Спосіб визначення ступеня болю у хворих із травмою грудної клітки та живота у ранньому періоді захворювання за допомогою візуально-аналогової шкали

Спосіб визначення ступеня болю у хворих із травмою грудної клітки та живота у ранньому періоді захворювання за допомогою візуальноаналогової шкали, що включає використання лі 3 періоді захворювання, що дозволить вибрати адекватний метод знеболення і повноцінно купувати больовий синдром у кожному окремому випадку. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі визначення ступеня болю у хворих з травмою грудної клітки та живота у ранньому періоді захворювання за допомогою візуально-аналогової шкали, що включає використання лінійної шкали, згідно з корисною моделлю, використовують шкалу у вигляді пластини, на одному боці якої розміщена колірна шкала з градацією на 5 рівнів ступеня болю (відсутній-білий колір, слабкий-зелений колір, помірний-жовтий колір, сильний-коричневий колір, нестерпний-червоний колір), а на зворотному боці пластини розміщена цифрова 20-бальна шкала, пластина при цьому оснащена двобічною рухомою прозорою пластинкою, яку пацієнт встановлює на сегменті колірної шкали і курсор якої на зворотному боці визначає цифровий показник ступеня болю у 4-бальній величині для кожного колірного сегменту. Запропонований спосіб забезпечує визначення ступеня болю за допомогою ВАШ більш наочно та об'єктивно у кожному окремому випадку, що служить підґрунтям для терапії із застосуванням правильно вибраних анальгетичних середників (забезпечує адекватне знеболення) і для попередження розвитку ранніх до- та післяопераційних ускладнень. Запропонована корисна модель ілюструється малюнками, де на Фіг. 1 зображено кольорову шкалу, на Фіг. 2 - бальну шкалу. Спосіб визначення ступеня болю у хворих з травмою грудної клітки та живота у ранньому періоді захворювання за допомогою візуальноаналогової шкали здійснюють таким чином. Хірургічним хворим з інтенсивним больовим синдромом пропонують візуалізувати рівень болю за допомогою розпрацьованої ВАШ у ранньому періоді захворювання. Пацієнт визначає рівень інтенсивності больового синдрому за допомогою рухомої прозорої пластини, яку він встановлює на певному кольоровому сегменті у співвідношенні до кольорової гами з градацією на 5 рівнів ступеня болю: відсутнійбілий колір, слабкий-зелений колір, помірнийжовтий колір, сильний-коричневий колір, нестерпний-червоний колір. Курсор прозорої пластини з протилежного боку ВАШ вказує на інтенсивність болю за 20-бальною шкалою у 4-бальній величині для кожного колірного сегменту. Застосування запропонованої корисної моделі у хірургічних пацієнтів з сильним больовим синдромом у ранньому періоді захворювання дозволяє купувати біль, провести оцінку його клінічного стану, оптимізувати лікування пацієнта, що сприяє профілактиці розвитку ранніх до- та післяопераційних ускладнень та хронічного больового синдрому. Клінічний приклад 1. Хворий Д., 38 років поступив з важкою поєднаною травмою, травматичним шоком, з інтенсивним больовим синдромом, дворазовим блюванням, AT 80/40 мм рт. ст, пульс 100, частота дихання 18 хв. З анамнезу відомо, що 43219 4 травму отримав на будівництві - падіння з висоти. Відзначав різке посилення болю у епігастральній ділянці, тривалість до моменту госпіталізації - 50 хвилин. На момент госпіталізації гемоглобін 146г/л, еритроцити 4,3´1012/л; лейкоцитоз 9 8.7´10 /л, заг. білок 67.5 г/л, білірубін 12.75мкмоль/л, цукор крові 4.3 ммоль/л, креатинін 0.131 мкмоль/л. З метою визначення інтенсивності больового синдрому хворому було запропоновано використання ВАШ. Рівень болю пацієнт візуалізував як сильний, що відповідало коричневому кольору та рівню 12 балів. Визначений рівень болю дозволив трактувати больовий синдром як такий, що може бути купованим за допомогою анальгетичних ненаркотичних середників. Проведене знеболення з використанням препаратів Акупан (20 мг) у поєднанні з Диклобрю (75 мг) дозволило досягти повноцінного купування болю. Пацієнтові проведено діагностично-лікувальне лапароскопічне обстеження, яке полягало у санації черевної порожнини та коагуляції розриву печінки. Термін лікування в хірургічному відділенні