Дигідрохлорид ди-(2-діетиламіноетилового естру) 2,2′-дитіоксо-4,4′-діоксо-[5.5′]-бітіазолідинілідендіїл-3,3′-дибутанової кислоти, що виявляє протипухлинну активність

Дигідрохлорид ди-(2-діетиламіноетилового естру) 2,2'-дитіоксо-4,4'-діоксо-[5.5'] бітіазолідинілідендіїл-3,3'-дибутанової формули: кислоти Корисна модель стосується синтезу органічних сполук і фармації, зокрема одержання водорозчинного біологічно активного дигідрохлориду ди(2-діетиламіноетилового естру) 2,2'-дитіоксо-4,4'діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиіл-3,3'-дибутанової кислоти, що виявляє протипухлинну активність і може бути використаний в клінічній медицині як онкологічний лікарський засіб. Відомі лікарські засоби з протипухлинною активністю, наприклад, метотрексат, адріабластин, цисплатин [1]. Метотрексат за структурою близький до фолеатної кислоти і є її антиметаболітомантагоністом. В зв'язку з антифолеатним ефектом препарат пригнічує клітинний мітоз, гальмує ріст злоякісних новоутворень. Протипухлинна дія адріабластину обумовлена блокуванням матричної активності ДНК в системах ДНК-полімерази і ДНКзалежної РНК-полімерази, що приводить до порушення синтезу нуклеїнових кислот. Механізм про типухлинної дії цисплатину пов'язаний із здатністю до біфункціонального алкілювання ДНК, що пригнічує біосинтез нуклеїнових кислот. Вказані лікарські засоби мають необхідні лікувальні властивості, проте при тривалому застосуванні характерні значними побічними ефектами: анемією, лейкопенією, тромбоцитопенією, порушенням функції нирок, алергічними реакціями, діареєю, блювотою, тощо; мають протипокази при вагітності, захворюваннях печінки, нирок та кісткового мозку. В основу корисної моделі поставлене завдання створення більш ефективного водорозчинного протипухлинного засобу з меншими побічними явищами. Поставлене завдання вирішується тим, що синтезований дигідрохлорид ди-(2діетиламіноетилового естру) 2,2'-дитіоксо-4,4'діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиіл-3,3'-дибутанової кислоти формули: S CH 3 O N H3 C O S N O O O N S S CH 3 O *2HCl N H 3C (19) UA (11) 38609 (13) U , що виявляє протипухлинну активність. 3 38609 4 S CH 3 O N H3 C O S N O O O N S CH 3 O *2HCl N H3 C S що виявляє протипухлинну активність. Синтезована сполука є оранжевочервоним кристалічним порошком, розчинним у воді, малорозчинним в ацетатній кислоті та спиртах і нерозчинним в етері і ацетоні. Для доказу складу і структури синтезованої сполуки були використані ПМР-спектроскопія та елементний аналіз. Одержані результати свідчать про відповідність синтезованої сполуки заявленій. Вихідною речовиною для одержання заявленого дигідрохлориду ди-(2-діетиламіноетилового естру) 2,2' -дитіоксо-4,4' -діоксо[5.5'] бітіазолідинілідендиіл-3,3'-дибутанової кислоти є 4-оксо-2-тіоксотіазолідиніл-3-бутанова кислота, одержана на основі g-амінобутиратної кислоти. При дії тіонілхлориду на 4-оксо-2тіоксотіазолідиніл-3-бутанову кислоту в середовищі ССl4 одержують дихлорангідрид 2,2'-дитіоксо4,4'-діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиіл-3,3'дибутанової кислоти [2, 3]. При взаємодії вказаного дихлорангідриду з діетиламіноетанолом одержують заявлену сполуку. Для визначення протипухлинної активності дигідрохлориду ди-(2-діетиламіноетилового естру) 2,2'-дитіоксо-4,4'-діоксо-[5.5']- бітіазолідинілідендиіл-3,3'-дибутанової кислоти проведено in vitro скринінг протипухлинної активності на 2-х лініях ракових клітин людини. Досліджувану речовину вносили до культури клітин в концентраціях 10-4 та 10-5М та встановлювали цитотоксичність та/або антипроліферативну дію через 48-72год. інкубації, за допомогою зафарбовування клітин сульфородаміном В [4]. Протипухлинна активність дигідрохлориду ди(2-діетиламіноетилового естру) 2,2'-дитіоксо-4,4'діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиіл-3,3'-дибутанової кислоти вивчалась на клітинних лініях недрібноклітинного раку легень людини (лінія А-549) та раку молочної залози людини (лінія MCF-7). Лінії клітин, використані в даному досліді, отримано з клітинного банку ліній Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України. В умовах експерименту заявлений дигідрохлорид ди-(2-діетиламіноетилового естру) 2,2'дитіоксо-4,4'-діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиіл3,3'-дибутанової кислоти в концентрації 10-4М виявив приблизно однакову або вищу, порівняно з еталонними препаратами, протипухлинну активність (результати наведені в таблиці). Як препарати порівняння використовували адріабластин, метотрексат та цисплатин. В контрольному досліді (без внесення препарату), відсоток