Сполуки, що регулюють ріст рослин

Реферат: Даний винахід стосується нових нестероїдних похідних міметиків брасиностероїдів сполуки формули (І), композицій для регулювання росту рослин, що містять їх, а також способів їх застосування для контролю росту рослин та/або забезпечення проростання насіння. UA 112088 C2 (12) UA 112088 C2 W R R5 R 2 6 N R4 A1 A2 N A3 R3 O R7 W A4 (I) UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Даний винахід стосується нових нестероїдних похідних міметиків брасиностероїдів, способів та проміжних сполук для їхнього одержання, композицій для регулювання росту рослин, що містять їх, а також способів їх застосування для контролю росту рослин та/або забезпечення проростання насіння. Були описані різні хімічні похідні, які діють на брасиностероїдний шлях передачі сигналу, наприклад, у Bioorg. Med. Chem. (1998), 6, р.1975; Bioorg. Med. Chem. Let. (1999), 9, р.425; J. Agric. Food Chem. (2002), 50, p. 3486; Planta (2001), 213, р.716; WO2008/049729, WO2009/109570 та Chemistry & Biology (2009), 16, р.594-604. Брасиностероїди та їх аналоги були описані як ті, що мають корисні властивості регулювання росту рослин. Несподівано було виявлено, що певні нові нестероїдні похідні міметиків брасиностероїдів мають властивості, застосовні для контролю росту рослин та/або забезпечення проростання насіння. Нові сполуки переважно можуть зумовлювати поліпшені властивості росту рослин, такі як швидший ріст, швидше проростання, раніше проростання та/або знижена токсичність. Сполуки можуть забезпечувати інші переваги, такі як посилена розчинність, або можуть бути переважніше складені, забезпечуючи ефективнішу доставку в рослину, забезпечуючи поліпшене поглинання рослиною, або можуть легше піддаватися біологічному розкладанню. Відповідно до даного винаходу передбачається сполука формули (І), де кожний W незалежно являє собою O або S; переважно обидва W є однаковими; переважніше обидва W являють собою O; A1 являє собою C-R1; кожний з А2 та А4 незалежно являє собою C-R1 або азот, де кожний R1 може бути однаковим або різним; А3 являє собою C-X; R1 являє собою H, С1-С6галогеналкіл, ціано, галоген, С1-С6алкоксі, С1-С6алкіл або С1С6алкіл, заміщений одним або декількома галогенами, гідроксилами, амінами; X являє собою галоген, С1-С6галогеналкіл, ціано, тіоціанат, нітро, С 1-С6алкоксі, С1С6галогеналкоксі, С1-С6алкілтіо, С1-С6галогеналкілтіо, С1-С6алкілсульфініл, С1С6галогеналкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілсульфоніл, С1-С6алкеніл, С1С6алкініл, амін, N-С1-С6алкіламін, Ν,Ν-ді-С1-С6алкіламін, С1-С6алкілкарбоніл, С1С6алкоксикарбоніл, С1-С6галогеналкоксикарбоніл, С1-С6галогеналкілкарбоніл, С3-С8циклоалкіл, форміл або меркапто; або X являє собою гетероарил або гетероарил, заміщений одним або декількома галогенами, ціано, С1-С3алкілами, С1-С3галогеналкілами; R2 являє собою H, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1-С4алкілкарбоніл, С1-С6алкоксикарбоніл; або R2 являє собою С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома ціано, амінами, карбоніламінами; R3, R4, R5 та R6 незалежно являють собою водень, галоген, нітро, ціано, С 1-С3алкіл, С1С3галогеналкіл, С1-С3алкоксі, гідроксил, -OC(O)R9, амін, N-С1-С3алкіламін або Ν,Ν-ді-С1С3алкіламін; R7 являє собою водень, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С2-С6галогеналкініл, С3-С7циклоалкіл, бензил або бензил, заміщений замісниками R10, арил або арил, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10, гетероарил або гетероарил, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10, гетероцикліл або гетероцикліл, заміщений однимп'ятьма замісниками R10; або R7 являє собою С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома ціано, нітро, амінами, гідроксилами, С1-С6алкоксі, С1-С6галогеналкоксі, С1-С6алкілтіо, С1-С6галогеналкілтіо, С1С6алкілсульфініл, С1-С6галогеналкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, С1С6галогеналкілсульфоніл, С3-С7циклоалкіл, N-С1-С6алкіламін, Ν,Ν-ді-С1-С6алкіламін, арил або 1 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 арил, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10, бензил або бензил, заміщений замісниками R10, гетероарил або гетероарил, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10, гетероцикліл або гетероцикліл, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10; кожний R10 незалежно являє собою ціано, нітро, аміно, гідроксі, галоген, С1-С6алкіл, С1С6галогеналкіл, С1-С4алкоксі-С1-С4алкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С2С6галогеналкініл, С3-С6циклоалкіл, С3-С6галогенциклоалкіл, С1-С6алкоксі, С1-С6галогеналкоксі, С1-С4алкоксі-С1-С4алкоксі, С1-С6алкілтіо, С1-С6галогеналкілтіо, С1-С6алкілсульфініл, С1С6галогеналкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілсульфоніл, N-С1-С6алкіламіно, N,N-ді-(С1-С6алкіл)аміно, N,N-ді-(С1-С6алкіл)амінокарбоніл, N,N-ді-(С1-С6алкіл)аміносульфоніл, С1-С6алкілкарбоніл, С1-С6алкілкарбонілоксі, С1-С6алкоксикарбоніл, С1-С6алкілкарбоніламіно; та R9 являє собою водень, С1-С6алкіл, С1-С6алкоксі або С1-С6галогеналкіл; де щонайменше один з А2 та А4 являє собою азот; переважно А2 являє собою азот, а А4 являє собою C-R1; або її солі або N-оксиди. Сполуки формули (І) можуть існувати у формі різних геометричних або оптичних ізомерів (діастереоізомерів та енантіомерів) або таутомерних форм. Даний винахід охоплює всі ці ізомери і таутомери, а також їх суміші у всіх співвідношеннях, а також ізотопні форми, такі як дейтеровані сполуки. Даний винахід також охоплює всі солі, N-оксиди та металоїдні комплекси сполук формули (І). Кожний алкільний фрагмент або окремо, або як частина більшої групи (такої як алкоксі, алкоксикарбоніл, алкілкарбоніл, алкіламінокарбоніл, діалкіламінокарбоніл) характеризується прямим або розгалуженим ланцюгом та являє собою, наприклад, метил, етил, н-пропіл, нбутил, н-пентил, н-гексил, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, ізобутан, трет-бутил або неопентил. Алкільні групи переважно являють собою С1-С6алкільні групи, переважніше С1-С4 та найпереважніше С1-С3алкільні групи. Кожний алкенільний фрагмент або окремо, або як частина більшої групи (такої як алкоксі, алкоксикарбоніл, алкілкарбоніл, алкіламінокарбоніл, діалкіламінокарбоніл) містить щонайменше один подвійний зв'язок вуглець-вуглець та являє собою, наприклад, вініл, аліл. Алкенільні групи переважно являють собою С2-С6алкенільні групи, переважніше С2-С6алкенільні групи. Кожний алкінільний фрагмент або окремо, або як частина більшої групи (такої як алкоксі, алкоксикарбоніл, алкілкарбоніл, алкіламінокарбоніл, діалкіламінокарбоніл) містить щонайменше один потрійний зв'язок вуглець-вуглець та являє собою, наприклад, етиніл, пропаргіл. Алкінільні групи переважно являють собою С2-С6алкінільні групи, переважніше С2-С6алкінільні групи. Застосовуваний у даному документі термін "алкініл", якщо не зазначене інше, передбачає алкільні фрагменти, що містять щонайменше один потрійний зв'язок вуглець-вуглець, де алкіл зазначений вище. Галоген являє собою фтор, хлор, бром або йод. Галогеналкільні групи (або окремо, або як частина більшої групи, такої як галогеналкоксі або галогеналкілтіо) являють собою алкільні групи, заміщені одним або декількома однаковими або різними атомами галогену, та являють собою, наприклад, -CF3, -CF2Cl, -CH2CF3 або -CH2CHF2. Гідроксіалкільні групи являють собою алкільні групи, заміщені однією або декількома гідроксильними групами, та являють собою, наприклад, -CH2OH, -CH2CH2OH або -CH(OH)CH3. У контексті даного опису термін "арил" стосується кільцевої системи, яка може бути моно-, бі- або трициклічною. Приклади таких кілець включають феніл, нафталеніл, антраценіл, інденіл або фенантреніл. Переважна арильна група являє собою феніл. Якщо не зазначене інше, алкеніл та алкініл, самі по собі або як частина іншого замісника, можуть характеризуватися прямим або розгалуженим ланцюгом та можуть переважно містити від 2 до 6 атомів вуглецю, переважно від 2 до 4, переважніше від 2 до 3, та за необхідності можуть бути або в (E)-, або в (Z)-конфігурації. Приклади включають вініл, аліл та пропаргіл. Якщо не зазначене інше, циклоалкіл може бути моно- або біциклічним, може бути необов'язково заміщеним однією або декількома С1-С6алкільними групами та переважно містить від 3 до 7 атомів вуглецю, переважніше від 3 до 6 атомів вуглецю. Приклади циклоалкілу включають циклопропіл, 1-метилциклопропіл, 2-метилциклопропіл, циклобутил, циклопентил та циклогексил. Кожний W незалежно являє собою O або S. Обидва W переважно є однаковими. Обидва W переважніше являють собою O. Термін "гетероарил" стосується ароматичної кільцевої системи, яка містить щонайменше один гетероатом та складається або з одного кільця, або з двох або більше конденсованих кілець. Окремі кільця переважно будуть містити до трьох, а біциклічні системи до чотирьох гетероатомів, які переважно будуть обрані з азоту, кисню та сірки. Приклади таких груп 2 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 включають