становив 8 діб. У першу добу післяопераційного періоду проведено визначення інтенсивності болю з використанням запропонованої шкали, що дозволило оптимізувати схему купування больового синдрому. Забезпечено адекватне знеболення за вище запропонованою схемою протягом двох діб. Проведене комплексне хірургічне та консервативне медикаментозне лікування дало значний позитивний клінічний ефект, який супроводжувався відновленням загального стану хворого, не спостерігались зриви з боку життєво важливих функцій організму та нормалізувались біохімічні показники до нормальних величин: гемоглобін 131 г/л, лейкоцитоз 8.9´109/л, заг. білок 65.5 г/л. На момент виписки стан пацієнта повністю скомпенсований, що підтверджено даними об'єктивного огляду, лабораторних обстежень, показами УЗД та рентгенологічного обстеження. Клінічний приклад 2. Пацієнтка Б., 62 роки, поступила з діагнозом множинні ножові поранення тіла з інтенсивним больовим синдромом в нижніх відділах живота. З метою визначення інтенсивності больового синдрому хворій було запропоновано використання ВАШ. Рівень болю пацієнтка візуалізувала як нестерпний, що відповідало червоному кольору та рівню 18 балів. Визначений рівень болю дозволив трактувати больовий синдром як такий, що може бути купованим лише за допомогою наркотичних середників. Проведене знеболення з використанням наркотичних анальгетиків дозволило досягти купування болю. З анамнезу відомо, що травма носила кримінальний характер, час до госпіталізації склав близько двох годин. При огляді ознаки посттравматичного шоку, AT 90/60мм.рт.ст., пульс 91 хв, частота дихання 19 хв. На момент госпіталізації гемоглобін 70 г/л, еритроцити 2,1´1012/л; лейкоцитоз 10.0´109/л, заг. білок 46.4 г/л, білірубін 9.3 мкмоль/л, цукор крові 6.8ммоль/л, сечовина 3.8 ммоль/л. Пацієнтці проведено діагностичну лапароскопію з ревізією органів черевної порожнини: ознак травматичного пошкодження внутрішніх органів не виявлено. У 5 43219 першу добу післяопераційного періоду проведено визначення інтенсивності болю з використання запропонованої шкали, що дозволило оптимізувати схему купування больового синдрому, а саме: в післяопераційному періоді застосовано знеболення за схемою поєднаного введення ненаркотичного анальгетика Акупан (20 мг) та нестероїдного протизапального середника Диклобрю (75 мг) протягом перших двох діб. При визначенні інтенсивності рівня больового синдрому запропонованим способом ступінь болю трактовано як помірний, що відповідало жовтому кольору та 11 балам і, відповідно, не потребувало введення наркотичних анальгетиків. Проведене комплексне хірургічне та консервативне медикаментозне лікування дало позитивний клінічний ефект, який супроводжувався відновленням загального стану хворої, не спостерігались погіршення з боку життєво важливих функцій організму та відбулась нормалізація біохімічних показників до величин: гемоглобін 115 г/л, лейкоцитоз 8.5´109/л, заг. білок 65.2 г/л., сечовина 5,3 ммоль/л, білірубін 6,9 мкмоль/л. На момент виписки стан пацієнтки задовільний, що підтверджено даними об'єктивного огляду, Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 лабораторних обстежень, показами УЗД та рентгенологічного обстеження. Джерела інформації: 1. John Е. Moodie, MB, ChB, FRCA, FANZCA*, Colin R. Brown, BSc, MBBS, FANZCA*, Eileen J. Bisley, BN, G Dip BusS*, Hans U. Weber, PhD+, and Lincoln Bynum, MD. The Safety and Analgesic Efficacy of Intranasal Ketorolac in Patients with Postoperative Pain // From the *Department of Anaesthesia, Waikato Clinical Research, Waikato Hospital, Hamil+ ton, New Zealand; +Palo Alto, California; and + ICON Clinical Research, Redwood City, California. Address correspondence and reprint requests to: Dr. John E. Moodie, Waikato Clinical Research, Department of Anaesthesia, Health Waikato, Hamilton, New Zealand. Address e-mail to research@wc.net.nz. Хирургия №12. -2003p. 2. Гельфанд Б.Р., Кириенко П.А., Черниенко Л.Ю. Послеоперационная анальгезия // Хирургия.№12. -2003. 3. Бабаянц А.В., Котаев А.Ю. Принципы обезболивания в послеоперационном периоде // Хірургія.- №7.-2004. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601