Консервант вологого зерна “пропізернол”

1. Консервант вологого зерна, що включає живу культуру пропіоновокислих бактерій, який відрізняється тим, що до його складу додатково вводиться біологічний субстрат легкоферментова 3 45879 організму, поліпшує загальне самопочуття за рахунок активації білкового, вуглеводного і жирового обміну [7]. Пропіоновокислі бактерії здатні зброджувати вуглеводи та молочну кислоту до пропіонової, оцтової кислоти, вуглекислого газу та води за наступною схемою реакцій [7]: 3С3Н12О6=6С3Н6О3 ® 4С3Н6О2+2С2Н4О2+2СО2 ­ +2Н2О. Відомий патент «Состав для консервирования початков кукурузы» [6] який містить сухі інокуляти молочнокислих і пропіоновокислих бактерій, пекарські дріжджі, хлорид кобальту та воду у співвідношенні 0,8-1,0г, 1,5-2,0г, 1,0-2,0г, 50-70мг і 6-8л відповідно. Відомий патент «Консервант для фуражного зерна» [3] на основі пропіоновокислих бактерій, консерванту ДГК (3-ацетил-6метилпирандион-2,4) і патоки БМК (вуглеводистий продукт переробки маїсового комбінату) у співвідношенні компонентів 10-12%, 10-12% і 76-80% відповідно. Відоме також використання закваски пропіоновокислих бактерій типу «Казахсил» [5]. Однак, широкого застосування при заготівлі фуражного зерна ці закваски не отримали тому, що їх основне активне начало: амілолітичний молочнокислий стрептокок, пропіоновокислі бактерії, пентозозброджуючі та ацидофільні молочнокислі бактерії швидко втрачають свою активність. Враховуючи перевагу пропіонової кислоти як консерванту для вологого зернофуражу, порівняно з іншими консервантами, за прототип нами взято пропіонову кислоту. Мета корисної моделі - заощадити енергоресурси при заготівлі вологого зернофуражу за рахунок виключення процесу сушіння після збирання. Суть корисної моделі полягає в тому, що вологе зерно кукурудзи перед закладкою у герметичне сховище обробляють консервантом, який містить живу культуру пропіоновокислих бактерій, біологічний субстрат легкоферментуємих вуглеводів: «борошно» із зерна злакових культур (кукурудза, пшениця, ячмінь, жито та ін.) або мелясу і воду в наступному співвідношенні компонентів (мас.%): Жива культура пропіоновокислих бактерій 0,02 Біологічний субстрат легкоферментуємих вуглеводів: Борошно із зерна злакових культур 40 Вода до 100. або: 4 Жива культура пропіоновокислих бактерій 0,045 Меляса 91 Вода до 100. Отриманий таким чином консервант має в'язку консистенцію і при обробці зерна обволікає «плівкою» кожну зернину повністю. Для задовільного консервування вологого зерна необхідно 1-2% органічних кислот, однак вуглеводи неушкодженого зерна на перших порах практично недоступні бактеріям. Тому, при консервуванні зерна для утворення достатньої кількості органічних кислот пропіоновокислими бактеріями необхідно вносити легкодоступні вуглеводи. Приклади переваги заявленого консерванту вологого зерна «Пропізернол» над найближчим аналогом наведені нижче. Приклад 1 Дослід проводили в умовах біохімічної лабораторії Інституту кормів УААН. Для цього використовували зерно кукурудзи вологістю 30%, яке обробляли пропіоновою кислотою у дозі 10г на 1кг вологого зерна кукурудзи. Оброблене зерно закладали у 3-й літрові скляні ємкості (банки) з'єднані в герметичній системі по типу сполучених посудин із насиченим розчином кухонної солі. За показниками витісненої рідини судили про кількість виділених газів у процесі ферментації. Розкривали банки через 60 днів зберігання зерна в герметичних умовах. Після закладки зерна відзначали інтенсивність та тривалість бродіння. Обліковували виділення газів щодобово (табл.1). Приклад 2 Дослід проводили аналогічно прикладу 1, але консервант для вологого зерна кукурудзи готували змішуючи 30г