Ящик, що містить відкидні і самофіксовні бічні стінки

Реферат: Винахід стосується складаного ящика (1), який складається з дна (2), яке має нерухому частину (18) зовнішньої стінки, яка простягається вгору від дна у вертикальному напрямку (8) і зовнішньої стінки (6b) з валом (50), який розміщений в зоні основи зовнішньої стінки (6b). Направляючий отвір (54) виконаний в нерухомій частині (18) зовнішньої стінки, в якій перебуває вал (50) і яка містить латеральний відкривальний сегмент (54b), який простягається переважно всередину в основному в латеральному напрямку (12) від зовнішньої сторони нерухомої частини (18) зовнішньої стінки, в якому переміщується вал (50). Вказана нерухома частина (18) зовнішньої стінки має опорну поверхню (76). Кулачок (52) виконано в зоні основи нерухомої частини зовнішньої стінки (6b) і містить контур кулачка, який виконано таким чином, що даний контур кулачка при піднятті зовнішньої стінки (6b) спирається на опорну поверхню (76) таким чином, що при перевищенні максимального кута (68) вал (50) переміщається всередину у латеральну відкривальну секцію (54b). Після перевищення максимального кута (68), нижня частина (66) зовнішньої стінки (6b) натискає на внутрішню крайову зону (90) нерухомої частини (18) зовнішньої стінки з першим значенням сили натискання завдяки дії вала (50) або кулачка (52), де дане перше значення сили натискання є більшим, ніж друге значення сили натискання, з яким нижня частина (66) зовнішньої стінки (6b) натискає на верхню частину нерухомої частини (18) зовнішньої стінки у вертикальному напрямку завдяки дії вала (50) або кулачка (52). UA 104018 C2 (12) UA 104018 C2 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід стосується транспортабельних ящиків, бічні стінки яких можуть бути складені всередину для транспортування, причому бічні стінки у відкинутому положенні зафіксовані для запобігання самостійному складанню. На ринку існує велика кількість складаних ящиків або складаних лотків, які мають дно і відкидні відносно дна бокові стінки, так що ящики після використання можуть бути складені шляхом відкидання всередину їх бокових стінок для того, щоб їх можна було компактно і з оптимальними затратами перевезти до місця їх нового застосування. Високі вимоги ставлять також до стабільності ящиків, оскільки їх, наприклад, при транспортуванні фруктів і овочів сільськогосподарські працівники завантажують безпосередньо на полі і овочі залишаються протягом усього періоду транспортування до кінцевого одержувача у тих самих ящиках, які повинні також по можливості неушкодженими витримати багато процесів вивантаження і навантаження під час транспортування. Крім того ящики відповідно призначення також використовують багаторазово, що ще більше підвищує вимоги до міцності. При цьому з однієї сторони само собою зрозуміло є дуже бажаним, щоб при дотриманні граничних умов якомога меншої ваги стінки і дно складаних ящиків залишалися міцними наскільки це можливо. Крім того, через велику кількість маніпуляцій і прийомів, які є необхідними під час транспортування такого ящика, необхідно враховувати, щоб нормальне використання було простим наскільки це можливо. При цьому, однак, одночасно необхідно забезпечити, щоб у випадку неправильного обходження не пошкоджувалися механічні компоненти. Зокрема, складані ящики мають запірний механізм, за допомогою якого підняті вгору стінки змикають між собою для отримання необхідної стабільності змонтованого ящика. Цей запірний механізм має бути простим наскільки це можливо і справно обслуговуватися без прикладання значних зусиль. При цьому однак додатково має бути врахована можливість неправильного обходження, тобто, що на запірний механізм діє сила без приведення його в дію. У цьому випадку запірний механізм ні в якому разі не повинен бути пошкодженим. Додаткова вимога до таких складаних ящиків полягає в тому, щоб шарнірний механізм, який створює рухоме з'єднання між дном і зовнішніми стінками складаних ящиків, міг приймати на себе великі навантаження. Він зрештою у відкинутому вгору положенні стінок забезпечує єдине з'єднання з силовим замиканням між дном, на якому як правило розміщений увесь вантаж, і зовнішніми стінками, на яких зазвичай знаходяться отвори для захвату руками. Навіть якщо застосовується міцна форма виконання ящика, то не завжди під час важкого щоденного використання можна виключити руйнування окремих компонентів ящика, тобто, зокрема, дна або однієї з бокових стінок. Тому бажано, щоб бокові стінки простим способом відокремлювалися від дна без порушення здатності з'єднання з силовим замиканням витримувати високе навантаження при простому демонтажі. Оскільки такі складані ящики в промисловому вимірі використовують у великих масштабах і для багатьох різних цілей, наприклад, для транспортування фруктів або овочів з полів, де їх збирають, до споживачів, то такий складаний ящик має відповідати багатьом різноманітним вимогам, які частково протилежно впливають одна на одну. Деякі вимоги виникають з точки зору транспортабельності. Так, дуже бажаним є, щоб ящики у складеному стані мали незначну висоту у штабелі, так щоб на одній палеті при транспортуванні можна було транспортувати якомога більшу кількість ящиків у складеному положенні. Крім того, ящик має бути легким наскільки це можливо, тобто, має бути використано якомога менше матеріалу, щоб при транспортуванні вага ящиків у співвідношенні до корисної ваги залишалася якнайменшою. Оскільки крім цього, такі ящики часто також використовують для транспортування продуктів харчування, необхідно, щоб внутрішні стінки ящика були гладкі настільки це можливо, так щоб всередині ящика не могли залишатися рештки продуктів харчування. Одночасно, однак, ящик має бути стабільним, що утруднює використання великих гладких поверхонь. Крім того, необхідно забезпечити добру очищуваність ящиків, що з однієї сторони вимагає гладких поверхонь, але з іншої також має бути надана можливість, щоб використовувані у автоматичних миючих пристроях миючі засоби або вода витікали з ящика під час очищення. Це вимагає наявності стічних або перфораційних отворів, які знову ж суперечать вимогам високої стабільності. При цьому для очищення також дуже бажано, щоб принаймні деякі із зовнішніх стінок залишалися самостійно стояти у вертикальному положенні, тобто, залишалися у піднятому вгору положенні, оскільки для успішного і ґрунтовного очищення необхідно, уся внутрішня площа ящика була добре доступною. Згідно окремих інших прикладів виконання винаходу одержують складаний ящик, який має зовнішні стінки, які після відкидання залишаються у піднятому вгору положенні, що, отже, попереджує самостійне складання зовнішньої стінки. У окремих прикладах виконання даного винаходу легкість демонтажу зовнішньої стінки від дна складаного ящика досягається тим, що 1 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 використовують спеціальне шарнірне з'єднання, яке складається як з розміщеного на нижньому краї зовнішньої стінки вала, так і розміщеного там таким чином кулачка, що лише при відкиданні зовнішньої стінки утворюється з'єднання з силовим замиканням між дном і зовнішньою стінкою. Для того, щоб зробити це можливим, у окремих прикладах виконання в дні або у нерухомій частині зовнішньої стіни, яка простягається від дна у вертикальному напрямку вгору і може бути виготовлена як одне ціле з дном, знаходиться заглиблення, всередині якого перебуває вал. Крім того, на дні розміщують опорну поверхню, під якою слід розуміти поверхню, яка по відношенню до дна розміщена у певній відносній орієнтації. Кулачок, як це детально пояснено на основі деяких з представлених далі фігур, має таку форму або такий тривимірний контур, що кулачок, який нерухомо з'єднаний з зовнішньою стінкою, при відкиданні стінки з кулачком потрапляє в контакт з опорною поверхнею, тобто торкається її і на неї опирається. Ця опора впливає на поступальний рух також нерухомо з'єднаного із зовнішньою стінкою вала. Направляючий отвір має таку геометричну форму, що він містить орієнтований переважно у вертикальному напрямку (тобто також переважно перпендикулярно до поверхні дна) відкривальний сегмент, і приблизно перпендикулярний до нього, орієнтований в горизонтальному напрямку ззовні всередину, латеральний відкривальний сегмент. Як відкривальний сегмент, так і латеральний відкривальний сегмент мають поперечний переріз, який є достатньо великим для того, щоб рухати вал у обох сегментах. Вал при цьому спочатку перебуває при складеному положенні зовнішньої стінки біля основи відкривального сегмента направляючого отвору і може бути витягнутий через відкривальний сегмент у вертикальному напрямку вгору. Таким чином, вал не перешкоджає демонтажу зовнішньої стінки у складеному положенні. Утворення з'єднання з силовим замиканням відбувається лише при відкиданні зовнішньої стінки вгору. Під час відкидання контур кулачка потрапляє в контакт з опорною поверхнею, яка направляє або підпирає кулачок. Через нерухоме з'єднання кулачка і вала через зовнішню стіну і направлення кулачка на опорну поверхню досягають переміщення вала у направляючому отворі у латеральну зону відкривання, яка