живих клітин вважали рівним 100%. Таблиця Протипухлинна активність дигідрохлориду ди-(2-діетиламіноетилового естру) 2,2'-дитіоксо-4,4'-діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиіл-3,3'-дибутанової кислоти Сполука 1 Адріабластин Метотрексат Цисплатин Доза, М LD50, мг/кг 10-4 10-5 5мкг/мл 0,01мкг/л 0,001мкг/л 5мкг/мл 0,5мкг/л Як видно з даних, наведених у таблиці, речовина, що заявляється, у концентрації 10-4моль/л пригнічує ріст пухлинних клітин лінії А-549 на 75%, а лінії MCF-7 - на 62%. Гостру токсичність заявленої сполуки вивчали за загальноприйнятою методикою [5] при однократному парентеральному введенні суспензії речовини білим мишам обох статей масою 18-22г. Речовину вводили в дозах 150, 300, 500мг/кг ваги тварини. За тваринами спостерігали протягом 14 270 Відсоток живих клітин, % Лінія А-549 Лінія MCF-7 25 38 99 100 24 67 48 61 37 81 днів. Як контроль використовували груп у тварин, яким вводили дистильовану воду. В результаті проведених токсикометричних досліджень встановлено, що значення LD50 дозволяє віднести заявлену сполуку до II класу безпеки, тобто за ступенем токсичності і небезпеки вона відповідає вимогам до лікарських засобів. Таким чином, заявлена сполука виявляє високу протипухлинну активність при відносно низькому токсикометричному профілі, є водорозчинною і 5 38609 6 може бути перспективним протипухлинним засоПриклад 3. Синтез дигідрохлориду ди-(2бом. діетиламіноетилового естру) 2,2'-дитіоксо-4,4'Для розуміння даної корисної моделі нижче діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиіл-3,3'-дибутанової наведено приклади одержання дигідрохлориду дикислоти (сполука 1). (2-діетиламіноетилового естру) 2,2'-дитіоксо-4,4'До розчину 1,5 ммоль дихлорангідриду 2,2'діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиіл-3,3'-дибутанової дитіоксо-4,4'-діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиілкислоти. Сполуку синтезують наступним чином. 3,3'-дибутанової кислоти в 30мл безводного толуПриклад 1. Синтез 2-тіоксо-4-оксотіазолідин-3ену в круглодонній колбі із зворотнім холодильниілбутанової кислоти. ком додають 3 ммоль 2-діетиламіноетанолу в 4мл 50 Ммоль 4-амінобутанової кислоти, 55 ммоль безводного діоксану. Реакційну суміш кип'ятять вуглецю дисульфіду, 100 ммоль калію гідроксиду в протягом 10хв. Після охолодження реакційної су15мл води перемішують на магнітній мішалці під міші осад відфільтровують та перекристалізовують зворотнім холодильником до утворення розчину, з бутанолу. додають крапельно при перемішуванні розчин 55 Вихід 91%. Оранжево-червоний порошок з ммоль монохлорацетатної кислоти, нейтралізоваТ.топл=218-220°С. ної 55 ммоль натрію гідрокарбонату в 25мл води, і Знайдено, %: N 8,80; S 19,50. С22Н34Cl2N4O6S 4. залишають при температурі близько 20°С на 2 Вирахувано, %: N 8,62; S 19,70. доби. До утвореного розчину додають 20мл 6н. ЯМР 1Н, d, м.ч.: 1,95м (4Н, 2*СН2), 2,48м (4Н, хлоридної кислоти і поміщають на водний огрівник, 2*СН2СО), 2,77с (12Н, 2*N(CH3)2), 3,35м (4Н, поступово нагріваючи його до кипіння і витримую2*NCH2CH2O), 4,09м (4Н, 2*NCH2CH2CH2CO), чи в цьому режимі приблизно 1год. Продукт реакції 4,37м (4Н, 2*NCH2), 10,95шс (2Н, НСl). одержують у ви гляді осаду після повного охолоДжерела інформації: дження суміші і двічі перекристалізовують (з роз1. Машковский М.Д. Лекарственные средства. бавленої ацетатної кислоти і спирту). В двух томах. T.1 - Изд. 13-е, новое. - Харьков: Вихід 84%. Жовті кристали з Т.топл.=117-119°С. Торсинг, 1998. - 560с. Знайдено, %: N 6,40; S 29,20. C 7H9NO3S 2. 2. А.с. СССР №1525154. МПК С07D277/36; Вирахувано, %: N 6,20; S 29,00. опубл.30.11.89, Бюл.№44. Приклад 2. Синтез дихлорангідриду 2,2'3. А.с. СССР №1626628. МПК С07D277/36, дитіоксо-4,4'-діоксо-[5.5']-бітіазолідинілідендиілА61К31/425, 1990 (непублик.). 3,3'-Дибутанової кислоти. 4. Skehan P, Storeng R, Scudiero D, Monks A, 100Ммоль 2-тіоксо-4-оксотіазолідин-3McMahon J, Vistica D, Warren JT, Bokesch H, ілбутанової кислоти, 300 ммоль SOCl2 кип'я тять в Kenney S, Boyd MR. New colorimetric cytotoxicity 100мл ССl4 протягом 10год. Реакційну суміш о хоassay for anticancer-drug screening. // J. Natl. Cancer лоджують, осад відфільтровують і перекристалізоInst., 1990. - Vol.82(13). - P.1107-1112. вують з SOCl2. 5. Стефанов О.В. Доклінічні дослідження ліВихід 78%. Коричневий кристалічний порошок карських засобів Методичні рекомендації. - Київ, з Т.топл=180-181°С. 2001. - 527с. Знайдено, %: N 6,12; S 27,40. C 14H12Cl2N2O4S 4. Вирахувано, %: N 5,94; S 27,21. Комп’ютерна в ерстка В. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601