Спосіб поліпшення показників якості зерна проса

Спосіб поліпшення показників якості зерна проса, що базується на роздрібному застосуванні азотних добрив (на III-ому і VII-ому етапах органогенезу) та внесенні фосфорних і калійних добрив під першу весняну культивацію, який відрізняється тим, що в ньому додатково проводять підживлення проса азотом на ІХ-ому етапі органогенезу, при цьому кількість внесення азотних добрив в кожний з 3-х етапів складає 20 кг/га. (19) (21) u200906680 (22) 25.06.2009 (24) 25.01.2010 (46) 25.01.2010, Бюл.№ 2, 2010 р. (72) ФУРДИЧКО ОРЕСТ ІВАНОВИЧ, МАКАРЕНКО НАТАЛЬЯ АНАТОЛІЇВНА, ДРАГАН МИКОЛА ІВАНОВИЧ, ЛЮБЧИЧ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ, БОНДАРЬ ВАЛЕРІЯ ІВАНІВНА (73) ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ УААН 3 позначається на зерновій продуктивності культури, ніж на якісних показниках зерна. Задачею корисної моделі, що заявляється є розробка способу поліпшення показників якості зерна. Технічним результатом корисної моделі, що заявляється є зменшення непродуктивних втрат азоту, збільшення вирівняності та виходу ядра, підвищення урожайності культури. За результатами досліджень останніх років було виявлено прямий кореляційний зв'язок між умістом мінерального азоту в ґрунті і показниками якості зерна. Підживлення проса азотом на ІХ-Х етапах органогенезу в дозі 20кг/га підвищує вміст нітратного (NO3-) азоту в ґрунті у цей період і позитивно впливає на азотне живлення рослин, створюючи кращі умови формування зерна переважно у нижній частині волоті, саме у тій, де утворюється зерно з найнижчими якісними показниками. Тому, спосіб поліпшення показників якості зерна проса базується на роздрібному застосуванні азотних добрив у період вегетації культури, але відміною між існуючою системою удобрення проса і тією, що пропонується, є внесення азотних добрив (загальною масою 60кг/га) у три строки взамін двох, як пропонувалось раніше. При цьому рекомендується фосфорні і калійні добрива в дозах по 45-60кг/га кожного елементу вносити з осені під основний обробіток ґрунту або весною під першу культивацію, а азотні в дозі N60 в періоди найбільшої потреби рослин в елементі: на III, VII і IX етапах органогенезу по 20кг/га в кожен. Така науково обґрунтована система застосування азотних добрив у технології вирощування проса має принципове значення з екологічної сторони за рахунок зменшення непродуктивних втрат елементу та сприяє покращенню показників якості зерна: зменшується плівчастість, зростає вирівняність та вихід ядра. Приклад Для експериментальної перевірки способу, що заявляється, були проведені чотирирічні дослідження в умовах північного Лісостепу на сірих лісових ґрунтах. Результати досліджень приводяться в таблицях 1 і 2. Під першу ранньовесняну культивацію були внесенні 60кг/га д.р. фосфорних і калійних добрив розкидним способом машиною розкидачем міне 47207 4 ральних добрив НРУ-0,5 або іншими машинами цього типу, а сумарна доза азоту 60кг/га д.р. пропорційно розподілялась для внесення аналогічним способом у підживлення (по 20кг/га д.р.) по технологічних коліях або впоперек напрямку рядків у наступні періоди росту і розвитку проса: 1 - фаза кущіння - період закладання гілочок І порядку (III етап органогенезу); 2 - фаза стеблування - період проходження процесів макро- і мікроспорогенезу (VII етап органогенезу); 3 - фаза цвітіння - період проходження рослинами проса цвітіння і запліднення (IX етап органогенезу). При застосуванні азоту у ці періоди посилюються наступні морфоструктурні перетворення у рослин. Підживлення проса N20 в період утворення зачаткових гілочок І порядку (III етап органогенезу) посилює процеси диференціації конуса росту, що позитивно впливає на розміри волоті та її щільність (кількість гілочок І, II і наступних порядків), а також, сприяє утворенню більшої кількості колосків у волоті та формуванню квіток. Підживлення N20 у фазі стеблування в період проходження процесів макро- і мікроспорогенезу (VII етап органогенезу), покращує проходження цитоембріологічних процесів розмноження, що невід'ємно впливає на продуктивність проса. Підживлення N20 у фазі цвітіння в період проходження в квітках процесів цвітіння і запліднення (IX етап органогенезу) позитивно впливає на озерненість волоті та проходження процесів формування і наливу зерна, що, в свою чергу, збільшує його масу та покращує технологічні показники якості зерна: маса 1000 зерен, вирівняність, плівчастість, вихід пшона. Впровадження системи застосування азотних добрив на посівах проса, що пропонується, запобігає непродуктивним втратам елементу, зростанню продуктивності культури до 46,1ц/га з кращими показниками якості, що на 2,9ц/га більше, ніж у варіанті, близькому до прототипу (Р60К60+Н30(IIІ)+N30(VІІ)), і на 3,7ц/га - порівняно з одноразовим внесенням азоту (табл. 2). Використання даного способу забезпечує зростання збору пшона з 1га посіву проса на 3,6-4,0ц/га порівняно з іншими способами внесення азотних добрив під культуру (табл. 1). 5 47207 6 Таблиця 1 Зміна показників якості зерна проса, сформованого у різних частинах волоті, під дією азотних добрив (у середньому за 2002-2005 pp.) Частина волоті Показники, якості зерна вирівняність, % плівчастість, % N60Р60К60 16,2 17,0 17,6 87 16,9 P60K60+N20(III)+N20(VII)+N20(IX) 16,3 16,4 16,8 93 16,3 маса 1000 зерен, г вихід пшона, % верхня середня нижня волоть 7,55 7,12 6,48 7,36 79,5 78,0 76,4 78,4 верхня середня нижня волоть 7,73 7,34 6,75 7,42 81,7 80,5 79,4 80,2 Таблиця 2 Показники якості зерна та продуктивність проса залежно від доз та строків внесення азотних добрив (у середньому за 2002-2005 pp.) Показники якості вирівняність, % плівчастість, % вихід пшона, % урожайність, ц/га збір пшона, ц/га Без добрив 83 16,5 79,5 29,4 23,4 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Система застосування азотних добрив N60Р60К60 Р60К60+N30(III)+N30(VII) Р60К60+N20(III)+N20(VII)+N20(IX) 87 89 92 17,4 17,5 15,9 78,9 78,4 81,4 42,4 43,2 46,1 33,5 33,9 37,5 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601