піридил, піридазиніл, піримідиніл, піразиніл, фураніл, тіофеніл, оксазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, тіазоліл, ізотіазоліл, тіадіазоліл, піроліл, піразоліл, імідазоліл, триазоліл та тетразоліл. Переважною гетероарильною групою є піридин. Термін "гетероцикліл" визначається як такий, що включає гетероарил та додатково його ненасичені або частково ненасичені аналоги, такі як 4,5,6,7-тетрагідробензотіофеніл, 9Нфтореніл, 3,4-дигідро-2Н-бензо-1,4-діоксепішл, 2,3-дигідробензофураніл, пІперидиніл, 1,3діоксоланіл, 1,3-діоксаніл, 4,5-дигідроізоксазоліл, тетрагідрофураніл та морфолініл. В одному варіанті здійснення A2 являє собою N. 1 2 3 4 5 6 7 Переважні значення W, A1, A2, A3, A4, R , R , R , R , R , R , R та X сполуки формули І у будьякій комбінації наведені нижче. W являє собою O; A1 та A4 являють собою C-R1; R1 являє собою H, ціано, галоген, С1-С6алкіл, або R1 являє собою С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома галогенами, гідроксилами або амінами; A2 являє собою N; А3 являє собою C-X; X являє собою галоген, С1-С6галогеналкіл, ціано, С1-С6галогеналкоксі, С1-С6галогеналкілтіо, С1-С6галогеналкілсульфініл, С1-С6галогеналкілсульфоніл; або X являє собою гетероарил або гетероарил, заміщений одним або декількома галогенами, ціано, С1-С3алкілами; R2 являє собою H або С1-С6алкіл; R3, R4, R5 та R6 незалежно являють собою водень, галоген, ціано, С1-С3алкіл або С1С3галогеналкіл; R7 являє собою водень, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6алкініл, або R7 являє собою С1-С6алкіл, заміщений С1-С6алкоксі або С1-С6алкілтіо. X переважніше являє собою галоген, С1-С6галогеналкіл або ціано. R3, R4, R5 та R6 переважніше незалежно являють собою водень або С1-С3алкіл. R7 переважніше являє собою водень, метил або етил. Зокрема, R1, R2, R3, R4, R5 та R6 являють собою водень. Зокрема, R7 являє собою водень або метил. У таблиці 1 нижче містяться приклади сполук формули (І), де W являє собою O, R2 являє собою H, A1, A2, А3, A4 та R3, R4, R5, R6, R7 є такими, як визначено. Таблиця 1 W = O; R2 = H Сполука 1.00 1.01 1.02 1.03 1.04 1.05 1.06 1.07 1.08 1.09 1.10 1.11 A1 C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-CH3 C-CH3 A2 N N N N N N N N N N N N A3 C-Br C-Cl C-I C-CN C-CF3 C-Br C-Cl C-I C-CN C-CF3 C-Br C-Cl 3 A4 C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H R3 H H H H H H H H H H H H R4 H H H H H H H H H H H H R5 H H H H H H H H H H H H R6 H H H H H H H H H H H H R7 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 H H H H H CH3 CH3 UA 112088 C2 Таблиця 1 W = O; R2 = H Сполука 1.12 1.13 1.14 1.15 1.16 1.17 1.18 1.19 1.20 1.21 1.22 1.23 1.24 1.25 1.26 1.27 1.28 1.29 1.30 1.31 1.32 1.33 1.34 1.35 1.36 1.37 1.38 1.39 5 10 15 A1 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H A2 N N N N N N N N C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 C-CH3 A3 C-I C-CN C-CF3 C-Br C-Cl C-I C-CN C-CF3 C-Br C-Cl C-I C-CN C-CF3 C-Br C-Cl C-I C-CN C-CF3 C-Br C-Cl C-I C-CN C-CF3 C-Br C-Cl C-I C-CN C-CF3 A4 C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H C-H N N N N N N N N N N N N N N N N N N N N R3 H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H R4 H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H R5 H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H R6 H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H H R7 CH3 CH3 CH3 H H H H H CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 H H H H H CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 H H H H H Сполуки формули І відповідно до даного винаходу можуть бути застосовані як регулятори росту рослин або стимулятори проростання насіння самі по собі, але, як правило, їх складають у композиції для регулювання росту рослин або стимулювання проростання насіння із застосуванням допоміжних засобів для складання, таких як носії, розчинники та поверхневоактивні речовини (SFA). Таким чином, даний винахід, крім того, стосується композиції для регулювання росту рослин, яка містить сполуку, що регулює ріст рослин, описану в даному документі, та прийнятний з погляду сільського господарства допоміжний засіб для складання або носій. Даний винахід, крім того, стосується композиції для стимуляції проростання насіння, яка містить сполуку, що стимулює проростання насіння, описану в даному документі, та прийнятний з погляду сільського господарства допоміжний засіб для складання або носій. Композиція переважно складається по суті зі сполуки формули І та прийнятного з погляду сільського господарства допоміжного засобу для складання або носія. Альтернативно, композиція складається зі сполуки формули І та прийнятного з погляду сільського господарства допоміжного засобу для складання або носія. 4 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В одному варіанті здійснення даний винахід стосується композиції, яка містить сполуку формули І та носій, прийнятний з погляду сільського господарства, при цьому у формулі І W являє собою O; A1 та А4 являють собою C-R1; R1 являє собою H, ціано, галоген, С1-С6алкіл або С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома галогенами, гідроксилами, амінами; А 2 являє собою N; А3 являє собою C-X; X являє собою галоген, С1-С6галогеналкіл, ціано, С1С6галогеналкоксі, С1-С6галогеналкілтіо, С1-С6галогеналкілсульфініл, С1С6галогеналкілсульфоніл; або X являє собою гетероарил або гетероарил, заміщений одним або декількома галогенами, ціано, С1-С3алкілами; R2 являє собою H або С1-С6алкіл; R3, R4, R5 та R6 незалежно являють собою водень, галоген, ціано, С1-С3алкіл або С1-С3галогеналкіл; та R7 являє собою водень, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6алкініл, або R7 являє собою С1С6алкіл, заміщений С1-С6алкоксі або С1-С6алкілтіо. У додатковому варіанті здійснення даний винахід стосується композиції, яка містить сполуку формули І та носій, прийнятний з погляду сільського господарства, при цьому у формулі І W являє собою О; А1 та А4 являють собою C-R1; R1 являє собою H, ціано, галоген, С1-С6алкіл або С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома галогенами, гідроксилами, амінами; А 2 являє собою N; А3 являє собою C-X; X являє собою галоген, С1-С6галогеналкіл або ціано; R2 являє собою H або С1-С6алкіл; R3, R4, R5 та R6 незалежно являють собою водень або С1-С3алкіл; та R7 являє собою водень, метил або етил. Композиція може бути представлена у формі концентратів, які розводять перед застосуванням, хоча також можуть бути одержані композиції, готові до застосування. Кінцеве розведення звичайно здійснюють за допомогою води, але його можна здійснювати за допомогою, наприклад, рідких добрив, мікроелементів, біологічних організмів, олій або розчинників замість води або на додаток до води. Композиції, як правило, містять від 0,1 до 99 ваг. %, зокрема, від 0,1 до 95 ваг. % сполук формули І та від 1 до 99,9 ваг. % допоміжного засобу для складання, який переважно включає від 0 до 25 ваг. % поверхнево-активної речовини. Композиції можна обрати з низки типів складів, багато з яких відомі з Manual on Development and Use of FAO Specifications for Plant Protection Products, 5th Edition, 1999. Вони включають розпорошувані порошки (DP), розчинні порошки (SP), водорозчинні гранули (SG), гранули, що диспергуються у воді (WG), змочувані порошки (WP), гранули (GR) (з повільним або швидким вивільненням), розчинні концентрати (SL) рідини, що змішуються з олією (OL), рідини, застосовувані в ультранизькому об'ємі (UL), концентрати, що емульгують (EC), концентрати, що диспергуються (DC), емульсії (як "олія у воді" (EW), так і "вода в олії" (EO)), мікроемульсії (ME), суспензійні концентрати (SC), аерозолі, капсульовані суспензії (CS) та склади для обробки насіння. Обраний тип складу в кожному випадку буде залежати від конкретного передбачуваного призначення та фізичних, хімічних та біологічних властивостей сполуки формули (І). Розпорошувані порошки (DP) можна одержувати за допомогою змішування сполуки формули (І) з одним або декількома твердими розріджувачами (наприклад, природними глинами, каоліном, пірофілітом, бентонітом, глиноземом, монтморилонітом, кізельгуром, крейдою, діатомовою землею, фосфатами кальцію, карбонатами кальцію та магнію, сіркою, вапном, дрібними порошками, тальком та іншими органічними та неорганічними твердими носіями) та механічного подрібнення суміші на тонкодисперсний порошок. Розчинні порошки (SP) можна одержати за допомогою змішування сполуки формули (І) з однією або декількома водорозчинними неорганічними солями (такими як бікарбонат натрію, карбонат натрію або сульфат магнію) або з одним або декількома водорозчинними органічними твердими речовинами (такими як полісахарид) та необов'язково з одним або декількома змочувальними засобами, одним або декількома диспергувальними засобами або сумішшю зазначених засобів для підвищення диспергованості/водорозчинності. Суміш згодом подрібнюють на тонкодисперсний порошок. Подібні композиції можна також гранулювати для одержання водорозчинних гранул (SG). Змочувані порошки (WP) можна одержувати за допомогою змішування сполуки формули (І) з одним або декількома твердими розріджувачами або носіями, з одним або декількома змочувальними засобами та переважно з одним або декількома диспергувальними засобами, а також необов'язково з одним або декількома суспендувальними засобами для полегшення дисперсії в рідинах. Суміш згодом подрібнюють на тонкодисперсний порошок. Подібні композиції можна також гранулювати для одержання гранул, що диспергуються у воді (WG). Гранули (GR) можуть бути утворені або шляхом гранулювання суміші сполуки формули (І) та одного або декількох порошкових твердих розріджувачів або носіїв, або з попередньо утворених порожніх гранул шляхом абсорбції сполуки формули (І) (або її розчину у прийнятному 5 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 засобі) на пористому гранульованому матеріалі (такому як пемза, атапульгітова глина, фулерова земля, кізельгур, діатомова земля або подрібнені кукурудзяні качани), або шляхом абсорбції сполуки формули (І) (або її розчину в прийнятному засобі) на твердому зернистому матеріалі (такому як пісок, силікати, мінеральні карбонати, сульфати або фосфати) та висушування, якщо необхідно. Засоби, які зазвичай використовують для абсорбції або адсорбції, включають розчинники (такі як аліфатичні та ароматичні нафтові розчинники, спирти, ефіри, кетони та складні ефіри) та клейкі засоби (такі як полівінілацетати, полівінілові спирти, декстрини, цукри та рослинні олії). Одна або декілька інших добавок може також міститися в гранулах (наприклад, емульгувальний засіб, змочувальний засіб або диспергувальний засіб). Концентрати, що диспергуються (DC), можуть бути одержані шляхом розчинення сполуки формули (І) у воді або в органічному розчиннику, такому як кетон, спирт або гліколевий ефір. Ці розчини можуть містити поверхнево-активну речовину (наприклад, для поліпшення розведення водою або запобігання кристалізації в резервуарі обприскувача). Концентрати, що емульгують (EC), або емульсії "олія у воді" (EW) можна одержати за допомогою розчинення сполуки формули (І) в органічному розчиннику (який необов'язково містить один або декілька змочувальних засобів, один або декілька емульгувальних засобів або суміш зазначених засобів). Придатні органічні розчинники для застосування в EC включають ароматичні вуглеводні (такі як алкілбензени або алкілнафталіни, наприклад, SOLVESSO 100, SOLVESSO 150 та SOLVESSO 200; SOLVESSO є зареєстрованою торговельною маркою), кетони (такі як циклогексанон або метилциклогексанон) та спирти (такі як бензиловий спирт, фурфуриловий спирт або бутанол), N-алкілпіролідони (такі як N-метилпіролідон або Nоктилпіролідон), диметиламіди жирних кислот (такі як диметиламід жирної кислоти C8-C10) та хлоровані вуглеводні. У разі додавання у воду ЕС-продукт може спонтанно емульгувати з одержанням емульсії з достатньою стабільністю, щоб забезпечити нанесення розпиленням за допомогою придатного обладнання. Одержання EW включає одержання сполуки формули (І) або у формі рідини (якщо вона не є рідиною за кімнатної температури, її можна розплавити за помірної температури, звичайно нижчої за 70°C), або в розчині (шляхом розчинення її в придатному розчиннику), а згодом емульгування одержаної рідини або розчину у воді, яка містить одну або декілька SFA, за високого зсувного зусилля з одержанням емульсії. Придатні розчинники для застосування в EW включають рослинні олії, хлоровані вуглеводні (такі як хлорбензени), ароматичні розчинники (такі як алкілбензени або алкілнафталіни) та інші придатні органічні розчинники, які мають низьку водорозчинність. Мікроемульсії (ME) можна одержати шляхом змішування води із сумішшю одного або декількох розчинників з однією або декількома SFA зі спонтанним одержанням термодинамічно стабільного ізотропного рідкого складу. Сполука формули (І) є від початку присутньою в суміші або води, або розчинника з SFA. Придатні розчинники для застосування в ME включають ті, які описані раніше в даному документі для застосування в EC або в EW. ME може бути системою або "олія у воді", або "вода в олії" (те, яка система є присутньою, можна визначити шляхом вимірювання електричної провідності) і може бути придатною для змішування водорозчинних та маслорозчинних пестицидів у цьому ж складі. ME є придатною для розведення у воді, або залишаючись у формі мікроемульсії, або утворюючи звичайну емульсію "олія у воді". Суспензійні концентрати (SC) можуть включати водні та неводні суспензії дрібнодисперсних нерозчинних твердих частинок сполуки формули (І). SC можна одержати шляхом розмелювання в кульовому або бісерному млині твердої сполуки формули (І) у придатному середовищі необов'язково з одним або декількома диспергувальними засобами з одержанням тонкодисперсної суспензії даної сполуки. Один або декілька змочувальних засобів можна включити в композицію, а також можна включити суспендувальний засіб для зниження швидкості, з якою частинки осідають. Альтернативно, сполуку формули (І) можна піддавати сухому розмелюванню та додавати у воду, що містить описані вище засоби, з одержанням необхідного кінцевого продукту. Аерозольні склади містять сполуку формули (І) та придатний пропелент (наприклад, нбутан). Сполука формули (І) також може бути розчинена або диспергована у придатному середовищі (наприклад, у воді або рідині, що змішується з водою, такою як н-пропанол) з одержанням композиції для застосування у насосах для обприскування з ручним керуванням, які не перебувають під тиском. Капсульовані суспензії (CS) можуть бути одержані подібно до одержання складів EW, але з додатковою стадією полімеризації, таким чином, щоб отримати водну дисперсію крапельок олії, у якій кожна крапелька олії інкапсулюється полімерною оболонкою та містить сполуку формули (І), а також необов'язково її носій або розріджувач. Полімерна оболонка може бути одержана 6 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 або за допомогою реакції міжфазної поліконденсації, або за допомогою процедури коацервації. Композиції можуть передбачатися для контрольованого вивільнення сполуки формули (І), та їх можна застосовувати для обробки насіння. Сполуки формули (І) також можна складати в полімерну матрицю, що піддається біологічному розкладанню, для забезпечення повільного контрольованого вивільнення сполуки. Композиція може включати одну або декілька добавок для поліпшення біологічної дії композиції, наприклад, шляхом поліпшення змочування, утримання на поверхнях або розподілу по поверхнях; стійкості до змивання дощем з оброблених поверхонь; або поглинання або рухливості сполуки формули (І). Такі добавки включають поверхнево-активні речовини (SFA), добавки для обприскування на основі олій, наприклад, певні мінеральні олії або натуральні рослинні олії (такі як соєва та рапсова олія) та їх суміші з іншими допоміжними речовинами, що підсилюють біологічну дію (інгредієнти, які можуть сприяти дії сполуки формули (І) або модифікувати її). Змочувальні засоби, диспергувальні засоби та емульгувальні засоби можуть являти собою SFA катіонного, аніонного, амфотерного або неіонного типу. Придатні SFA катіонного типу включають сполуки четвертинного амонію (наприклад, бромід цетилтриметиламонію), імідазоліни та солі амінів. Придатні аніонні SFA включають солі лужних металів жирних кислот, солі аліфатичних складних моноефірів сірчаної кислоти (наприклад, лаурилсульфат натрію), солі сульфованих ароматичних сполук (наприклад, додецилбензенсульфонат натрію, додецилбензенсульфонат кальцію, бутилнафталінсульфонат та суміші діізопропіл- та триізопропілнафталінсульфонатів натрію), ефірсульфати, ефірсульфати спиртів (наприклад, лаурет-3-сульфат натрію), ефіркарбоксилати (наприклад, лаурет-3-карбоксилат натрію), фосфатні ефіри (продукти реакції між одним або декількома жирними спиртами та фосфорною кислотою (переважно складні моноефіри) або пентоксидом фосфору (переважно складні діефіри), наприклад, реакції між лауриловим спиртом та тетрафосфорною кислотою; ці продукти додатково можуть бути етоксиловані), сульфосукцинамати, парафінабо олефінсульфонати, таурати та лігносульфонати. Придатні SFA амфотерного типу включають бетаїни, пропіонати та гліцинати. Придатні SFA неіонного типу включають продукти конденсації алкіленоксидів, таких як етиленоксид, пропіленоксид, бутиленоксид або їх суміші, з жирними спиртами (такими як олеїловий спирт або цетиловий спирт) або з алкілфенолами (такими як октилфенол, нонілфенол або октилкрезол); неповні ефіри, одержані з довголанцюгових жирних кислот або ангідридів гекситу; продукти конденсації зазначених неповних ефірів з етиленоксидом; блокполімери (які містять етиленоксид та пропіленоксид); алканоламіди; складні ефіри (наприклад, поліетиленгліколеві складні ефіри жирної кислоти); аміноксиди (наприклад, оксид лаурилдиметиламіну); та лецитини. Придатні суспендувальні засоби включають гідрофільні колоїди (такі як полісахариди, полівінілпіролідон або карбоксиметилцелюлоза натрію) та глини, що набухають (такі як бентоніт або