принаймні в одному місці-закрита для переміщення вгору, тобто там наприклад, обмежено переміщення вгору через матеріал зовнішньої стінки або нерухомої частини зовнішньої стінки. Якщо вал перебуває відповідно у латеральному відкривальному сегменті, то його більше не можна витягнути наверх і утворилася конфігурація, яка у вертикальному напрямку утворила з'єднання між зовнішньою стінкою і дном таким чином, що воно може приймати на себе силу або витримувати вагове навантаження. Іншими словами, з направленням через кулачок, який опирається на опорну поверхню, вал виконує коливальний або поступальний рух, який переміщує вал із початкової позиції у латеральному відкривальному сегменті до кінцевої позиції у латеральному відкривальному сегменті, так що при відкиданні стінки вгору утворюється з'єднання, здатне нести навантаження, між зовнішньою стінкою і дном, в той час як при складеному стані стінки вал можна витягнути вгору із направляючого отвору і цим самим демонтувати стінку. В окремих прикладах виконання у дні або у нерухомій частині зовнішньої стіни, яка простягається від дна у напрямку вгору, знаходяться додаткові заглиблення, всередині яких перебуває кулачок. У цьому отворі для кулачка розміщується опорна поверхня. У деяких прикладах виконання опорна поверхня утворюється поздовжньою зовнішньою стіною або обмежувальною поверхнею отвору для кулачка. В деяких додаткових прикладах виконання винаходу здатність нести навантаження утвореного таким чином з'єднання додатково підвищують тим, що отвір для кулачка також містить відкривальний сегмент, який йде у вертикальному напрямку, і латеральний відкривальний сегмент, який йде у латеральному напрямку, при чому кулачок має зовнішній контур або виконаний у такій формі, що при відкинутому положенні стінки один елемент кулачка або одна заглибина у кулачку під час відкидання потрапляє у латеральний відкривальний сегмент отвору для кулачка. Цим також попереджують ковзання кулачка вгору із отвору для кулачка при натяжному навантаженні за допомогою масивної частини матеріалу, що знаходиться над латеральним відкривальним сегментом отвору для кулачка. Таким чином кулачок у отворі для кулачка у відкинутому положенні стінки також може брати на себе додаткове навантаження або нести додатковий вантаж, що у цьому прикладі виконання збільшує стабільність або допустиме навантаження складеного ящика. При цьому у деяких інших прикладах виконання даного винаходу отвір для кулачка має у вертикальному напрямку поперечне січення такої форми, що кулачок у складеному положенні бокової стінки може бути видалений вгору із отвору для кулачка, так що також у прикладі виконання, у якому кулачок може нести додаткове навантаження, зовнішню стіну у складеному положенні можна демонтувати без інструментів. У деяких прикладах виконання геометрія вибрана таким чином, 2 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 що як отвір для кулачка так і направляючий отвір простягається у латеральному напрямку назовні до спільної зовнішньої стінки, так що вони, іншими словами, також у латеральному напрямку мають ідентичні розміри. По відношенню до вертикального і латерального напрямку у перпендикулярному напрямку отвір для кулачка або направляючий отвір мають у деяких прикладах виконання розміри, які є дещо більшими за горизонтальну довжину вала або горизонтальну довжину кулачка для того, щоб також зробити можливим у цьому вимірі по можливості щільне з'єднання між зовнішньою стінкою і дном або нерухомою частиною зовнішньої стінки дна. Іншими словами, горизонтальна довжина направляючого отвору і отвору для кулачка відповідає переважно горизонтальним розмірам вала або кулачка, при чому горизонтальна довжина отворів є дещо більшою, наприклад, на 0,5-1 мм. Шляхом використання вище названого шарнірного з'єднання або шляхом використання складаного ящика згідно одного з описаних вище прикладів виконання можна одержати складаний ящик, чиї зовнішні стінки є повністю відкидними і у складеному положенні простим способом - наприклад, для заміни запасної деталі або для очищення - їх можна відділити від складаного ящика - при чому з'єднання між зовнішньою стінкою і дном або нерухомою частиною зовнішньої стінки дна все одно може прийняти на себе високе навантаження, що є зазвичай можливим лише у стандартних шарнірах, які не піддаються демонтажу. Деякі приклади виконання винаходу виконані при цьому на основі описаного вище шарнірного з'єднання з валом у направляючому отворі, однак без того, що направляючий отвір неодмінно має містити придатне для знімання у вертикальному напрямку відкривальну зону. Необхідним є лише, щоб направляючий отвір містив латеральний відкривальний сегмент, який простягається у латеральному напрямку від зовнішньої сторони нерухомої частини зовнішньої стінки всередину, всередині якого перебуває вал з можливістю пересування. Необхідним тут є також використання кулачка, розміщеного у нижній частині зовнішньої стінки, при чому кулачок має конкур кулачка, виконаного таким чином, що при встановленні у вертикальному напрямку через контактування контуру кулачка із опорною поверхнею уже при перевищенні максимального кута вал рухається всередину у відкривальний сегмент перед тим як бокова стінка повністю випрямиться. В окремих прикладах виконання контур кулачка виконаний таким чином, що максимальний кут при відкиданні вгору зовнішньої стінки перевищують до того, як нижня частина зовнішньої стінки при відкиданні зіткнеться із розташованою всередині крайовою зоною нерухомої частини зовнішньої стінки дна, яка простягається вгору. Завдяки тому, що вал при першому зіткненні дна зовнішньої стінки з розташованою всередині крайовою зоною уже перебуває всередині латерального відкривального сегменту, вал може приймати на себе спрямоване переважно вгору зусилля. Оскільки вал це зусилля уже може брати на себе, при подальшому відкиданні вгору зовнішньої стінки через розташовану всередині крайову зону завдяки впливу нерухомо з'єднаного із зовнішньою стінкою вала (наприклад, через встановлену в основі зовнішньої стінки розпірку) нижня частина зовнішньої стінки з першим значенням сили натискання натискує на розташовану всередині крайову зону нерухомої частини зовнішньої стінки. Вона є більшою за друге значення сили натискання, з якою нижня частина зовнішньої стінки у відкинутому вгору положенні, тобто, після перевищення розташованої всередині крайової зони тисне шляхом впливу вала на верхню сторону нерухомої частини зовнішньої стінки. Іншими словами, рух вала у латеральному відкривальному сегменті всередину (до внутрішнього краю кінцевої позиції) перед тим, як зовнішня стінка зіткнеться з розташованою всередині крайовою зоною, впливає таким чином, що при відкиданні вгору зовнішньої стінки необхідно перейти поріг сили. Ця, після перевищення максимального кута через вплив вала на нижню сторону зовнішньої стінки, діюча гранична сила є найбільшою силою, яка діє під час відкидання вгору між нижньою стороною зовнішньої стінки і нерухомою частиною зовнішньої стінки дна. Цим самим після перевищення цієї сили, тобто після повного відкидання вгору зовнішньої стінки, зовнішня стінка буде утримуватися у відкинутому вгору положенні, оскільки діюча у відкинутому вгору положенні між нижньою стороною зовнішньої стінки і нерухомою частиною зовнішньої стінки сила є меншою і тому зовнішня стінка без прикладення зовнішнього зусилля не може подолати крайову зону внаслідок простого закривання під дією сили тяжіння зовнішньої стінки. Описані вище приклади виконання винаходу роблять також можливим підготовку складаного ящика, чиї зовнішні стінки після відкидання вгору не зможуть самостійно знову скластися у закрите положення, навіть коли зовнішні стінки складаного ящика ще не скріплені одна з одною у відкинутому вгору положенні. Це може бути при повністю автоматизованому очищенні складених ящиків значною перевагою, що необхідно було б встигати робити вручну, якщо б наприклад, через неправильне 3 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 обходження при скріплюванні зовнішні стінки знову самостійно могли б скластися всередину. Також при нормальному відкиданні вгору зовнішніх стінок самостійно стояча зовнішня стінка може бути великою перевагою, оскільки спочатку можна відкинути її, а інші стіни можна відкинути після цього і скріпити з уже відкинутими стінками без того, щоб одночасно вручну турбуватися про те, щоб відкинута стіна залишалася стояти. При великій кількості маніпуляцій руками, які мають місце під час терміну служби такого складаного ящика, це є однією з переваг по ефективності, а отже і по витратах, чим не варто нехтувати. Зокрема, можна також досягнути такої функціональності, щоб зовнішня стінка самостійно залишалася стояти у відкинутому положенні, без, наприклад, відповідних рівневі техніки традиційних зажимів на рухомих деталях, як наприклад, на валах шарнірів, через які в іншому випадку досягають стримування руху шарнірів. Такі зажими піддаються - зокрема, при використанні пластикових деталей - неминучому зношуванню, так що рухова загальмованість і цим самим функціональність бокової стінки з плином часу автоматично