Спосіб черезколінної ампутації стегна

Спосіб черезколінної ампутації стегна, який полягає у формуванні переднього шкірнофасціального клаптя на рівні надколінника з вида 3 підвищити ефективність лікування хворих з незворотними ішемічними та гнійно-некротичними змінами ступні і гомілки. Суттєві ознаки корисної моделі: 1) розріз м'яких тканин на рівні колінного суглоба в зоні з найменш розвиненою підшкірною клітковиною та судинними розгалуженнями; 2) розкриття колінного суглоба з пересіченням бокових та 3) хрестоподібних зв'язок, що забезпечує оптимальний доступ до стегнової кістки; 4) видалення надколінника та збереження верхнього звороту синовіальної оболонки капсули колінного суглоба; 5) пересічення м'язів стегна на рівні їх сухожилків, що попереджує їх надлишкову ретракцію і не потребує гемостазу; 6) попереднє перепилення стегнової кістки в нижній третині з метою полегшення послідуючої перев'язки судин і пересічення сідничного нерва; 7) плазмова коагуляція поверхневого шару збереженої синовіальної оболонки. Відмінні ознаки корисної моделі: 1) черезколінне перепилення стегнової кістки в нижній третині її діафіза; 2) часткове збереження синовіальної оболонки верхнього завороту капсули колінного суглобу з послідуючим знищенням її поверхневого шару плазмовою коагуляцією. Завдяки цим ознакам створюються оптимальні функціональні умови для протезування кукси стегна, зменшується травматичність операції та підвищується опорність такої кукси. Техніка виконання черезколінної ампутації стегна полягає у наступному: (Фіг.1), (Фіг.2). 1) напівовальне розсікання шкіри та фасції на рівні надколінника з формуванням переднього клаптя кукси стегна; 2) видалення надколінника і збереження його ложа; 3) розкриття колінного суглобу з пересіченням бокових та хрестоподібних зв’язок; 4) поперечне пересічення заднього шкірнофасціального клаптя; 5) пересікання задньої групи м'язів на рівні їх сухожилків; 46419 4 6) перепилення стегнової кістки на рівні нижньої третини її діафіза; 7) перевязка магістральних судин і пересічення сідничного нерва; 8) формування кукси стегна, шляхом зшивання переднього та заднього шкірно-фасціальних клаптів. Цей спосіб використано у 5 хворих. Із них атеросклеротична гангрена стопи була в 4 пацієнтів, тромбоемболія підколінної артерії з розвитком незворотніх ішемічних змін ступні та гомілки - в одного хворого. Ускладнень зі сторони операційної рани (нагноєння, гематома, крайовий некроз шкіри ) не було. Середній термін перебування в стаціонарі склав 14 ± 2 дні. При огляді хворих через місяць - паталогічних змін зі сторони кукси стегна не виявлено. Наведемо клінічний приклад. Хворий Л., 82 р. Поступив у відділення з ознаками ішемічної гангрени лівої ступні, викликаної облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок. Пульсація на артеріях ступні та підколінній артерії відсутня, на стегновій - знижена. При реовазографії встановлено відсутність кровотоку на рівні ступні, зменшення його до 20% на рівні гомілки та до 45% - на рівні стегна. Під спинно-мозковою анестезією виконано черезколінну ампутацію лівого стегна. Післяопераційний період проходив без особливих ускладнень. Рана зажила первинним натягом. Шви зняті на 12 добу. Пацієнт виписаний додому в задовільному стані. Література 1. Годунов С.Ф. Способы и техника ампутаций. /С.Ф.Годунов. - Л: Медицина - 1967г. - 204с. 2. Чаклин В.Д. Основы оперативной ортопедии и травматологии. /В.Д.Чаклин. - М.: Медицина. 1964 т.-737с. 3. Шапошников Ю.Г. Ампутация конечностей в военно-полевых условиях./Ю.Г.Шапошников, Н.Н.Кукин, А.В.Низовой. - М.: Медицина. - 1980г. 150с. 4. Арапов Д.А. Анаеробная газовая инфекция. /Д.А.Арапов. - М.: Медицина. - 1972г.- 216с. 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 46419 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601