атапульгіт). Даний винахід, крім того, стосується способу регулювання росту рослин на місцеположенні, який передбачає застосування щодо місцеположення кількості композиції, що регулює ріст рослин, відповідно до даного винаходу. Композицію переважно застосовують шляхом аерозольного нанесення на листя рослини. Даний винахід також стосується способу забезпечення проростання насіння, який передбачає застосування щодо насіння або місцеположення, яке містить насіння, кількості композиції, що стимулює проростання насіння, відповідно до даного винаходу. Застосування звичайно здійснюють шляхом розпилення композиції, як правило, за допомогою розпилювача для великих територій, встановленого на тракторі, але також можна застосовувати інші способи, такі як обпилювання (для порошків), краплинний полив або зрошення. Альтернативно, композицію можна вносити в борозну або безпосередньо застосовувати щодо насіння до посіву або під час нього. Сполуку формули (І) або композицію за даним винаходом можна застосовувати щодо рослини, частини рослини, органу рослини, матеріалу для розмноження рослини або ділянки, що їх оточує. В одному варіанті здійснення даній винахід стосується способу обробки матеріалу для розмноження рослин, який передбачає застосування щодо матеріалу для розмноження рослин композиції за даним винаходом в кількості, ефективній для забезпечення проростання та/або регулювання росту рослин. Даний винахід також стосується матеріалу для розмноження 7 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 рослин, обробленого за допомогою сполуки формули (І) або композиції за даним винаходом. Матеріалом для розмноження рослин переважно є насінина. Термін "матеріал для розмноження рослин" означає всі генеративні частини рослини, наприклад, насіння, які можна застосовувати для розмноження останнього, та вегетативні матеріали рослини, наприклад, живці та бульби. Зокрема, слід згадати насіння, коріння, плоди, бульби, цибулини та кореневища. Способи застосування активних інгредієнтів щодо матеріалу для розмноження рослин, особливо насіння, відомі в даній галузі техніки та включають способи застосування за допомогою протравляння, покриття, гранулювання та просочування матеріалу для розмноження. Обробку можна застосовувати щодо насіння у будь-який час між збиранням насіння та висіванням насіння або під час висівання. Насіння також можна замочувати до або після обробки. Сполуку формули (І) необов'язково можна застосовувати в комбінації з покриттям або технологією для контрольованого вивільнення, внаслідок чого сполука вивільняється поступово. Композицію за даним винаходом можна застосовувати до проростання або після проростання. Відповідно, якщо композиція використовується для регулювання росту культурних рослин, вона може бути застосована до або після появи сходів, але переважно після появи сходів сільськогосподарської культури. Якщо композиція використовується для забезпечення проростання насіння, вона може бути застосована як досходова. Дози для застосування сполук формули І можуть варіювати в широких межах та залежать від характеру ґрунту, способу застосування (до або після проростання; протравляння насіння; внесення в борозну для насіння; застосування без обробки грунту тощо), культурної рослини, переважних кліматичних умов та інших чинників, зумовлених способом застосування, часом застосування та цільовою сільськогосподарською культурою. Для внесення через листя або дощування сполуки формули І відповідно до даного винаходу, як правило, застосовуються у нормі від 0,001 до 2000 г/га, зокрема, від 0,01 до 400 г/га. Для обробки насіння доза для застосування, як правило, складає 0,0005-150 г на 100 кг насіння. Рослини, для яких можна використовувати композицію відповідно до даного винаходу, включають сільськогосподарські культури, такі як зернові (наприклад, пшениця, ячмінь, жито, овес); буряк (наприклад, цукровий буряк або кормовий буряк); плодові (наприклад, насіннячкові, кісточкові або ягідні, такі як яблуні, груші, сливи, персики, мигдаль, вишні, полуниця, малина або ожина); бобові (наприклад, боби, сочевиця, горох або соя); олійні рослини (наприклад, рапс, гірчиця, мак, маслини, соняшник, кокосова пальма, види рицини, боби какао або арахіс); огіркові (наприклад, кабачки, огірки або дині); волокнисті рослини (наприклад, бавовник, льон, коноплі або джут); цитрусові (наприклад, апельсини, лимони, грейпфрути або мандарини); овочеві (наприклад, шпинат, салат-латук, спаржа, капуста, морква, лук, томати, картопля, гарбузові або паприка); лаврові (наприклад, авокадо, цинамон або камфорне дерево); маїс; рис; тютюн; горіхи; кава; цукрова тростина; чай; виноград; хміль; дуріан; банан; каучукові рослини; газонні або декоративні рослини (наприклад, квіти, чагарники, широколисті рослини або вічнозелені рослини, такі як хвойні). Цей перелік не представляє ніякого обмеження. Даний винахід також може бути застосований для регулювання росту або для забезпечення проростання насіння рослин, що не є сільськогосподарськими культурами, наприклад, для полегшення боротьби з бур'янами шляхом синхронізації проростання. Слід розуміти, що сільськогосподарські культури також включають ті культури, які були змінені за допомогою традиційних способів селекції або за допомогою генної інженерії. Наприклад, даний винахід можна застосовувати щодо сільськогосподарських культур, яким була надана толерантність до гербіцидів або класів гербіцидів (наприклад, інгібіторів ALS, GS, EPSPS, PPO, АССази та HPPD). Прикладом сільськогосподарської культури, яка стала толерантною до імідазолінонів, наприклад, імазамоксу, за допомогою традиційних способів розведення, є суріпиця Clearfield® (канола). Приклади сільськогосподарських культур, які стали толерантними до гербіцидів за допомогою способів генної інженерії, включають, наприклад, сорти маїсу, стійкі до гліфосату та глюфосинату, комерційно доступні за торговельними назвами RoundupReady® та LibertyLink®. Способи надання культурним рослинам толерантності до HPPD-інгібіторів відомі, наприклад, з WO0246387, наприклад, культурна рослина є трансгенною за полінуклеотидом, що містить послідовність ДНК, яка кодує стійкий до HPPD-інгібітора фермент HPPD, що походить з бактерії, зокрема, з Pseudomonas fluorescens або Shewanella colwelliana, або з рослини, зокрема, походить з однодольної рослини або, ще конкретніше, з ячменю, маїсу, пшениці, рису, видів Brachiaria, Chenchrus, Lolium, Festuca, Setaria, Eleusine, Sorghum або Avena. 8 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Сільськогосподарські культури також розуміють як такі, що виявилися стійкими до шкідливих комах за допомогою способів генної інженерії, наприклад, Bt-маїс (стійкий до метелика кукурудзяного), Bt-бавовник (стійкий до довгоносика бавовняного), а також Bt-картопля (стійка до колорадського жука). Приклади Bt-маїсу являють собою гібриди Bt 176 маїсу NK® (Syngenta Seeds). Токсин Bt являє собою білок, який утворюється природно ґрунтовою бактерією Bacillus thuringiensis. Приклади токсинів або трансгенних рослин, здатних синтезувати такі токсини, описані в ЕР-А-451 878, ЕР-А-374 753, WO 93/07278, WO 95/34656, WO 03/052073 та ЕР-А-427 529. Прикладами трансгенних рослин, які містять один або декілька генів, що кодують стійкість до інсектицидів та експресують один або декілька токсинів, є KnockOut® (маїс), Yield Gard® (маїс), NuCOTIN33B® (бавовник), Bollgard® (бавовник), NewLeaf® (картопля), NatureGard® та Protexcta®. Як культурні рослини, так і їх посівний матеріал можуть бути стійкими до гербіцидів та у той самий час стійкими до поїдання комахами (трансгенні події з "поєднанням ознак"). Наприклад, насіння може бути здатним експресувати інсектицидний білок СгуЗ, у той самий час будучи толерантним до гліфосату. Сільськогосподарські культури також розуміють як такі, що включають культури, одержані за допомогою традиційних способів селекції або генетичної інженерії та які містять так звані привнесені ознаки (наприклад, поліпшена стабільність під час зберігання, вища поживна цінність та поліпшений смак). Сполуки відповідно до даного винаходу можуть бути у формі складного ефіру або кислоти, кожна з яких може мати властивості регулювання росту рослин. Як підтверджується в WO2009/109570, вважають, що складноефірна форма сполук формули І може бути гідролізована в рослині до кислотної форми. Особлива перевага може полягати в тому, що естерифіковані сполуки легше поглинаються рослиною, наприклад, через тканину листа. У додатковому аспекті даного винаходу сполуку або композицію відповідно до даного винаходу можна вносити в комбінації з одним або декількома сполуками, що мають пестицидний ефект. Такі сполуки включають ті, які мають фунгіцидну, гербіцидну, антидотну, таку, що регулює ріст рослин, інсектицидну, нематицидну або акарицидну активність. У додатковому аспекті даного винаходу сполуки або композицію відповідно до даного винаходу можна вносити в комбінації з одним або декількома іншими сполуками, що мають ефект підвищення врожайності. Такі