Спосіб визначення жорсткості тканини при згині

Спосіб визначення жорсткості тканини при згині, який включає попередню підготовку зразка тканини шляхом надання зразку форми кільця, його навантаження, вимірювання параметрів та визначення жорсткості, який відрізняється тим, що на зразок у формі кільця наносять верхній, нижній, лівий та правий маркери у ВІДПОВІДНИХ точках кільця, які знаходяться на кінцях взаємно перпендикулярних діаметрів, що проведені, ВІДПОВІДНО, паралельно осі ОХ та OY, відмічають положення правого маркера, закріплюють кільце у нижньому Винахід відноситься до швейного виробництва, а саме до способів дослідження текстильних матеріалів, їх механічних властивостей Відомий спосіб визначення жорсткості тканини при згині, який включає попередню підготовку зразка тканини, його подальше навантаження, вимірювання параметрів і розрахунок жорсткості на приладі ПТ-2 для визначення жорсткості матеріалу за методом консолі [ГОСТ 10220-75], який містить площадку з одною нерухомою і двома рухомими частинами та шкалу відліку величини прогину При такому способі зразок тканини кладуть на площадку, після чого опускають рухомі частини площадки, що призводить до згинання зразка тканини під дією власної маси без його примусової деформації Згаданий спосіб дозволяє вимірювати жорсткість тканини при згині з низькою точністю, тому що 20% зразка тканини не бере участь у самонавантаженні, під час якого опущені рухомі частини площадки, взаємодіючі зі зразком, утворюють кути між торцевою поверхнею рухомих частин площадок і торцевою поверхнею нерухомої частини площадки, що призводить до викривлення лінії згину зразка тканини між нерухомою та рухомими маркері, здійснюють навантаження кільця шляхом повертання його навколо осі ОХ на кут 90° проти годинникової стрілки, відмічають положення правого маркера, вивільняють кільце у нижньому маркері, закріплюють кільце у верхньому маркері та відмічають положення правого маркера, а жорсткість визначають за формулою ЕІ = 6,28 mgRh Де arctg а b а1 arctg —L bi m - маса зразка тканини, кг, g - прискорення вільного падіння, см/с2, R - радіус кільця зразка тканини, см, h - ширина зразка тканини, см, а, Ь, а-і, Ьі - ВІДПОВІДНО, проекції відрізків, які з'єднують маркери, на координатні осі, см частинами, що додає додаткову помилку при самонавантаженні При цьому не враховується похибка вимірювань під час відліку величини прогину зразків тканин різної товщини Відомий спосіб визначення жорсткості тканини при згині, який включає попередню підготовку зразка тканини, його подальше навантаження, вимірювання параметрів і розрахунок жорсткості на приладі ПЖШ-2 для визначення зусилля при повздовжньому згині зразка тканини [ГОСТ 12409089], який містить нерухомий та рухомий кронштейни для фіксації зразка тканини При такому способі один кінець зразка тканини фіксується в нерухомому кронштейні, а другий - в рухомому, потім рухомий кронштейн переміщується, стискаючи зразок тканини до утворення складки При використанні згаданого способу визначається момент втрати пружних характеристик зразка тканини з додатковою помилкою, яку вносить тензометричний датчик під час навантаження зразка тканини Окрім того, прилад застосовується для дослідження вузького класу матеріалів Для текстильних матеріалів немає стандарту значень жорсткості при згині до моменту втрати пружних властивос ю 54194 закріплений При цьому відбувається навантажентеи, тому відсутність таких еталонних мір не доня зразка в двох взаємоперпендикулярних напрязволяє використовувати згаданий спосіб для шимках з наступною зміною двох його положень Верокого застосування личина жорсткості, яка визначається при згині, Відомий також спосіб визначення жорсткості буде залежати від маси зразка тканини і різниці тканини при згині, який включає попередню підгокутів нахилу відрізків, що з'єднують однойменні товку зразка тканини шляхом надання зразку фомаркери Спосіб дозволяє використовувати визнарми кільця, його