийнятних проліків у виготовленні композиції для лікування хвороби, вибраної з хвороби Альцгеймера або сенільної деменції альцгеймерівського типу. 24. Застосування смілагеніну або його фармацевтично прийнятних проліків у виготовленні композиції для лікування хвороби Паркінсона. 25. Фармацевтична композиція, що має покращуючі когнітивну функцію властивості, яка містить фармакологічно ефективну кількість сполуки, зазначеної у будь-якому з пп. 1-6. 26. Фармацевтична композиція за п. 25, де сполука є екстрактом, отриманим з рослини роду Smilax, Asparagus, Anemarrhena, Yucca або Agave. 27. Харчовий продукт або напій, який містить сполуку, зазначену у будь-якому пп. 1-6. Даний винахід стосується похідних сапогеніну і їх використання в лікуванні когнитивної дисфункції і подібних станів, а також стосується композицій, що використовуються у таких лікувальних засобах. Винахід також стосується лікування станів, що відрізняються недостатністю кількості мембраннозв'язаних рецепторів або незадовільністю їх функції. Далі принциповий опис винаходу представлений на прикладі лікування хвороби Альцгеймера (XA) і сенільної деменції альцгеймеровського типу (СДАТ), в яких була показано недостатність кількості мембранно-зв'язаних рецепторів. Однак необхідно розуміти, що даний винахід стосується загалом лікування станів, які відносяться до внутрішніх патологічних станів і/або таких, що є результатом впливу негативних навколишніх умов, причому ці стани відрізняються недостатністю кількості або функції мембранно-зв'язаних рецепторів або недостатністю трансмісії в сполученнях між нейронами або в сполученнях нейронів з ефекторними клітинами. До станів такого типу відносяться хвороба Паркинсона, деменція з тільцями Леві, постуральня гіпотензія, аутизм, синдром хронічної втоми, міастенію-гравіс, хвороба Ламберта-Ітона, хвороби і ускладнення, пов'язані з "синдромом війни у затоці", професійні отруєння фосфорорганічними сполуками і проблеми, пов'язані зі старінням. Хвороба Альцгеймера (XA) і сенільна деменція альцгеймеровського типу (CДАТ) являють собою серйозну і зростаючу проблему у всі х суспільства х, де внаслідок збільшення середньої тривалості життя і контролю адвентиційних захворювань у демографічному складі постійно підвищується доля населення похилого віку. Таким чином, існує актуальна потреба у засобах, які могли б лікувати або сприяти лікуванню ХА/СДАТ. Погіршення пам'яті за віком (ППВ) є характе ристикою літніх пацієнтів, які, будучи в фізичній і фізіологічній нормі, скаржаться на втрату пам'яті. Цей синдром ще маловивчений, однак засоби, ефективні при лікуванні ХА/СДАТ, також можуть бути сприятливими для таких пацієнтів. Дослідження ХА/СДАТ проводяться за допомогою традиційних методик і протоколів медичних досліджень. У традиційній медицині є декілька підходів до лікування ХА/СДАТ. Відомо, що біохімічні процеси, які забезпечують пам'ять в корі головного мозку, є (щонайменше частково) холінергічно-опосередненими. Фахівцям в цій області буде зрозуміло, що "холінергічно-опосереднені" механізми можуть бути безпосередньо зумовлені ацетилхоліном, що діє на рецептори, і вони являють собою безпосередні ефекти. Інші клінічно корисні ефекти також можуть бути з умовлені модуляцією вивільнення ацетилхоліну з пресинаптичних нервових закінчень або інгібування ферментів, що р уйнують ацетилхолін. Ці модулюючі фактори можуть приводитися в дію через нейрони, де медіатор буде нехолінергічним; такі ефекти називають непрямими. Кілька спроб лікування було зосереджено на ролі інших медіаторів, таких як 5-гідрокситриптамін, який є медіатором в інших ділянках мозку, наприклад, в ядрах середнього мозку. Однак, оскільки волокна з цих ділянок виступають в кору, де основним трансмітером є ацетилхолін, в пошуку відповідних терапевтичних засобів увага була зосереджена на можливості керування цим медіатором. Холінергічні концепції лікування ХА/СДАТ спрямовані на декілька точок вздовж шляху утворення, синаптичного вивільнення і виведення вивільненого ацетилхоліну. Один з підходів включає лікування високими дозами лецитину та інших попередників ацетилхоліну. Він обмежено застосовується для здійснення 15 82978 довготривалих поліпшень в когнитивній діяльності. Інший підхід включає використання рослинних препаратів, таких як екстракт кореня Polygalae, який, за спостереженнями, підвищує активність холін-ацетилхолін трансферази (ХАТ) і секрецію фактора росту нервів (ФРН) в мозку. Оральне застосування ФРН не виявило ефекту на нейрони центральної нервової системи, оскільки він являє собою високомолекулярний протеїн, який не може подолати гематоенцефалічний бар'єр. Однак були запропоновані препарати для поліпшення пам'яті, які можуть подолати гематоенцефалічний бар'єр і виявляють стимулюючий ефект на синтез ФРН в центральній нервовій системі. Результати третього клінічного