знижується. Однак у відповідних винаходу прикладах виконання механізм функціонує переважно без зношування, оскільки рух самого вала відбувається повністю без зношування в межах латерального відкривального сегменту. Зусилля утворюється шляхом еластичного супроводу задіяних компонентів без тертя, так що при правильному визначенні параметрів приймаючих на себе зусилля компонентів, як наприклад, з'єднуючих вал із зовнішньою стінкою перегородок або розпірок, забезпечується тривалий режим функціонування без зношування. Згідно деяких інших прикладів виконання даного винаходу одержують складаний ящик, який має дві попарно розташовані навпроти одна одної повздовжні і поперечні зовнішні стінки, які відносно дна ящика розміщені як стулки і дають можливість здійснювати складання зовнішніх стінок всередину. У відкинутому положенні чотири зовнішні стінки з'єднують або фіксують між собою механічним чином для отримання складаного ящика, що має високу стійкість. Для уможливлення фіксування кожна із повздовжніх зовнішніх стінок містить на кожному кінці виступ, який у відкинутому положенні стінки простягається у напрямку поперечних зовнішніх стінок, обмежує відкидання поперечних зовнішніх стінок назовні, тобто діє як обмежувач. Через термін повздовжній не повинно при цьому у жодному випадку виникати враження, що у всіх прикладах виконання фактично довші зовнішні стінки мали б містити цей виступ. У деяких альтернативних прикладах виконання саме позначені надалі як поперечні, коротші зовнішні стінки містять цей виступ, так що терміни повздовжній і поперечний тут і надалі можуть змінюватися у будь-якій послідовності. Кожна з поперечних зовнішніх стінок містить розміщений на зовнішній стороні поперечної зовнішньої стінки, попередньо підпружинений запірний механізм, який у піднятому положенні містить рухомий у вертикальному напрямку фіксуючий елемент, який можна зафіксувати виступом повздовжньої стінки. Тобто, фіксуючий елемент може бути введений у зчеплення з виступом або у міцно з'єднаний з виступом предмет або зафіксований з ним. Завдяки вертикальному руху фіксуючого елементу при цьому досягають, щоб фіксуючий елемент міг рухатися майже без докладання зусилля, тобто, що при відкриванні фіксуючого елементу або фіксації фактично необхідно переборювати силу натягу пружини попередньо підпружиненого запірного механізму для того, щоб таким чином легко при нормальному обслуговуванні могти роз'єднати фіксацію. Цим поперечну зовнішню стінку відділяють від повздовжньої зовнішньої стінки, так що цю можна скласти всередину. Фіксування або розфіксування у вертикальному напрямку у порівнянні із традиційними рішеннями, при яких фіксування або розфіксування відбувається у латеральному напрямку або у горизонтальному напрямку, має перевагу, що блокування і розблокування здійснюється в одному напрямку, в якому з'єднання між боковими стінками не повинне брати на себе жодного зусилля, так що також не потрібно прикладати великого зусилля для блокування або розблокування фіксуючого елементу. У методах блокування, при яких блокування або фіксація відбувається в одному напрямку, у якому зовнішню стінку рухають шляхом відкривання або закривання, примусово необхідним при нормальному блокуванні або розблокуванні є переборювання високого блокувального зусилля замка для здійснення розблокування. Це приводить до втрати швидкості і надійності використання, чого можна уникнути завдяки використанню вертикальних запірних механізмів. Згідно з прикладами виконання описаних далі запірних механізмів виступ і/або фіксуючий елемент у піднятому положенні додатково містить відносно вертикального напрямку контактні поверхні, нахилені таким чином, що запірний механізм відкривається підпружинення при перевищенні спрямованого всередину, діючого на поперечну зовнішню стінку попередньо заданого зусилля. Краї фіксуючого носика або виступу або сам виступ ковзають вздовж один одного, мають відносно один одного такий нахил, що залежно від нахилу під впливом зусилля ззовні складаного ящика на поперечну стінку завжди також на фіксуючий елемент діє 4 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 компонента сили у вертикальному напрямку, тобто проти підпружинення. Так може бути досягнуте певною мірою аварійне приведення в дію, коли, наприклад, через неправильне обходження на поперечну зовнішню стінку діє велике зусилля. Цим самим запірний механізм не руйнується, що могло б викликати необхідність заміни ящика або бокової стінки. Шляхом нахилу фіксуючого елементу по відношенню до виступу або до встановленого на виступі фіксуючого гачка попередньо задане зусилля, при якому відбувається аварійне розмикання або відкривається запірний механізм проти зусилля підпружинення, може бути встановлене довільно у широкому діапазоні. При цьому на противагу традиційному способу величина попередньо заданого зусилля, при якому запірний механізм відкривається самостійно, не має жодного впливу на прикладене зусилля, необхідне, коли запірний механізм у нормальному режимі роботи, тобто шляхом ручного приведення в дію фіксуючого елементу переходить у вертикальний напрям. Приклади виконання даного винаходу дають можливість досягнути обох цілей - комфортабельного і регулярного режиму роботи і додаткової гарантії від неправильного застосування, - без того, щоб параметри одного з двох методів застосування - регулярного і неправильного застосування - стали б залежними один від одного. Цим самим приклади виконання відповідних винаходу складаних ящиків можуть навіть бути виконані настільки надійно, що фіксування під час тривалого режиму експлуатації може бути відкритим без нанесення пошкодження ящику або фіксуючому механізму не тільки шляхом традиційного ручного приведення в дію фіксуючого елементу, а й шляхом удару або натискання на поперечну стінку. Згідно окремих форм виконання даного винаходу принаймні одна із зовнішніх стінок має особливо стабільну структуру з корисними параметрами, яка досягається шляхом з'єднання стабільних, сферичних, випуклих відносно зовнішньої стінки ящика зон стінки за допомогою системи перегородок і ребер жорсткості. Завдяки цьому утворюється максимально тонка і внутрішньо стабільна зовнішня стінка, яка є стабільною і все-таки легкою. При цьому згідно деяких прикладів виконання між двома сферичними випуклими відносно зовнішньої стінки зонами стінки зовнішньої стінки встановлюють перегородку, що простягається по висоті зовнішньої стінки на її зовнішній стороні. Додатково виконано одне або множину ребер жорсткості між сферичними зонами стінки, при чому ребра жорсткості простягаються від перегородки до кожної сферичної зони поверхні на обох сторонах перегородки. Ці приклади виконання відповідних винаходу зовнішніх стінок охоплюють, отже, сферичні поверхні, які розміщені суміжно одна до одної і з'єднані за допомогою системи ребер жорсткості і перегородок між відповідними суміжними сферичними поверхнями для підвищення жорсткості з'єднання зовнішньої стінки. Сферичні поверхні при цьому мають перевагу, що вони до певної величини є внутрішньо стійкими до скручування, що викликано викривленням поверхні у їх крайових зонах. У цьому відношенні сферичні поверхні потрібно розуміти як такі поверхні, які піднімаються від однієї плоскої базової поверхні у попередньо визначеному напрямку, при чому поверхня у контурі не піднімається ступінчастим чином від базової поверхні, а контур s-подібно віддаляється з попередньо визначеними радіусами від базової поверхні. Після піднімання сферична зона поверхні може мати також роздільну поверхню, яка є повністю плоскою і яка орієнтована паралельно до базової поверхні на певній відстані, яка залежить від s-подібного контуру на краю сферичної поверхні. Якщо плоска поверхня в межах сферичної поверхні буде надто великою, то ця поверхня буде внутрішньо нестабільною, тому розміри внутрішньо стабільної сферичної поверхні обмежують. Використання єдиної сферичної поверхні як бокової стінки, таким чином, не мало б при значних за довжиною бокових стінках великого, сприятливого для стабільності ефекту. Сферичні поверхні, однак, мають таку перевагу, що вони з обох сторін є гладкими, не містять кантів або виступів, так що вони дуже добре придатні для транспортування продуктів харчування, оскільки відсутня небезпека застрягання продуктів харчування у кантах і подібних місцях. У деяких прикладах виконання даного винаходу через це використовують декілька випуклих зон поверхні на одній стінці, які з'єднуються між собою системою ребер жорсткості і орієнтованих вертикально до ребер жорсткості, простягнутих по висоті зовнішньої стінки перегородок для того, щоб, однак, максимально жорстко проти скручування з'єднати між собою внутрішньо стабільні випуклі зони поверхні без значної витрати матеріалу, так що отримують в цілому максимально міцну структуру з незначною товщиною стінок. У деяких прикладах виконання даного винаходу перегородки і ребра жорсткості розміщені виключно на зовнішній стінці, так що досягаються ефекти підвищеної жорсткості без нанесення шкоди гігієні, в ході чого рештки продуктів харчування могли б затримуватися у гострих кантах ребер жорсткості або перегородок всередині