1,3-диметил-7-n-хлоробензил-8-n-метоксибензиліденгідразиноксантин, який виявляє діуретичну та антиоксидантну дії

1,3-диметил-7-n-хлоробензил-8-nметоксибензиліденгідразиноксантин формули: Корисна модель належить до біологічно активних сполук і може бути використана у фармації та медицині. В арсеналі сучасних діуретиків використовуються досить великий ряд синтетичних сполук, які відносяться в основному до похідних гетероциклів (гідрохлортіазид, фуросемід, циклометіазид, оксодолін, діакарб, дорзоламід та інші) [Машковский М.Д. Лекарственные средства. - Изд. 15-е, перераб., испр. и доп. - М: ООО "Издательство Новая Волна", 2005. - с.498-508]. Недоліками вищезгаданих препаратів є досить складні схеми їх синтезу та значний ряд побічних ефектів. Слід вказати, що субстанції зазначених діуретиків в Україні не виготовляються. Утворення вільних радикалів та активних форм кисню є невід'ємною складовою патогенезу при ішемічно-реперфузійних феноменах (феномен «nоreflow» («невідновленого кровообігу») при ішемічному інсульті; феноменах Браунвальда, «гібернуючого міокарда», Warm-up при ішемічній хворобі серця). Вільнорадикальне окислення природних сполук також відіграє суттєву роль в процесах старіння та розвитку нейродегенеративних захворювань (сенільна деменція, паркінсонізм, хвороба Альцгеймера). Таким чином, створення нових та сучасних препаратів, які мають антиоксидантні властивості, є дуже актуальним напрямком. До арсеналу сучасних антиоксидантів входять як природні сполуки (α-токоферолу ацетат, убінон), так і синтетичні препарати (дибунол, емоксипін, мексидол) [Машковский М.Д. Лекарственные средства. - Изд. 15-е, перераб., испр. и доп. - М.: ООО "Издательство Новая Волна", 2005. - с. 729734]. Всі зазначені препарати виявляють ряд побічних ефектів - є індукторами гіперчутливості І типу за Gell-Coombs, викликають диспепсичний синдром (нудота, блювота, діарея), порушують нервову регуляцію (збудження). Антиоксидантні препарати мають ряд протипоказань (вагітність, порушення функції нирок, рак сечового міхура), α-токоферол та убінон нестійкі при тривалому зберіганні. Сучасна фармацевтична галузь відчуває гострий дефіцит вітчизняних антиоксидантних препаратів, більшість з яких (за винятком α-токоферолу) імпортуються в Україну. Прототипом за дією та структурою сполуки, що заявляється, може служити 3-метил-7-nхлоробензил-8-nметоксибензиліденгідразиноксантин [Романенко М.І., Іванченко Д.Г., Євсєєва Л.В. та інш.]. Синтез та вивчення антиоксидантної дії похідних 3-метил7-n-хлоробензил-8-гідразиноксантину // Запорожский мед. журнал. -№2 (35). - Запорожье. - 2006. С.144-148) O N O N N N Cl NH N O (19) UA (11) 41586 (13) U , який виявляє діуретичну та антиоксидантну дії. 3 41586 O HN O N N Cl NH N N O Сполука, що заявляється, відрізняється від прототипу наявністю метальної групи в положенні 1 ксантинової молекули, та на відміну від прототипу сполука, що заявляється, виявляє вищу антиок-3 сидантну дію в концентрації 10 моль/л, а також виявляє діуретичну дію. В основу корисної моделі поставлена задача створення нових малотоксичних препаратів діуретичної та антиоксидантної дії, які після поглиблених фармакологічних