підходу, який використовує інгібітори холін-естерази, такі як такрину гідрохлорид, були лише в незначній мірі більш позитивними, ніж вищевикладені. Речовини, отримані з рослин, що використовуються в китайській і західній медицині, наприклад, гуперзин, галантамін і фізостигмін, показали деяку, хоч і обмежену, корисність при лікуванні ХА/СДАТ в клінічних дослідженнях і в лабораторних моделях. Усі ці речовини є інгібіторами ацетилхолінестерази (AXE). У пацієнтів з ХА/СДАТ може бути знижений синтез ацетилхоліну (AX), знижена ефективність вивільнення AX з пресинаптичних резервів і знижена кількість або послаблена функція постсинаптичних (M1) рецепторів. Було також виявлено зменшення пресинаптичних (M2) рецепторів. Сприятливий ефект інгібіторів AXE пов'язаний з підвищенням рівнів ацетилхоліна у синапсах в мозку шляхом уповільнення деструкції вивільненого медіатора. Відомо, що композиції, які модулюють холінергічну функцію, впливають на пам'ять і відтворення. Наприклад, нікотин стимулює нікотинові рецептори ацетилхоліну, і короткочасні ефекти поліпшення пам'яті від паління сигарет, певно, пояснюються ефектом нікотину. Скополамін, антагоніст ацетилхоліну, викликає амнезію і погіршення когнитивної функції, що виражається в психомоторних тестах як збільшення часу простих реакцій, можливо, внаслідок погіршення уваги, і використовується з цією метою в якості допоміжного анальгезуючого засобу. Амнезійний ефект скополаміну може бути переборений нікотином. Існує два сімейства підтипів нікотинових рецепторів (a і b), а кожен з них включає чотири підгрупи, що відрізняються специфічністю лігандів. Роль нікотинових рецепторів в ЦНС на молекулярному рівні не дуже зрозуміла. Можливо, агенти, що зв'язуються з нікотиновими рецепторами, можуть модифікувати інтенсивність кругообігу в м ускаринових рецепторах у мозку. Нікотинові рецептори являють собою іонні канали з воротами, що регулюються лігандами, і їх активація спричиняє швидке (в мілісекундах) збільшення клітинної проникності до іонів Na+ і Ca++, деполяризацію і збудження. Холінергічні рецептори іншого класу можуть бути стимулювані мускарином. Такими мускариновими (M) рецепторами є G-протеїн-зчеплені рецептори. Реакції мускаринових рецепторів повільні; вони можуть бути збуджуючими або інгібіторними. 16 Вони не обов'язково пов'язані зі змінами в іонній проникності. П'ять типів мускаринових рецепторів були виявлені шляхом клонування холінергічних рецепторів і позначені m 1-m 5. Фармакологічні ефекти зумовлені чотирма з клонованих рецепторів, і вони позначені M1-M4 відповідно до фармакологічної специфічності. Завдяки використанню специфічних рецепторних протеїнів і моноклональних антитіл виникла можливість додатково локалізувати мускаринові рецептори у мозку як m 1 (постсинаптичні) і m 2 (пресинаптичні). У серці рецептори M2 є постсинаптичними. Пресинаптичні мускаринові рецептори, за припущенням, є інгібіторними, і зв'язування AX з цими рецепторами послаблює вивільнення додаткового AX, забезпечуючи механізм негативного зворотного зв'язку для вивільнення AX. Таким чином, вибіркові антагоністи рецепторів M2, які переважно розподіляються у мозку, можуть бути корисними при лікуванні хворобиАльцгеймера. Відомо, що для хворобливих станів, таких як ХА/СДАТ, характерна загальна нейронна втрата і дефіцит функції холінергічних нервів. Було зроблене припущення, що ділянки нікотинового зв'язування з високої афінністю в холінергічних нейронах, що залишилися, при лікуванні таких захворювань можуть перетворюватися в ділянки зв'язування з низькою афінністю, таким чином підтримуючи вивільнення трансмітера. Шляхом зниження афінності ділянок нікотинового зв'язування можна уникнути прискореного процесу десенситизації. Активація агоністами до нікотинових рецепторів у мозку характеризується швидким наступом і швидкою компенсацією. Знижена афінність нікотинових рецепторів уповільнює процес десенситизації. Schwarz R.D. et al. [J. Neuro Chem 42, (1984), 1495-8] показали, що ділянки нікотинового зв'язування пресинаптично розташовані на терміналах холінергічних (а також 5-гідрокситриптамінергічних і катехоламінергічних) аксонів. Зміни в ділянках зв'язування з високою афінністю при ХА/СДАТ можуть також спричиняти зміни в модуляторному ефекті, який ділянки нікотинового зв'язування можуть чинити на інші трансмітерні системи. Пресинаптичні холінергічні механізми також знаходяться під інгібіторним контролем ГАМКергічних нейронів (ГАМК - гама-аміномасляна кислота), і це інгібуванння, за здогадами, інтенсифікується при ХА/СДАТ. Усунення або зниження цього інгібуванння інтенсифікує пресинаптичну кортикальну холінергічну активність і посилює когнитивну діяльність. Як взаємодії міжнейронних волокон, що інервуються нікотином (зниження афінності зв'язування), так і деінгібуванння ГАМК-ергічних волокон мають пресинаптичне