Спосіб прогнозування та лікування психоемоційних порушень у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит

Спосіб прогнозування та лікування психоемоційних порушень у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, який здійснюється шляхом загальноприйнятого обстеження та застосування базової терапії, який відрізняється тим, що у дітей додатково досліджують у сироватці крові імунорегуляторний індекс, визначають ознаки тривожності, фрустрації, агресії, вивчають особливості взаємин у родині та призначають їм психокорекцію з елементами сугестії, арт-терапії та спеціально розроблені комунікативні тренінги окремо для дітей та батьків. (19) (21) u200912249 (22) 27.11.2009 (24) 25.03.2010 (46) 25.03.2010, Бюл.№ 6, 2010 р. (72) ОМЕЛЬЧЕНКО ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА, МІРЗА ОЛЕКСАНДРА В'ЯЧЕСЛАВІВНА, ПУШКАРЬОВА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА, ОСАДЧА АЛЛА ВАСИЛІВНА, КОНОНЮК МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, ДАЦЕНКО ЛАРИСА ОЛЕКСІЇВНА, ОШЛЯНСЬКА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ" 3 батьками збільшує вірогідність позитивних результатів у подоланні хвороби дитини. Відома монографія Г.Н. Костюріної з співавторами - "Хронические артриты у детей и подростков", "Основа", Харьков, 2002., 170с., в якій автори застосовували психологічні тести та психокорекційні методики, не враховуючи лабораторних даних дитини. Найбільш близьким за технічною суттю є пат. №2168312 РФ в якому, заявники враховували лише дані анкетування батьків, однак не були враховані дані психологічного тестування та лабораторні показники дитини. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу прогнозування та лікування психоемоційних порушень у дітей хворих на ЮРА в якому будуть досліджені окремі лабораторні показники активності запального процесу, виявлені ознаки порушень емоційного стану, ознаки хронічної соціальної дезадаптації та проведення психокорекційних заходів у них, що буде сприяти покращанню їх загального та психологічного стану, більш ранньому стиханню гостроти основного патологічного процесу, подовженню терміну ремісії, зниженню частоти психоемоційних розладів в подальшому. Спосіб прогнозування та лікування психоемоційних порушень у дітей хворих на ЮРА вирішується шляхом загальноприйнятого обстеження та застосування базової терапії, згідно корисної моделі, додатково досліджується у сироватці крові імунорегуляторний індекс, визначаються ознаки тривожності, фрустрації, агресії, вивчаються особливості взаємин у родині та призначається їм психокорекція з елементами сугестії, арт-терапії та спеціально розроблені комунікативні тренінги окремо для дітей та батьків. У відділенні захворювань сполучної тканини розроблено і апробовано спосіб прогнозування та лікування психоемоційних порушень у дітей з ЮРА, в якому досліджується імунорегуляторний індекс сироватки крові, проводяться тестування для виявлення ознак тривожності, фрустрації, агресії у дитини і визначається наявність дисгармонійних взаємин в родині. На підставі отриманих даних формуються групи дітей та батьків для проведення додатково до основної терапії психокорекції з елементами сугестії та арт-тарпії і спеціально розроблених комунікативних тренінгових занять для них. Застосування прогностичного та лікувального комплексу сприяє подоланню емоційної напруги в родині, зменшенню рівня тривожності та проявів стресу, загальному покращанню психоемоційного стану дитини, що в свою чергу, поряд з базисною терапією сприяє більш ранньому стиханню основного патологічного процесу та профілактиці соціальної дезадаптації та інвалідизації в подальшому. Спосіб здійснюється наступним чином: регуляторного індексу сироватки крові, визначення ступеня дисфункціональних взаємин у родині хворої дитини (за запитником А.Л. Варги та В.В. Століна), визначення рівня тривожності, фрустрації та агресії (за запитником діагностики психічного стану А. Айзенко) 48748 4 2. Призначається основна терапія - базисні препарати, стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби. Дітям, у яких на підставі обстеження отримано високий імунорегуляторний індекс в сироватці крові (вище 2,0-2,5 балів), виявлено дисгармонічне батьківське ставлення (показники по шкалам «відторгнення, «гіперсоціалізація», інфантилізація(інвалідізація) вище 30%), підвищений рівень тривожності, фрустрації та агресії (вище 7 балів), додатково призначалась психокорекція з елементами сугестії та арт-терапії і проводили спеціально розроблені комунікативні тренінги окремо для батьків та дітей. Групи дітей формувались однорідними за віком та активністю захворювання. Психокорекція з елементами сугестії та арттерапії проводилась 3 рази на тиждень, всього 9 занять, комунікативні тренінги для батьків проводили 1 раз на тиждень, всього 3 заняття. Приводимо приклад 1 Дитина С., дівчинка, 14 років, № історії хвороби - 2087. Клінічний діагноз: ЮРА, суглобова форма, серопозитивний поліартрит, активність І-ІІ ступеню, підгострий перебіг, ФН ІІ-ІІІ ступеня, хронічний тонзіліт, компенсована форма, хронічний гастродуоденіт в стадії загострення, синдром вегетативної дисфункції за ваготоничним типом. Поступила зі скаргами на біль та деформації більшості суглобів, болі та вранішню скутість на протязі 6 годин в уражених суглобах, набряк над правим колінним суглобом. Хворіла на протязі 3 років, лікувалася не постійно, в основному нетрадиційними методами з використанням мануальної терапії. При поступленні до стаціонару відмічена лімфоаденопатія, під час огляду виявлена відсутність повного відведення у лівому кульшовому суглобі, значно зменшене згинання та розгинання, спроба пасивних рухів