Спосіб захисту від мікробіологічних процесів при екстрагуванні сахарози

1. Спосіб захисту від мікробіологічних процесів при екстрагуванні сахарози, що включає антисептичну обробку цукрової сировини, який відрізняється тим, що як антисептики використовують цитросайд і/або бензилпеніцилін, і/або бензоат натрію, причому кожний у кількості від 0,00001 до 3 Завдяки поєднанню цих трьох хімічних речовин (не більше ніж 99,8% цитросайду, і/або, не більше ніж 99,8% бензилпеніциліну калію (бензилпеніциліну натрію) і/або не більше ніж 99,8% бензоату натрію) він має більш широкий спектр антимікробної дії відносно контамінуючої мікрофлори, яка викликає негативні процеси у виробництві. Екстрагування сахарози проводять в дифузійних апаратах, що використовуються в класичних технологіях виробництва цукру з бурякової сировини, в яких і реалізується спосіб захисту від мікробіологічних процесів шляхом антисептичного обробітку цукрової сировини запропонованими антисептиками або даною сумішшю «Нобак». Приклад реалізації способу захисту від мікробіологічних процесів при екстрагуванні сахарози. Спочатку проводять приготування робочого розчину антисептичної суміші «Нобак» для захисту від мікробіологічних процесів (далі по тексту - суміш). Необхідну кількість суміші з розрахунку 1,52,0г на 1м3 об’єму дифузійного соку вносять у вигляді 0,1%-10,0% водного розчину. Робочий розчин готують у промаркованій тарі шляхом змішування відповідної кількості препарату з водою. Суміш дозується у кількості 0,0002% до дифузійного соку (2кг на 1000 тон буряків). Температурні умові повинні бути в межах +10...+80 С. Робочий розчин суміші через дозатор вводять безпосередньо в дифузійний апарат, де він перемішується з буряковою сокостружковою масою. Можливість промислового використання антисептичної суміші та ефективність запропонованого способу установлена в результаті наступних досліджень. Експериментальним шляхом встановили оптимальне антимікробне дозування суміші 0,00015-0,0002% по відношенню до маси цукрової сировини. Визначне дозування має бактерицидний ефект відносно контамінуючої мікрофлори і не впливає негативно на кінцевий продукт переробки - цукор. Визначення ефективності дії суміші проводили класичним методом посіву досліджуваних об’єктів на відповідні живильні у середовища чашки Петрі. Як контроль використовували формалін. При проведенні мікробіологічних досліджень визначали вміст термофілів, мезофілів, слизоутворюючих мезофілів і цвілевих грибів. Для визначення мезофільних і термофільних мікроорганізмів проводили висів розведень 1:102, 1:103 і 1:104 у чашки Петрі на м’ясопептоний агар, слизоутворюючих мікроорганізмів - на м’ясопептоний агар з 10% сахарози, цвілевих грибів - на середовище Чапека. Мезофільна, термофільна і слизоутворююча групи мікроорганізмів визначалися після 48 годин, після їх вирощування в термостаті при відповідних температурах. Облік цвілевих груп мікроорганізмів проводили після 7-ї доби. Число мікроорганізмів визначали по кількості колонієутворюючих одиниць (КУО) у 1мл дифузійного соку. Виходячи з кількості вирослих колоній досліджуваних груп мікроорганізмів, визначали 16050 4 ефект знезаражування дифузійного соку антисептиками. Оптимальну витрату суміші визначали методом спонтанного шумування. Для цього отриманий дифузійний сік у кількості 200мл містився в стерильні колби, у які відповідно до варіантів дослідів вводили формалін, чи суміш по корисній моделі. Колби з вмістом витримували протягом 24 годин у термостаті при температурі 55 С. У пробах на початку проведення досліду і через кожні 12 годин визначали значення pH соку (Табл.1). За даними показникам вівся контроль мікробіологічного інфікування дифузійного соку і робився висновок про активність розвитку в ньому мікроорганізмів. З даних Табл.1 видно, що при витримці дифузійного соку, обробленого формаліном (у дозуванні 0,02%) і антисептичною сумішшю (у дозуваннях 0,0001%; 0,00015% і 0,0002%) у термостаті при температурі 550С, pH середовище не змінюється, що свідчить про гноблення росту мікрофлори. Показники способу захисту від мікробіологічних процесів при екстрагуванні сахарози, які підтверджують досягнення технічного результату корисної моделі і переваги перед способомпрототипом, наведені в Табл.2. Бактерицидні властивості суміші визначалися шляхом посіву досліджуваних об’єктів на відповідні середовища з наступним обліком кількості вирослих мікроорганізмів. Як досліджуваний об’єкт використовували дифузійний сік, отриманий у лабораторних умовах. Досліди проводили по трьох варіантах: 1 - контроль; 2 - обробка формаліном; 3 - обробка сумішшю по корисній моделі І, II, III з різною витратою. Витрату формаліну приймали 0,02 % до маси буряка. Витрата суміші - 0,0001 % до маси буряка і 0,002 % до маси буряка. Результати мікробіологічного аналізу, представлені в табл. 2, показали, що дифузійний сік контрольного варіанта мав самий високий рівень мікробіального зараження по всіх групах мікроорганізмів, однак цвілевих грибів у ньому не виявлено. З даних Табл.2 можна зробити висновок, що для антисептування дифузійного соку найбільш ефективне використання як антисептика суміші у дозуваннях 1,5-2г/м3 (0,00015-0,0002мас.%). Обробка дифузійного соку 40%-ним розчином формаліну приводила до зниження вмісту в ньому мезофілів до 3,5х105КУО/см3, слизоутворюючих мікроорганізмів - до 7,5х103КУО/мл, термофілів до 2,5х103КУО/см3. Середній ефект знезаражування по всіх групах мікроорганізмів вище ніж у формаліну. Отримані результати дозволили зробити висновок про властиві, при використанні у заявленому способі, суміші антисептичні властивості стосовно основних груп мікроорганізмів, що інфікують дифузійний сік (мезофілам, слизоутворюючих мезофілам, термофілам), причому рівень антисептичних властивостей цього препарату вище формаліну. 5 16050 6 Таблиця 1 Динаміка рН дифузійного соку, обробленого антисептиками при температурі 55°С Варіанти досліду контроль формалін суміш -1 суміш - II суміш - III 0 6,47 6,42 6,47 6,47 6,47 12 4,9 6,41 6,48 6,48 6,48 Витримка в термостаті, годин 24 36 4,88 4,81 6,41 6,40 6,48 6,43 6,47 6,47 6,47 6,47 48 4,72 6,40 6,40 6,45 6,45 Таблиця 2 Мікробіальна зараженість дифузійного соку при різних видах дезінфекції Варіант досліду 1 - контроль ** (без обробки сумішшю) 2 - обробка формаліном 3 - обробка сумішшю 1 (витрата 0,0001%) 4 - обробка сумішшю II (витрата 0,00015%) 5 - обробка сумішшю III (витрата 0,0002%) Кількість мікроорганізмів у дифузійному соку, КУО*/см3 мезофіли термофілі слизоутворюючі мезофілі 2х106 2,5х105 1х106 3,5х105 2,5х103 5х104 5 5 2,5х10 2х10 1х105 2 2 5х10 4х10 2,2х102 2 2 6,5х10 3х10 2,5х102 Примітка: * КУО - колоніїутворюючі одиниці; ** контроль - дифузійний сік, не оброблений антисептиками; формалін - 0,02% до маси буряка; суміш І - 0,0001% до маси буряка; суміш II - 0,00015% до маси буряка; суміш III - 0,0002% до маси буряка. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601