Вхідна підніжка пасажирського вагона

Корисна модель відноситься до залізничного транспорту, зокрема до вхідних підніжок пасажирських вагонів, які забезпечують посадку пасажирів із платформ різної висоти. Відома "Вхідна підніжка пасажирського вагона" за авторським свідоцтвом СРСР №981056, МКВ B61D23/02, 1982. Даний аналог містить фартух тамбура, бічні щити, у яких розміщені нерухомі сходинки і висувна сходинка, зв'язану з приводом її висування, що включає прикріплену до фартуха тягу, шарнірно з'єднану за допомогою важеля з горизонтальним валом, на якому посаджений повідець, з'єднаний зі сходинкою підвіски, причому підвіски закріплені одними кінцями на висувній сходинці жорстко, а іншими - шарнірно з'єднані з повідцем. Однак, таке конструктивне виконання аналога дуже складне, не надійне в експлуатації і вимагає витрат великих фізичних зусиль при обслуговуванні. Відома "Вхідна підніжка пасажирського вагона" за авторським свідоцтвом СРСР №1135682, МКВ В61D23/02, 1985. Це технічне рішення має найбільшу кількість загальних ознак із запропонованою корисною моделлю і прийнято за найближчий аналог (прототип). Вхідна підніжка пасажирського вагона, по прототипу, містить фартух тамбура, що опирається на бічні щити короба, у якому розміщені нерухомі сходинки, рухому сходинку, змонтовану з можливістю повороту у вертикальній площині й установки під нижньою нерухомою сходинкою за допомогою приводу, що включає в себе тягу, шарнірно з'єднану одним кінцем з фартухом тамбура, а іншим - з горизонтальним валом, змонтованим у кінцевих опорах, розміщених у бічних щита х короба, і жорстко з'єднані з рухомою сходинкою підвіски, причому кожна підвіска виконана у вигляді жорстко зв'язаного з горизонтальним валом колінчатого важеля, змонтованого з можливістю взаємодії з нижньою нерухомою сходинкою. Ознаками прототипу, збігаючими з суттєвими ознаками заявляємою корисною моделлю є фартух тамбура, який спирається на бічні щити, в яких розміщені нерухомі сходинки, рухому сходинку, розташовану під нижньою нерухомою сходинкою, тягу, шарнірно з'єднану одним кінцем з фартухом тамбура, а іншим - з горизонтальним валом, опори якого встановлені на бічних щитах. Недоліком прототипу є складність конструкції, низька надійність при експлуатації і великі витрати фізичної роботи при обслуговуванні. Це пояснюється тим, що в прототипі рухома сходинка виконана закріпленою на складних у виготовленні криволінійних опорних важелях, що вимагають спеціальних прорізів у поверхні сходинки, а підйом важкого фартуха тамбура не передбачає спеціального механізму, що приводить до витрат великих фізичних зусиль при обслуговуванні. Кріплення рухомої сходинки на торцях опорних важелів приводить до зниження надійності при експлуатації. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити вхідну підніжку пасажирського вагона шляхом удосконалення її конструкції за рахунок того, що вона забезпечена підіймальним механізмом, закріпленим на тязі, а рухома сходинка прикріплена до несучих балок з напрямними опорами, причому кінці несучих балок шарнірно з'єднані з важелями горизонтального вала. Таке виконання спрощує конструкцію, підвищує надійність при експлуатації, знижує витрати фізичної роботи при обслуговуванні. Поставлена задача вирішується тим, що вхідна підніжка пасажирського вагона, яка містить фартух тамбура, який опирається на бічні щити, в яких розміщені нерухомі сходинки, рухому сходинку, розташовану під нижньою нерухомою сходинкою, тягу, шарнірно з'єднану одним кінцем з фартухом тамбура, а іншим - з горизонтальним валом, опори якого встановлені на бічних щита х, згідно до корисної моделі, вона забезпечена підіймальним механізмом, закріпленим на тязі, а рухома сходинка прикріплена до несучих балок з напрямними опорами, причому кінці несучих балок шарнірно з'єднані з важелями горизонтального вала. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю суттєви х ознак заявляємої корисної моделі і досягаємим технічним результатом забезпечується наступним. Забезпечення підіймальним механізмом, закріпленим на тязі, знижує витрати фізичної роботи при обслуговуванні. Кріплення рухомої сходинки до несучих балок з напрямними опорами і шарнірне з'єднання несучих балок з важелями горизонтального вала спрощує конструкцію і підвищує її надійність у процесі експлуатації, тому що при цьому виключаються криволінійні опорні важелі, збільшується площа кріплення сходинки, здійснюється чітке фіксування напрямних при переміщенні рухомої сходинки. Вхідна підніжка пасажирського вагона пояснюється кресленнями, де на фіг.1 показаний загальний вид спереду з розташуванням підіймального механізму на тязі, її кріплення і положення нерухомих і рухомої сходинок; на фіг.2 - вид А на фіг.1 збоку з розташуванням елементів конструкції і рухомої сходинки в крайніх положеннях. Вхідна підніжка пасажирського вагона складається з фартуха 1 тамбура, який опирається на бічні щити 2, в яких розміщені нерухомі сходинки 3. Під нижньою нерухомою сходинкою розташована рухома сходинка 4. У зоні сходинок установлена тяга 5, шарнірно з'єднана одним кінцем з важелем 6, що встановлений на вісі 7, яка закріплена на фартуху. Іншим кінцем тяга за допомогою вісі 8 з'єднана з горизонтальним валом 9, опори 10 якого встановлені в бічних щита х. На тязі закріплений підіймальний механізм 11, який містить скобу 12 з її кріпленнями 13 і пружину 14, розташовану усередині скоби. Рухома сходинка прикріплена до несучих балок 15, розташованих у напрямних опорах 16, встановлених на бічних щита х. Кінці несучих балок шарнірно з'єднані з важелями 17 горизонтального вала. У горизонтальному положенні фартух тамбура закріплений фіксатором 18. Роботу по збиранню і установці вхідної підніжки пасажирського вагона здійснюють таким чином. Фартух 1 тамбура встановлюють у горизонтальне положення і кріплять фіксатором 18. Потім тягу 5 з'єднують з фартухом за допомогою вісі 7 і важеля 6. Зібраний механізм підйому 11 зі скобою 12, її кріпленнями 13 і пружиною 14 закріплюють на тязі, а її протилежний кінець установлюють на горизонтальному валу 9 за допомогою вісі 8, попередньо розміщеному в опорах 10, розташованих на бічних щита х 2. Після цього напрямні опори 16 приварюють до бічних щитів 2. Потім встановлюють несучі балки 15, кріплять до них рухому сходинку 4, підводять останню під нижню нерухому сходинку 3 і кінці несучих балок шарнірно з'єднують з важелями 17 горизонтального вала. Для відкривання фартуха й опускання рухомої сходинки повертають фіксатор. При цьому, фартух тамбура під дією пружини підіймається нагору, а рухома сходинка за рахунок важельної системи діючої на несучі балки опуститься і займе крайнє нижнє положення. При опусканні фартуха тамбура і його фіксації, рухома сходинка підійметься вгору і займе положення під нерухомою сходинкою, забезпечуючи цим безпечні габарити рухомого складу. Представлене технічне рішення спрощує конструкцію, підвищує надійність при експлуатації, знижує витрати фізичної роботи при обслуговуванні.