водного 0,033% розчину живої культури пропіоновокислих бактерій із 20г борошна кукурудзи. Для консервування вологого зерна кукурудзи його обробляли приготовленим консервантом у дозі 50г на 1кг зерна. Показники газовиділення представлені в таблиці 1. Приклад 3 Дослід проводили аналогічно прикладу 1, але консервант для вологого зерна кукурудзи готували змішуючи 2г водного 0,5% розчину живої культури пропіоновокислих бактерій із 20г меляси. Для консервування вологого зерна кукурудзи його обробляли приготовленим консервантом у дозі 22г на 1кг зерна. Показники газовиділення представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Показники тривалості та інтенсивності бродіння вологого зерна кукурудзи при додаванні заявленого консерванту (2%) в порівнянні з прототипом Характеристика варіантів 1 Приклад 1 - вологе зерно кукурудзи оброблене пропіоновою кислотою (прототип) Тривалість бродін- Інтенсивність виділення Вміст летких жирних ня, діб газів, см3 на 1кг зерна кислот, % 2 3 4 12 1970 1,00 5 45879 6 Продовження таблиці 1 1 Приклад 2 - вологе зерно кукурудзи оброблене пропіоновокислими бактеріями + борошно кукурудзи Приклад 3 - вологе зерно кукурудзи оброблене пропіоновокислими бактеріями + меляса Контроль - необроблене вологе зерно кукурудзи 2 3 4 13 1220 1,56 16 4200 2,12 22 5450 2,73 Як видно з даних таблиці 1 консервуюча дія заявленого консерванту перевищує прототип, це можна пояснити вищим вмістом у консервованому «Пропізернолом» зерні кукурудзи органічних кислот, що пов'язано із збільшенням виділення вуглекислого газу, утворенням оболонки на поверхні зерна насиченої леткими жирними кислотами, особливо пропіоновою, яка створює середовище несприятливе для росту бактерій і грибів. Аеробну стабільність вивчали після завершення бродильних процесів у зерновій масі. Через 60 днів банки розкривали і висипали зерно на лабораторні лотки і нещільно накривали поліетиленовою плівкою для збереження вологи. У динаміці фіксували появу пліснявих грибів на вологому консервованому зерні в аеробних умовах. Результати спостережень за ростом пліснявих грибів показали, що зерно консервоване за прототипом не пліснявіло упродовж 10 днів. Зерно консервоване різними варіантами консерванту «Пропізернол» не пліснявіло протягом 20 днів. Джерела інформації, взяті до уваги при описі корисної моделі: 1. Домрачева Г.И., Кононов Ю.В., Майданюк А.Э. Влияние пропионовокислых бактерий на качество силоса, рост и развитие молоднякаживот Комп’ютерна верстка А. Рябко ных // Научн. тр. Сиб. научно иссл. Ин-та с.-х. животных. - Омск, 1970. - №15. - с.173-177. 2. Ильина К.А., Беседина С.Ф. Влияние Propionibacterium shermanii на состав органических кислот в силосе // Тр. Ин-та микр. и вирусол. АН Каз.ССР. - 1966. - Т.9. - с.29-35. 3. Консервант для фуражного зерна. Патент Российской федерации №2033055 С1, 6 А23К3/00, А23К3/02. / Осикина Р.В. - №5035418/15, Заявл. 01. 04.1992; Опубл. 20.04.1995. 4. Консервирование влажного зерна / Н. Киров, О. Божинова, Л. Недялков: Пер. с болг. Е.С. Сигаева; Под ред. и с предисл. В.И. Анискина. М.: Колос, 1982. - 159с. 5. Рекомендации по применению сухих бактериальных заквасок Казахстана для силосования кормов СБЗК, Алма-Ата, 1976. 6. Состав для консервирования початков кукурузы. Патент Российской федерации №2013065 С1, 5 А23К3/00. / Зельцер А.М; Поволжский научно-исследовательский институт животноводства и кормопроизводства. - №4955021/13, Заявл. 17.06.1991; Опубл. 30.05.1994. 7. Хамагаева И.С., Качанина Л.М., Тумурова С.М. Биотехнология заквасок пропионовокислых бактерий. - Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2006. - 172с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601