ящика. Крім того, у деяких прикладах виконання даного винаходу всі 5 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 шарнірні з'єднання, які з'єднують зовнішню стінку із дном складаного ящика, переважно розміщують у зонах, де знаходяться перегородки між сферичними поверхнями. Оскільки перегородки, які простягаються по висоті зовнішньої стінки, є такими конструкціями, які можуть витримувати найбільше розтягувальне навантаження, то за допомогою такого розміщення шарнірних елементів утворюється конструкція або зовнішня стінка, яка відповідає найбільш можливим вимогам до стабільності, в тому числі відносно передачі сили на дно, і одночасно потребує лише тонкої, матеріалозберігальної зовнішньої стінки, яка, крім цього, є гладкою з внутрішньої сторони і тому легко піддається очищенню. Деякі приклади виконання даного винаходу пояснюють надалі детальніше з посиланням на фігури, що додаються. На них зображено: Фіг. 1 Загальний вид прикладу виконання складаного ящика; Фіг. 2 Вид зверху на приклад виконання ящика з фіг. 1; Фіг. 3 Вид збоку складаного ящика з фіг. 1; Фіг. 4 Загальний вид ще одного прикладу виконання складаного ящика; Фіг. 5 Детальний вид кулачка і вала шарнірного з'єднання, яке використовують в деяких прикладах виконання винаходу; Фіг. 6 Ще один детальний вид кулачка і вала з фіг. 5 з іншої проекції; Фіг. 7А Детальний вид направляючого отвору і отвору для кулачка для прийому вала і кулачка з фігур 5 і 6; Фіг. 7В Детальний вид з фіг. 7А з іншої проекції; Фіг. 8 Вид на приклад виконання шарнірного з'єднання; Фіг. 9А Вид у перерізі через вал у складеному положенні складаного ящика; Фіг. 9В Вид у перерізі через кулачок у складеному положенні; Фіг. 10А Вид у перерізі через вал у наполовину відкритому положенні; Фіг. 10В Вид у перерізі через кулачок у наполовину відкритому положенні; Фіг. 11А Вид у перерізі через вал у відкритому положенні; Фіг. 11В Вид у перерізі через кулачок у відкритому положенні; Фіг. 12 Вид збоку поперечної бокової стінки прикладу виконання складаного ящика із запірним механізмом із фіксуючим елементом; Фіг. 13А Приклад виконання фіксуючого елементу; і Фіг. 13В Ще один приклад виконання фіксуючого елементу. На фіг. 1 зображено напівізометричний вид прикладу виконання складаного ящика. При цьому у якості складаного ящика в сенсі даного опису розуміють ящик або лоток, який відкривають в одному напрямку (вертикальному напрямку вгору) і який має дно, а також чотири зовнішні або бокові стінки, які з'єднані з дном таким чином, що їх можна відносно дна рухати або відкривати і закривати. Ящик у складеному положенні, тобто коли всі чотири стінки складені на дно, має лише незначну конструктивну висоту і його легко транспортувати. Складаний ящик з фіг. 1 містить дно 2, попарно протилеглі поперечні зовнішні стінки 4а і 4b, а також так само попарно протилеглі повздовжні зовнішні стінки 6а і 6b. При цьому уже тут необхідно вказати на те, що для ідентифікації зовнішніх стінок у наступному описі у якості повздовжніх зовнішніх стінок необхідно позначати ті зовнішні стінки, які мають більшу довжину у порівнянні з поперечними зовнішніми стінками. Однак цього не потрібно розуміти у цьому відношенні як обмеження, що ті ознаки, які описані відносно повздовжніх стінок, у всіх прикладах виконання винаходу мають місце лише на довших бокових стінках. Навпаки, термін повздовжній і поперечний використовують лише для ідентифікації відповідно описаних зовнішніх стінок. Іншими словами, терміни повздовжній і поперечний також можуть бути переставлені місцями, так що описані для повздовжніх зовнішніх стінок ознаки також можуть бути здійснені на поперечних, а також на обох бокових стінках (одночасно). Загалом вважається, що всі описані тут ознаки можуть комбінуватися між собою у будь-якому вигляді, так що деякі приклади виконання відповідного винаходу складаного ящика містять лише одну з ознак, тоді як інші приклади виконання можуть містити усі ознаки. Як уже згадувалося, на фіг. 1 зображено складаний ящик у змонтованому стані, тоді як під ящиком розуміють такий, що перебуває у складеному положенні, коли всі бокові стінки складені. Для спрощення опису окремих ознак окремі напрямки або геометричні відносини для наступного опису отримали такі визначення. Вертикальний напрям 8 знаходиться в основному перпендикулярно до поверхні дна 2, при чому відносні позначення положень верх і низ у цьому відношенні розуміють таким чином, що верх позначає положення, яке знаходиться максимально віддалено у вертикальному напрямку від положення низ. Відносний вибір положення всередині позначає положення, яке знаходиться ближче до охопленого ящиком об'єму, ніж положення, яке характеризується терміном ззовні. Отже, із зовнішньої сторони або те, що знаходиться ззовні, 6 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 означає наприклад, відносно повздовжньої зовнішньої стінки 6а, що описують ті компоненти, які у напівізометричному виді безпосередньо видимі з фіг. 1. В якості висоти бокових стінок розуміють розмір у представленому на фіг. 1 у вертикальному напрямку 8 відкинутому положенні, в той час як під товщиною або шириною розуміють максимальний розмір між внутрішньою стороною і зовнішньою стороною зовнішніх стінок. Під даними про латеральний і горизонтальний напрями розуміють відповідно відносно зовнішньої стіни, на яку безпосередньо дивляться. Горизонтальний напрям при цьому - це напрям вздовж найбільшого за довжиною розміру бокової стінки, на яку дивляться, так що горизонтальний напрям відносно зовнішньої стінки 6b, наприклад, виявляється як позначено стрілкою 11. Латеральний напрям означає напрям між зовнішньою стороною і внутрішньою стороною стінок у відкинутому положенні, так що наприклад, для зовнішньої стінки 6а латеральним є напрям, позначений позиційним позначенням 12. Відповідне використання цих дефініцій щодо поперечної зовнішньої стінки 4b веде до горизонтального напрямку 14 і латерального напрямку 15. У змонтованому стані ящика латеральний, вертикальний і горизонтальний напрям цим самим визначають відносно кожної зовнішньої стінки в основному як систему прямокутних координат. В інших випадках, якщо відносно вказівки місця чи орієнтації з'являються сумніви в інтерпретації, дані завжди розуміють так, ніби вони відносяться до ящика у змонтованому стані, як зображено на фіг. 1. Якщо видно на основі фіг. 1, деякі приклади виконання даного винаходу містять дно 2, яке має рівну, плоску основну частину і яке додатково біля двох протилеглих зовнішніх стінок має нерухому частину 18 зовнішньої стінки, яка простягається від дна у вертикальному напрямку вгору. Вона для кращого представлення виділена на фіг. 1 як заштрихована частина і може, наприклад, слугувати для того, щоб приймати на себе шарнірні елементи або приводити у готовність і служити для того, щоб пара бокових стінок у складеному всередину ящика положенні могла лягти на іншу пару бокових стінок. При розгляді наступних прикладів виконання частина зовнішньої стінки, яка простягається у вертикальному напрямку вгору, розглядається як така, що належить до дна, так що деякі з обговорених ознак можуть бути здійсненими також у плоскій частині дна. На фіг. 2 зображено для оновленої ілюстрації вид зображеного на фіг. 1 складаного ящика, у якому добре видно дно 2, повздовжні зовнішні стінки 6а і 6b і поперечні зовнішні стінки 4а і 4b. Крім цього, на фіг. 2 принаймні розпізнається, що повздовжні і поперечні зовнішні стінки у відкинутому положенні зафіксовані одна з одною на відповідних прилягаючих краях, так що ящик у змонтованому стані досягає високої стійкості. Як тут лише відзначається, а у деяких наступних абзацах є темою глибшої дискусії, повздовжні зовнішні стінки містять для блокування або фіксації виступ, спрямований у напрямку поперечної стінки 4а, який обмежує відкидання поперечної зовнішньої стінки 4а назовні, тобто у напрямку відкидання і цим самим певною мірою діє як обмежувач. Цей механізм далі буде обговорюватися на основі кута 20 повздовжньої стінки 6а. При блокуванні фіксуючий елемент, який розміщений на поперечній стінці 4а, входить у виступ 22 і фіксується з ним у з'єднання, здатне нести механічне навантаження, для досягнення стійкості ящика. На фіг. 3 зображено зовнішній вид прикладу виконання складаного ящика, на якому добре видно деякі корисні ознаки зовнішньої стінки 6b цього прикладу виконання. Зображене на фіг. 3 виконання зовнішньої стінки 6b відрізняється тим, що сферичні зони поверхні, які є випуклими відносно зовнішньої стінки складаного ящика, поєднані за допомогою елементів жорсткості з ребер жорсткості і перегородок таким чином, що в результаті виникає надзвичайно стійка зовнішня стінка, яка однак одночасно з внутрішньої сторони є переважно гладкою і має незначну товщину, тобто незначний розмір у латеральному напрямку. Товщина у латеральному напрямку є критерієм не лише відносно використовуваного матеріалу і ваги, а й зокрема також для досяжної висоти у штабелі, тобто висоти ящика з складеними всередину стінками, яка переважно складається з висоти дна, поперечних і повздовжніх зовнішніх стінок. Отже, чим меншу товщину має стінка при заданій