Спосіб визначення міцності рідини на розрив

1. Спосіб визначення міцності рідини на розрив, згідно з яким приймають акустичні хвилі, що генеруються кавітаційною областю, який відрізняється тим, що вимірюють найменшу частоту тонального акустичного сигналу, надлишковий статичний тиск на глибині кавітаційної області і визначають міцність рідини на розрив зі співвідношення: де РK [Па] - величина міцності рідини на розрив; DРст [Па] - надлишковий (у порівнянні з атмосферним) статичний тиск; f0 [Гц] - найменша частота тонального акустичного сигналу, А, В, С - постійні величини. 2. Спосіб визначення міцності рідини на розрив за п. 1, який відрізняється тим, що як кавітаційна область, що генерує акустичні хвилі, використовується тороїдальна кавітаційна область, створена осесиметричним прямоточним гідродинамічним випромінювачем, який працює в оптимальному режимі. 3. Спосіб визначення міцності рідини на розрив за п. 1, який відрізняється тим, що оптимальний режим роботи осесиметричного прямоточного гідродинамічного випромінювача визначають по максимальному рівню тонального акустичного сигналу. (11) UA трубки з формуванням сифона, до висоти, при якій відбувається розрив потоку рідини в утвореному сифоні, а об'ємну міцність рідини оцінюють по різниці висот рідини у верхній точці трубки і рівнем рідини в судині в момент розриву потоку рідини в трубці з урахуванням питомої ваги досліджуваної рідини [3]. Недоліками відомого способу є: широкий розкид обмірюваних значень міцності на розрив для даної рідини, що обумовлено різною силою налипання рідини до стінок трубки, виготовленої з різного матеріалу (скло, метал та ін.) [2]; відносно великі витрати часу, зв'язані з приведенням у вихідний стан внутрішньої поверхні трубки; неможливість визначення міцності рідини на розрив без зупинки технологічного процесу. Якщо ж використовується герметична ємність, у якій створено гідростатичний тиск, то необхідно брати проби робочої рідини, що незручно і не завжди можливо, а вилучення проб рідин з реакторів - небезпечно. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб діагностики технологічних процесів у суперкавітаційних апаратах згідно (19) Корисна модель відноситься до вимірювальної техніки і може бути використана в різних галузях промисловості для оптимізації фізико-хімічних процесів емульгування, диспергування, очищення, деполімерізації та ін., у яких використовуються технологічні ефекти розвиненої кавітації. Відомо, що під впливом тиску або температури середні відстані між молекулами в рідині змінюються. Для кожної реальної рідини існує визначений негативний тиск або температура, при яких ці відстані досягають критичних розмірів: їхнє перевищення приводить до руйнування рідини. Визначення міцності рідини на розрив ідентично визначенню порогу виникнення кавітації в рідині [1, 2]. Відомий спосіб визначення об'ємної міцності рідини, що включає заповнення трубки досліджуваною рідиною, який відрізняється тим, що перший кінець трубки поміщають у судину з досліджуваною рідиною, другий розташовують на висоті, меншої висоти першого кінця, заповнюють трубку досліджуваною рідиною і після початку витікання рідини піднімають петлю, розташовану між кінцями 33982 (13) U 2 Pк = A + D Pcm + B × C × f0 , 2 3 33982 4 з яким приймають акустичні хвилі, що генеруються го корпуса 10 і східчастої циліндричної перешкоди кавітаційною областю, вимірюють інтегральну ін13 (Фіг.2). тенсивність прийнятих коливань, по якій судять Спосіб визначення міцності рідини на розрив про наявність кавітації. При цьому вимірюють амздійснюють таким чином. плітуду прийнятих коливань, реєструють залежПри включенні насосу 2 (Фіг.1) із кругового щіність імовірного розподілу амплітуд прийнятого линного сопла, утвореного обтічником 9 і корпусом сигналу, визначають моду Мо розподілу амплітуд 10 (Фіг.2), витікає з регульованою швидкістю V коливань і середню амплітуду Um коливань і по занурений кільцевий струмінь 11. Східчаста переспіввідношенню Мо