місцеположення. Це спрощена модель центральної трансмісії, однак вона складає основу для спроб, здійснених з метою збільшення ефективної концентрації ацетилхоліну в центральних синапсах. Вона також ілюструє концепцію прямої і непрямої дії. Три вищезазначені традиційні підходи до лікування ХА/СДАТ, а саме, введення попередників AX, заміна агоністом і інгібуванння ацетилхолін 17 82978 естерази, мають певні недоліки. Ці способи лікування можуть забезпечити короткочасне збільшення наявності AX, яке може активувати механізми зворотного зв'язку, що призводить до десенситизації постсинаптичних рецепторів. Теоретично, довготривала користь непередбачувана, і при перериванні лікування всі корисні ефекти лікування ХА/СДАТ і ППВ зникають, і стан може навіть погіршитися. Було показано, що сполука з активністю агоніста M1 і антагоніста М2/М3 поліпшує когнитивну діяльність у пацієнтів з СДАТ [Sramak et al., Life Sciences vol. 2, No. 3, 195-202, 1997]. Проте ця сполука викликає неприйнятні холінергічні побічні ефекти, такі як втома, діарея і нудота. Більш радикальний підхід до лікування ХА/СДАТ і ППВ спрямований на збільшення кількості постсинаптичних (M1) рецепторів в мозку. З патенту Китаю №CN 1096031A відомо, що сарсасапогенін (SaG) може підвищувати кількість холінергічних рецепторів M1. Опубліковано патентні заявки, що стосуються корисності ряду стероїдних сапогенінів, які містять спіростанові, фуро-спіростанові, спіросоланові або соланідинові структури, в лікуванні різних захворювань. Найбільш релевантними тут є дві патентні заявки: у патентній заявці Китаю №CN 1096031A розкрито два механізма регуляторного ефекту спіростану сапогеніну та сарсасапогеніну на bадренергічні та М-адренергічні рецептори. Однак є лише короткий опис цього документа. Інший релевантний документ - патентна заявка Німеччини DE 4303214А1, де заявлене використання дуже широкого діапазону сапонінів в лікуванні цілого ряду захворювань, які, на думку авторів, мають вірусне походження. Однак цей опис має сумнівну цінність, оскільки добре відомо, що у великій кількості станів, що характеризуються дефіцитом синаптичної трансмісії, інфекційний елемент відсутній, і тому головна передумова цього уявного винаходу некоректна. Крім того, автори не надають будьяких даних, які дали б можливість фахівцеві в цій області вибрати переважну сполуку з великої кількості заявлених сполук. Автори цього винаходу виявили, що деякі похідні сапогеніну мають здатність регулювати кількість рецепторів. Зокрема, виявилося, що ці сполуки збільшують кількість рецепторів M2 в мозку. Таким чином, перший аспект винаходу стосується використання похідного сапогеніну загальної формули (І) або (II) у виробництві лікарського засобу для лікування стану, який відрізняється дефіцитом кількості або функції мембранно-зв'язаних рецепторів. Фахівцям в цій області буде зрозумілий взаємозв'язок між сапонінами і їх сапогенінами і те, що останні мають тенденцію до жиророзчинності, тоді як сапоніни мають тенденцію до водорозчинності. Тому сапогеніни мають кращу здатність проникати через гематоенцефалічний бар'єр. Фахівцеві також буде зрозуміла епімеризація деяких сапонінів в умовах кислотного гідролізу. Відмінності в фармакологічних властивостя х і фармакодинамічній дії різних типів сапогенінів підкреслюють необхідність вибору таких агентів, 18 які будуть найбільш корисні в лікуванні ХА/СДАТ. Відкриття нових фактів стосовно дії похідних сапогеніну дало можливість визначити, які речовини найбільш корисні для лікування ХА/СДАТ і подібних захворювань. Автори цього винаходу виявили, що ви щезазначені властивості виявляють ті похідні сапогеніну, в яких кільцева конформація А/В злитої кільцевої системи являє собою цис-конформацію. Таким чином, предметом даного винаходу є похідні сапогеніну, що мають загальні формули (І) або (II): а також їх стереоізомери і рацематні суміші, їх фармацевтично прийнятні проліки і солі. В загальній формулі (І): - R1, R2, R3 , R4, R5 , R6, R 7, R8, R 10 незалежно один від одного являють собою H, OH, =O або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R12, R11 , R13 можуть бути H, OH або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; представляє можливий подвійний зв'язок, але за виключенням сполук, в яких одночасно: - R1 = R2 = R4 = R5 = R6 = R7 = R8 = R10 = R11 = R9 = R12 = R13 = H, - R3 = bОН, - R14 = CH3, - метильна група в положенні С22 є a, - С20 є a, а в положенні С25 присутня Sконфігурація. Переважно, в загальній формулі (І): 19 82978 20 - R4, R9 , R12 , R13 = H - R1, R2, R3, R5, R6, R7, R8, R 10 незалежно один від одного можуть бути H, OH, =O або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R11 = H, OH, OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 = алкільна група, можливо, заміщена; а представляє можливий подвійний зв'язок, але за виключенням сполук, в