Спосіб ліпідокорекції у хворих із сполученою патологією

Корисна модель відноситься до медицини: внутрішні хвороби, кардіологія, ендокринологія. Патогенез серцево-судинних захворювань (ССЗ), що протикають на тлі цукрового діабету 2-го типу (ЦД), зв'язаний з наявністю ускладнень, що призводять до ранньої інвалідизації і смертності. Так, у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) на тлі ЦД 2-го типу після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ГІМ) при наявності гіперглікемії з інсулінорезистентністю відбуваються дисліпідемічні порушення, що, з однієї сторони можуть розглядатися як самостійний фактор ризику, а з іншого боку - як взаємообтяжуючий на тлі двох патологій [7,8]. Дослідження показали, що ССЗ у сполученні зі ЦД 2-го типу призводять до летальності в 65-75%, а ризик розвитку ПМ у 6-10 разів вище, ніж у осіб без ЦД [3]. Крім того, поширеність ЦД безупинно росте і прогнозується збільшення кількості хворих кожні 10 років у 2 рази, що спричинить за собою зв'язаний з цим зріст серцевосудинних ускладнень (ССУ), летальності (смертність серед хворих із ЦД 2-го типу від ССУ в 2,3 рази вище, ніж аналогічний показник у загальній популяції) [4]. Реабілітаційні заходи спрямовані на поліпшення прогнозу і підвищення якості життя хворих із сполученною патологією, а також попередження розвитку повторних ССУ, у тому числі і повторних lМ. Основними складовими у даної категорії хворих є зміна способу життя (немедикаментозний підхід), гипоглікемічна, антигіпертензивна, антитромботична і гиполіпідемічна терапія (медикаментозний) [9,10,11]. Таким чином, фармакотерапія в період реабілітації передбачає ліпідокоригуючу терапію із застосуванням ефективних і якісних препаратів, тому що порушення ліпідного спектра крові є найважливішою ланкою в прогресуванні ускладнень ЦД і атеросклеротичного процесу в цілому. Мета корисної моделі: використувати омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) для корекції ліпідного спектра крові у хворих із сполученою патологією в період реабілітації ГІМ. Задачі: усунути дисліпідемию, як фактор взаємообтяжуючого перебігу ІХС і ЦД 2-го типу. Дана задача вирішується шляхом застосування в комплексі реабілітаційної медикаментозної терапії препарату ЕПАДОЛ, який є представником групи омега 3 ПНЖК, з наявністю гиполіпідемічного ефекту, завдяки якому відбувається нормалізація дисліпідемії як одного із предикторів взаємного обтяження ІХС і ЦД. При цьому, ми враховували патогенетичні механізми розвитку ІХС і ЦД, пов'язані з високим рівнем ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), гипертригліцеридів у сполучені з високим індексом атерогеності (ІА). В якості аналогів ми розглядали: - застосування омега-3 ПНЖК із використанням препарату Ейфітола і його вплив на ліпідний обмін у хворих при різних клінічних формах ІХС [5]; - застосування омега-3 ПНЖК із використанням препарату Тиквейнола в лікуванні хворих ІХС у сполученні з гиперліпідемєю [6]; - ліпідокорегуючий і імуномодулючий ефект застосування нового вітчизняного препарату омега-3 ПНЖК Теком у лікуванні нестабільної стенокардії [1]; - клініко-лабораторну оцінку ефективності використання омега 3 ПНЖК у комплексній терапії ювенільного ревматоїдного артриту [2]. Але в усіх перерахованих аналогах не має досвіду використання омега-3 ПНЖК при сполученій патології. У якості прототипу узятий спосіб медикаментозної реабілітації ІМ із використанням на фоні базисної терапії статинів у хворих на ІХС у сполученні зі ЦД 2-го типу [3]. Згідно прототипу в лікуванні хворих із сполученною патологією (ІХС і ЦД 2-го типу) був отриманий позитивний ефект, пов'язаний з корекцією ліпідного спектру в період медикаментозної реабілітації ІМ. При цьому застосовувалася така схема лікування: базисна - інгібітори ангіотензинконвертуючого ферменту (ІАКФ), bблокатори, дезагреганти, інсулінотерапія; допоміжна - статини. Недоліками прототипу є можлива наявність при тривалому