гнучкості, тим краще. В описаних тут прикладах виконання це досягають тим, що зовнішня стінка складається з сферичних, випуклих відносно зовнішньої сторони зон стінки 20а, 20b і 20с, які з'єднані між собою за допомогою системи ребер жорсткості і перегородок. До певної величини сферичні зони стінки на основі свого формотворення є внутрішньо стабільними, як це вже вище викладено. Як представлено на фіг. 3, між сферичною зоною стінки 20а і сферичною зоною стінки 20b передбачено розташовану на зовнішній стороні зовнішньої стінки перегородку 22, яка простягається по висоті 24 зовнішньої стінки, тобто йде у вертикальному напрямку 8. Ця перегородка забезпечує високе допустиме навантаження у вертикальному напрямку. Від перегородки 22 відходить множина горизонтально розміщених ребер жорсткості з позначеннями від 26а до 26с до суміжних з перегородкою 22 сферичних зон поверхні 20а і 20b. Шляхом 7 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 комбінації внутрішньо жорстких сферичних зон поверхні з відповідною системою з'єднувальних ребер жорсткості і перегородок, яка включає в себе щонайменше одну перегородку і спрямоване від перегородки до суміжної сферичної поверхні ребро жорсткості, між сферичними зонами поверхні, досягається можливість підготувати із незначним використанням матеріалу дуже тонку і стійку зовнішню стінку. Вона, крім цього, має таку перевагу, що тут з внутрішньої сторони вона має переважно гладкі поверхні, оскільки як сферичні поверхні вигинаються назовні, так і ребра жорсткості розміщують на зовнішній стороні, тобто одержана конструктивна висота використана максимально ефективно для отримання максимально можливо жорсткої загальної конструкції. Використання з'єднуючої сферичні елементи поверхні системи ребер жорсткості і перегородок, крім того, дає можливість робити отвори в сферичних елементах поверхні або передбачати їх з декількома отворами для економії матеріалу і забезпечення доброго очищення стінки. При цьому можна змиритися з послаблюючою структуру сферичних зон поверхні перфорацією, оскільки завдяки використанню перегородок і ребер жорсткості між сферичними зонами поверхні можна все таки зберегти достатній рівень загальної стабільності. Крім цього, на фіг. 3 зображено деякі опційні перегородки, які також розміщені над сферичною зоною і служать для того, щоб ще більше збільшити загальну стабільність. Однак ці перегородки є опційними, оскільки у деяких прикладах виконання сама комбінація сферичних зон поверхні і перегородок може гарантувати необхідну стабільність. Іншими словами, ще один приклад виконання винаходу містить лише перегородки 22 і 30 між сферичними зонами поверхонь 20а, 20b, 20с. Для додаткового збільшення стабільності загальної конструкції розміщені шарнірні з'єднання, за допомогою яких зовнішня стінка з можливістю складання з'єднана з дном 2 або нерухомою частиною 18 зовнішньої стінки, лише у тих зонах в основі зовнішньої стінки 6b (розміщено на кінці зовнішньої стінки 6b з сторони дна 2), тоді як перегородки простягаються аж до зони основи зовнішньої стінки. Усі тут лише відзначені видимими шарнірні з'єднання або шарнірні механізми 40а, 40b, 40с і 40d знаходяться у зображених на фіг. 3 і фіг. 1 прикладах виконання в зоні перегородки, яка простягається у вертикальному напрямку 8. Це веде до підвищеної стабільності загальної конструкції, так як шарніри, які мають приймати на себе діюче у вертикальному напрямку 8 зусилля при завантаженому ящику мають велику перевагу, якщо шарніри знаходяться у позиції перегородки, що також служить для того, щоб приймати на себе навантаження у вертикальному напрямку. Перегородка, яка для цього придатна, у загальному випадку є матеріалом, який виступає з поверхні зовнішньої стінки у латеральному напрямку і який перевищує висоту зовнішньої стінки. При еквівалентному використанні цього визначення ребра жорсткості також простягаються у латеральному напрямку з поверхні зовнішньої стінки, при чому ребра жорсткості проходять переважно вздовж горизонтальної орієнтації. В деяких інших прикладах виконання ребра жорсткості проходять не горизонтально, а в іншій орієнтації, при чому однак необхідно забезпечити, щоб принаймні одне ребро жорсткості простягалося від перегородок, в тому числі в іншій орієнтації, до суміжних з перегородкою сферичних зон поверхні. На фіг. 4 зображено вид ще одного прикладу виконання складаного ящика, який відрізняється від зображеного на фіг. 1 прикладу виконання іншими розмірами. Зокрема, зображений на фіг. 4 складаний ящик має меншу висоту, тобто менший розмір у вертикальному напрямку 8. Оскільки інші ознаки складаних ящиків на рис. 1 і 4 є відповідними, тут відносно опису ознак посилаються на сказане у фіг. 1, при чому також при меншій висоті зображеного на фіг. 4 ящика, як можна зробити висновок з фіг. 4, за допомогою перегородки і принаймні одного ребра жорсткості, яке простягається від перегородки до кожної із суміжних сферичних зон поверхні, може бути здійснена ще концепція суміжних одна з одною сферичних зон поверхні. Цим самим фіг. 4 показує високу гнучкість функціональної взаємодії сферичних зон виробу і з'єднуючі їх решітчасту і ребристу конструкцію, яка без труднощів може бути адаптована до змінених геометричних граничних умов. Зокрема, на фіг. 4 (як і на фіг. 1) також є можливим розмістити у центральній частині складаного ящика отвір 46 для захвату руками, за допомогою якого зазвичай при стандартному використанні ящика піднімають увесь вантаж. При цьому стає можливим використання сферичних поверхневих зон, тобто створення сферичної поверхневої зони, яка залишає вільною зону захвату руками і знаходиться під зоною захвату руками, так що навіть у зоні захвату руками не потрібно відмовлятися від сферичної зони поверхні, яка підвищує стабільність. Як показано на фіг. 4, захват з'єднаний з розташованою нижче сферичною зоною поверхні за допомогою вертикально розміщених перегородок, що веде до підвищення стабільності у напрямку дії сили. Крім цього, зовнішній контур захвату з'єднаний через додаткові ребра жорсткості безпосередньо з розміщеними між сферичними зонами поверхні перегородками 22 і 30, що веде до того, що власне послаблюючий стабільність 8 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 конструкції наскрізний отвір зони захвату 46 не впливає негативним чином на загальну стабільність, оскільки зусилля, яке діє на захват, може бути перенесене безпосередньо на суміжну сферичну зону поверхні. В інших випадках зображені на фіг. 4 функціонально ідентичні або подібні функціональні елементи або ознаки передбачено за тими самими позиційними позначеннями, які вже використані у фіг. 1. Це є чинним також для тих креслень, в яких передбачено функціонально однакові або функціонально подібні ознаки відповідно з ідентичними позиційними позначеннями. На фіг. 5 і 6 зображено збільшені фрагменти розміщеного у зоні основи зовнішньої стінки 6b вала 50 і розміщеного у зоні основи кулачка 52 шарнірного з'єднання 40с складаного ящика 1 з різних проекцій, при чому на фіг. 5 зображено вид зсередини, тобто у латеральному напрямку зсередини назовні, а на фіг. 6 відповідний йому вид ззовні всередину. Вал 50 на цьому прикладі виконання переважно циліндричний і простягається у горизонтальному напрямку. Переріз вала може однак бути також будь-якої іншої форми ніж круглої, як наприклад овальний, квадратний, прямокутний або трикутний. Кулачок переважно прямокутний, при чому контур кулачка у деяких місцях має відхилення від прямокутної форми для досягнення різних функцій кулачка. Фіг. 5 і 6 відповідають фіг. 7А і 7В, на яких також зображено з різних проекцій направляючий отвір 54 і отвір для кулачка 56, які знаходяться всередині нерухомої частини 18 зовнішньої стінки дна 2, і в якій розміщені вал 50 і кулачок 52. При цьому на фіг. 7А зображено вид зсередини назовні, тоді як на фіг. 7В зображено вид ззовні всередину. В той час як на фіг. 5-7В зображені ознаки шарнірного з'єднання у демонтованому вигляді, на фіг. 8-11В зображено шарнірне з'єднання у зібраному вигляді, в якому кулачок 52 перебуває всередині отвору 54 для кулачка, а вал 50 всередині направляючого отвору 54, так що на основі фіг. 8-11В можна зрозуміти зміну різних компонентів шарнірного з'єднання. При цьому на фіг. 8 зображено вид на шарнірне з'єднання у опущеному або складеному положенні зовнішньої стіни 6b, в той час як на фіг. 9А-11В зображено вид у розрізі через шарнірне з'єднання, яке показано на різних етапах відкидання зовнішньої стінки 6b. На фіг. 9А, 10А і 11А зображено у кожному окремому випадку розріз по лінії 60 розрізу через вал 50. На фіг. 9В, 10В і 11В зображено розріз через кулачок 52 вздовж лінії розрізу 62 фіг. 8. Спосіб функціонування шарнірного з'єднання, крім того, також описують на основі фіг. 5-11В. Як видно, наприклад, з фіг. 8, в описаному тут прикладі виконання винаходу вал 50 розміщений у направляючому отворі 54, а кулачок 52 розміщений у отворі 56 для кулачка. Направляючий отвір 54 розділяється на дві функціонально різні зони, а саме на ділянку 54а отвору, яка переважно спрямована у вертикальному напрямку 8, і на ділянку 54b отвору, яка спрямована переважно