сполуки включають мікроелементи, сахариди, амінокислоти, флавоноїди, хініни та активатори/стимулятори росту рослин. Наприклад, такі сполуки включають природні або синтетичні гормони, ауксини, брасиностероїди, гібереліни, абсцизову кислоту, цитокіни, жасмонати, стриголактони, саліцилову кислоту, етилен, 1метилциклопропен, тринексапак-етил або їх похідні. Такі сполуки також включають пестициди, які мають ефект підвищення врожайності, наприклад, стробілурини (у тому числі азоксистробін, піраклостробін) та неонікотиноїди (у тому числі тіаметоксам та імідаклоприд). Сполуки за даним винаходом можуть бути виготовлені за допомогою наступних способів. Сполукою в наведеному нижче способі переважно є сполука, де А 2 являє собою азот, а А4 являє собою C-R1. Однак у способі рівною мірою застосовуються сполуки, де А 2 являє собою CR1, та А4 являє собою азот, або де як А2, так і А4 являють собою азот. СХЕМА 1 Сполуки формули (І) можуть бути одержані зі сполуки формули (III) шляхом ацилювання у реакції сполук формули (II), у якій Z являє собою галоген, такий як хлор, a R 8 являє собою С1С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1-С6алкіл, заміщений захищеним або незахищеним гідроксилом або аміном, при цьому такі реакції, як правило, виконують за присутності основи та необов'язково за присутності нуклеофільного каталізатора. Альтернативно, можливо проводити реакцію у двофазній системі, що містить органічний розчинник, переважно етилацетат, та водний розчинник, переважно розчин бікарбонату натрію. 9 UA 112088 C2 Сполуки формули (II) є комерційно доступними, наприклад, метилсукцинілхлорид, або можуть бути одержані за допомогою способів, відомих фахівцю в даній галузі. СХЕМА 2 5 10 15 20 25 30 Сполуки формули (Ia) можуть бути одержані за допомогою обробки сполук формули (І), де R8 являє собою С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1-С6алкіл, заміщений захищеним або незахищеним гідроксилом або аміном, шляхом гідролізу в стандартних умовах, наприклад, за допомогою обробки гідроксидом лужного металу, таким як гідроксид натрію або гідроксид калію, у розчиннику, такому як етанол або тетрагідрофуран, за присутності води. Іншою альтернативою є обробка складного ефіру формули (Ia) кислотою, такою як трифтороцтова кислота, у розчиннику, такому як дихлорметан, з наступним додаванням води. Реакцію виконують переважно за температури від -20°C до +100°C, переважніше від 20°C до 80°C, зокрема, при 50°C. СХЕМА 3 Сполуки формули (І) можуть бути одержані зі сполуки формули (Ia) шляхом ацилювання у реакції похідної спирту формули R8OH за присутності сполучного реагенту, такого як DCC (N,N'дициклогексилкарбодіімід), EDC (1-етил-3-[3-диметиламінопропіл]-карбодіімідгідрохлорид) або BOP-Cl (біс(2-оксо-3-оксазолідиніл)фосфінхлорид), за присутності основи, такої як піридин, триетиламін, 4-(диметиламіно)піридин або діізопропілетиламін, та необов'язково за присутності нуклеофільного каталізатора, такого як гідроксибензотриазол. Альтернативно, сполуки формули (І) можуть бути одержані зі сполуки формули (Ib) з похідною спирту формули R8OH шляхом ацилювання. Реакція ацилювання може бути здійснена в основних умовах (наприклад, за присутності піридину, триетиламіну, 4(диметиламіно)піридину або діізопропілетиламіну) та в придатному розчиннику, такому як, наприклад, тетрагідрофуран, необов'язково за присутності нуклеофільного каталізатора. Реакцію виконують за температури від -120°C до +130°C, переважно від -100°C до 100°C. Альтернативно, реакція може бути здійснена у двофазній системі, що містить органічний розчинник, переважно етилацетат, та водний розчинник, переважно насичений розчин бікарбонату натрію. Сполуки формули (Ib) можуть бути одержані зі сполуки формули (Ia) у стандартних умовах, таких як обробка тіонілхлоридом або оксалілхлоридом, у розчиннику, такому як дихлорметан. Реакцію виконують переважно за температури від -20°C до +100°C, переважніше від 0°C до 50°C, зокрема, за навколишньої температури. 10 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 Сполуки формули (Ia) можуть бути одержані за допомогою обробки сполуки формули (III) похідною ангідриду формули (IV), такою як сукцинілангідрид, у розчиннику, такому як тетрагідрофуран. Реакцію виконують переважно за температури від -20°C до +120°C, переважніше від 20°C до 120°C. СХЕМА 4 Сполуки формули (Ib), де X являє собою арил, гетероарил, вініл, аліл або циклопропіл, можуть бути одержані у реакції сполук формули (І), де LG являє собою придатну відхідну групу, таку як, наприклад, галоген або трифлат, з похідною формули Z-X, де Z являє собою бор або похідні олова, а X описаний для сполуки формули (Ib), за присутності придатної системи каталізатор/ліганд, часто комплексу паладію (0), та за присутності або за відсутності основи, такої як карбонат калію. Ці реакції можна виконувати під впливом мікрохвильового випромінювання або без нього. Такі реакції відомі фахівцю в даній галузі за назвою сполучень Стілле та Судзукі, див. наприклад: Strategic Applications of Named Reactions in Organic Synthesis Kurti, Laszlo; Czako, Barbara; Editors. USA. (2005), Publisher: Elsevier Academic Press, Burlington, Mass, p.448 (сполучення Судзукі) та р.438 (сполучення Стілле), а також згадані посилання. СХЕМА 5 Сполуки формули (Ib), де X являє собою CCR, у якому R являє собою С 1-С6алкіл, H або триалкілсиліл, можуть бути одержані шляхом реакції сполук формули (І), у яких LG являє собою придатну відхідну групу, таку як, наприклад, галоген або трифлат, з похідною формули HCCR за присутності придатної системи каталізатор/ліганд, часто комплексу паладію (0), із джерелом міді або без джерела міді, такого як йодид міді, органічної основи, такої як діізопропілетиламін. Така реакція відома фахівцю в даній галузі за назвою сполучення Соногашири, див. наприклад: Strategic Applications of Named Reactions in Organic Synthesis Kurti, Laszlo; Czako, Barbara; Editors. USA. (2005), Publisher: Elsevier Academic Press, Burlington, Mass, p.424 (сполучення Соногашири), а також цитовані посилання. 11 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Сполуки формули (Ib), де X являє собою CCH, можуть бути одержані у реакції сполук формули (Ib), де X являє собою CCSiR3, у якому R являє собою С1-С6алкільну групу, з основою, такою як карбонат калію, із джерелом фториду, таким як фторид калію. Сполуки формули (І), де W являє собою сірку, можуть бути одержані зі сполуки формули (І), де W являє собою кисень, шляхом нагрівання з реагентом, що переносить тіогрупу, таким як реагент Лавессона або пентасульфід фосфору. ПРИКЛАДИ Для аналізу сполук застосовували наступні способи HPLC-MS. Спосіб А Спектри реєстрували на ZQ Mass Spectrometer від Waters (одиночний квадрупольний масспектрометр), оснащений джерелом електророзпорошення (полярність: позитивні або негативні іони, напруга на капілярі: 3,00 кВ, напруга на конусі: 30,00 В, напруга на екстракторі: 2,00 В, температура джерела: 100°C, температура десольватації: 250°C, потік газу через конус: 50 л/година, потік газу десольватації: 400 л/година, діапазон маси: 100-900 Да) та Agilent 1100 LC (дегазатор розчинника, насос для двокомпонентних сумішей, нагріваний відсік для колонок та детектор на діодній матриці). Колонка: Phenomenex Gemini С18, 3 мкм, 30 x 3 мм, температура: 60°C, діапазон довжини хвилі DAD (нм): 210-500; градієнт розчинника: А = вода + 0,05% HCOOH, B= ацетонітрил/метанол (4:1, об.: об.) + 0,04% HCOOH:; градієнт: 0 хвилин 5% В; 2-2,8 хвилини 100% В; 2,9-3 хвилини 5%. Потік (мл/хвилина) 1,7. Спосіб В Спектри реєстрували на ZQ Mass Spectrometer від Waters (одиночний квадрупольний масспектрометр), оснащений джерелом електророзпорошення (полярність: позитивні або негативні іони, напруга на капілярі: 3,00 кВ, напруга на конусі: 30,00 В, напруга на екстракторі: 2,00 В, температура джерела: 100°C, температура десольватації: 25O°C, потік газу через конус: 50 л/година, потік газу десольватації: 400 л/година, діапазон маси: 100-900 Да) та Agilent 1100 LC (дегазатор розчинника, насос для двокомпонентних сумішей, нагріваний відсік для колонок та детектор на діодній матриці). Колонка: Phenomenex Gemini С18, 3 мкм, 30 x 3 мм, температура: 60°C, діапазон довжини хвилі DAD (нм): 210-500; градієнт розчинника: А = вода + 5% MeOH + 0,05% HCOOH, В = ацетонітрил + 0,05% HCOOH: градієнт: 0 хвилин 0% В; 2-2,8 хвилини 100% В; 2,9-3 хвилини 0%. Потік (мл/хвилина) 1,7. Спосіб C Спектри реєстрували на ZQ Mass Spectrometer від Waters (одиночний квадрупольний масспектрометр), оснащений джерелом електророзпорошення (полярність: позитивні або негативні іони, напруга на капілярі: 3,00 кВ, напруга на конусі: 30,00 В, напруга на екстракторі: 2,00 В, температура джерела: 150°C, температура десольватації: 350°C, потік газу через конус: 50 л/година, потік газу десольватації: 400 л/година, діапазон маси: 100-900 Да) та Acquity UPLC від Waters: насос для двокомпонентних сумішей, нагріваний відсік для колонок та детектор на діодній матриці. Дегазатор