Спосіб виготовлення золотої та срібної смальти

1. Спосіб виготовлення золотої та срібної смальти, що містить в собі знежирення поверхні скляної пластини, накладання на цю поверхню листів сухозлітного золота або срібла, накладання поверх листів золота або срібла кантарелі у ви 38213 ний пакет з потрійного матеріалу нагрівають до температури розм'якшування скла, витримують при цій температурі 3-6 хвилин, а потім прикладають до його поверхні тиск шляхом прокатки нагрітого пакету між підігрітими валками прокатного стану із ступенем деформації 0,5-20%. Поставлені задачі вирішуються також тим, що прокатку пакету з потрійного матеріалу здійснюють за два проходи - спочатку в одному, а потім в другому, взаємно перпендикулярних напрямах. Спосіб виготовлення смальти реалізують таким чином. Беруть скляну пластину завтовшки 5-10 мм і знежирюють її поверхню, наприклад, спиртом. На знежирену поверхню скляної пластини накладають золоту фольгу (сухозлітне золото) завтовшки 0,23,0 мкм, а зверху покривають тонкою скляною пластиною (кантареллю) завтовшки 0,3-2 мм. Замість золотої фольги на знежирену поверхню можна накласти срібну фольгу (сухозлітне срібло), а поверх неї - кантарель. Отриманий таким чином, пакет з трьох шарів вміщують у прохідній печі, нагрівають до температури розм'якшування скла (780-880°С), витримують при цій температурі 3-6 хвилин, після чого вилучають з печі і прокатують між підігрітими валками прокатного стану із ступенем деформації 0,520%. Ступінь деформації при прокатуванні визначають з виразу: e= (на кожному проході) можливі розриви золотої або срібної фольги. Після прокатки отриману заготовку повільно охолоджують. Для цього отриману заготовку вміщують при температурі 500°С у піч, охолоджують із піччю до температури 400°С, витримують при цій температурі одну годину, а потім охолоджують з піччю до температури навколишнього середовища (~20°С). Охолоджену заготовку, при необхідності, шліфують і полірують. Потім цю заготовку розрізають на кубики, які використовують для мозаїкових робіт. Спосіб виготовлення золотої і срібної смальти, що пропонується, забезпечує міцне з'єднання кантарельного скла із скляною пластиною, а смальті властиві прозорість та стійкість до зовнішніх атмосферних впливів. Крім того, спосіб, забезпечує істотне збільшення продуктивності процесу за рахунок використання високопродуктивного способу прикладання тиску на поверхню пакету, а саме прокатки. Приклад 1. Скляну пластину завтовшки 6 мм знежирюють спиртом і на лицьову поверхню кладуть лист сухозлітного золота завтовшки 0,2 мм. Поверх золотого листа поклали лист кантарельного скла завтовшки 0,8 мм, а потім всю цю збірку (пакет) вмістили в прохідну електричну піч, нагріли до температури 840°С, витримали при цій температурі 5 хвилин, прокатали нагрітий пакет на двохвалковому прокатному стані з підігріванням валків із ступенем деформації 0,7%. Після цього отриману заготовку вмістили у піч з температурою 600°C і повільно охолодили з піччю до температури 400°С, витримали при цій температурі одну годину, а потім повільно охолодили з піччю до температури навколишнього середовища. Потім зробили шліфування і полірування заготовки, після чого розрізали її на кубики, отримали готову смальту. Отриману золоту смальту піддали випробуванню на міцність з'єднання кантарелі із скляною пластиною. Випробування провели методом зсуву у спеціальному пристрої до руйнування кубика. В процесі випробування руйнування кубика відбувається не по площині контакту кантарельного покриття, а по самій скляній пластині, що є доказом високої міцності смальти. Приклад 2. Скляну пластину завтовшки 6 мм знежирюють спиртом і на знежирену поверхню кладуть лист сухозлітного срібла