Спосіб симпатектомії

Спосіб симпатектомії, полягає в видаленні симпатичних волокон та гангліїв, який відрізняється тим, що симпатектомію виконують лазерним випромінюванням в імпульсному режимі, з індивідуалізованою потужністю в залежності від виду тканини, при фотомодифікації тканин, які потребують денервації розчином барвника, тропного до нервової тканини. (19) (21) 98052758 (22) 27.05.1998 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Зайцев Володимир Терентійович, Бойко Валерій Володимирович, Тарабан Ігор Анатолійович, Белозьоров Ігор Вікторович (73) ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 30549 В розріз вводять дисектор і дуже обережно відділяють нервовоутримуючу оболонку від стінок судини. Оболонку висікають на протязі 1,5-2,0 см. Відновлюють цілісність малого сальника, черевну порожнину ушивають наглухо. Автором методу вважається Р. МаІІеі-Оиу (1965). Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті і результату, який може бути досягнутим, тому його обрано прототипом. Відомим аналогам винаходу, що пропонують, і, в тому рахунку прототипу, притаманні наступні недоліки: висока травматичність; висока частота можливих ускладнень; значна тривалість виконання оперативного втручання; можливість розвитку аневризматичного розширення судин в зоні видалення їх адвентиціального шару. В основу винаходу покладено задачу зниження травматичності, запобігання ускладнень та підвищення ефективності симпатектомії. Задачу, яку покладено в основу винаходу вирішують тим, що симпатектомію виконують лазерним випромінюванням при фотомодифікації тканин, що потребують денервації розчином барвника. Спосіб, який пропонують, в порівнянні з відомими, має наступні переваги: малу травматичність; низьку частоту можливих ускладнень; малу тривалість виконання цього оперативного втручання; запобігає аневризматичному розширень судини в зоні видалення її адвентиціального шару. Якщо симпатектомія виконується не періневрально, а з видаленням симпатичних гангліїв вздовж симпатичного ланцюжка у грудному чи абдомінальному відділі, то з допомогою пропонованої методики симпатектомія виконується без видалення ганглія з навколишніх тканин. Спосіб симпатектомії відповідно до способу, що пропонують здійснюють наступним чином. Виділяють судину, навколо якої ідентифікують симпатичні нервові волокна, (наприклад, візуально) або тканину в якій є відповідні симпатичні волокна та їх ганглії. Зону з періневральними сплетіннями забарвлюють відповідним барвником тропним до нервової тканини (наприклад, метиленовою синькою) чи інфільтрують тканину цим барвником. Потрібну зону опрацьовують лазерним випромінюванням в імпульсному режимі (потужність лазерного випромінювання можна індивідуалізувати відповідно до конкретного виду тканин та хірургічної ситуації, так як і експозицію лазерного опромінення. Як правило застосовують середньота високоенергетичні лазерні генератори. Позитивний ефект симпатектомії досягається завдяки наступним факторам та прийомам способу. «... Симпатектомію виконують лазерним випромінюванням...». Цей прийом способу дозволяє виконати видалення симпатичних волокон та гангліїв з високою точністю, при цьому дозуючи як площу впливу так і глибину лазерного випарювання тканини. При цьому не пошкоджується середня оболонка судини та навколишні тканини цілісність яких потребує збереження. В залежності від вида тканини, що утримує симпатичні волокна, а також величини симпатичних гангліїв та їх топографоанатомічної характеристики вибирають найбільш доцільні потужності лазерного випромінювання, частотні та експозиційні показники. Виконання цьо го прийому способу є необхідною умовою його реалізації. Разом з тим використання лише його без інших прийомів не дозволяє досягти мети винаходу. «... при фотомодифікації тканин, що потребують денервації розчином барвника, тропного до нервової тканини». Виконання цього прийому способу дозволяє вибірково випарювати лазерним випромінюванням симпатичну нервову тканину. Вибір барвника проводиться в залежності від енергії лазерного випромінювання, глибини та площі поверхні тканини, що потребує десимпатизації. Виконання цього прийому є обов'язковим для досягнення мети винаходу але в самостійному вигляді не дозволяє її досягти, що підкреслює цілісність та пов'язаність прийомів засобу. Доведена методика хірургічного втручання опрацьована на трупах дорослих людей (38 операцій) в умовах патоморфологічного відділення. В наступному проведена експериментальна апробація способу симпатектомії на прикладі денервації печінкової артерії та загальної стегнової артерії. Приводимо табл. 1 яка ілюструє ефективність винаходу, що пропонується. Таблиця 1 Характеристика ефективності виконаних оперативних втручань По прототипу По даному способу Повнота дене- Довжина денервації рвації 100% 1,0±0,5 см 100% не обмежена Відповідно до приведеної таблиці повнота денервації достатня як при використанні способупрототипу, так і даного способу. Разом з тим, довжина денервації виділеної судини по прототипу технічно можлива на протязі 1,0±0,5 см. По даному способу довжина денервації судини не обмежена, що дозволяє забезпечити більш повну симпатичну денервацію для мілких судин. Позитивний ефект від впровадження даного способу ілюструє табл. 2. Таблиця 2 Позитивний ефект пропонованого способу в порівнянні з способом-прототипом % можлиТравматиТривалість вих усклавтручання чність днень Спосібпрототип Пропонований спосіб висока до 12% 30 хвилин низька 3-5 хвилин Таким чином, позитивний ефект даного способу полягає в зниженні травматичності "за рахунок зменшення потрібної зони мобілізації тканин"; зниженні відсотку можливих ускладнень "поранення судини, аневризматичні вибухання та інші"; зменшенні тривалості виконання операції в середньому на 25-27 хвилин. Приводимо клінічний приклад використання пропонованого способу симпатектомії. 2 30549 Хворий Б., 62 років (№ історії хвороби 235), поступив в ургентному порядку з клінікою гострої шлунково-кишкової кровотечі І ступеня та стенозу ІІ ступеня в зв'язку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. 20 років тому йому було зроблено ушивання виразки дванадцятипалої кишки після перфорації. Зараз хворий був підготовлен до операції та оперований в ранньому плановому періоді. Під час втручання була виявлена виразка задньо-верхньої стінки до 1,0 см в діаметрі, стенозуюча щілину пілородуоденальної зони. За допомогою імпедансометрії визначена зона періульцерозної ішемії до 2,5 см в діаметрі. Виконана селек тивна проксимальна ваготомія по Кенеді, фундоплікація по Нісену с крурорафією. Дванадцятипала кишка була мобілізована по Кохеру. З урахуванням ішемії дуоденальної стінки виконана денервація правої шлункової артерії на протязі 1,0 см проекційним доступом згідно формули даного винаходу. Висічення виразки в межах здорових тканин (діаметр 1,9 см) з розширяючою пілородуоденопластикою. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Шви зняті на 10-у післяопераційну добу, заживлення лапаротомної рани первинним натягом. В задовільному стані хворий виписан. Був оглянутий через 6 місяців, скарг не пред'являє. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3