у латеральному напрямку 12 від зовнішньої сторони нерухомої частини 18 зовнішньої стінки або направляючого отвору 54 всередину. У представленому тут прикладі виконання латеральна ділянка 54b отвору знаходиться в основі направляючого отвору 54, хоча це не повинно розглядатися як обмеження. Навпаки, у інших прикладах виконання винаходу латеральна ділянка отвору може також бути розміщена значно вище у вертикальному напрямку. Так само отвір 56 для кулачка містить переважно спрямовану у вертикальному напрямку ділянку 56а отвору. Отвір 56 для кулачка також містить латеральну ділянку 56b отвору, яка спрямована у латеральному напрямку всередину від зовнішньої сторони або розміщеного на зовнішній стороні обмеження отвору 56 для кулачка. Різні ділянки отвору можна найкраще розпізнати на виді у перерізі фіг. 9А і 9В, де вони також мають відповідні позиційні позначення. Щоб не погіршити чіткість представлення способу функціонування, на інших фігурах відмовилися від зазначення відповідних позиційних позначень ділянок отворів. Ділянка 54а отвору, яка простягається у вертикальному напрямку направляючого отвору 54 має поперечний розріз, який є достатньо великим для того, щоб мати можливість прийняти вал 50 у складеному положенні бокової стінки 6b у вертикальному напрямку вгору із направляючого отвору 54. Як зображено на фігурах, вал 50 через прокладку 64 нерухомо з'єднаний з основою 66, тобто з розміщеним у вертикальному напрямку 8 нижче закінченням зовнішньої стінки 6b. При відкиданні стінки, яке представлено на фіг. 9А-11В у напрямку зростаючого кута 68 відкидання ([альфа]), вал 50 також буде обертатися відносно направляючого отвору 54. Таким самим чином непорушно з'єднаний з основою 66 зовнішньої стінки 6b кулачок 52 обертається відносно отвору 56 для кулачка. У описаному на основі фіг. 7А-11В прикладі виконання даного прикладу виконання ділянка 56а отвору, яка спрямована переважно у вертикальному напрямку з отвору 56 для кулачка, має також поперечний переріз, який є достатньо великим для того, щоб можна було витягнути вертикально вгору кулачок 52 у складеному положенні стінки з отвору 56 для кулачка. Бокова стінка 6b, як видно з половини виду на зовнішню стінку 6b на фіг. 8, з'єднана з нерухомою частиною 18 зовнішньої стінки за допомогою чотирьох валів і двох кулачків 9 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 описаного вище вигляду. Таким чином, у складеному положенні зовнішня стінка 6b є легкою і може бути демонтована без інструментів, що робить можливим заміну можливо пошкодженої зовнішньої стінки. Для складання зовнішньої стінки як направляючий отвір 54 так і отвір для кулачка мають відповідно внутрішній отвір 70 або 72 на розташованій всередині обмежувальній стінці отворів 54 і 56, в межах яких може рухатися прокладка 64 вала або призначена для кріплення кулачка 52 з основою 66 бокової стінки 6b деталь кулачка 52. На противагу звичайним шарнірним механізмам, з'єднання між боковою стінкою і нерухомою частиною зовнішньої стінки у складеному положенні також може бути роз'єднаним без інструментів, тобто зусилля, яке у складеному положенні діє у вертикальному напрямку на зовнішню стінку 6b, не бере на себе шарнірне з'єднання або не перекладається на дно 2, як це є необхідним, щоб мати змогу навантажити ящик у відкинутому положенні стінки. Силове замикання у відповідних винаходу прикладах виконання має місце лише при встановленні зовнішньої стінки 6b у вертикальне положення, для чого кулачок 52 і вал 50 діють таким чином. При зображеному на фіг. 9А і 9В складеному положенні стінки вал 50 перебуває всередині вертикально спрямованої ділянки 54а отвору направляючого отвору 54, а кулачок перебуває також всередині вертикально спрямованої ділянки 56а отвору у отворі 56 для кулачка. У зображеному тут прикладі виконання як вал 50 так і кулачок 52 прилягають до зовнішньої стінки відповідного направляючого отвору і на вал 50 або на кулачок 52 не діють жодні сили. Контур кулачка 52 у представленому тут прикладі виконання не є переважно радіальним, як контур вала, а у формі L, з прилягаючим до зовнішньої сторони отвору 56 для кулачка краєм 74. Зовнішня стінка або зовнішня сторона 76 отвору 56 для кулачка діє тоді при встановленні зовнішньої стінки 6b у вертикальне положення як опорна поверхня на нерухомій частині 18 зовнішньої стінки, на яку кулачок 52 опирається при встановленні зовнішньої стінки 6b у вертикальне положення певним чином. Завдяки контуру кулачка у формі L з краєм 74 також безпосередньо після початку встановлення у вертикальне положення на бокову стінку 6b діє направлене всередину зусилля, що веде до того, що вал 50 у латеральній ділянці 54b отвору рухається всередину, так що він уже при перевищенні попередньо заданого граничного кута перебуває всередині латеральної ділянки 54b отвору (у кінцевому положенні з внутрішньої сторони у латеральній ділянці 54b отвору), як представлено на фіг. 10А. Латеральна ділянка 54b отвору, як наприклад, видно з фіг. 7, у вертикальному напрямку вгору обмежена матеріалом нерухомої частини 18 зовнішньої стінки. Це обмеження на фіг. 7 утворене обома накладками 78а і 78b, які простягаються понад латеральною ділянкою 54а отвору всередину направляючого отвору 54 і попереджають переміщення вала вгору із направляючого отвору 54. Завдяки кулачку 52 і поверхні прилягання 76 кулачка вал 50 також при встановленні у вертикальне положення рухається всередині латеральної ділянки 54b отвору латерально всередину, до положення, в якому вал 50 уже більше не може бути видалений вгору із направляючого отвору, так що вал може переносити діюче у вертикальному напрямку вгору на зовнішню стінку 6b зусилля на дно 2. Отже, у загальному формулюванні кулачок 52 має контур, розроблений таким чином, що кулачок при встановленні у вертикальне положення зовнішньої стінки в конструкції потрапляє на опорну поверхню 56 таким чином, що вал 50 рухається всередину у латеральній ділянці 54b отвору. Форма опорної поверхні при цьому не відіграє жодної ролі, представлену на фігурах плоску опорну поверхню зрештою потрібно розуміти як приклад для будь-якої геометрії опорної поверхні, яка веде до того, що на кулачок діє певне зусилля. Наприклад, опорна поверхня могла б бути випуклою відносно вертикального напрямку 8, що у комбінації у порівнянні з опорною поверхнею 56 з переважно круглим контуром кулачка також веде до того, що при підгонці вал рухається всередину. Цей приклад виконання також пояснює, що геометрія кулачка може бути майже будь-якою, якщо контур кулачка виконаний таким чином, що кулачок потрапляє в контакт з опорною поверхнею таким чином, що вал 50 рухається всередину. У зображеному на фіг. 11А повністю відкинутому положенні стінки вал 50 перебуває таким чином у латеральній ділянці 54b направляючого отвору 54, так що після цього зовнішня стінка 6b і дно зв'язані одне з одним у силовому замиканні. Представлений тут приклад виконання містить додатково два виступи 80а і 80b, які при відкинутому положенні зовнішньої стінки 6b простягаються у латеральному напрямку аж до краю направляючого отвору 54 із зовнішньої сторони. Ці опційні виступи 80а і 80b додатково перешкоджають, щоб наприклад, через еластичну деформацію вал 50 не міг зміститися небажано з свого положення, коли зовнішня стінка 6b перебуває у відкинутому положенні. Крім того, представлений тут приклад виконання містить додаткову опційну форму або функціональність кулачка 52. У представленому тут випадку контур кулачка фактично у тому місці, в якому латеральна ділянка 56b отвору у отворі 56 для кулачка вгору обмежена 10 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 матеріалом нерухомої частини 18 зовнішньої стінки (у місцях виступів 82а і 82b), має форму L, так що, як видно з фіг. 10В і 11В, кулачок 52 входить у латеральну ділянку 56b отвору у отворі 56 для кулачка. Цим самим у відкинутому стані кулачок 52 також передає зусилля від зовнішньої стінки 6b на дно 2, що може додатково підвищити стабільність усієї конструкції, якщо здійснюють реалізацію цієї опційної ознаки. Як описано вище, шляхом функціональної взаємодії кулачка 52 з опорною поверхнею 76 і валом 50, який розміщений у направляючому отворі 54, також можна підготувати відповідне винаходу шарнірне з'єднання, яке може бути при складеному положенні стінок демонтованим, а у відкинутому положенні зовнішньої стінки 6b може передавати необхідні зусилля на дно 2. Ще один приклад виконання даного винаходу описано, крім цього, також з посиланням на фіг. 6- 11В. Цей приклад виконання робить можливим з'єднання зовнішньої стінки за допомогою шарнірного з'єднання з дном 2 складаного ящика 1 таким чином, що зовнішня стінка 6b після встановлення у вертикальне положення самостійно залишається у відкинутому положенні. Оскільки у цьому прикладі виконання це не має першочергового значення, щоб направляючий отвір 54 і отвір 56 для кулачка у вертикальному напрямку були виконані таким чином, що кулачок 52 і вал 50 могли б зніматися у напрямку вгору, ця ознака є опційною у описаних тут прикладах виконання даного винаходу. У прикладах виконання даного дослідження, які дають можливість самостійного