значно обмежена у зв’язку з болючістю. У правому кульшовому суглобі стегно відводилося лише на 20 градусів. Спостерігалася дефігурація обох колінних суглобів. Рухи в лівому колінному суглобі обмежені на 30 градусів. Гомілкові суглоби помірно деформовані, обсяг рухів трохи зменшений. Значно деформовані п’ястнофалангові та проксимальні міжфалангові суглоби II-V пальців обох китиць, пальці не повністю згинаються в кулак. Руки у плечових суглобах могла підняти та відвести тільки до рівня плеча, відмічались болючі, але не обмежені рухи у шийному відділі хребта та скроньо-нижньощелепових суглобах. Всього уражено 15 суглобів, сумарний больовий індекс складав 340, суглобовий-315, запальний - 50 одиниць, індекс повсякденної активності сягав 3 од., специфічних змін з боку внутрішніх органів виявлено не було. При психологічному обстеженні виявлено значні ознаки емоційних порушень - підвищений рівень тривожності (9 балів), фрустрації (11 балів), агресії (9 балів), дезадаптивний тип відношення батьків (шкала «відторгнення» - 40%,) значне зниження самопочуття, активності, настрою, працездатності, небажання до зайвих рухів та пересування. При лабораторно-інструментальних 5 48748 дослідження виявлене прискорена ШОЄ до 35мм/год, лейкоцитоз, нейтрофільний зсув уліво, гіпергаммаглобулінемія, СРБ-(+++), позитивний ревматоїдний чинник, додатково визначений імунорегуляторний індекс склав 3,5 од. Дитина отримувала основне лікування з включенням мовалісу (7,5мг/добу), метотрексату (7,5мг на тиждень), місцеву та симптоматичну терапію. Додатково дитині було призначено групову психокорекцію з елементами сугестії та арттерапії, яка орієнтована на розвиток навичок саморозуміння та саморегуляції і тренінгами по подоланню та запобіганню стресу, підвищенню фізичної та психічної активності, єднанню родини, придбанню комунікативних навичок, тощо. В процесі проведення психокорекції емоційний стан дитини покращився - значно зменшились ознаки тривожності, стресу, підвищились настрій, рухова активність, покращився сон, поліпшились дитячобатьківські взаємини. Після проведення повного курсу психокорекції відбулась позитивна зміна уяви щодо хвороби як у дитини, так і у її батьків: розуміння суті хвороби, причин, необхідності довготривалого лікування. Крім того відмічено, що покращання самопочуття, активності та настрою знаходились на стабільно-позитивному рівні, мали місце зниження сумарного больового та суглобового індексів (до 173 та 148 відповідно), запального до 0 одиниць, зниження гостро фазових показників та нормалізація імунорегуляторного індексу, що свідчить про зменшення активності запального процесу в організмі. Приводимо приклад 2 Дитина П., дівчинка, 5 років 10 місяців, № історії хвороби - 2201. Клінічний діагноз: ЮРА, суглобововісцеральна форма, поліартрит, помірнопрогресуючий перебіг, гормонозалежна форма, II ступінь активності, ФН II ст, системний остеопороз, синдром Іценко-Кушинга, дискінезія жовчовивідних шляхів Дитина хворіє з 2-х років, початок захворювання співпадає з періодом, коли мати була вагітною другою дитиною і тривалий час знаходилась у лікарні (у зв’язку з загрозою не виношування вагітності), що в даному випадку є психотравмуючим чинником для хворої. При вступі в клініку стан дитини середньої важкості. Відмічався мінливий субфібрилитет, явища ендогенної інтоксикації, загальна гіпотрофія Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 м’язів, зменшення обсягів рухів, болючість під час пальпації та активних рухів, ранішня скутість, біль в ділянці хребта, переважно поперекового відділі, в зв’язку з чим у дитини значно виражений страх до пересування. В аналізах крові виявлені підвищення ШОЄ, помірний лейкоцитоз, гіпергаммаглобулінемія, в імунограммі відмічене підвищення вмісту циркулюючих імунних комплексів, додатково визначений імунорегуляторний індекс був підвищений до 3,2 од. циркулюючих імунних комплексів, додатково визначений імунорегуляторний індекс був підвищений до 3,2 од. При психологічному тестування виявлено значні порушення емоційної сфери - високий рівень тривожності, стресу, вербальної агресії, страх до пересування, зайвих рухів, значне зниження настрою, активності. Дисгармонічний тип відношення в родині склав 43% за рахунок шкали «гіперсоціалізація». Хвора отримувала основне лікування з включенням преднізолону 2,5мг/добу, метотрексату 2,5мг/тиждень, диклофенаку натрію 25мг/добу та симптоматичне лікування. В зв’язку з підвищенню психологічною напругою, станом хворої, дитині проведено поєднання індивідуальної та групової психокорекційної роботи та психологічне консультування матері. Додатково до вищеозначеної методики дитині на початку лікування проведено 7 психокорегуючих індивідуальних занять з застосуванням кататимноімагінативної (символ-драма) та арт-терапії. В процесі психокорекції був подоланий страх до рухів, дівчинка почала самостійно рухатися, покращились настрій, сон, самопочуття, зменшились рівень тривожності, вербальної агресії, дещо поліпшились взаємини з матір'ю, покращились лабораторні показники(нормалізація імунорегуляторного індексу до 2,3 од, зменшення ШОЄ, СРБ, дисгаммаглобулінемії тощо) що свідчить про зниження активності запального процесу. Таким чином, застосування вищеозначеного прогнозування та комплексного лікування психоемоційних порушень у дітей, хворих на ЮРА сприяє покращанню загального та психоемоційного стану хворих, зменшенню проявів тривоги, стресу, підвищенню рухової активності, покращанню настрою, більш ранньому зниженню гостроти основного патологічного процесу, а також профілактиці ранньої і важкої інвалідизації таких хворих. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601