розчинника, насос для двокомпонентних сумішей, нагріваний відсік для колонок та детектор на діодній матриці. Колонка: Waters UPLC HSS Т3, 1,8 мкм, 30 x 2,1 мм, температура: 60°C, діапазон довжини хвилі DAD (нм): 210-500, градієнт розчинника: А = вода + 5% MeOH + 0,05% HCOOH, В = ацетонітрил + 0,05% HCOOH: градієнт: 0 хвилин 10% В, 90% А; 1,2-1,5 хвилини 100% В; потік (мл/хвилина) 0,85. Спосіб D Спектри реєстрували на SQD Mass Spectrometer від Waters (одиночний квадрупольний масспектрометр), оснащений джерелом електророзпорошення (полярність: позитивні або негативні іони, напруга на капілярі: 3,00 кВ, напруга на конусі: 30,00 В, напруга на екстракторі: 2,00 В, температура джерела: 150°C, температура десольватації: 250°C, потік газу через конус: 0 л/година, потік газу десольватації: 650 л/година, діапазон маси: 100-900 Да) та Acquity UPLC від Waters: насос для двокомпонентних сумішей, нагріваний відсік для колонок та детектор на діодній матриці. Дегазатор розчинника, насос для двокомпонентних сумішей, нагріваний відсік для колонок та детектор на діодній матриці. Колонка: Phenomenex Gemini C18, 3 мкм, 30 x 2 мм, температура: 60°C, діапазон довжини хвилі DAD (нм): 210-500; градієнт розчинника: А = вода + 5% MeOH + 0,05% HCOOH, В = ацетонітрил + 0,05% HCOOH: градієнт: градієнт: 0 хвилин 0% В, 100% А; 1,2-1,5 хвилини 100% В; потік (мл/хвилина) 0,85. Спосіб E Ті самі умови, що використовували для способу C, за винятком того, що спектрометром є: SQD Mass Spectrometer від Waters (одиночний квадрупольний мас-спектрометр). Спосіб F Спектри реєстрували на Mass Spectrometer від Waters (одиночний квадрупольний масспектрометр SQD або ZQ), оснащений джерелом електророзпорошення (полярність: позитивні або негативні іони, напруга на капілярі: 3,00 кВ, діапазон напруги на конусі: 30-60 В, напруга на 12 UA 112088 C2 5 10 15 екстракторі: 2,00 В, температура джерела: 150°C, температура десольватації: 350°C, потік газу через конус: 0 л/година, потік газу десольватації: 650 л/година, діапазон маси: 100-900 Да) та Acquity UPLC від Waters: насос для двокомпонентних сумішей, нагріваний відсік для колонок та детектор на діодній матриці. Дегазатор розчинника, насос для двокомпонентних сумішей, нагріваний відсік для колонок та детектор на діодній матриці. Колонка: Waters UPLC HSS Т3, 1,8 мкм, 30 x 2,1 мм, температура: 60°C, діапазон довжини хвилі DAD (нм): 210-500; градієнт розчинника: А = вода + 5% MeOH + 0,05% HCOOH, В = ацетонітрил + 0,05% HCOOH: градієнт: градієнт: 0 хвилин 0% В, 100% А; 1,2-1,5 хвилини 100% В; потік (мл/хвилина) 0,85. У всьому даному розділі використовуються наступні абревіатури: s = синглет; bs = широкий синглет; d = дуплет; dd = подвійний дуплет; dt = подвійний триплет; t = триплет, tt = потрійний триплет, q = квартет, m = мультиплет; Me = метил; Et = етил; Pr = пропіл; Bu = бутил; т.п. = точка плавлення; RT = час утримання, М+Н = молекулярний катіон (тобто виміряна молекулярна маса). Приклад І: 4-[(5-ціанопіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутанова кислота (сполука A1) 30 5-Амінопіразин-2-карбонітрил (комерційно доступний, 1,0 г, 8,32 ммоль) розчиняли в тетрагідрофурані, згодом додавали бурштиновий ангідрид (1,04 г, 10,4 ммоль), суміш збовтували за кімнатної температури протягом 2 годин та за температури флегми протягом ночі. Згодом додавали 1,0 еквівалента бурштинового ангідриду, та розчин нагрівали зі зворотним холодильником протягом 4 днів. Реакцію зупиняли, та розчин розділяли між етилацетатом та водою. Водний шар відокремлювали, підкислювали та екстрагували етилацетатом (3 х). Об'єднані органічні шари сушили над сульфатом магнію та концентрували у вакуумі. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії, елюювали сумішшю циклогексан-етилацетат (1/3) з оцтовою кислотою (1%) з одержанням 4-[(5-ціанопіразин-2іл)аміно]-4-оксобутанової кислоти A1 (1,30 г, 71%). Т.п. = 201-202°C, 1H ЯМР (400 МГц, DMSOd6)  12,09 (bs, 1H), 11,40 (s, 1H), 9,41 (s, 1H), 8,96 (s, 1H), 2,73 (t, 2H), 2,55 (t, 2H) частин на + мільйон. LC-MS (спосіб В): RT 0,96, 219 (M-H ) Сполуки А26, А28 та А35 з таблиці А одержували за допомогою того самого способу з комерційного вихідного матеріалу. Приклад II: метил-4-[(5-бромпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноат (сполука А2) 35 2-аміно-5-бромпіразин (комерційно доступний, 0,687 г, 1,0 екв.) розчиняли у тетрагідрофурані (10 мл). Згодом послідовно додавали Ν,Ν-диметиланілін (500 мкл, 1,0 екв.) та метил-4-хлор-4-оксобутаноат (535 мкл, 1,1 екв.). Суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 12 годин. Реакцію зупиняли, та розчин розділяли між етилацетатом та водою. Водний 20 25 13 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 шар відокремлювали та екстрагували етилацетатом (2 х). Об'єднані органічні шари сушили над сульфатом магнію та концентрували у вакуумі. Залишок очищували за допомогою флешхроматографії, елюювали сумішшю циклогексан-етилацетат з одержанням метил-4-[(51 бромпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноату А2 (70%). H ЯМР (400 МГц, DMSO-d6)  11,02 (bs, 1H), 9,12 (s, 1H), 8,62 (s, 1H), 3,60 (s, 3H), 2,74 (t, 2H), 2,62 (t, 2H) частин на мільйон. LC-MS (спосіб + A): RT 1,28, 290 (М+Н ). Сполуки А4, А5, А7, А9, А25, А27, А30, А42, А43, А44, А45, А46, А47 та А51 з таблиці А одержували за допомогою того самого способу з комерційно доступного вихідного матеріалу. Сполуку А24 та А37 з таблиці А одержували за допомогою того самого способу з проміжної сполуки (1.1). Приклад ІІІ: 4-[(5-бромпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутанова кислота (сполука A3) До розчину метил-4-[(5-бромпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноату (приклад II, 0,400 г, 1,0 екв.) у суміші тетрагідрофурану (15 мл) та води (5 мл) додавали гідроксид літію (0,058 г, 1,0 екв.) за кімнатної температури. Реакційну суміш збовтували за кімнатної температури. Залишок розводили насиченим розчином гідрокарбонату натрію та промивали етилацетатом. Водну фазу підкислювали шляхом додавання водної хлористоводневої кислоти (концентрованої) та два рази екстрагували етилацетатом. Об'єднані органічні шари сушили над сульфатом магнію та концентрували у вакуумі з одержанням бажаної сполуки 4-[(5-бромпіразин-2-іл)аміно]-4оксобутанової кислоти A3 (0,343 г, 90%). 1Н ЯМР (400 МГц, DMSO-d6)  12,18 (bs, 1H), 11,02 (s, 1H), 9,12 (s, 1H), 8,60 (s, 1H), 2,67 (t, 2H), 2,55 (m, 2H) частин на мільйон. LC-MS (спосіб A): RT + 1,08, 274 (M-H ). Сполуки А6, А8, А29, А48, А49 та А50 з таблиці А одержували за допомогою того самого способу з проміжної сполуки, одержаної, як описано в ПРИКЛАДІ II. Приклад IV: аліл-4-[(5хлорпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноат (сполука A10) До розчину проп-2-ен-1-олу (2 мл) краплинами додавали тіонілхлорид (3 екв, 1,7 ммоль). Через 5 хвилин до розчину додавали 4-[(5-хлорпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутанову кислоту А6 (одержану, як описано вище, 0,13 г, 0,57 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом ночі за кімнатної температури. Реакцію зупиняли, та розчин розділяли між етилацетатом та водою. Водний шар відокремлювали та екстрагували етилацетатом (2 х). Об'єднані органічні шари промивали насиченим розчином гідрокарбонату натрію та сушили над сульфатом магнію, згодом концентрували у вакуумі. Залишок спочатку промивали циклогексаном, і одержану тверду речовину очищували за допомогою флеш-хроматографії, елюювали сумішшю циклогексан-етилацетат з одержанням аліл-4-[(5-хлорпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноату A10 14 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 35 (37%). 1H ЯМР (400 МГц, CDCl3) 9,29 (s, 1H), 8,27 (s, 1H), 8,18 (bs, 1H), 5,92 (m, 1H), 5,29 (m, 2H), 4,62 (m, 2H), 2,80 (m, 4H). Сполуки A10, A11 та А23 з таблиці А одержували за допомогою того самого способу з комерційного вихідного матеріалу. Спирт використовували як розчинник та реагент. Сполуки А12-А22 з таблиці А одержували за допомогою того самого способу з використанням 4-[(5-хлорпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутанової кислоти A3 як вихідного матеріалу. Проміжна сполука L1: 5-[1,2,2,2-тетрафтор-1-(трифторметил)етил]піразин-2-амін (1.1) До розчину піразин-2-аміну (15,0 г, 157,7 ммоль) у сумішіводи (120 мл) та третбутилметилового ефіру (120 мл) послідовно додавали 2-йоднонафторбутан (1,2 екв., 189,3 ммоль, 27,5 мл), гідросульфіт натрію (1,2 екв., 189,3 ммоль, 16 мл), гідрокарбонат натрію (1,2 екв., 189,3 ммоль) та гідросульфат тетрабутиламонію ("TBAHS") (0,11 екв., 17,35 ммоль). Реакційну суміш збовтували за навколишньої температури протягом 16 годин. Суміш фільтрували, і фільтрат двічі екстрагували трет-бутилметиловим ефіром. Об'єднані органічні фази послідовно промивали водою, водноюхлористоводневою кислотою (1 H) та сольовим розчином, сушили над сульфатом натрію та концентрували. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії (AcOEt/циклогексан: 1/4 -> 1/2) з одержанням 5-[1,2,2,2-тетрафтор-11 (трифторметил)етил]піразин-2-аміну (I.1) з виходом 4%. H ЯМР (400 МГц, CDCb) 8,32 (s, 1H), 8,00 (s, 1H), 4,93 (bs, 2Н, NH2) частин на мільйон. 