яких одночасно: - R1 = R2 = R4 = R5 = R6 = R7 = R8 = R10 = R11 = R9 = R12 = R13 = H, - R3 = bOH, - R14 = СН3, - метильна група в положенні С22 є a, - С20 є a, а в положенні С25 присутня Sконфигурація. Більш переважно, в загальній формулі (І): - R1 = R2 = R4 = R5 = R6 = R7 = R8 = R10 = R11 = R9 = R12 = R13 = H, - R3 = H, OH, -OMe, -OCOCH 3 , =O, -O-CO-OEt, О-СО-(СН2)2-СО2Н - R14 = CH3 але за виключенням сполук, в яких одночасно: - R1 = R2 = R4 = R 5 =R6 = R7 = R8 = R10 = R11 = R9 = R12 = R13 = H, - R3 = bОН, - R14 = CH3, - в положенні С25 присутня S-конфігурація, - С20 є a і метильна група в положенні С22 є a. Терміни, використані вище і нижче, означають: "Ацил" - груп у H-CO- або алкіл-СО-, де алкільна група має значення, визначене далі. Переважні ацили містять нижчий алкіл. Типові ацильні групи включають форміл, ацетил, пропаноїл, 2метилпропаноїл, бутаноїл і пальмітоїл. "Алкіл" - аліфатичну вуглеводневу гр упу, що може бути нерозгалуженою або розгалуженою і містить в ланцюгу 1-12 атомів вуглецю. "Розгалужена" означає, що одна або більше нижчих алкільних груп, таких як метил, етил або пропил, з'єднані з прямолінійним алкільним ланцюгом. "Нижчий алкіл" - такий, що містить 1-4 атомів вуглецю в ланцюгу, який може бути нерозгалужений або розгалужений. Типові алкільні групи включають метил, етил, n-пропил, і-пропил, n-бутил, tбутил, n-пентил, 3-пентил. "Можливо, заміщений" означає, що згадана група може бути заміщена одним або більше замісниками, що можуть бути однаковими або різними і включають галоген, алкіл, циклоалкіл, гідрокси, алкокси, аміно, ациламіно, арил, ароїламіно, кар бокси, алкоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, гетероаралкоксикарбоніл, можливо, заміщений карбамоїл. Термін "фармацевтична композиція" означає композицію, що включає сполуку формули І або II і щонайменше один компонент, вибраний з групи, що включає фармацевтично прийнятні носії, розріднювачі, ад'юванти, наповнювачі або розчинники, такі як консерванти, наповнювачі, дезінтегратори, зволожувачі, емульгатори, суспендуючі агенти, підсолоджувачі, ароматизатори, віддушуючі агенти, антибактеріальні агенти, протигрибкові агенти, лубриканти і диспергатори, у залежності від лікарських форм і способу їх застосування. "Фармацевтично прийнятний" означає придатний, у межах області винаходу, для застосування у контакті з клітинами організму людини і нижчих тварин без надмірноі токсичності, випромінювання, алергічних реакцій і т.п., і відповідний до прийнятного співвідношення користі та риску. "Фармацевтично прийнятні лікарські форми" означає лікарські форми сполуки за винаходом і В загальній формулі (II): - R1, R2, R3 , R4, R5 , R6, R 7, R8, R 10 незалежно один від одного являють собою H, OH, =O або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R9, R12, R11 , R13 можуть бути H, OH або OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R14 - алкільна група, можливо, заміщена; - R15 - H, алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений, або глюкозид; представляє можливий подвійний зв'язок, Переважно, в загальній формулі (II): - R4, R9 , R12 , R13 = H - R1, R2, R3, R5, R8, R7, R8, R 10 незалежно один від одного можуть бути H, OH, =O або OR, де R алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, можливо, заміщений; алкоксикарбоніл; - R11 = H, OH, OR, де R - алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений; карбамоїл, алкоксикарбоніл; - R14 = алкільна група, можливо, заміщена; - R15 - H, алкіл, можливо, заміщений; ацил, можливо, заміщений, або глюкозид; а представляє можливий подвійний зв'язок, Особливо переважними є такі сполуки: 21 82978 включає, наприклад, таблетки, драже, порошки, еліксири, сиропи, рідкі препарати, включаючи суспензії, аерозолі, інгаляційні таблетки, пілюлі, емульсії, розчини, гранули, капсули і супозиторії, а також рідкі препарати для ін'єкцій, включаючи ліпосомні препарати. Технології і склади можна знайти в Remington, Pharmaceutical Sciences, Mack Publishing Co., Easton, PA, останнє видання. "Фармацевтично прийнятні проліки" тут означає проліки сполук, корисних за винаходом, які, у межах загальноприйнятих медицинських норм, придатні для застосування у контакті з тканинами людини і нижчих тварин без надмірної токсичності, випромінювання, алергічних реакцій і т.