завтовшки 1 мкм. Поверх срібного листа поклали лист кантарельного скла завтовшки 1 мм, а потім всю цю збірку вмістили у прохідну електричну піч, нагріли до температури 840°С, витримали при цій температурі 5 хвилин і прокатали нагрітий пакет на двохвалковому прокатному стані з підігрітими валками із ступенем деформації 0,7%. Після цього отриману заготовку охолодили і відпалили за таким же режимом, що і при виготовленні золотої смальти у прикладі 1. Після шліфування, полірування і розрізання заготовки на кубики, провели випробування смальти на міцність методом зсуву, як і у прикладі 1, випробування довели високу міцність срібної смальти. Приклад 3. Dh × 100% , h0 де: Dh - величина обтиску за прохід; h0 - вихідна товщина пакету. В процесі прокатування тиск прикладається по поверхні кантарелі, при цьому забезпечується міцне і надійне з'єднання кантареліта скляної пластини, між якими знаходяться золота або срібна фольга. При витримуванні нагрітого пакету менше 3-х хвилин і ступеню деформації менше 0,5% не забезпечується міцне з'єднання кантарелі із скляною пластиною. При витримуванні нагрітого пакету більше 6 хвилин можливе дифузійне розшарування листів сухозлітного золота або срібла, або окремих частин листів, що призводить до браку продукції. При прокатуванні із ступенем деформації понад 20% можливі розриви золотої або срібної смальти. Прокатування нагрітого пакету з потрійного матеріалу можна здійснювати за два проходи спочатку в одному, а потім у другому, взаємно перпендикулярних напрямах, при цьому ступінь деформації за кожний прохід має не перевищувати 10%. Час між проходами має бути мінімальним, щоб нагрітий пакет не захолонув. Прокатка пакету з потрійного матеріалу за два проходи із зміною напряму прокатки на другому проході забезпечує міцніше з'єднання кантарелі з основою. При прокатці із ступенем деформації менше 0,5% (на кожному проході) не забезпечується міцне з'єднання кантарелі із скляною пластиною, а при прокатці із ступенем деформації більше 10% 2 38213 Скляну пластину завтовшки 6 мм знежирюють спиртом і на знежирену поверхню кладуть лист сухозлітного золота завтовшки 0,2 мкм. Поверх золотого листа поклали лист кантарельного скла завтовшки 0,8 мм, а потім весь пакет вмістили у прохідну електричну піч, нагріли до температури 840°С, витримали при цій температурі 5 хвилин і прокатали на двохвалковому прокатному стані з сумарним ступенем деформації 19% (за два проходи). Прокатку пакету з потрійного матеріалу робили в два проходи, спочатку в одному, а потім у другому, взаємно перпендикулярних напрямах. На першому проході обтискування робили із ступенем деформації 10%, а на другому - 9%. Після цього отриману заготовку охолодили і відпалили за таким же режимом, що і при виготовленні золотої смальти у прикладі 1. Після шліфування, полірування і розрізання заготовки на кубики провели випробування смальти на міцність методом зсуву. Як і в прикладі 1, випробування довели високу міцність золотої смальти. Таким чином, золота і срібна смальта, виготовлена у спосіб, має високу міцність і не розшаровується на відміну від смальти, виготовленої у спосіб-прототип. Смальта, виготовлена у даний спосіб, має високу стійкість до зовнішніх атмосферних впливів, не тьмяніє і не втрачає свою прозорість з плином часу. Підвищення продуктивності процесу при виготовленні смальти у спосіб, що заявляється, у порівнянні із способом-прототипом, становить 15-30%. Джерела інформації. 1. А.В. Виннер. «Материалы и техника мозаичной живописи». - М.: Искусство, 1953. - 367 с., с. 238-241. 2. А.В. Виннер. «Материалы и техника мозаичной живописи». - М.: Искусство, 1953. - 367 с., с. 239-241. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3