5-(1,1,2,2,2-Пентафторетил)піразин-2-амін (використовуваний як вихідний матеріал для А37) 1 одержували за допомогою того самого способу шляхом застосування перфторетилйодиду: H ЯМР (400 МГц, CDCl3) 8,44 (s, 1H), 8,02 (s, 1H), 5,02 (bs, 2Н, NH 2) частин на мільйон. Приклад V: метил-4-оксо-4-[(5-вінілпіразин-2-іл)аміно]бутаноат (сполука А32) Метил-4-[(5-бромпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноат (А2, 1,00 г, 3,47 ммоль) розчиняли в толуені в посудині для мікрохвильового реактора та додавали трибутилвінілолово (1,22 г, 3,82 ммоль), хлорид літію (0,178 г, 4,17 ммоль) та тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0) (0,405 г, 0,347 ммоль). Аргон барботували через суміш протягом приблизно 5 хвилин, та посудину нагрівали під впливом мікрохвильового випромінювання протягом 5 хвилин при 150°C. Суміш розводили етилацетатом, промивали водою та сольовим розчином, сушили та випарювали. Продукт очищували за допомогою флеш-хроматографії (AcOEt/циклогексан: 1/99 -> 99/1) з одержанням метил-4-оксо-4-[(5-вінілпіразин-2-іл)аміно]бутаноату А32 (0,42 г, 1,8 ммоль, вихід 1 51%). H ЯМР (400 МГц, CDCl3) 9,42 (1 H, s), 9,15 (1 H, s), 8,22 (1 H, s), 6,72 (1 H, m), 6,21 (1 H, d), 5,48 (1 H, s), 3,72 (3H, s), 2,78 (4 H, m). Сполуку А33 з таблиці А одержували за допомогою того самого способу з комерційного вихідного матеріалу та А2. Сполуку одержували у формі суміші E- та Z-ізомерів при подвійному зв'язку. Приклад VI: метил-4-[(5-циклопропілпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноат (сполука А31) 15 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 У герметичну пробірку додавали метил-4-[(5-бромпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноат (А2,1,00 г, 3,47 ммоль), K3PO4 (2,58 г), ацетат паладію (II) (0,0795 г), трициклогексилфосфін (0,195 г), циклопропілборонову кислоту (0,447 г), толуен (3 мл) та воду (0,05 мл). Аргон барботували через суміш протягом приблизно 5 хвилин. Згодом суміш нагрівали під впливом мікрохвильового випромінювання протягом 5 хвилин при 150°C. Суміш розводили етилацетатом, промивали водою та сольовим розчином, сушили та випарювали. Продукт очищували за допомогою флеш-хроматографії (AcOEt/циклогексан: 1/99 -> 99/1) з одержанням метил-4-[(5-циклопропілпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноату (А31, 0,020 г, 0,080 ммоль, вихід 1 2,31%). H ЯМР (400 МГц, CDCl3) 9,28 (1H, s), 8,24 (1H, s), 8,10 (1H, s), 3,72 (3H, s), 2,75-2,65 (4H, m), 2,00 (1H, m), 1,00 (4 H, m). Приклад VII: метил-4-[(5-ацетилпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноат (сполука А34) Метил-4-[(5-бромпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноат (А2, 1,00 г, 3,47 ммоль) розчиняли в толуені в посудині для мікрохвильового реактора, та додавали хлорид літію (0,178 г, 4,17 ммоль), тетракіс трифенілфосфін паладій (0,405 г, 0,347 ммоль) та трибутил(1етоксивініл)станан (1,88 г, 5,21 ммоль). Реакційну суміш нагрівали в герметичній посудині протягом ночі при 100°C. Суміш розводили етилацетатом та промивали водою. Органічний шар сушили над Na2SO4, і розчинник випарювали. Продукт очищували за допомогою флешхроматографії (AcOEt/циклогексан: 1/99 -> 99/1) з одержанням метил-4-[[5-(1етоксивініл)піразин-2-іл]аміно]-4-оксобутаноату (0,36 г, 1,3 ммоль, вихід 37%). Цей продукт (0,34 г, 1,2 ммоль) розчиняли в тетрагідрофурані (2,20 г, 2,4 мл), і додавали хлористоводневу кислоту (1,2 мл, 2,4 ммоль, 2M). Через 1 годину до суміші додавали сольовий розчин, та її екстрагували 3 рази етилацетатом. Об'єднані органічні шари сушили над MgSO4 та випарювали. Продукт очищували за допомогою флеш-хроматографії (AcOEt/циклогексан: 1/99->99/1) з одержанням 1 метил-4-[(5-ацетилпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноату А34 (0,14 г, 0,56 ммоль, вихід 46%). H ЯМР (400 МГц, CDCl3) 9,52 (1H, s), 9,19 (1H, s), 8,88 (1H, s), 3,70 (3H, s), 2,88-2,75 (2H, m), 2,58 (3H, s). Приклад VIII: метил-4-[(5-ацетилпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноат (сполука А34) Розчин метил-4-[(5-бромпіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноату (А2, 1,0 г, 3,5 ммоль), йодиду міді (0,17 ммоль, 0,033 г), діізопропіламіну (4,2 ммоль, 0,42 г, 0,59 мл) та 16 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 30 біс(трифенілфосфін)дихлориду паладію (II) (0,17 ммоль, 0,12 г) в тетрагідрофурані (30 мл) дегазували за допомогою Ar. Згодом повільно додавали етиніл(триметил)силан (7,60 ммоль, 0,75 г, 1,1 мл), та суміш збовтували протягом ночі. Суміш фільтрували через прокладку целіту, яку промивали етилацетатом, та фільтрат концентрували під зниженим тиском. Продукт очищували за допомогою флеш-хроматографії (етилацетат/циклогексан: 1/99->99/1) з одержанням метил-4-оксо-4-[[5-(2-триметилсилилетинил)піразин-2-іл]аміно]бутаноату (E, 0,85 г, 1 2,8 ммоль, вихід 80%). H ЯМР (400 МГц, CDCl3) 9,46 (1H, s), 9,00 (1H, s), 8,33 (1H, s), 3,71 (3H, s), 2,88-2,75 (2 H, m), 0,20 (9H, s). Приклад IX: метил-4-оксо-4-[[5-(1Н-тетразол-5-іл)піразин-2-іл]аміно]бутаноат А36 Суміш метил-4-[(5-ціанопіразин-2-іл)аміно]-4-оксобутаноату А4 (0,168 г, 0,7173 ммоль), азиду натрію (0,141 г, 0,076 мл, 2,15 ммоль) та хлориду триетиламонію (0,156 г, 0,146 мл, 1,11 ммоль) збовтували 4 години при 150°C в і-метил-2-піролідиноні (10 мл). Суміш охолоджували та розводили водою. Після підкислювання водною хлористоводневою кислотою (1 H) фільтрат двічі екстрагували етилацетатом. Об'єднані органічні фази поєднували, сушили над сульфатом натрію та концентрували. Залишок суспендували в етилацетаті та фільтрували з одержанням метил-4-оксо-4-[[5-(1Н-тетразол-5-іл)піразин-2-іл]аміно]бутаноату А36 (0,085 г, вихід 43%). Т.п.: + 270-274°C. LC-MS (спосіб F): RT 0,49,278 (М+H ). Приклад X: метил-4-оксо-4-[[5-(3-піридил)піразин-2-іл]аміно]бутаноат (сполука А39) Метил-4-[(5-бромпіразин-2-іл)амін]-4-оксобутаноат (А2, 200 мг, 0,694 ммоль) розчиняли в N,N-диметилформаміді (4,5 мл) у посудині для мікрохвильового реактора, та додавали 3піридилтрибутилстанан (0,833 ммоль, 0,29 мл) та тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0) (0,069 ммоль). Аргон барботували через суміш протягом приблизно 5 хвилин, і посудину нагрівали під впливом мікрохвильового випромінювання протягом 10 хвилин при 150°C. Розчин випарювали, і залишок розводили ацетонітрилом, промивали циклогексаном (2 х) та випарювали. Продукт очищували за допомогою флеш-хроматографії (RF-пристрій, AcOEt/циклогексан: 1/1->1/0) з одержанням метил-4-оксо-4-[[5-(3-піридил)піразин-2-іл]аміно]бутаноату (сполуки А39) (0,072 г, + вихід 36%). LCMS (спосіб F): RT 0,53 хвилини, 287 (M+H ). Сполуки А38, А40, А41 та А52 з таблиці А одержували за допомогою того самого способу з використанням відповідного сполучного реагенту. 17 UA 112088 C2 Таблиця A Сполуки формули (D, де W являє собою O, R3, R4, R5 та R6 являють собою H Аналітичні дані: т.п. у °C, 1 LCMS або H ЯМР Сполука (посилання з таблиці 1) A1 (1.08) А2 (1.00) A3 (1.05) А4 (1.03) А5 (1.01) А6 (1.06) A1 A2 A3 A4 R7 C-H C-H C-H C-H C-H C-H N N N N N N C-CN C-Br C-Br C-CN C-Cl C-Cl C-H C-H C-H C-H C-H C-H H CH3 H CH3 CH3 H А7 C-H N C-Br C-CH3 CH3 A8 A9 (1.04) C-H C-H N N C-Br C-CF3 C-CH3 C-H A10 C-H N C-Cl C-H A11 C-H N C-Cl C-H A12 C-H N C-Br C-H A13 C-H N C-Br C-H A14 C-H N C-Br C-H H CH3 CH2C HCH2 (СН2)3 CH3 (CH2)2 OCH3 (СН2)2 SCH3 CH2C HCH2 A15 C-H N C-Br C-H A16 C-H N C-Br C-H A17 C-H N C-Br C-H A18 C-H N C-Br C-H A19 C-H N C-Br C-H A20 C-H N C-Br Спосіб LCMS C-H N C-Br Маса + В 0,96 219 (M-H ) + А 1,28 288 (М+Н ) + А 1,08 274 (M-H ) + В 1,16 233 (М+Н ) + А 1,23 242 (M-H ) А 1,04 228 (M-H+) 1 H ЯМР (400 МГц, CDCl3)  9,01 (s, 1H), 8,19 (bs, 1H), 3,73 (s, 3H), 2,73 (m, 4H), 2,57 (s, 3H) частин на мільйон + С 0,64 288 (М+H ) + E 0,79 276 (M-H ) + 270 (М+Н ), D 0,75 + 268 (M-H ) + D 0,87 286 (М+Н ) + 332 (М+Н ) D 0,67 D 0,78 D 0,77 D 0,89 D 0,83 328 (М+Н ) D 0,95 D 0,95 CH2CF3 D 0,81 344 (М+Н ) + 356 (М+H ), + 354 (M-H ) + 358 (М+Н ), + 356 (M-H ) C-H CH2CH(C H3) СН2СH3 D 0,87, 0,94 C-H H ЯМР (400 МГц, CDCl3)  9,30 (s, CH(CH3) 1H), 8,22 (bs, 2H), 4,97 (m, 1H), 2,74 CH2СН2С (s, 4H), 1,7-1,25 (m, 4H), 1,22 (d, 3H), H3 0,88 (t, 3H) + (СН2)3 CH3 (СН2)2 CHCH2 (СН2)4 CH3 CH2CH (CH2)4 1 A21 Утримання (хвилини) 18 350 (М+Н ), + 348 (M-H ) + 316 (М+Н ), + 314 (M-H ) + 332 (М+Н ), + 331 (M-H ) + + + 344 (М+H ) UA 112088 C2 Таблиця A Сполуки формули (D, де W являє собою O, R3, R4, R5 та R6 являють собою H Аналітичні дані: т.