п., відповідають прийнятному співвідношенню користі та риску та ефективні при використанні їх за призначенням, а також цвітер-іонні форми сполук за винаходом, якщо вони можливі. Термін "проліки" означає сполуки, які швидко трансформуються in vi vo в батьківські сполуки вищезазначеної формули, наприклад, шляхом гідролізу в крові. Функціональні групи, які можуть швидко трансформуватися шляхом метаболічного розщеплення in vivo, утворюють клас груп, здатних до реакцій з карбоксильною групою сполук за винаходом. Завдяки легкості, з якою здатні до метаболічного розщеплення групи сполук, корисних за винаходом, розщеплюються in vivo, сполуки, що несуть такі групи, діють як проліки. Докладне обговорення проліків наведено в Design of Prodrugs, H. Bundgaard, ed., Elsevier, 1985; Methods in Enzymology, K. Widder et al., Ed., Academic Press, 42, p. 309-396, 1985; A Textbook of Drug Design and Development, Krogsgaard-Larsen and H. Bundgaard, ed., Chapter 5; Design and Applications of Prodrugs, p. 113-191, 1991; Advanced Drug Delivery Reviews, H. Bundgaard, 8, p. 1-38, 1992; Journal of Pharmaceutical Sciences, 77, p. 285, 1988; Chem. Pharm. Bull., N. Nakeya et al, 32, p. 692, 1984; Prodrugs as Novel Delivery Systems, T. Higuchi and V. Stella, Vol. 14 of the A.C.S. Symposium Series та Bioreversible Carriers in Drug Design, Edward B. Roche, ed., American Pharmaceutical Association and Pergamon Press, 1987, які включені в цю заявку у вигляді посилання. "Фармацевтично прийнятні солі" означає відносно нетоксичні неорганічні та органічні солі сполук за винаходом з кислотами та основами. Ці солі можуть бути отримані на місці під час кінцевої ізоляції і очистки сполук. Зокрема, солі з кислотами можуть бути отримані шляхом окремої реакції очищеної сполуки у формі вільної основи з придатною органічною або неорганічною кислотою і ізоляції солі, утвореної таким чином. Солі з основами включають фармацевтично прийнятні солі металів та амінів. Деякі похідні сапогеніну, що є предметом даного винаходу, можуть зустрічатися в природі у ряді рослинних видів, особливо з роду Smilax, Asparagus, Anemarrhena, Yucca та Agave. Види, що на цей час представляють особливий інтерес, включають Smilax regelii Kilip & Morton - загальновідомий як аралія гондураська; Smilax aristolochiaefolia Miller — загальновідомий як аралія мексиканська; Smilax ornata Hooker - загально 22 відомий як аралія ямайська; Smilax aspera - загальновідомий як аралія іспанська; Smilax glabra Roxburgh; Smilax febrifuga - Kunth - загальновідомий як аралія еквадорська або перуанська; Anemarrhena asphodeloides Bunge: Yucca schidigera Roezl ex Ortiges: та Yucca brevifolia Engelm. Похідні сапогеніну, що можуть представляти інтерес, також можуть зустрічатися в природі у інши х родах, наприклад, Dioscorea, Trillium, Solanum, Strophanthus, Digitalis і Trigonella. Проте деякі похідні сапогеніну з цих джерел мають небажані властивості і тому не рекомендуються для використання у винаході. Похідні сапогеніну за винаходом також можуть вироблятися серійно; виробники добре відомі фахівцям і можуть включати Sigma Aldrich, Research Plus Inc., Steraloids Inc., і т.д. Другий аспект винаходу стосується способу отримання сполук за винаходом. Похідні сапогеніну за винаходом можуть бути отримані синтетичними способами. Наприклад, вони можуть бути отримані з незаміщених похідних сапогеніну, що зустрічаються в природі або виробляються, як вказано вище. Починаючи з цих незаміщених сапогенінів, реакція може включати щонайменше один етап заміщення, в якому функціональна група заміщується на похідне сапогеніну; звичайно початковий продукт являє собою незаміщений сапогенін, що має необхідну стереохімічну структур у, і реакція може включати заміщення ОН-групи бажаним функціональним радикалом; у якості початкових продуктів переважними є смілагенін і епісмілагенін. Сполуки, корисні за винаходом, можуть бути отримані шляхом безпосереднього застосування або адаптації відомих способів, під якими слід розуміти способи, що використовувалися раніше або описані в літературі, наприклад, описані R.C. Larock in Comprehensive Organic Transformations, VCH publishers, 1989. В реакціях, описаних далі, може бути необхідно захистити реакційноздатні функціональні групи, наприклад, гідрокси- або карбоксигрупи, якщо вони потрібні у кінцевому продукті, щоб запобігти їхньої небажаної участі в реакціях. Для цього можуть бути використані звичайні захисні групи згідно зі стандартною практикою, наприклад, див. T.W. Green and P.G.M. Wuts in "Protective Groups in Organic Chemistry" John Wiley and Sons, 1991; J.F.W. McOmie in "Protective Groups in Organic Chemistry" Plenum Press, 1973. Сполука, отримана таким чином, може бути виділена з реакційної суміші звичайними засобами. Наприклад, сполуки можуть бути виділені шляхом дистиляції розчинника з реакційної суміші або, якщо необхідно, після дистиляції розчинника з реакційної суміші - переливання залишку у воду з наступною екстракцією органічним розчинником, що не змішується з водою, і дистиляції розчинника з екстракту. Крім того, якщо це бажано, продукт може бути підданий подальшому очищенню за допомогою різноманітних методик, таких як перекристалізація, переосадження, або різних хроматографічних методик, особливо колоночної хрома 23 82978 тографії або препаративної тонкошарової хроматографії. Наступний аспект винаходу