Спосіб прогнозування рецидивного перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей

Спосіб прогнозування рецидивного перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей шляхом визна 36363 даних спадкового анамнезу додатково вивчається вміст в крові гексоз, зв'язаних з білками, що є індикаторами активності патологічного процесу, за допомогою уніфікованого орцинового методу [5] та добової екскреції ГАГ - основних стр уктурних елементів міжклітинного матриксу, гастродуоденального слизу та епітелію гастроцитів, за Д.В. Косягиним [6], оскільки залежно від віку дитини, спадковості та тривалості хвороби спостерігаються суттєві зміни в даних показниках резистентності слизового бар'єру шлунку. Обстежено 100 дітей з ХГД віком 7-14 років (66 дівчаток та 34 хлопчика) в період загострення та в катамнезі. В періоді загострення було виявлено суттєве підвищення в крові гексоз, зв'язаних з білками, особливо у дітей з гіпертрофічними та ерозивними формами ХГД. Особливістю екскреції ГАГ було зниження вмісту несульфатованих та сульфатованих Г АГ відповідно з показниками здорових дітей. Більш виразні зміни в показниках резистентності слизового бар'єру шлунку та 12-палої кишки встановлені у дітей 12-14 років, на відміну від дітей 7-11 років. Крім того, на стан цитопротекції СОШ достовірно впливає спадкова схильність до хвороб шлунковокишкового тракту: у дітей, родичі яких мають хвороби шлунку або 12-палої кишки, рівні гексоз були значно вищими, а ГАГ - нижчими, на відміну від дітей зі здорових сімей. З тривалістю хвороби зміни в показниках резистентності СОШ достовірно теж поглиблювалися. Після проведеного стаціонарного лікування зареєстровано зниження активності запального процесу по зниженню в крові вмісту гексоз, зв'язаних з білками, та нормалізації слизоутворення по підвищенню екскреції ГАГ. Катамнестичне спостереження тривалістю до 12 місяців проведено у 60 дітей з ХГД. Стійка клініко-лабораторна ремісія досягнута у 63,3% хворих. У 43,3% хворих дітей рецидиви хвороби виникли протягом перших 3 місяців, у 20% - через 6 місяців після виписки зі стаціонару. У всіх хворих виявлено підвищення рівня гексоз, зв'язаних з білками, та зниження екскреції ГАГ. 86,6% дітей з рецидивом хвороби становили діти 12-14 років, 83,3% діти з обтяженою спадковістю, 91,6% з них хворіли ХГД 2-3 роки та більше. Оскільки у дітей середнього шкільного віку, спадковою схильністю до хвороб травного тракту, з тривалим строком хвороби виявлені достовірні зміни в показниках резистентності слизового бар'єру шлунку і в період загострення, і в період рецидиву хвороби, дані фактори можуть стати патогенетичними маркерами ризику рецидивуючого перебігу ХГД, що дозволяє прогнозувати перебіг хвороби на постгоспітальному етапі, дає можливість своєчасно призначити адекватну превентивну терапію. Приклад. Хворий С., 13 років, історія хвороби № 1264, поступив з діагнозом - хронічний гіпертрофічний гастродуоденіт, стадія загострення. При проведенні вищеописаного способу отримані такі результати: вік - 13 років, у батька - хронічний гіпертрофічний антрум-гастрит, хлопчик хворіє 3-ій рік. Це дозволило припустити, що у дитини є суттєві зрушення в системі цитопротекції за рахунок підвищення гексоз, зв'язаних з білками, та зниження екскреції ГАГ, і перебіг ХГД на постгоспітальному етапі може мати рецидивуючий характер. Як видно з таблиці, показники хворого значно відрізнялися від показників контрольної групи. Позитивний ефект запропонованого способу полягає в тому, що виявлені маркери ризику дозволяють завчасно припустити рецидивуючий перебіг у даного контингенту хворих дітей, а виявлений зв'язок зі станом резистентності CОШ дозволяє проводити цілеспрямовану адекватну терапію із застосуванням цитопротекторів, що діють на ланки цитопротекції. Це дозволить скоротити перебування хворого на ліжку, попередити розвиток ускладнень, рецидивів хвороби, а, отже, інвалідизацію дітей. Крім того, дана проблема має велике соціальне значення, оскільки з хворобами дітей зв'язані великі та вимушені втрати працездатності їх матерів. Джерела інформації. 1. Мазурин A.B., Филин В.А., Цветкова Л.Н. Современные представления о патологии верхних отделов желудочно-кишечного тракта у детей // Педиатрия. - 1997. - № 1. - С. 5-8. 2. Запруднов А.М. "Новые болезни" в детской гастроэнтерологии // Педиатрия. - 1995. - № 1. С. 77-81. 3. Кильдиярова P.P., Колесникова М.Б. Факторы, определяющие формирование патологии гастродуоденальной зоны у детей // Клиническая медицина. - 1998. - № 3. – С. 50-52. 4. Дудникова Э.В. Влияние вегетативной нервной системы на состояние слизистого барьера желудка при хроничесской гастроэнтерологическойпатологии // Педиатрия. - 1993. - № 1. С. 10-15. 5. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования клинике: Справочник. - М.: Медицина, 1987. - 354 с. 6. Косягин Д.В. Определение гликозоамингликанов мочи этанолом, их очистка и исследование // Лабораторное дело. - 1989. - № 8. - С. 34-36. 2 36363 Таблиця Показники резистентності СОШ хворого С., 13 років порівняно з групою контролю ГАГ сечі несульфатовані, мг/л ГАГ сечі сульфатовані, мг/л Хворий С., 13 років Гексози крові, зв'язані з білками, ммоль/л 8,10±0,83 6,68±0,66 7,42±0,52 Хвора Н., 10 років 5,51±0,45 10,15±0,89 10,32±1,2 Хворий Г., без садкового анамнезу 5,23±0,41 9,80±0,72 9,02±0,87 5,9±0,6 12,19±1,17 10,36±1,26 Показники Хвора В., тривалість ХГД 1 рік __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3