Спосіб лікування виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої із хелікобактерною інфекцією

Спосіб лікування виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої з хелікобактерною інфекцією, який включає насичення тканин киснем та використання медикаментозної терапії, який відрізняється тим, що насичення тканин киснем здійснюють шляхом наповнення шлунку киснем від 1-1,5 годин щоденно протягом 14 днів, а курс прийому медикаментів починають через три дні від початку киснетерапії і продовжують до 3-7 днів. (19) (21) 2000020744 (22) 10.02.2000 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Гомоляко Ірина Володимирівна, Рижій Леонід Ми хайлович, Бурий Олександр Миколайович, Григорова Ірина Володимирівна, Крощук Володимир Володимирович, Шматко Володимир Іванович (73) Інститут клінічної та експериментальної хірургії академії медичних наук України 36807 спостереженнях за 21 пацієнтом. Ці дані наведені у таблиці. При використанні запропонованого способу ерадикація HP-інфекції спостерігається на 3 добу у 56% пацієнтів, на 5 добу у 72% пацієнтів, на 7 добу у 100% пацієнтів, а заживлення виразки - на 12-14 день. Спосіб виконують наступним чином. Хворого із скаргами на порушення дії шлунково-кишкового тракту досліджують ендоскопічно, гістологічно та бактеріоскопічно на наявність виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої з HP-інфекцією. При підтвердженні такого діагнозу пацієнту призначають лікування киснем у комплексі із медикаментозними препаратами. Киснетерапія проводиться наступним чином: пацієнту під місцевим знеболюванням в порожнину шлунку вводять тонкий зонд, який приєднують до джерела кисню. Подачу кисню проводять до відчуття наповненості шлунку, після чого подачу кисню припиняють. Таку процедуру повторюють 56 разів під час сеансу, який продовжується 1-1,5 години. Сеанси киснетерапії повторюють щоденно протягом 14 днів натщесерце. Через три дні від початку киснетерапії призначають курс медикаментозної терапії за однією із схем затверджених Маастрихтським консенсусом з використанням омепразолу, метронідазолу та кларитроміцину або амоксициліну. Тривалість курсу на перевищує 7 днів. Приклад 1. Хворий І., 27 років мав скарги на біль у епігастрії, голодний біль, нічні болі, нудоти, печію, поганий апетит, знижену працездатність. Лікування, яке проводилось йому раніше з використанням амоксициліну, омезу та метронідазолу, виявилось неефективним. При ендоскопічному обстеженні було встановлено, що антральний відділ шлунку гіперемований, визначається вогнищеве посилення гіперемії, численні дрібні ерозії. У цибулині дванадцятипалої кишки на передній її поверхні був виявлений дефект слизової оболонки, дно та стінки якого були гіперемовані, вкриті налітом. Посилення кровонаповнення слизової оболонки та ознаки запалення навколо дефекту були виражені. Одержана ендоскопічна характеристика вказує на наявність виразки дванадцятипалої кишки та загострення запального процесу у слизовій оболонці шлунку та дванадцятипалої кишки. Крім того, є висока вірогідність інфекційної природи цього запалення. Проведення цитологічного та гістологічного дослідження підтвердило наявність виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої з НР-інфекцією та високій ступінь обсіменіння слизової оболонки HP. Такі результати дослідження є підставою для використання запропонованого способу. Курс лікування включав киснетерапію, яку проводили 14 днів щоденно натщесерце протягом 1 години 15 хвилин, а через три дні від початку киснетерапії призначили антибактеріальну терапію: омез (по 20 мг двічі на день), метронидазол (по 500 мг двічі на день) та кларитроміцин (по 500 мг двічі на день), яка тривала 5 днів. Позитивний результат був відмічений вже на другу добу запропонованого курсу лікування: хворий відзначив зна чне покращення загального стану, суттєве зменшення больових відчуттів, н удоти та печії, покращення апетиту. Після проведення антибактеріальної терапії на 5 день від її початку та на 8 день від початку всього курсу лікування було проведене контрольно ендоскопічне та цитологічне дослідження і було виявлено, що інтенсивність запального процесу у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки і шлунку значно зменшилась, вогнищева гіперемія та ерозії не виявлені. Діаметр вирізки зменшився у два рази, а запальний вал був ледве помітний. При цитологічному дослідженні Helicobacter pylory не виявлено. Антибактеріальне лікування припинено. Киснетерапію продовжили до 14 днів до повного згасання симптомів захворювання. Контрольне ендоскопічне та цитологічне дослідження було проведено через 45 днів після завершення курсу лікування. Ендоскопічні ознаки активного запального процесу у цибулині дванадцятипалої кишки та у шлунку не виявлені, дефект слизової оболонки дванадцятипалої кишки повністю зарубцьований тонким ледь помітним рубцем, обсіменіння слизової оболонки HP відсутнє - констатована стійка ерадикація НР-інфекції та повне одужання. Запропонований спосіб застосовано у 21 хворого. Результати контрольного (через 1 місяць після закінчення лікування) дослідження свідчать про повну ерадикацію НР-інфекції та нормалізацію стану слизової оболонки шлунку у 21 хворого. Це підтверджує ефективність метода лікування виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої із НРінфекцією. Протипоказань для використання методу не виявлено. Таким чином, порівняння з прототипом показує, що застосування запропонованого способу лікування дозволяє скоротити курс лікування антибактеріальними препаратами, підвищити ефективність лікування, спосіб не має протипоказань і може бути використаний за наявності ускладнень та суп утніх захворюваннях, при поганій переносності антибіотиків та алергічних реакціях. Джерела інформації. 1. Камышов Л.М., Канцер Г.Г., Сергаков М.И. и др. Гипербарическая оксигенация в комплексной терапии дуоденальных язв / 4-й Всесоюзный съезд гастроэнтерологов: Ма териалы. – 1990. Т. 1. - С. 296-297. 2. Передерий В.Г., Ткач С.М., Швец Н.И. и др. Язвенная болезнь или пептическая язва? Современные представления о причинах возникновения, новых подходах в лечении и возможностях вылечивания язвы желудка и двенадцатиперстной кишки. – Киев. Здоров’я. – 1997. – 158 с. 3. Рафальский А.А., Литаврин А.Ф., Платонов Р.Л., Гудкова Н.Ф. Гипербарическая оксигенация в комплексном лечении больных с гастродуоденальной патологией // Военно-мед. журнал. – 1984. - № 2. - С. 23-25. 4. Europian Helicobacter pylory Study Group Current European concepts on the management of Helicobacter pylory infection. The Maastricht Consensus Report // Gut. – July, 1997. – V. 41. - № 1. – p. 813. – прототип. 2 36807 Таблиця № п/п Вік 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 40 31 27 37 39 27 32 28 46 45 34 45 35 51 34 53 42 40 39 34 43 Давність захворювання у роках 5 3 7 11 3 3 1 1 8 6 4 6 7 15 3 10 6 11 3 4 2 Супутні захворювання + + + + + + + + + + + + Строки дослідження на наявність Helicobaсter pylory (кількість діб) До лікування 3 5 7 14 30 4+ 1+ 1+ — — — 3+ 4+ 2+ в 2+ 2++ 1+ 3+ 3+ 4+ 3+ 2+ 2+ 2+ 4+ 2+ 3+ 4+ 2+ 1+ 4+ 3+ -• 4+ 2+ 4+ + 1+ 2+ 2+ 3+ 1+ 1+ 3+ 4+ 1+ 2+ 2+ 1+ __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3