збереження стінки у вертикальному положенні, необхідно, щоб контур кулачка 52 був виконаний таким чином, щоб, як представлено на фіг. 10А, контур кулачка при встановленні у вертикальне положення зовнішньої стінки 6b таким чином потрапляв в контакт з направляючою поверхнею 76, щоб при перевищенні граничного кута 68 вал 50 рухався всередину, перед тим, як нижня сторона або основа 66 зовнішньої стінки 6b не потрапить в стик або в контакт з розташованою нижче крайовою зоною 90 або розмішеним всередині краєм 90 нерухомої зони 18 зовнішньої стінки. Після цього вал 50 може уже перед цим брати на себе діюче у вертикальному напрямку зусилля, так що стає можливим вибрати відстань від розташованої всередині крайової зони 90 до вала 50 таким чином, що при переміщенні зовнішньої стінки 6b через край 90, тобто після перевищення граничного кута 68 шляхом дії вала 50 нижня сторона 66 зовнішньої стінки 6b з натискною силою натискає на розміщену всередині крайову зону 90, яка є більшою ніж друга натискна сила, з якою натискають на нижню сторону 66 зовнішньої стінки 6b у відкинутому вертикальному положенні шляхом дії вала 50 на верхню сторону нерухомої частини 18 зовнішньої стінки. При альтернативному, не зображеному прикладі виконання внутрішня сторона контуру кулачка може бути виконана таким чином, що при перевищенні краю 90 шляхом дії кулачка 52 досягається сила натискання, якщо вона, наприклад, уже перебуває в контакті з обмежуючим отвір 56 для кулачка у напрямку вгору матеріалом 82b отвору 56 для кулачка. Говорячи в цілому, піднята вгору стінка залишається у відкинутому положенні, якщо контур кулачка виконаний у такій формі, що контур кулачка при встановлення у вертикальному положенні зовнішньої стінки 6b таким чином входить у контакт з направляючою поверхнею 76, що при перевищенні граничного кута 68 вал 50 рухається всередину у латеральну ділянку 54b, так що після перевищення граничного кута 68 шляхом дії вала 50 або кулачка 52 нижня сторона 66 зовнішньої стінки 6b натискає із першим значенням сили натискання на розміщену всередині крайову зону 90 нерухомої частини 18 зовнішньої стінки. Це перше значення сили натискання є вищим за друге значення сили натискання, з яким нижня сторона 66 зовнішньої стінки 6b у відкинутому положенні шляхом дії вала 50 або кулачка 52 натискає на верхню сторону нерухомої частини 18 зовнішньої стінки. Частина зовнішньої стінки, чий опір необхідно перебороти при відкиданні, не повинна при цьому складатися із загальної довжини розміщеного всередині краю 90 нерухомої частини 18 зовнішньої стінки. Більше того, наприклад, для впливу на необхідне значення зусилля також можна лише геометрично відокремлені частини розміщеного всередині краю 90 при відкриванні вводити у контакт із зовнішньою стінкою 6b. Для цього можна, наприклад, на розташованому всередині краї 90 зовнішньої стінки створити спрямовані всередину виступи, так що зовнішня стінка 6b повинна переборювати лише спричинений цими виступами опір. Це, наприклад, може служити для того, щоб відрегулювати зусилля, необхідне при встановленні у вертикальне положення зовнішньої стінки 6b, і таким чином привести у відповідність з вимогами користувача. У деяких прикладах виконання центр вала 50 знаходиться у латеральному напрямку 12 після переміщення вала 50 всередину далі у напрямку до зовнішньої стінки складаного ящика 1, ніж розташований всередині край 90, що веде до того, що відстань між розташованим всередині краєм 90 і валом 50 є більшою ніж відстань між верхньою стороною нерухомої частини 18 зовнішньої стінки і валом 50. Це автоматично впливає на співвідношення сил, які описані вище. 11 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Оскільки у всіх прикладах виконання винаходу зовнішня стінка 6b шляхом еластичної деформації матеріалу утримується у вертикальному положенні, а не через тертя у формі загальмованого вала або подібного, як це зазвичай є у інших випадках, можна за допомогою відповідних винаходу прикладів виконання підготувати механіку, яка без зношування приведе до того, що відкинуті зовнішні стінки 6b самостійно залишалися у відкинутому положенні. На основі фіг. 12 і 13А та 13В описано ще один приклад виконання даного дослідження, який містить запірний механізм 100, який з однієї сторони можна використовувати із максимальним заощадженням сил, бо він має надзвичайно легкий хід і надійність, а з іншої додатково містить функцію аварійного розмикання, яка служить для того, щоб при неправильному використанні не пошкодився запірний механізм, а самостійно відкрився. На фіг. 12 зображено вид збоку зображеного на фіг. 1 складного ящика. Зображена на виді поперечна стінка 4b містить при цьому підпружинений запірний механізм 100, який має фіксуючий елемент 100, який може бути зафіксований із зовнішніми стінками 6а і 6b або виступами 22, які простягаються від повздовжніх зовнішніх стінок 6а і 6b в напрямку поперечної зовнішньої стінки 4b. Цим фіксуючий елемент може бути зв'язаний з виступами механічно рознімним чином, так що повздовжні бокові стінки 6а і 6b і поперечні бокові стінки 4а і 4b з'єднані одна з одною механічно нерухомо, однак механічно рознімним чином для отримання стабільного ящика з відкинутими стінками. Фіксуючий елемент, крім цього, необхідно обговорити на основі фіг. 12, де зображено кут 20, в якому поперечна бокова стінка 4b з'єднана з повздовжньою боковою стінкою 6b. На фіг. 13А і 13В при цьому зображено вид у розрізі вздовж лінії розрізу 102 із фіг. 12, при чому на фіг. 13А і 13В лише ті частини 104 представлені у збільшеному вигляді, де фіксуючий елемент з'єднаний з виступом 22. При цьому на фіг. 13А і 13В зображено як екземпляри одне з декількох можливих виконань фіксуючого елементу 100 або виступу 22. При вже відкинутих повздовжніх бокових стінках 6а і 6b виступ 22 простягається у напрямку поперечної стінки 4b. Це веде при відкиданні до того, що виступ 22 обмежує можливість відкидання поперечної зовнішньої стінки 4b назовні і певним чином діє як обмежувач для неї. При відкиданні поперечна зовнішня стінка 4b також потрапляє у відкинутому положенні у контакт з виступом 22. Одночасно фіксуючий елемент 100 входить у зачеплення на виступі зовнішньої стінки 6В для досягнення механічно рознімного з'єднання між повздовжньою і поперечною зовнішніми стінками. У зображеному тут прикладі виконання виступ 22 містить у відношенні до повздовжньої зовнішньої стінки 6а переважно паралельний, спрямований всередину фіксуючий гак 106, який складається з спрямованої всередину першої контактної поверхні 108 і спрямованої назовні другої контактної поверхні 110. При відкиданні поперечної зовнішньої стінки 104 у напрямку відкидання 113 повздовжня зовнішня стінка 6b і з нею виступ 22, а також встановлений а виступі 22 фіксуючий гак перебуває у стійкому положенні. При відкиданні разом із поперечною стінкою 4b з'єднаний із поперечною зовнішньою стінкою фіксуючий елемент 100 рухається відносно фіксуючого гака 106, зображеного на фіг. 13А, у напрямку відкидання 13. При цьому фіксуючий елемент 100, який також містить спрямовану всередину першу контактну поверхню 112 і спрямовану назовні другу контактну поверхню 114, потрапляє у контакт із спрямованою всередину контактною поверхнею 108 фіксуючого гака 106. Завдяки нахилу спрямованої всередину контактної поверхні 108 фіксуючого гака 106 фіксуючий елемент 100 рухається у вертикальному напрямку 8 вгору і може увійти у зачеплення у фіксуючому гаку 106 згідно однієї із зображених на фігурах 13А і 13В запірних позицій. Фіксуючий елемент 100 і підпружинений запірний механізм у описаному тут прикладі виконання виконані як одне ціле і тому позначені тими самими позиційними позначеннями. Також підпружинення у обговорюваному тут прикладі виконання винаходу досягається виконанням як одне ціле із запірним механізмом пружних елементів 120а і 120b, які завдяки своїй еластичності і формі передають пружне зусилля на запірний механізм 100. Якщо фіксуючий елемент 100 перебуває у зафіксованому положенні у фіксуючому носику 106, то поздовжні бокові стінки 6а і 6b, а також бокова стінка 4b механічним чином зафіксовані і з'єднані одна з одною, так що ящик має високу стійкість. При цьому простим способом можна шляхом переміщення запірного механізму 100 у вертикальному напрямку вгору здійснити розмикання, що завдяки формі запірного механізму, який містить зону 126 для захвату руками, яка розміщена під отвором 128 для перенесення, може бути зроблено простим способом і навіть одночасно з підніманням ящика. Оскільки блокування і розблокування здійснюється у вертикальному напрямку 8 і в цьому напрямку з'єднання між повздовжніми зовнішніми стінками 6а, 6b і поперечною стінкою 4b не повинно приймати на себе жодного зусилля, для блокування і розблокування не потрібно витрачати великого зусилля, а механізм є легким і зручним в обслуговуванні. Згідно прикладів виконання даного винаходу спрямована назовні друга контактна поверхня 110 фіксуючого гачка 12 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 106 відносно вертикального напрямку 8 також нахилена і/або спрямована всередину перша контактна поверхня 112 фіксуючого елементу 100 