п. у °C, 1 LCMS або H ЯМР Сполука (посилання з таблиці 1) A22 A1 A2 A3 A4 R7 C-H N C-Br C-H A23 C-H N C-Cl C-H A24 C-H N C3F7 A25 A26 C-H C-H C-H C-H A27 C-H A28 Спосіб LCMS Утримання (хвилини) CH2C CH (СН2)2 CHCH2 D 0,72 D 0,81 C-H CH3 F 1,00 C-Cl C-Br N N CH3 H А А 1,14 0,98 C-H C-CN N CH3 В 1,12 C-H C-H C-CN N H В 0,87 A29 C-H N C3F7 C-H H F 0,88 A30 А31 А32 А33 А34 A35 C-H C-H C-H C-H C-H C-H N N N N N N C-H C-H C-H C-H C-H C-H CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 H F F F F F F 0,52 0,71 0,66 0,68 0,64 0,25 A36 C-H N C-H CH3 F 0,49 278 (М+Н ) A37 A38 A39 A40 C-H C-H C-H C-H N N N N C-H C-H C-H C-H CH3 CH3 CH3 CH3 F F F F 0,90 0,81 0,53 0,73 326 (M-H ) + 292 (М+Н ) + 287 (М+Н ) + 276 (М+Н ) A41 C-H N C-H CH3 F 0,67 301 (М+Н ) A42 A43 C-Cl C-H C-OC H3 C-H C-H C-H C-Cl C-H COCH3 N N C-Me C-СН(СН2)2 C-CH=CH2 C-CH=CH-Me C-C(O)Me C-Me Тетразол-5іл CF3CF2 Тієн-2-іл Піридин-3-іл 2-Фурил 3-Метилпіридин-2-іл Cl CH3O 312(MH-H ) + 284 (М+Н ), + 282 (M-H ) + 378 (М+Н ), + 376 (M-H ) + 244 (М+Н ) + 274 (М+Н ) + 235 (Mh-H ), + 233 (M-H ) + 221 (MH-H ), + 219 (M-H ) + 364 (MH-H ), + 362 (M-H ) + 224 (MH-H ) + 250 (MH-H ) + 236 (MH-H ) + 250 (MH-H ) + 252 (MH-H ) + 210 (М+Н ) C-H C-H CH3 CH3 N Cl C-H CH3 F 0,70 274 (М+H ) N N N N N CO2CH3 CO2CH2CH3 І Cl CH3O C-H C-H C-H C-H C-H CH3 CH3 CH3 H H F F F F F 0,57 0,65 0,73 0,52 0,38 268 (М+Н ) + 282 (М+Н ) + 336 (М+H ) + 264 (М+Н ) + 226 (М+Н ) N Cl C-H H F 0,57 260 (М+Н ) A44 A45 A46 A47 A48 A49 A50 19 Маса + + + + Т.п. у °C - 140°C Т.п. у °C - 145°C + + + UA 112088 C2 Таблиця A Сполуки формули (D, де W являє собою O, R3, R4, R5 та R6 являють собою H Аналітичні дані: т.п. у °C, 1 LCMS або H ЯМР Сполука (посилання з таблиці 1) A51 10 15 20 25 30 A2 C-H N A52 5 A1 C-H N A3 R7 Утримання (хвилини) Маса F 0,77 274 (М+Н ) CH3 Cl C-OCH3 2-МетилсульфанілC-H піримидин-4іл Спосіб LCMS CH3 A4 F 0,85 334 (М+Н ) + + Біологічні приклади Розробили два біологічні аналізи для аналізування активності сполук відповідно до даного винаходу. Упершому аналізі кількісно визначали активність сполуки щодо бобів на основі її ефекту стосовно подовження черешка другого листа. У другому аналізі визначали ефект сполук стосовно росту коріння пшениці. Приклад B1. Аналіз на бобах Квасолю звичайну (Phaseolus vulgaris) сорту FuMo висівали в 0,5-літрові горщики в піщаний суглинок без додаткового добрива. Рослини вирощували в тепличних умовах при 22/18°С (день/ніч) та за відносної вологості 80%; забезпечували світло понад 25 клк. Рослини обробляли тестованими сполуками через одинадцять днів після висівання, коли довжина другого міжвузля досягала 2-5 мм. Перед застосуванням кожну зі сполук розчиняли в диметилсульфоксиді та розводили в суміші етанолу та води (об'ємне співвідношення 1:1). П'ять мікролітрів тестованої сполуки наносили піпеткою на насічку, яку наносили після відокремлення покривного листа від основи другого міжвузля. Через чотирнадцять днів після застосування визначали довжину черешка другого листа (вимірювали від основи черешка до основи першого листка) для кількісного визначення активності сполук. Наступні сполуки давали щонайменше 10% збільшення довжини черешка другого листа: А2, A3, А5, А6, А9, A10, A11, А12, А22. Приклад В2. Аналіз на пшениці Тестовані сполуки розчиняли в невеликих об'ємах диметилсульфоксиду та розводили до відповідної концентрації водою. Насіння пшениці (Triticum aestivum) сорту Агіпа висівали в мініпакети (10,5 x 9,0 см), які містили 5 мл розчину відповідної сполуки. Міні-пакети зберігали при 17°С протягом трьох днів для забезпечення проростання насіння. Згодом рослини зберігали при 5°C. Через дванадцять днів після посіву/застосування рослини видаляли з міні-пакетів та аналізували. Ефект сполук кількісно оцінювали шляхом визначення площі рослини (коріння та пагонів) та скрученості коріння (скрученість є показником активності брасиностероїдного типу). Наступні сполуки давали зниження щонайменше на 20% площі рослини (коріння та пагонів) та показували фенотип скрученого коріння: А2, A3, А5, А6, A10, A11, A12, А22. 20 UA 112088 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Сполука формули (І) W 2 6 N R4 A1 A2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 R5 R R N A3 R3 O R 7 W A4 , (I) де кожний W незалежно являє собою О або S; А1 являє собою C-R1; кожний з А2 та А4 незалежно являє собою C-R1 або азот, де кожний R1 може бути однаковим або різним, і де щонайменше один з А2 та А4 являє собою азот; А3 являє собою С-Х; R1 являє собою Н, ціано, галоген, С1-С6алкокси, С1-С6алкіл або С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома галогенами, гідроксилами, амінами; X являє собою галоген, С1-С6галогеналкіл, ціано, тіоціанат, нітро, С1-С6алкокси, С1С6галогеналкокси, С1-С6алкілтіо, С1-С6галогеналкілтіо, С1-С6алкілсульфініл, С1С6галогеналкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілсульфоніл, С2-С6алкеніл, С2С6алкініл, амін, N-С1-С6алкіламін, N,N-ді-С1-С6алкіламін, С1-С6алкілкарбоніл, С1С6алкоксикарбоніл, С1-С6галогеналкоксикарбоніл, С1-С6галогеналкілкарбоніл, С3-С8циклоалкіл, форміл або меркапто; або X являє собою гетероарил або гетероарил, заміщений одним або декількома галогенами, ціано, С1-С6алкілами, С1-С3галогеналкілами; R2 являє собою Н, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С1-С4алкілкарбоніл, С1-С6алкоксикарбоніл; або R2 являє собою С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома ціано, амінами, карбоніламінами; R3, R4, R5 та R6 незалежно являють собою водень, галоген, нітро, ціано, С1-С3алкіл, С1С3галогеналкіл, С1-С3алкокси, гідроксил, -OC(O)R9, амін, N-С1-С3алкіламін або N,N-дi-С1С3алкіламін; R7 являє собою водень, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2С6алкініл, С2-С6галогеналкініл, С3-С7циклоалкіл, бензил або бензил, заміщений замісниками R10, арил або арил, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10, гетероарил або гетероарил, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10, гетероцикліл або гетероцикліл, заміщений однимп'ятьма замісниками R10; або R7 являє собою С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома ціано, нітро, амінами, гідроксилами, С1-С6алкокси, С1-С6галогеналкокси, С1-С6алкілтіо, С1-С6галогеналкілтіо, С1С6алкілсульфініл, С1-С6галогеналкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, С1С6галогеналкілсульфоніл, С3-С7циклоалкіл, N-С1-С6алкіламін, N,N-ді-С1-С6алкіламін, бензил або бензил, заміщений замісниками R10, арил або арил, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10, гетероарил або гетероарил, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10, гетероцикліл або гетероцикліл, заміщений одним-п'ятьма замісниками R10; кожний R10 незалежно являє собою ціано, нітро, аміно, гідрокси, галоген, С1-С6алкіл, С1С6галогеналкіл, С1-С4алкоксі-С1-С4алкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6галогеналкеніл, С2-С6алкініл, С2С6галогеналкініл, С3-С6циклоалкіл, С3-С6галогенциклоалкіл, С1-С6алкокси, С1-С6галогеналкокси, С1-С4алкоксі-С1-С4алкокси, С1-С6алкілтіо, С1-С6галогеналкілтіо, С1-С6алкілсульфініл, С1С6галогеналкілсульфініл, С1-С6алкілсульфоніл, С1-С6галогеналкілсульфоніл, N-С1-С6алкіламіно, N,N-ді-(С1-С6алкіл)аміно, N,N-ді-(С1-С6алкіл)амінокарбоніл, N,N-ді-(С1-С6алкіл)аміносульфоніл, С1-С6алкілкарбоніл, С1-С6алкілкарбонілокси, С1-С6алкоксикарбоніл, С1-С6алкілкарбоніламіно; та R9 являє собою водень, С1-С6алкіл, С1-С6алкокси або С1-С6галогеналкіл; або її солі або N-оксиди. 2. Сполука за п. 1, де обидва W являють собою О; А1 та А4 являють собою C-R1; R1 являє собою Н, ціано, галоген, С1-С6алкіл, або R1 являє собою С1-С6алкіл, заміщений одним або декількома галогенами, гідроксилами, амінами; 21 UA 112088 C2 5 10 15 20 25 А2 являє собою N; А3 являє собою С-Х; X являє собою галоген, С1-С6галогеналкіл, ціано, С1-С6галогеналкокси, С1-С6галогеналкілтіо, С1С6галогеналкілсульфініл, С1-С6галогеналкілсульфоніл; або X являє собою гетероарил або гетероарил, заміщений одним або декількома галогенами, ціано, С1-С3алкілами; R2 являє собою Н або С1-С6алкіл; R3, R4, R5 та R6 незалежно являють собою водень, галоген, ціано, С1-С3алкіл або С1С3галогеналкіл; та R7 являє собою водень, С1-С6алкіл, С1-С6галогеналкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6алкініл; 7 або R являє собою С1-С6алкіл, заміщений С1-С6алкокси або С1-С6алкілтіо. 3. Сполука за будь-яким з пп. 1-2, де X являє собою галоген, С1-С6галогеналкіл або ціано. 4. Сполука за будь-яким з пп. 1-3, де R7 являє собою водень, метил, етил, н-пропіл або ізопропіл. 5. Композиція для регулювання росту рослин або стимулювання проростання насіння, яка містить сполуку за будь-яким з попередніх пунктів та допоміжний засіб для складання, прийнятний з погляду сільського господарства. 6. Спосіб регулювання росту рослин на місцеположенні, який включає застосування щодо місцеположення кількості сполуки за пп. 1-4 або композиції за п. 5, що регулює ріст рослин. 7. Спосіб стимулювання проростання насіння, який включає застосування щодо насіння або місцеположення, яке містить насіння, кількості сполуки за пп. 1-4 або композиції за п. 5, що стимулює проростання насіння. 8. Спосіб боротьби з бур'янами, який включає застосування щодо місцеположення, яке містить насіння, кількості сполуки за пп. 1-4 або композиції за п. 5, що стимулює проростання насіння, забезпечення проростання насіння, а згодом застосування щодо місцеположення післясходового гербіциду. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 22