Спосіб гранулювання фосфогіпсу та інших гіпсовмісних продуктів

1. Спосіб гранулювання фосфогіпсу та інших гіпсовмісних продуктів шляхом обкочування матеріалу з використанням мінеральної пилоподібної гідравлічно активної або інертної добавки, який 3 25720 ленням води на поверхню. На ядро налипає другий, третій шар матеріалу і так далі, шари матеріалу ущільнюються; дрібні гранули можуть злипатися, їх грона ущільнюються, утворюють крупні гранули. При вологості суміші 35...40% гранулювання здійснюється швидко, утворюються крупні гранули. При зниженні вологості нижче порогу формівності час гранулювання зростає у 3...5 разів, погіршується стр уктура гранул: гранули шар уваті, ядро фосфогіпсу накрите шаром добавки. Міцність таких гранул низька. При вологості 35...40% добавки рівномірно розподіляються в гранулі, однак при низькому вмісту добавок (менш 2%) шаруватість гранул зберігається навіть при високій їх вологості, міцність шарувати х гранул низька. Позитивна дія добавок полягає у відсмоктуванні зайвої води, яка виділяється на поверхні гранул. Тоді гранули не злипаються, збільшуються в розмірах рівномірно. Із цих міркувань витікає, що введення вологоємних дисперсних добавок доцільно здійснювати не шляхом їх ши хтування з фосфогіпсом, а шляхом опудрювання поверхні гра 4 нул в період їх поверхневого зволоження в процесі окочування внаслідок міграції вологи від ядра до поверхні гранул. Спосіб здійснюється наступним чином. Фосфогіпс подається живильником у барабан гранулятора. В той же барабан розпилюється вода, кількість якої підраховується із міркувань, щоб забезпечити вологість гранул 35...40%. В періоди, окочування гранул, коли вода витискується на їх поверхню і виникають умови для злипання гранул, в гранулятор розпилюється порошок (випалений фосфогіпс, мелене вапно, піритні недогарки, кремнегель, цемент) в кількості від 2 до 10%. Після стабілізації процесу, коли розмір гранул стає не більше, ніж необхідний, а поверхня гранул суха, подачу порошку добавки припиняють. Цей процес повторюється до наступного періоду поверхневого зволоження гранул. Гранульований матеріал вивантажується під час обертання барабана або тарілі гранулятора у бункер. В таблиці наведені дані про міцність гранул, отриманих у ротаційному грануляторі. Таблиця Міцність гранул фосфогіпсу (гранулювання з опудрюванням сухим фосфогіпсом) Міцність гранул фосфогіпсу з добавкою недогарків (шихтовка) Вологість 35%, вміст Розмір, мм Міцність, МПа при вологості 35% Розмір, Вологість 28%, вміст мм недогарків 30% недогарків 30% 15 0,38 15 0,08 23...29 0,83...1,5 20 0,21 30...35 1...1,48 30 0,08...0,13 0,5 39 1...1,5 40 0,7 43...55 1,2...1,5 Вихід фр.(-5 мм) - 3% Фр.(-5] мм) - 35% Фр.(-5 мм) - 15% Дані таблиці свідчать, що міцність гранул, отриманих з великою кількістю добавки (недогарки - 30%) значно нижче, ніж міцність гранул без добавок. Як матеріал для опудрювання можна використовувати сухий фосфогіпс або інший вологоємний матеріал, зокрема кремнегель, в невеликій кількості недогарки, вапно. Тоді гранулят містить незначну кількість добавок і може бути використаним у виготовленні цементу як регулятор строків тужавлення, також для виготовлення гіпсових в'яжучи х. Згідно запропонованому способу на укрупненому грануляторі була виготовлена партія гранульованого фосфогіпсу ВАТ "Рівнеазот" обсягом 6т і випробувана як добавка в цемент на ВАТ "Волиньцемент" (Здолбунів). Крупність гранул складала 5...30мм. Отриманий у промисловому млині цемент відповідав вимогам стандарту. Запропонований спосіб може бути реалізованим в роздільній схемі гранулювання і сушіння, тобто з висушуванням в барабанній сушарці попередньо гранульованого у тарілчастих або барабанних грануляторах фосфогіпсу. В гранулятор неперервним потоком надходить вологий (35...40%) матеріал, а вологоємні добавки (підсушений фосфогіпс, кремнегель, вапно, недогарок з вологістю 0...20%) подають періодично в грануля тор в момент відтискування вологи на поверхню гранул, щоб запобігти злипанню гранулята. Періодичне укрупнення гранул може бути орієнтиром для контролю технології з метою вмикання системи подачі сипкої добавки для опудрювання гранул, після опудрювання фосфогіпсу і нормалізації процесу гранулювання подачу порошку добавки вимикають. В барабанний гранулятор добавку вводять в ту частин у барабана, в якій розмір гранул різко зростає. У порівнянні з відомими способами запропонований спосіб гранулювання дозволяє зменшити витрату вологоємної добавки або зовсім її не використовувати. Це дозволяє досягти економії за рахунок утилізації добавок за їх цільовим призначенням, за рахунок зниження втрат фосфогіпсупри отриманні однорідних і міцних гранул, внаслідок підвищення технологічності гранульованого фосфогіпсу. Спосіб дозволяє також отримати гранулят з використанням для опудрювання гранул підсушеного фосфогіпсу як в гідравлічно активних, так і в неактивних формах, тобто матеріал з остаточною вологістю до 20% або повністю висушений і дегідратований матеріал, що теж дозволяє обрати найбільш економічний варіант. Наприклад, транспортні втрати фосфогіпсу зростають із збільшенням вмісту дрібних гранул (-5мм). Порівняно 5 25720 з базовим варіантом, при якому вміст фракції (5мм) складає 15...35%, запропонована технологія дозволяє зменшити вихід фракції (-5мм) до 5%. При вантажних операціях дрібні фракції руйнують Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 6 ся і губляться. Якщо за базовим варіантом втрати фосфогіпсу можуть скласти 10...15%, то за новим способом - біля 3%. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601