досліджень можуть бути використані в медичній практиці. Поставлена задача вирішується синтезом 1,3диметил-7-n-хлоробензил-8-nметоксибензиліденгідразиноксантин, формули: O N O N N N Cl NH N O На відміну від прототипу та гідрохлортіазиду (еталон порівняння) сполука, що заявляється, виявляє значно сильнішу діуретичну дію та є малотоксичною. Одержують сполуку, що заявляється, взаємодією 8-бром-1,3-диметил-7-n-хлоробензилксантину (І) з гідразингідратом з подальшим нагріванням 8гідразино-1,3-диметил-7-n-хлоробензилксантину (II) з анісовим альдегідом. Приклад 1. Етап 1. Синтез 8-бром-1,3-диметил-7-nхлоробензилксантину (І). Суміш 51,8г (0,2 моль) 8-бром-1,3-диметилксантину, 16,8г (0,2 моль) гідрокарбонату натрію розчиняють у 300 мл диметилформаміду, потім додають 28мл (0,22 моль) бензилхлориду кип'ятять 40 хвилин. В гарячому вигляді фільтрують, 4 фільтрат охолоджують, розводять водою до 500мл, додають 10мл 25% NH4OH, перемішують. Осад, що утворився, відфільтровують, промивають водою та ацетоном, сушать. Вихід 96,4%, Ттопл. 194-5°С. C14H12BrClN4O2. Знайдено, %: С - 43,7; Н 3,1; N - 14,8. Розраховано, %: С - 43,8; Н - 3,2; N 14,6. ПМР спетр (δ-шкала, м.д., розчинник - ДМСО): 7,46 - 7,27 (кв. 4Н) -СН аром; 5,53 (с, 2Н) - N7CH2; 3,43 (с, 3Н) – N1CH3; 3,24 (с, 3Н) - N3CH3. Етап 2. Синтез 8-гідразино-1,3-диметил-7-nхлоробензилксантину (II). Суміш 3,8г (0,01 моль) 8-бром-1,3-диметил-7n-хлоробензилксантину (І), 4мл (0,08 моль) гідразингідрату, 20мл води та 30мл діоксану кип'ятять 4 години. В гарячому вигляді фільтрують, фільтрат охолоджують, розводять водою до 500мл. Осад, що утворився, відфільтровують, промивають водою та метанолом, сушать. Вихід 96,4%, Ттопл. 2435°С. C14H15ClN6O2. Знайдено, %: С - 50,1; Н - 4,4; N - 25,3. Розраховано, %: С - 50,2; Н - 4,5; N - 25,1. ПМР спетр (δ-шкала, м.д., розчинник - ДМСО): 8,26 (с, 1Н) - N,H; 7,28 (кв. 4Н) - СН аром; 5,3 (с, 2Н) - N7CH2; 4,11 (с, 2Н) - NH2; 3,42; 3,23 (с, 3H)N1CH3, N3CH3. Етап 3. Синтез 1,3-Диметил-7n-хлоробензил-8n-метоксибензиліденгідразиноксантин (III) - сполука, що заявляється. При нагріванні розчиняють 1,3г (0,004 моль) 8гідразино-1,3-диметил-7-n-хлоробензилксантину (II) у суміші 20мл води, 20мл діоксану та 5 крапель НСlконц. і до гарячого розчину додають 0,8г (0,006 моль) анісового альдегіду. Суміш кип'ятять 20 хвилин, охолоджують. Осад, що утворився, відфільтровують, промивають водою, ацетоном, ефіром, сушать. Вихід 96,6 %, Ттопл. 228-9°С. C22H21ClN6O3. Знайдено, %: С - 58,5; Н - 4,6; N 18,5. Розраховано, %: С-58,3; H-4,7; N - 18,6. ПМР спетр (δ-шкала, м.д., розчинник - ДМСО): 11,3 (с, 1Н) - NH; 7,39 (д., 2Н); 6,83 (д., 2Н); 7,25 (кв., 4Н) - СНаром.; 7,95 (с, 1Н) - CH=N; 5,82 (с, 2Н) N7CH2; 3,81 (с, 3Н) - ОСН3; 3,43 (с, 3Н) – N1CH3; 3,24 (с, 3Н) - N3CH3. Приклад 2. Вивчення діуретичної дії отриманих сполук проводили на білих щурах за методом Берхіна Є.Б. [Берхин Е.Б. Методы изучения действия новых химических соединений на функцию почек // Хим.-фарм. журн. -1977. - Т.П. - №5. - С.3-11.]