нахилена. При цьому у прикладах виконання даного винаходу середнє значення нахилу спрямованою всередину першої контактної поверхні 108 фіксуючого гачка є більшим за середнє значення нахилу другої контактної поверхні 110 фіксуючого гачка 106. Через те, що спрямована назовні перша контактна поверхня 110 фіксуючого гачка 106 також нахилена відносно спрямованої всередину другої контактної поверхні 112 фіксуючого елементу 100, діє компонента сили також тоді вгору на фіксуючий елемент 100, якщо ззовні прикладається зусилля на поперечну зовнішню стінку 4b. Це веде до автоматичного відкривання підпружиненого запірного механізму без його руйнування, якщо буде перевищено попередньо задане значення зусилля. Це зусилля може бути встановлено на будь-якому рівні шляхом узгодження відносного нахилу між спрямованою назовні другою контактною поверхнею 110 фіксуючого гачка 106 і спрямованою всередину першою контактною поверхнею 112 фіксуючого елементу 100 при врахуванні підпружинення. Цим у описаних прикладах виконання даного винаходу уникають руйнування запірного механізму при неправильному використанні, незважаючи на те, що він розрахований таким чином, що він блокується вертикально до напрямку руху. Навіть якщо у зображеному на фіг. 13А прикладі виконання на виступі 22 встановлюють додатковий фіксуючий гачок 106, то альтернативні приклади виконання даного дослідження можна буде фіксувати також безпосередньо за допомогою виступу 22 або придатного для цього отвору у виступі 22. Вирішальним при цьому є лише те, що виступ 22 або з'єднаний з ним елемент і/або фіксуючий елемент 100 у відкинутому положенні стінки по відношенню до вертикального напрямку 8 містить такі нахилені контактні поверхні 110 і 120, що запірний механізм 100 відкривається проти підпружинення при перевищенні спрямованого всередину на поперечну зовнішню стінку 4b попередньо заданого зусилля. Навіть якщо кожен підпружинений запірний механізм 100 і фіксуючий елемент у зображеному на фіг. 12 прикладі виконання виконані як одне ціле, само собою зрозуміло, що також є можливим виконати ці компоненти у вигляді кількох деталей, або наприклад виконати запірний механізм для кожної сторони окремо. Також і в цих випадках можна зберегти функцію аварійного розблокування без виникнення руйнування (механізму). Усі попередньо наведені приклади виконання описані на основі складаних ящиків, які використовують для транспортування овочів або подібних продуктів. Само собою зрозуміло, відповідні винаходу складані ящики не обмежуються лише цією сферою використання. Навпаки, також існує можливість виконувати інші транспортні задачі, як транспортування пляшок або подібних продуктів за допомогою схожих складаних ящиків, при чому може змінюватися, зокрема, контур форми дна або зовнішніх стінок з внутрішньої сторони для кращого пристосування до специфічної задачі. Також відносно обраних матеріалів можна припускати будь-які комбінації. Так, для отримання відповідних винаходу складаних ящиків може бути використано, наприклад, пластмасу, метал або дерево. Завдяки особливо міцній формі виконання при цьому також можна безпечно і надійно транспортувати важкі вантажі, що має місце наприклад, у кейтеринзі при транспортуванні посуду або столових приборів або подібних товарів. Оскільки використання одного із описаних вище прикладів виконання складаних ящиків, які є гігієнічними, легкими для очищення, надзвичайно стійкими, складаними у компактній формі, а також надзвичайно простими і ефективними у використанні при навантажувально-розвантажувальних роботах, то сфера використання відповідних винаходу складаних ящиків не має обмежень, оскільки вони завдяки багатоманітності позитивних якостей є придатними практично для будь-якого використання. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 55 60 1. Складаний ящик (1), що містить: дно (2) з нерухомою частиною (18) зовнішньої стінки, яка простягається від дна у вертикальному напрямку (8) вгору; зовнішню стінку (6b) з розміщеним у зоні основи зовнішньої стінки (6b) валом (50); направляючий отвір (54) у нерухомій частині (18) зовнішньої стінки, в якій розміщено вал (50) і яка містить латеральний відкривальний сегмент (54b), який простягається переважно у латеральному напрямку (12) від зовнішньої сторони нерухомої частини (18) зовнішньої стінки всередину, в якому вал (50) може переміщуватися; опорну поверхню (76), яка розміщена на нерухомій частині (18) зовнішньої стінки; кулачок (52), який розміщений в зоні основи нерухомої частини (18) зовнішньої стінки і має контур, виконаний таким чином, що кулачок при підніманні 13 UA 104018 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 зовнішньої стінки (6b) таким чином потрапляє у контакт з опорною поверхнею (76), що при перевищенні максимального кута (68) вал (50) рухається всередину у латеральний відкривальний сегмент (54b), так що після перевищення максимального кута (68) завдяки дії вала (50) або кулачка (54) нижня частина (66) зовнішньої стінки (6b) натискає на розташовану всередині крайову зону нерухомої частини (18) зовнішньої стінки з першим значенням сили натискання, яке є більшим за друге значення сили натискання, з яким нижня частина (66) зовнішньої стінки (6b) у відкинутому вгору положенні завдяки дії вала (50) або кулачка (52) натискає на верхню частину нерухомої частини (18) зовнішньої стінки. 2. Складаний ящик (1) за п. 1, в якому принаймні в одній ділянці (78а) вздовж перпендикулярного вертикальному напрямку горизонтального напрямку (11) латеральний відкривальний сегмент (54b) у вертикальному напрямку (8) вгору обмежений матеріалом нерухомої частини (18) зовнішньої стінки, так що при досягнутому після перевищення максимального кута (68) контактному куті, при якому нижня частина перебуває в контакті з розташованою всередині крайовою зоною (90), вал (50) перебуває всередині латерального відкривального сегмента у контакті з матеріалом нерухомої частини (18) зовнішньої стінки. 3. Складаний ящик (1) за одним з попередніх пунктів, в якому розташована всередині крайова зона (90) утворена одним або кількома нерухомими виступами, які простягаються від зовнішньої частини нерухомої частини (18) зовнішньої стінки латерально всередину. 4. Складаний ящик (1) за одним з попередніх пунктів, в якому розташована всередині крайова зона (90) виконана розташованим всередині краєм (90) нерухомої частини (18) зовнішньої стінки. 5. Складаний ящик (1) за одним з попередніх пунктів, в якому вал (50) закріплений за допомогою розпірки (64) на основі (66) зовнішньої стінки (6b) і простягається відносно розпірки (66) симетрично обох сторін розпірки у горизонтальному напрямку (11). 6. Складаний ящик (1) за одним з попередніх пунктів, в якому направляючий отвір (54) додатково містить відкривальний сегмент (54а), який простягається в основному у вертикальному напрямку (8), і через який вал (50) може бути витягнутий вгору. 7. Складаний ящик (1) за одним з попередніх пунктів, в якому направляючий отвір (54) має орієнтований у латеральному напрямку всередину крізь матеріал нерухомої частини (18) зовнішньої стінки наскрізний отвір, виконаний з можливістю переміщення в ньому розпірки (64). 8. Складаний ящик (1) за одним з попередніх пунктів, в якому вал (50) переміщається в латеральному відривальному сегменті (54b) направляючого отвору (54) в напрямку внутрішньої сторони до кінцевого положення, в якому центр вала (50) у латеральному напрямку (12) знаходиться ближче в напрямку зовнішньої стінки, ніж розташована всередині крайова зона (90). 9. Складаний ящик (1) за одним з попередніх пунктів, в якому опорна поверхня (76) знаходиться всередині додаткового, розташованого в нерухомій частині (18) отвору (56) для кулачка, в якому перебуває кулачок (52). 10. Складаний ящик (1) за п. 9, в якому опорна поверхня (76) утворена обмежувальною поверхнею отвору (56) для кулачка, що знаходиться ззовні у латеральному напрямку. 11. Складаний ящик (1) за одним з пп. 9 або 10, в якому отвір (56) для кулачка містить відкривальний сегмент (56а), який простягається переважно у вертикальному напрямку (8), і через який кулачок (56) можна витягнути вгору, і латеральний відкривальний сегмент (56b), який простягається у латеральному напрямку від латеральної розташованої ззовні обмежувальної поверхні отвору (56) для кулачка. 12. Складаний ящик (1) за п. 11, в якому латеральний відкривальний сегмент (56b) принаймні на одній ділянці обмежений вертикально (8) вгору матеріалом нерухомої частини (18) зовнішньої стінки. 13. Складаний ящик (1) за п. 12, в якому контур кулачка виконаний таким чином, що кулачок (52) при перевищенні максимального кута з внутрішньостроннім заглибленням в ділянці латерального відкривального сегмента (56b), в якій латеральний відкривальний сегмент (56b) отвору (56) для кулачка обмежений у вертикальному напрямку (8) вгору матеріалом нерухомої частини (18) зовнішньої стінки, входить в зачеплення з латеральним відкривальним сегментом отвору (56) для кулачка. 14 UA 104018 C2 15 UA 104018 C2 16 UA 104018 C2 17 UA 104018 C2 18 UA 104018 C2 19 UA 104018 C2 20 UA 104018 C2 21 UA 104018 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 22