Затискний патрон

Затискний патрон, який містить корпус, закріплений на шпинделі верстата, сегментні 3 підтримки сили затиску заготовки необхідний постійний привод енергії до затискного механізму із зовні, принаймні при затиску й розтиску заготовки. Патрон конструктивно складний і нетехнологічний у виготовленні. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення затискного патрона шляхом підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) і спрощення конструкції. Поставлена задача вирішується тим, що у затискному патроні, який містить корпус, закріплений на шпинделі верстату, сегментні вкладиші, що мають напрямні прямолінійного руху, кулачки, зв'язані із сегментами, новим є те , що в корпусі патрону співвісно шпинделю встановлені необертовий пружинно-гідравлічний циліндр і сегментні вкладиші зв'язані за допомогою рядів тіл кочення з поршнем циліндру, а в осьових отворах сегментних вкладишів розміщені напрямні скалки, що закріплені одним конусом на шпинделі, а іншим кінцем встановлені в упорній кришці, що зцентрована по одному з рядів тіл кочення. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, де на Фіг. 1 - зображений повздовжній розріз затискного патрона; Фіг. 2 розріз по А-А Фіг. 1; Фіг. 3 - розріз по Б-Б, Фіг. 1. Патрон (Фіг. 1) складається з корпусу 1, у циліндричній розточці якого встановлений циліндр 2 з поршнем 3 і пружною ланкою, наприклад, у вигляді пакета тарілчастих пружин 4. Повзуни 5 установлені усередині циліндричної розточки в поршні 3 й утримуються від осьового переміщення щодо поршня тілами кочення, наприклад, упорнорадіальними підшипниками 6, застопореними пружними пружинними кільцями 7. На повзунах 5 під кутом а, близьким до кута самогальмування, виконані Т - подібні виступи, що входять у відповідні Т - подібні пази змінних вкладишів 8. Останні виконуються з різними діаметрами розточеного отвору залежно від розмірів заготовки, що затискається, і можуть переміщуватися тільки радіально, тобто в площині, перпендикулярній осі шпинделя 9, тому що переміщення їх уздовж осі обмежено торцем шпинделя 9 з однієї сторони й упорною кришкою 10-з іншої. Упорна кришка 10 за допомогою скалок 11 зв'язана зі шпинделем 9, а скалки 11 фіксуються стопорами 12 і кільцями 13. З'єднання вкладишів 8 з повзунами 5 здійснюється по плоскій (Фіг. 2), а повзунів 5 з поршнем 3 - по циліндричній поверхнях. Фіксація циліндру 2 щодо корпуса 1 і захисту його від стружки й МОР здійснюється різьбовою кришкою 14 з отворами 15 (для зручності загвинчування кришки в корпус) через диск 16 із зовнішнім і внутрішнім ущільненнями. Для здійснення постійного контакту повзунів 5 і вкладишів 8 по плоскій поверхні в Т - подібних пазах між ними встановлені плоскі пружини 17 (Фіг. 3). Залежно від поперечного перерізу заготовки 18 виконується отвір у вкладишах 8. Якщо заготовка кругла, то отвір розшліфовується з поздовжнього супорту або револьверної головки в крайнім лівому положенні поршня 3 зібраного патрону. 30467 4 Патрон працює в такий спосіб. Для розтиску заготовки робоча рідина під тиском РР подається в праву порожнину гідроциліндра 2. Поршень 3 разом з повзунами 5 переміщається вліво, стискаючи пакет 4 пружин. Вкладиші 8 переміщаються радіально від осі шпинделя, розтискаючи заготовку 18. Механізм подачі посилає заготовку до упору (на Фіг. не показаний) і після цього надходить команда на затиск заготовки. Підведення робочої рідини під тиском РР (Фіг. 1) у праву порожнину циліндру 2 припиняється. Поршень 3 під дією здеформованого при розтиску пакету пружин 4 переміщається вправо. Разом з поршнем вправо переміщаються також повзуни 5, а вкладиші 8 переміщаються радіально до осі шпинделя 9, закріплюючи заготовку 18. При закріпленні й під час обробки заготовки підведення енергії із зовні не потрібно. Затиск і розтиск заготовки можна здійснювати при шпинделі 9, який обертається і нерухомий. Техніко-економічна ефективність затискного патрона, що пропонується, у порівнянні із прототипом обумовлена підвищенням ККД за рахунок скорочення втрат електроенергії в гідроприводі під час затиску й обробки заготовки, спрощенням конструкції, а разом з цим і зменшенням металоємності й вартості конструкції. При переведенні насосу в режим холостого ходу під час обробки заготовки, який становить 50-95% часу циклу, зменшується нагрівання робочої рідини й непродуктивні витоки її, підвищується довговічність гідроі електроустаткування, поліпшуються умови праці робітника. Джерела інформації 1. Кузнецов Ю. Н., Кухарец А. В. Новые зажимные механизмы станков-автоматов. Киев: Техніка, 1979. - 151 с. (рис. 43, б). 2. Кузнецов Ю. Н., Кухарец А. В. Новые зажимные механизмы станков-автоматов. Киев: Техніка, 1979. - 151 с. (рис. 27, в на стор. 83). 5 30467 6