. Як еталон порівняння використовували гідрохлортіазид в дозі 25мг/кг. Таблиця 1. Біологічна активність сполуки, що заявляється, прототипу та еталону порівняння № п/п 1 2 3 Сполука 1,3-диметил-7-n-хлоробензил-8-n-метоксибензиліденгідразиноксантин (сполука, що заявляється) Гідрохлортіазид Контроль Доза, мг/кг Діурез, % за контроль 30,0 184,80 25,0 169,10 100,00 5 41586 Як видно із наведених в таблиці 1 даних, сполука, що заявляється, виявляє значно сильнішу діуретичну дію. За показником діуретичної дії сполука, що заявляється, активніша на 15,7 %, ніж гідрохлортіазид. Приклад 3. Антиоксидантну активність (АОА) 1,3-диметил7-n-хлоробензил-8-nметоксибензиліденгідразиноксантину вивчали in vitro методом неферментного ініціювання вільнорадикального окиснення [Pat. 5726063 USA, G01N33/52. Method of colorimetric analysis of malonic dialdehydes and 4-hydroxy-2-enaldehydes as indexes of lipid peroxidation, kits for use in said mathod and their preparation / D. Gerard-Monnier, I. Erdelmeir, J Chaudiere, J. Yadan. - appl. №702197, date of patent Mar. 10, 1998.]. В якості субстрату використано суспензію яєчних ліпопротеїдів (СЯЛ). СЯЛ готується шляхом гомогенізації яєчного жовтка з фосфатним буфером (рН 7,4). До суспензії додають досліджувані сполуки в концентрації 10-3, -5 -7 10 , 10 моль/л. Реакцію вільнорадикального оки 6 снення ініціюють додаванням 25мМ розчину FeSO4⋅7H2O. Суміш інкубують 60 хвилин при 37°С. Реакцію зупиняють 50% розчином трихлороцтової кислоти з трилоном Б. Після центрифугування протягом 30 хвилин до розчину тіобарбітурової кислоти (ТБК) додають надосадочну рідину і кип'ятять на водяній бані протягом 60 хвилин. Забарвлений комплекс малонового діальдегіду з ТБК вилучають додаванням н-бутанолу. Методом спектрофотометрії визначають концентрацію малонового діальдегіду, яка свідчить про інтенсивність процесів вільнорадикального окиснення. Антиоксидантну активність (у відсотках) визначають за формулою: АОА=(СK1-С0/СK1-СK2)100%, де СK1, СК2 - вміст ТБК-реактантів у контрольних пробах, моль/л; С0 - вміст ТБК-реактантів у дослідній пробі, моль/л. Дані АОА сполуки, що заявляється, еталонів порівняння та аналога наведені в таблиці 2. Таблиця 2. АОА сполуки, що заявляється, еталонів порівняння та прототипу № п/п 1 2 3 4 5 6 Сполука М.м. 1,3-диметил-7-n-хлоробензил-8-nметоксибензиліденгідразиноксантин (сполука, що заявляється) Прототип (3-метил-7-n-хлоробензил-8-nметоксибензиліденгідразиноксантин) Аскорбінова кислота Тіотриазолін α-Токоферолу ацетат Дибунол Як видно із наведених в таблиці 2 даних, сполука, що заявляється має значно вищі показники АОА ніж еталони порівняння та прототип. За даним показником 1,3-диметил-7-n-хлоробензил-8-nметоксибензиліденгідразино-ксантин в концентра-3 ції 10 моль/л перевищує аскорбінову кислоту, тіотриазолін, α-токоферолу ацетат, дибунол та Комп’ютерна верстка Н. Лисенко С, моль/л АОА, % 453 10-3 79,50 439 10-3 74,42 176 246 472 220 -3 65,00 33,90 10,16 25,20 10 10-3 10-3 10-3 прототип на 14,50%, 45,60%, 69,34%, 54,30% та 5,08% відповідно. Таким чином, наведені вище дані свідчать про те, що після поглиблених фармакологічних досліджень сполука, що заявляється, може бути використана в якості діуретичного та антиоксидантного засобу в медичній практиці. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601