використанні статинів появи побічних ефектів, а саме: - збільшення ферментативної активності АсАТ, АлАТ, що супроводжується розладами функції печінки; - при істотному зменшенні рівня ЛПДНЩ на фоні прийому статинів всеж-таки недостатня їхня ефективність у корекції рівня тригліцеридів крові (ТГ) який, як правило, дуже високий при сполученні ІХС і ЦД 2-го типу; - з огляду на зниження платоспроможності населення за фармакоекономічними показниками терапія статинами в необхідних дозах залишається не всім доступною. Для усунення недоліків, зазначених у прототипі й аналогах нами запропонований спосіб ліпідокорекції для реабілітації хворих із сполученною патологією (ІХС, підгостра стадія ІМ у сполученні з ЦД 2-го типу). Даний спосіб використовується вперше. Спосіб проводився наступним чином: на фоні базисної реабілітаційної терапії після ІМ застосовувався Епадол в дозі 2гр на добу (по 1 капсулі 4 рази на добу) з прийомом під час їжі протягом 8 тижнів. Епадол (Київський вітамінний завод) - гиполіпідемічний засіб, в основі фармацевтичної дії якого лежить відновлення фізіологічного співвідношення омега-6 і омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), інгібування вивільнення арахідонової кислоти. Враховуючи ліпідостабілізуючу дію Епадола, зокрема спрямованість на зниження рівня ТГ, загального холестерину (ЗХ), ліпопротеїдів низкої щільності (ЛПНЩ) і ЛПДНЩ за рахунок прискорення їхнього катаболізму і зниження рівня ЛПДНЩ, нами включений у схему ранньої реабілітації даний препарат. Механізм дії пов'язаний зі зменшенням кількості активних серій метаболітів арахідонової кислоти (простагландинів, лейкотриєнів) і рівня самої арахідонової кислоти, що сприяє зниженню тромбоксана А2 у тромбоцитах, нормалізації в'язкості крові, за рахунок коригування процесів фібрінолиза, рівня факторів згортання крові і рівня тканевогоо плазменогена (РАІ-1). Епадол підвищує пластичність еритроцитарних мембран і поліпшує реологічні властивості крові. Препарат є ефективним кардіопротектором, має імуномодулюючі і протизапальні властивості. Протипоказання: індивідуальна непереносність омега-3 ПНЖК. Контингент хворих: Нами був використаний даний метод реабілітації із застосуванням омега-3 ПНЖК у хворих групи А. Також для порівняльного аналізу була узята група В, де у хворих було застосовано статини. Клінічне дослідження засноване на спостереженні 2х груп - 105 хворих віком від 52 до 70 років із сполученою патологією: ІХС, ІМ у підгострійй стадії та ЦД 2-го типу. Хворим проводилась комплексна реабілітація, що включала дієтотерапію, фізичні навантаження, медикаментозне лікування. При цьому базисна медикаментозна терапія включала застосування нітратів, дезагрегантів, ІАКФ, (3-адреноблокаторів, інсулінотерапію. Крім того, додатково до базисної терапії хворі одержували Епадол (Київський вітамінний завод) у дозі 2гр/добу - група А (53 пацієнта) і Вазиліп (KRKA) у дозі 20мг/добу - група В (52 пацієнта). Клінічне спостереження здійснювалося 8 тижнів, у середньому з 10-х від моменту ІМ і до 60-х із проведенням дворазового обстеження (на початку вихідний рівень і по закінченню реабілітаційного лікування - кінцеві дані). Усім хворим проведені традиційні аналізи, а також досліджено динаміку ліпідного спектра з визначенням ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїдів низкої щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПОНЩ), тригліцеридів (ТГ) з підрахунком індексу атерогеності (ІА). Статистична обробка проводилася методом варіаційної статистики з підрахунком коефіцієнта Стьюдента t. У результаті проведених обстежень хворих відзначено позитивну динаміку зрушень в ліпідному спектрі крові в групі А. Дані представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняльні результати початкових і кінцевих показників ліпідограми в групі А Показники Норма До лікування Після лікування Р ЗХ ммоль/л 3,0-5,2 5,39±0,305 4,97±0,23 >0,05 ЛПВЩ ммоль/л >0,9 0,85±0,338 1,01±0,402 >0,05 ЛПНЩ ммоль/л 1,68-4,53 3,27±0,196 3,08±0,140 >0,05 ЛПДНЩ ммоль/л 0,26-1,04 1,20±0,149 0,93±0,308 >0,05 ТГ ммоль/л 0,7-1,7 2,92±0,302 2,01±0,155 0,05 ЛПВЩ ммоль/л >0,9 0,94±0,123 1,03±0,398 >0,05 ЛПНЩ ммоль/л 1,68-4,53 3,95±0,472 3,2±0,293 >0,05 ЛПДНЩ ммоль/л 0,26-1,04 0,95±0,463 0,86±0,128 >0,05 ТГ ммоль/л 0,7-1,7 2,09±0,243 1,91±0,293 >0,05 ІА 2-3 4,76±0,305 3,88±0,357 >0,05 Так, отримані результати також свідчили про позитивний ефект лікування, а саме досягнуто нормалізації показників: ЗХ зі зниженням показника на 12,61% і ЛПДНЩ на 7,52%, зріст ЛПВЩ на 10,75%. Крім того, простежено зниження на 5,9% ТГ, а ІА знизився на 18,48%. Але, виявлені зміни мали тільки позитивну тенденцію. Запропонований спосіб реабілітації хворих із сполученою патологією (ІХС і ЦД 2-го типу) у підгострий період ІМ сприяє ліпідокорекції з нормалізацією співвідношення окремих ліпідних фракцій, що приводить до значного покращення ІА і має наступні відмінності: 1. Є способом патогенетичної терапії як для хворих з ІХС, так і для пацієнтів із ЦД 2-го типу завдяки вірогідному усуненню гипертригліцерідемії, а також зниженню рівня ЛПДНЩ, підвищення рівня ЛПВЩ, що сприяє достовірному зменшенню ІА. 2. Не викликає гіпервітамінозу у осіб похилого віку, що обумовлює відсутність передозування. 3. Не має побічних ефектів і може бути застосований в комбінації з іншими препаратами. 4. Простий у використанні і не потребує парентерального уведення, що сприяє профілактиці СНІДУ, вірусного гепатиту. 5. Доступний малозабезпеченій частині населення. Джерела інформації: 1. Амосова К.М., Кротенке О.В., Широбоков В.П., Конопльова Л.Ф., Брюзгіна Т.С., Афоніна Г.Б. Ліпідкоригуюча та імуномодулююча ефективність нового вітчизняного препарату теком при лікуванні нестабільної стенокардії // Укр. кардіол. журн. - 2000. - № 1,2. - С. 42-45. 2. Омельченко Л.І., Коцюруба А.В.,Дудка І.В., Буханевич О.М. Клініко-лабораторна оцінка ефективності використання лікарських препаратів з підвищеним вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот в комплексній терапії ювенільного ревматоїдного артриту // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №4. - С. 23-26.47. 3. Маньковский Б.Н. Сердечно-сосудистые заболевания у больных сахарным диабетом: большой риск, большая эффективность профилактики? // Укр. кардіол. журн.-2002.-№5.-С. 5-13. 4. Мычка В.Б., Горностаев В.В., Чазова Е.И. Сердечно-сосудистые осложнения сахарного диабета 2-го типа. // Кардиология . - 2002. - №4(42). - С.73-77 5. Панченко В.М., Ершов А.А., Исаев В.А. Эйфитол и липидный обмен при разных клинических формах ИБС // Врач. - Москва. - 1997. - №8. - С. 18-19. 6. Панченко В.М., Ершов А.А., Исаев В.А. Долгосрочное применение тыквэйнола в лечении больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гиперлипидемией // Клиническая медицина. - 2003. - №3. - С. 40-42. 7. Пархоменко А.Н., Лутай Я.М. Применение статинов у больных с острым коронарным синдромом без элевации сегмента ST на электрокардиограмм: от теории к клинической практике. // Доктор. - 2004. - №3. - С.6467. 8. Скибчик В.А., Соломенчук Т.М. Поєднане застосування Епадолу та симвастатину - засіб ефективної корекції дисліпідемії у хворих на гострий інфаркт міокарда з помірно порушенною функцією печінки // Здоров'я України. - 2005. - №5(114). - С. 42. 9. Скибчик В.А. Применение омега 3 полиненасыщенных жирных кислот в лечении ишемической болезни сердца, в сочетании с сахарным диабетом 2-го типа // Здоров я України. - 2003. - № 3 (102). - С. 32-34. 10. Dietary supplementation with n-3 polynsaturated fatty acids and vitamin E after myocardial infarction: results the GISSI- prevenzione trial // Lancet. - 1999. - V. 354. - № 9177.-P. 447-455. 11. Scandinavian Simvastatin Survival Study Group. Randomized trial of cholesterol lowering in 4444 patients with coronary heart disease: the Scandinavian Simvastatin Survival Study (4S) // Lancet. - 1994. - V. 344. - P. 1383-1389.