Спосіб ортотопічної цеконеоцистопластики після радикальної цистектомії

Спосіб ортотопічної цеконеоцистопластики після радикальної цистектомії, що включає створення із мобілізованої частини кишки резервуара, анастомозування його з куксою уретри та з куксами сечоводів, який відрізняється тим, що з серединного лапаротомного доступу мобілізують сліпу кишку до межі у висхідному відділі і перетинають її 3 20540 анастомозують з куксою уретри через додатковий отвір у місці згину сегменту, а кукси сечоводів анастомозують з боковими стінками сформованого резервуару. Цей спосіб ортотопічної неоцистопластики після радикальної цистектомії є найбільш близьким до того, що заявляється, по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. Основною перевагою цього способу є топічна близькість сигмовидної кишки до уретри, що передбачає відсутність натягу судин брижової ніжки резервуару при анастомозуванні і запобігає порушенням кровопостачання резервуару і неспроможності накладених швів. Вадою цього способу є відсутність надійного механізму запобігання міхурово-сечоводному рефлюксу і висхідному пієлонефриту, часто та якого за даними різних авторів складає 2-10,2% [Матвеев Б.П. и соавт. Рак мочевого пузыря. -М: Вердана, 2001. - С.181]. У зв’язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності операції і зниження кількості післяопераційних ускладнень. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі ортотопічної неоцистопластики після радикальної цистектомії, що включає створення із мобілізованої частини кишки резервуару, анастомозування його з куксою уретри та з куксами сечоводів, згідно з корисною моделлю, з серединного лапаротомного доступ у мобілізують сліпу кишку до межі у висхідному відділі і перетинають її на цій межі, клубову кишку перетинають проксимальніше ілеоцекального кута в залежності від довжини кукс сечоводів, дистальну куксу висхідної кишки вшивають, безперервність шлунково-кишкового тракту відновлюють шляхом ілеотрансверзостомії, мобілізований ілеоцекальний сегмент розвертають за часовою стрілкою навколо осі a.Ileocolica, куксу сегменту клубової кишки перітонизують і вшивають в її бокові стінки сечоводи, товстокишкову частину сегменту розсікають по передній поверхні в повздовжньому напрямку, складають вдвоє згином долу і зшивають по вільному краю розтину, утворюючи сферичний резервуар, який через додатковий отвір у найнижчій ділянці згину анастомозують з куксою уретри. Позитивний ефект корисної моделі обумовлений тим, що сечоводи вшивають в бокові стінки клубової частини сегменту, яка завдяки недетубуляризованому (нерозсіченому) стану, ізоперистальтичному розташуванню щодо основного сечового резервуару з градієнтом тиску в бік останнього, разом з баугінійовим клапаном служать надійним антирефлюксним механізмом. Спосіб здійснюють наступним чином: після цистектомії з серединного лапаротомного доступу мобілізують сліпу кишку до межі у висхідному відділі і перетинають її на цій межі, а також перетинають клубову кишку на 7-10см проксимальніше ілеоцекального кута, в залежності від довжини кукс сечоводів. 4 Дистальну куксу висхідної кишки вшивають 3 рядами швів, безперервність шлунково-кишкового тракту відновлюють шля хом ілеотрансверзостомії. Мобілізований ілеоцекальний сегмент розвертають за часовою стрілкою навколо осі a.Ileocolica, що топічно відповідає термінальному відділу клубової кишки. Куксу сегменту клубової кишки перітонизують і вшивають в її бокові стінки сечоводи, наприклад за Кордон’є (щонайширші анастомози для запобігання стриктур). Товстокишкову частину сегменту розсікають по передній поверхні в повздовжньому напрямку, складають вдвоє згином долу і зшивають по вільному краю розтину, утворюючи таким чином сферичний резервуар, який через додатковий отвір у найнижчій ділянці згину анастомозують з куксою уретри. Щоб запобігти неспроможності створених анастомозів сечоводи попередньо інтубують, а інтубаційні трубки виводять зовні крізь ілеоцекальний сегмент та уретр у поряд з сечовим катетером, введеним в порожнину неоцисту. Ефективність способу, що заявляється, підтверджується наступними конкретними прикладами. Приклад 1. Хворий К, 64р., надійшов до клініки в ургентному порядку з приводу макрогематурії, болів у лівій поперечній області, загальної слабкості, схуднення. При обстеженні виявлено пухлину лівої стінки сечового міхура, проростаючу в праве устя сечоводу, і усі шари детрузора, при мікроскопії осадку сечі виявлено атипові клітини, при екскреторній урографії виявлено правобічну уретеропієлоектазію. Встановлено діагноз: рак сечового міхура ТзМ0Nо. Після передопераційної підготовки хворий оперований. Після цистектомії при ревізії черевної порожнини виявлено відсутність доліхосигми. Коротку брижу клубової кишки, що чинила б натяг при неоцистоуретростомії за умови тонкокишкового варіанту пластики Операцію продовжено згідно запропонованого способу. Післяопераційний перебіг - без ускладнень. Інтубатори вилучені на 9 день, сечовий катетер - на 14 день після операції. Відновлені самостійне сечовипускання і функція шлунково-кишкового тракту. Виписаний у задовільному стані на 15 день після операції. Оглянутий через 3 місяці: стан задовільний, скарг немає, сечу утримує, сечовипускання кожні 3-4 години, остаточної сечі і уретеропієлоектазії немає. Приклад 2. Хворий Б., 58 років, поступив до клініки у зв’язку з гематурією, дизурією. 2 роки тому переніс трансуретральну резекцію сечового міхура з приводу поверхневого раку. З анамнезу 12 років тому двічі оперований з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки і послідуючого загального перитоніту. При обстеженні виявлено рецидив пухлини сечового міхура, що проростає глибокі м’язові шари, за структурою - помірно-диференційований світлоклітинний рак, функція нирок не порушена. Хворий оперований. Після цистектомії при ревізії черевної порожнини виявлено виражений спайковий процес, деформуючий практично увесь тонкий кишечник, що робить сумнівним можливість 5 20540 формування артифіційного сечового міхура з клубової кишки, а також відсутність доліхосигми. Операцію продовжено за заявляємим способом з виділенням із зрощень термінального відділу клубової кишки. Післяопераційний перебіг гладкий. Функція кишечнику відновлена на 3 день. Інтубатори вилучені на 8 день, катетер з міхура - на 11 день. Протягом 2 днів після вилучення катетеру відмічав неутримання сечі, яке потім пройшло. У задовільному стані виписаний через 15 днів після операції. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 Оглянутий через 2 місяці. Скарг немає. Сечовипускання кожні 2-3 години (вночі - 3-4 години). Ознак уретеропієлоектазії, чи пієлонефриту не виявлено. Таким чином, заявляємий спосіб дозволяє ефективно відводити сечу після радикальної цистектомії у артифіційний сечовий міхур, сформований з ізольованого ілеоцекального сегменту із запобіганням таких післяопераційних ускладнень як висхідний рефлюкс-пієлонефрит і рубцевий стеноз сечовідних співусть. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601