стосується фармацевтичної композиції, що має покращуючі когнитивну функцію властивості, яка включає ефективну кількість похідного сапогеніну за винаходом. В наступному аспекті похідні сапогеніну за винаходом є стероїдними; переважно вони є неестрогенними за ефектом. В іншому аспекті винахід стосується фармацевтичної композиції, що має покращуючі когнитивну функцію властивості, яка включає ефективну кількість похідного сапогеніну за винаходом у формі екстракту, отриманого з рослини роду Smilax, Asparagus, Anemarrhena, Yucca або Agave. Необхідно прийняти до уваги, що область винаходу включає застосування композицій, визначених вище. Таким чином, згідно з п'ятим аспектом, винахід стосується способу покращення когнитивної функції, який включає введення людині або тварині ефективної дози композиції за винаходом. Винахід також стосується способу покращення когнитивної функції у людини або нелюдиноподібної тварини, який включає введення ефективної дози похідних сапогеніну за винаходом. Він також стосується використання похідних сапогеніну за винаходом у продуктах харчування або напоях для покращення когнитивної функції. Термін "когнитивна функція" тут включає такі функції, як мислення, міркування, запам'ятовування, уява і навчання. Згідно з наступним аспектом, винахід також стосується композиції, що має покращуючі когнитивну функцію властивості, яка включає щонайменше два, переважно два похідних сапогеніну за винаходом. При ідентифікації сполук, що могли б мати користь в лікуванні СДАТ та інши х захворювань, що відрізняються зниженням кількості рецепторів або синаптичної трансмісії, автори винаходу розглядали необхідність ідентифікації сполук, які могли б мати бажаний ефект, але були б позбавлені будьяких естрогенних ефектів, бо такі ефекти були б 24 неприйнятні, особливо для пацієнтів чоловічої статі. Ряд сполук, заявлених як активні в патентній заявці DE 4303214A1, виявляють помітну естрогенну активність і тому неприйнятні. Переважно, похідні сапогеніну за винаходом не виявляють естрогенної активності. Крім того, ці сполуки були досліджені на взаємодію з іншими стероїдними рецепторами і не виявили активності на жоден з наступних рецепторів: Прогестерон Глюкокортикоїд Тестостерон Похідні сапогеніну за винаходом також були досліджені на активність у кількох аналізах in vitro. Як найбільш важливі для визначення можливої активності в підвищенні кількості мембраннозв'язаних рецепторів розглядалися такі аналізи/експерименти: Клітини яєчнику китайського хом'яка (CHO) трансфектували фрагментом ДНК, кодуючим мускариновий рецептор. Клітинна лінія, яка використовувалася для більшості експериментів, являла собою клітинну лінію, що експресувала рецептор m 2. Методики і результати цих експериментів описані нижче. Експерименти з клітинними лініями CHO Досліджували ефекти різних сполук на експресію рецепторів m 2 в клітинах CHO, трансфектованих ДНК для рецептора m 2. Кількості рецепторів аналізували шляхом зв'язування міченого тритієм QNB (хін уклідинил бензилат) і відрахування неспецифічного зв'язування. Сполуки розчиняли в диметилсульфоксиді (ДМСО) і ДМСО використовували у якості контрольного досліду. Сполуки тестували у діапазоні кінцевих концентрацій. Сполуки також тестували у присутності і у відсутність тамоксифену для спроби розпізнати механізм, опосереднений рецепторами естрогену. Сполуки вважають активними, коли ефект на експресію рецепторів у вигляді процентного збільшення порівняно з контрольним дослідом складає більше 15%. Результати наведені нижче у Табл. 1. 25 82978 26 27 82978 28 29 82978 30 31 82978 32 33 82978 Таким чином, експерименти показують, що похідні сапогеніну за винаходом були здатні збільшувати кількість мускаринових рецепторів, експресованих на поверхні клітин CHO, культивованих in vitro. Ефект не пригнічувався тамоксифеном; це показало, що діючий механізм не використовував рецепторів естрогену. З проведеної експериментальної роботи очевидно, що сполуки за винаходом нормалізують кількість мускаринових рецепторів, тобто вони схильні запобігати спаду у кількості рецепторів з часом, а також схильні відновлювати кількість рецепторів до нормальних рівнів при введенні у клітини, в яких кількість рецепторів знижена. За припущенням, ефект активної сполуки, заявленої у цьому патенті, може працювати через дію на G-протеїн, і вплив на кількість рецепторів є вторинними до дії на G-протеїн. Коли стимулюється мембранно-зв'язаний рецептор, зчеплений з Gпротеїном, ініціюються дві основні групи подій: ефекторний відгук і засвоювання рецептора. Подальша обробка рецептора до стану, в якому він знову буде у формі, що розміщується на поверхні клітини або іншої мембрани, де він може взаємодіяти з іншим рецепторним лігандом, очевидно, регулюється рядом факторів. Декілька цих факторів або механізмів, очевидно, є G-протеїнзчепленими. Є