Валковий вузол широкоштабового стана

Валковий вузол широкоштабового стана, який включає верхні та нижні опорні та робочі валки з подушками, опорні плити під подушками нижнього опорного валка, гідравлічну систему регулювання прогину нижнього опорного валка, який відрізняється тим, що опорні плити виконані з можливістю переміщення в межах довжини подушок нижнього опорного валка. (19) (21) 99063666 (22) 30.06.1999 (24) 15.02.2001 (33) UA (46) 15.02.2001, Бюл. № 1, 2001 р. (72) Ніколаєв Віктор Олександрович, Васильєв Олександр Геннадійович, Ніколаєв Олександр Вікторович (73) Ніколаєв Віктор Олександрович, Васильєв Олександр Геннадійович, Ніколаєв Олександр Вікторович 34357 На фігурі зображена схема кліті кварто широкоштабового стану, яка включає натискний гвинт 1, який спирається на верхню подушку з підшипниками 2, в якій розміщується шийка верхнього опорного валка 3, який контактує з верхнім робочим валком 4, шийки якого розміщені у подушках 5. Нижній валковий вузол містить робочий валок 6 з подушкою 7, опорний валок 8 з подушкою 9, нижні подушки 9 опорного валка спираються на рухому опорну плиту 10 з випуклою контактною поверхнею, яка переміщується по площі нижньої поперечини 11 станини кліті; привод руху опорної плити 10 має гідроциліндр 12, в який подають масло по трубопроводу 13 з тиском 5-7 Н/мм2. Штаба 14 прокатується між робочими валками 4 і 6. Регулювання прогину валкового вузла, виконують наступним чином. Перед початком прокатки ліву і праву опорні плити 10 за допомогою гідроциліндра 12 з системою управління установлюють в точці С1 (по осі натискних гвинтів). Необхідне вихідне профілювання робочих та опорних валків дозволяє одержувати якісний профіль штаби. По мірі зносу робочих і опорних валків має місце збільшення товщини штаби в середині ширини (збільшення поперечної різнотовщинності), що потребує зменшення прогину валків. У цьому випадку опорні плити 10 переводять з точки C1 в точку С0. Внаслідок зменшення плеча а/2, у відповідності з законами механіки, прогин валкового вузла зменшується, що сприяє зменшенню поперекової різнотовщинності і неплощинності штаби. Належне направлення переміщення опорної плити виконують і у випадку переходу на штабу з меншою шириною Ву (Ву£В). У випадку переходу на прокатку штаби з більшою шириною Вш, (Вш>В) прогин валків зменшується, що потребує переміщення опорних плит 10 в точку С2. Це забезпечує одержання штаби з необхідними поперековою різнотовщинністю і площинністю. При необхідності регулювання міжвалкового зазору з однієї сторони штаби, на валковий вузол впливають одною опорною плитою (лівою або правою). Роботу валкового вузла перевірено в лабораторних умовах на моделі кліті кварто, з опорними валками діаметром Dоп = 80 мм, робочих – Dp = = 30 мм; довжина шийок опорних валків lш = 27 мм, а діаметр dш = 35 мм. Шийки опорних валків установлені в підшипниках качіння. Для одержання масштабних параметрів прогину опорного валка з торця шийки закріпляли стержень довжиною 200 мм, а відхилення його від нульової відмітки при навантаженні подушок вимірювали механічним індикатором з ціною шкали 0,01 мм. Між робочими валками установлена алюмінієва штаба шириною 60 і 90 мм (довжина валків 100 мм) і товщиною 1,5 мм. Валковий вузол, установлений в станині, навантажували на пресі УГП 20/2 з тиском 0,5-5 т (5-50 кН). Перед навантаженням на подушку опорного валка змінно в точці С0, С1 і С2 установлювали опорні плити із міді шириною Воп = 8 мм і висотою 7 мм. На ліву та праву опорні плити укладали плоску пластину, а навантаження в центрі пластини от преса передавали через кулю, що забезпечувало симетричне навантаження на подушки опорного валка. Дослідні величини прогину кінця стержня при різних умовах надані в табл. 1 (зазор між шийкою опорного валка і внутрішнім кільцем підшипника складав 0,02 мм). Як випливає з табл. 1, величина прогину стержня, а отже, і валкового вузла, змінюється в залежності від величини зусилля Р, ширини штаби і положення опорної плити (точки С0, С1 і С2). При положенні опорної плити в т. С0 (у торця бочки опорного валка) прогин стержня (опорного валка) мінімальний і при Р = 5-50 кН дорівнює Wc = 418,7 мкм (В = 60 мм). По мірі пересування опорної плити від точки С0 до точки С2 при Р = 50 кН прогин зростає до Wс = 23,7 мкм, тобто на 26,7%. В такій же мірі зростає прогин і самого опорного валка. Збільшення ширини штаби до В = 90 мм сприяє зниженню прогину Wс при всіх умовах деформації. Однак загальні закономірності впливу опорної плити на величини W с незмінні. Так, при Р = = 50 кН і переході от точки С0 до точки С2 прогин Wс змінюється від 15,3 до 18,0 мкм, тобто на 17,6%. Таким чином, застосування рухомої опорної плити під подушкою нижнього опорного валка забезпечує регулювання прогину валкового вузла і необхідний вплив на поперекову різнотовщинність і площинність штаб, що прокатують. Таблиця 1 Дослідні величини прогину стержня Р, кН 5 10 20 30 40 50 С2 5,7 9 11,3 15,3 19,3 23,7 Прогин стержня Wc, мкм для ширини В = 60 мм В = 90 мм С1 С0 С2 С1 4,3 4 4,7 4,0 7 5,7 5,7 4,3 9,3 7,7 9,3 7,7 12,3 12 12 11 16,3 15 15 13,7 20,7 18,7 18 16 2 С0 3,7 4,0 7,3 10 12,7 15,3 34357 Фіг. 1 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3