Спосіб підготовки металургійної сировини для виплавки чавуну

1. Спосіб підготовки металургійної сировини для виплавки чавуну, який включає переробку первинної сировини та переробку сталеплавильних шлаків у вторинну сировину шляхом подрібнення, відсіювання, збагачення сепарацією, дозування та 38945 вильних шлаків у вторинну сировину, яка, в свою чергу, включає подрібнення, відсіювання, збагачення сепарацією, дозування та змішування подрібнених компонентів, пропонується сепарацію та подрібнення проводити у декілька стадій, причому, останню стадію сепарації проводити центрифугуванням після остаточного подрібнення валками, при дозуванні та змішуванні додавати цемент, луг і воду з наступним формуванням, витримкою та тепловою обробкою. При цьому дозують та змішують компоненти у співвідношенні мас.%: збагачений сталеплавильний шлак - 80-90, цемент - 710, луг - 3-6, вода - решта, суміш формують вібруванням або пресуванням з наступною видержкою, а теплову обробку проводять при температурі 40...70°С. Як показали досліди, лише шляхом центрифугування, не менш як двічі, подрібненого сухого сталеплавильного шлаку можна досягти необхідного вмісту в ньому закису заліза Таким чином, перерахована сукупність суттєвих відмінностей дозволяє, в результаті переробки сталеплавильного (мартенівського та киснево-конверторного) шлаку, отримати відносно міцний брикетований концентрат, який має більш ніж 50%-кову концентрацію закису заліза, для використання його замінником дорогих та енергомістких агломерату, плавикового шпату або зварювального шлаку. Суть запропонованого способу пояснюється принциповою технологічною схемою підготовки сировини для виплавки чавуну, яку зображено на фігурі. Здійснюють спосіб за винаходом таким чином. Первинну сировину із агломераційної фабрики розвантажують у прийомний бункер 1, а сталеплавильний шлак - із відвалів у приймальний бункер 2, звідки системою живильних транспортерів 3 та 4, з змонтованим над ними магнітним сепаратором 5, подають до накопичувального бункеру 6. Стрічковим магнітним сепаратором 5, за рахунок обертання магнітного барабану, здійснюють першу стадію відбору частинок шлаків, до складу яких входить залізо. А ще раніше, безпосередньо із транспортерів 3 та 4 відбирають великогабаритні як металеві складові мартенівського шлаку, так і неметалеві. Із стрічкового сепаратора 5 збагачений шлак подають у щічкову дробарку 7, де подрібнюють до фракції 0...60 мм, звідки, після подрібнення, стрічковим транспортером 8 подають до грохоту 9, де відсіюють дрібну фракцію 0...20 мм та подають у накопичувальний бункер 10. Більші розміром ніж 20 мм частинки, попередньо збагаченого шлаку, поступають у щокову дробарку 11, де подрібнюються до розмірів 0...20 мм та подаються в той же бункер 10. З бункеру 10 збагачений та подрібнений шлак доставляють, наприклад, автотранспортом в наступний приймальний бункер 12, звідки шнековим живильником 13 його рівномірним струменем подають до валкової дробарки 14, де й відбувається остаточне подрібнення збагаченого шлаку. Далі вказаний шлак подають на останню стадію збачанення - сепарації, яка проходить у центрифузі 15. Тут більш важкі частинки шлаку, до складу яких входить залізо, за рахунок вихрового обертання потоку, відділяють від легших і, таким чином, здійснюють останню стадію збагачення закисом заліза вихідного матеріалу сталеплавильного шлаку. Більш легкі складові цього шлаку осаджують з повітря в циклоні 16. До їх складу входить біля 40% СаО і їх теж використовують у металургійному виробництві як замінник вапна. А більш корисний продукт - декілька разів збагачений та подрібнений шлак - за допомогою транспортеру 17 збирають у накопичувальному бункері 18 змішувального відділення. Тут змонтовано бункери для цементу 19, сухого подрібненого лугу (рідкого скла) 20 та ємкість для води 21. З вказаних ємкостей компоненти дозаторами 22 віддозовують у змішувач 23 переважно примусової дії. Приготовлений розчин подають у формувальний агрегат 24, де під дією вібрації або тиску пресу 200...500 кг/см2 виготовляють брикети потрібного розміру з початковою міцністю 5...20 кг/см2. Цього достатньо для збереження форми брикетів при накопиченні їх у бункері 25. Далі такі напівфабрикати поступають у камеру теплової обробки 26, де при температурі 40-70°С їх міцність збільшується більш ніж до 100 кг/см2. Це і є вже готова вторинна сировина для виплавки чавуну, яка збирається у накопичувальному бункері 27, звідки її разом з первинною із бункера 1 доставляють у скіпову яму 28 доменної печі. Таким чином, описаний спосіб підготовки металургійної сировини для виплавки чавуну дозволяє із металургійних відходів - шлаків сталеплавильного виробництва - виготовити цінну вторинну сировину для виплавки чавуну - високозакисний агломерат для промивання горна доменної печі, який використовується як замінник дорогих та енергомістких агломерату, плавикового шпату або зварювального шлаку. Джерела інформації 1. Основы металлургического производства (черная металлургия). – М.: Металлургия, 1988. – 272 с. – С. 18-25. 2. А.с. № 1357667, кл. F27B21/00. Заявл. 13.05.1986, опубл. 07.12.87, Б.В. № 45. 2 38945 Фіг. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3