підтвердження, що активація рецепторів m 3 може чинити ефект на експресію або рівні G-протеїну. Було зроблено припущення, що дії сполук, описаних в цьому патенті, можуть бути зумовлені взаємодією в процесах регенерації рецепторів, зчеплення з G-протеїном або гомеостазу G-протеїну. Альтернативна гіпотеза полягає в тому, що сполуки підвищують синтез або вивільнення або знижують швидкість деградації нейротропних факторів, таких як церебральний фактор росту і/або фактор росту нервів. Ці ефекти впливу на фактори росту можуть бути зумовлені ефектом впливу сполуки на цистолічний або ядерний рецептор, або зв'язуванням сполуки з промоторною ділянкою з подальшим ефектом впливу безпосередньо на швидкість вироблення мРНК для фактора росту, або є наслідком підвищеного вироблення іншого матеріального фактора, такого як G-протеїн, або, нарешті, ефекти можуть бути вторинними до ефекту впливу на обробку рецептора або G-протеїну. Підвищена експресія і/або анормальна обробка попередника амілоїдного протеїну (APP) асоційована з утворенням амілоїдних бляшок і цереброваскулярних амілоїдних відкладень, які є 34 основними морфологічними ознаками хвороби Альцгеймера. Особливий інтерес представляють процеси, що регулюють протеолітичне розщеплення APP на амілоїдогенні і неамілоїдогенні фрагменти. Розщеплення APP ферментом aсекретазою всередині b-амілоїдної послідовності протеїну призводить до утворення неамілоїдогенного C-термінального фрагмента і розчинного фрагмента APPsa; цей останній фрагмент, як виявилось, має нейротропну і нейрозахисну активність, а також покращує пам'ять у мишей при інтрацеребровентрикулярних (ІЦВ) ін'єкціях. У протилежність цьому, обробка APP b-секретазою оголює N-закінчення b-амілоїду, який вивільняється шляхом розщеплення g-секретазою біля варіабельних С-закінчень. Результуючі b-амілоїдні пептиди, які містять 39-43 амінокислоти, як виявилось, є нейротоксичними і акумулюються у вигляді бляшок, які заважають межнейронним сполученням. Ряд досліджень показують, що стимуляція протеїнкінази (PKC), що зв'яз ує мускаринові рецептори M1 і M3, призводить до збільшення активності a-секретази. Внаслідок цього посилюється обробка APP з перетворенням в APPsa з його нейрозахисними ефектами. Паралельно зменшується обробка APP b- і g-секретазою з результуючим зменшенням b-амілоїду. Інші трансмітери, такі як фактор росту нервів (ФРН) і церебральний нейротропний фактор (ЦНФ), а також брадикінін і вазопресин можуть мати подібні ефекти у збільшенні співвідношення APP, перетвореного в APPsa. У ефектах ФРН може приймати участь ряд чинників, які можуть включати зв'язування фактора з тирозинкіназним рецептором (TrkA) і стимуляцію фосфоліпази Сg з подальшим фосфоритуванням і активацією протеїнкінази C і підвищенням відносної активності a-секретази. Будь-яке лікування, що вибірково підвищує активність протеїнкінази C у мозку, очевидно, може бути корисним у лікуванні хвороби Альцгеймера. До останнього часу агоністи, вибіркові до рецептора М1, не вироблялися. Очікується, що невибіркові агоністи будуть стимулювати пресинаптичні рецептори М1, які спричиняють негативний зворотний зв'язок, і тому будуть ще сильніше погіршува ти мускаринову трансмісію. Зараз вибіркові агоністи до рецептора M1 почали з'я влятися (талсаклідин), і такі агенти досліджуються на можливість лікування XA. Проте існує серйозний риск, що, як при хронічному застосуванні будь-яких агоністів рецепторів, клінічна користь може бути дуже обмеже 35 82978 ною, по-перше, через недостатньо ефективну дію за рахунок зменшення кількості рецепторів або зменшення чутливості, а по-друге, через побічні ефекти внаслідок нестачі рецепторної специфічності. Таким чином, сполуки, описані в цьому винаході, які вибірково регулюють кількість або функцію мускаринових рецепторів, очевидно, будуть позбавлені проблем, передбачуваних для мускаринових агоністів і, отже, мають особливу корисність. Насправді, переваги можна розділити на декілька частин таким чином: 1. Вибіркове збільшення кількості рецепторів M1 , що веде до збільшення синаптичної трансмісії. Хронічне застосування вибіркового агоніста, у кращому випадку, не буде мати несприятливого ефекту на трансмісію. 2. Вторинне до збільшення кількості рецепторів, збільшення стимуляції PKC з результуючим збільшенням активності a-секретази, що веде до: 2.1 Зниженого вироблення b-амілоїду і результуючого зниження утворення бляшок і нейронної втрати; 2.2 Збільшення APPsa і результуючого покращення церебральної функції, про що свідчить покращення короткочасної і довготривалої пам'яті. Далі винахід додатково проілюстрований за допомогою необмежуючого прикладу з посиланням на наступні малюнки і Приклади, де Фіг.1, 2, 3 показують результати, отримані у Прикладі 1; Фіг.4 показує гіпотетичний механізм дії похідних сапогеніну. На Фіг.4 схематично показана дія похідних сапогеніну за винаходом. За припущенням, похідні сапогеніну діють головним чином на ядра клітин; проте винахід не обмежений будь-яким окремим механізмом дії. Виявлене збільшення у кількості мускаринових рецепторів після введення похідних сапогеніну інтерпретовано як таке, що призводить до збільшеної експресії протеїну мускаринових рецепторів. На малюнку позначений можливий зв'язок між секретазами і утворенням bамілоїдного протеїну (описано вище). Наступні приклади наведені для ілюстрації винаходу, без його обмеження. Приклад 1 У клітинній лінії CHO, що екпресує рекомбінантні мускаринові рецептори людини in vitro, кількість мускаринових рецепторів схильна до зниження з часом. Похідні сапогеніну за винаходом (1-10мкМ), інкубовані протягом 72 годин, підвищують густину мускаринових рецепторів. Методика Вплив похідних сапогеніну за винаходом на густину мускаринових рецепторів в клітинах CHO, що екпресує рекомбінантні мускаринові рецептори людини. Клітини яєчнику китайського хом'яка (CHO), що екпресують високі рівні рецептора (~2,2пмоль рецептора/мг протеїну) до початку експерименту культивували у колбах (150мл) протягом 24 годин. Носій (ДМСО) і похідні сапогеніну (при 1 і 10мкМ) додавали у середовище протягом 48 годин. Середовище культури видалили, клітини зскребли і пересуспендували у розчині Хенкса, 36 центрифугували і визначили рівні m-рецептора шляхом інкубування з [3H]-QNB протягом 30 хвилин і підрахунку рідинним сцинтиляційним лічильником. Рівні протеїну визначали за допомогою мікроаналізу Лоурі. Результати: Результати показані на Фіг.1-3. Після закінченні культираційного періоду лікування похідними сапогеніну за винаходом запобігає зниженню кількості мускаринових рецепторів у ви гляді концентраційно-зумовленої залежності. Приклад 2 3-О-Етоксикарбоніл-5b,20a,22a,25R-спіростан3b-ол Етилхлорформат (1,40г, 12,9ммоль) додавали по краплях до розчину смілагеніну (2,08г, 5,0ммоль) у безводному дихлорметані (15мл) і безводному піридині (1,02г, 12,9ммоль) при перемішуванні. Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 18 годин і потім розділили між водою (30мл) і дихлорметаном. Водний шар двічі екстрагували дихлорметаном, об'єднані органічні шари промили водою і потім висушили над безводним MgSO4. Розчинник випарили під вакуумом з отриманням масла (2,1г), яке швидко кристалізувалося. Цей матеріал хроматографували на силікагелі (близько 70г). Після елюювання етилацетатом-гексаном (1:9) і перекристалізації з метанолу отримали білі кристали 3-О-етоксикарбоніл5b,20a,22a,25R-спіростан-3b-олу (1,08г): т. пл. 154-156°C; m/z 488 (M+ для C30H48O5); Я МР 1H (270МГц, CDCl3) d 0,76 (3Н, s, 18-CH3), 0,78 (3Н, s, 27-CH3), 0,95 (3Н, s, 21-CH3), 0,98 (3Н, s, 19-CH3), 1,0-2,05 (27Н, комплекс m, аліфатичні вуглеводні), 1,31 (3Н, t, J=7Гц, CO2-C-CH3), 3,33-3,46 (2H, m, 26-OCH2), 4,18 (2H,q, J=7Гц, CO2CH2), 4,40 (1H, m, 16-OCH), 4,95 (1H, m, Н-3) ppm; ЯМР 13C (270МГц, CDCl3) 14,3 (C-C-O2C), 14,5, 16,5, 17,1, 20,9, 23,7, 25,0, 26,4, 28,8, 30,3, 30,6, 31,4, 31,8, 35,0, 35,3, 37,0, 40,0, 40,3, 40,7, 41,6, 56,4 (С-14), 62,3 (С-17), 63,6 (C-O2C), 66,9 (С-26), 74,8 (С-3), 80,9 (С-16), 109,2 (С-22), 154,8 (карбоніл) ppm; Rf 0,65 (силікагель, етилацетат-гексан, 1:9). Приклад 3 Епісмілагеніну сукцинат 37 82978 Розчин епісмілагеніну (200мг, 0,48ммоль) і сукцинового ангідриду (60мг, 0,59ммоль) в безводному піридині перемішували при кімнатній температурі в а тмосфері азоту протягом ночі. Додали ще одну порцію сукцинового ангідриду (120мг, 1,18ммоль) і реакційну суміш перемішували ще 24 години. Після додання наступної порції сукцинового ангідриду (120мг, 1,18ммоль) реакційну суміш нагріли при 50°C при перемішуванні ще 24 години. Після охолодження реакційної суміші додали воду (10мл) і водний розчин екстрагували діетиловим 38 ефіром (4 х 20мл). Об'єднані органічні екстракти промили водою (3 х 20мл), висушили над безводним MgSO4 і профільтрували. Розчинник випарили під вакуумом з отриманням оранжевого масла (1,8г), яке хроматографували на силікагелі з використанням етилацетату/петролейного ефіру (1:4) у якості елюенту. Після перекристалізації продукту з ацетону отримали білі кристали епісмілагеніну сукцинату (87г); т. пл. 180-182°С; спектр ЯМР 1H (CDCl3, 270МГц): часткові дані d 4,75 (1H, т), 4,6 (1H, т), 3,50 (1H, dd), 3,40 (1H, t), 2,6 (4Н, br dd), 0,98 (3Н, d), 0,95 (3Н, s), 0,80 (3Н, d), 0,75 (3Н, s) ррт, спектр ЯМР 13С (CDCl3, 68МГц) d 171,81, 109,27, 80,91, 74,90, 66,85, 62,25, 56,29, 41,84, 41,62, 40,65, 40,51, 40,18, 35,44, 35,01, 34,72, 32,17, 31,77, 31,38, 30,25, 29,33, 28,79, 26,93, 26,55, 23,58, 20,58, 17,11, 16,43, 14,48 ppm; ppm; Rf 0,11 (силікагель, етилацетат-петролейний ефір, 3:7). 39 82978 40 41 Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 82978 Підписне 42 Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601