навантаження, вимірювання пачення жорсткості тканини при згині для поширенораметрів та визначення жорсткості [ГОСТ 8977го діапазону досліджуваних текстильних матеріа74] Спосіб реалізується на приладі ПЖУ-12 для лів визначення жорсткості тканини, який містить притискну площадку для передачі навантаження на Винахід пояснюється кресленнями, на яких зразок тканини, знімну площадку стола, на якій зображено на фіг 1 - положення зразка тканини, закріплений зразок тканини у формі кільця та бунзакріпленого у нижньому маркері, з ВІДМІТКОЮ пракер з металевими кульками При цьому способі вого маркеру до повертання його на кут 90° навкостіл піднімають до моменту торкання зразка ткало ВІСІ ОХ та положення зразка тканини з ВІДМІТнини з притискною площадкою, потім із бункера на КОЮ правого маркеру після повертання його, на притискну площадку подаються металеві кульки фіг 2 - положення зразка тканини, закріпленого у доки кільце не прогнеться на 1/3 діаметра Жорстверхньому маркері, з ВІДМІТКОЮ правого маркеру кість при згині визначають множенням КІЛЬКОСТІ до повертання його на кут 90° навколо ВІСІ ОХ та кульок на масу однієї кульки Цим способом можна положення зразка тканини з ВІДМІТКОЮ правого визначати жорсткість тканини при згині в малому маркеру після повертання його діапазоні текстильних матеріалів, тобто, починаюСпосіб здійснюється наступним чином чи з певного значення жорсткості тканини при згиНа зразок у формі кільця радіуса R, масою m і ні, яке визначається мінімальною масою кульки з шириною h наносять верхній 1, нижній 2, лівий 3 та найменшим діаметром правий 4 фіг1, фіг 2 маркери у ВІДПОВІДНИХ точках кільця, які знаходяться на кінцях взаємоперпендиВ основу винаходу покладена задача створити кулярних діаметрів, що проведені, ВІДПОВІДНО, патакий спосіб визначення жорсткості тканини при ралельно ВІСІ ОХ та OY, фіксують положення празгині, в якому шляхом введення нових операцій вого маркеру 4 фіг1, фіг 2 закріплюють кільце у досягалося б поширення діапазону досліджуваних нижньому маркері 2 фіг 1 і здійснюють навантатекстильних матеріалів ження кільця шляхом повертання його навколо ВІСІ Поставлена задача вирішується тим, що в ОХ на кут 90° проти годинникової стрілки, потім способі визначення жорсткості тканини при згині, відмічають положення правого маркера 5, з'єднущо включає попередню підготовку зразка тканини ють положення маркера до повертання 4 та після шляхом надання зразку форми кільця, його наванповертання 5 і визначають а=у1-у2 і Ь=х2-х1 Далі таження, вимірювання параметрів та визначення вивільняють кільце у нижньому маркері 2 та закріжорсткості, згідно з винаходом на зразок у формі плюють кільце у верхньому маркері 1 фіг 2 і також кільця наносять верхній, нижній, лівий та правий відмічають положення правого маркера 6, з'єднумаркери у ВІДПОВІДНИХ точках кільця, які знахоють точки положення маркера до повертання 4 та дяться на кінцях взаємоперпендикулярних діаметпісля повертання 6 і визначають аі=у2-у1 і Ь-і=х1рів, що проведені, ВІДПОВІДНО, паралельно ВІСІ ОХ х2 За отриманими значеннями а, Ь, а-і, b-і, визната OY, відмічають правий маркер, закріплюють чають жорсткість тканини при згині за формулою кільце у нижньому маркері, здійснюють навантаження кільця шляхом повертання його навколо ВІСІ (1) ОХ на кут 90° проти годинникової стрілки, відмічаПриклад конкретного виконання ють положення правого маркера, вивільняють кіВирізають зразок тканини з капронових ниток льце у нижньому маркері, закріплюють кільце у 2 сатинового переплетення густиною 212,5г/м розверхньому маркері та відмічають положення пра3 міром 9,5х2см, масою т=0,4 10 кг та з'єднують вого маркера, при цьому жорсткість при згині вийого КІНЦІ так, щоб він отримав форму кільця радізначають за формулою уса R=1,5CM, на отримане кільце наносять верхній 1, нижній 2, лівий 3 та правий 4 фіг 1, фіг 2 маркеEl = 6,28mgRh arctg - - arctg^ри у ВІДПОВІДНИХ точках кільця, які знаходяться на l b b, кінцях взаємоперпендикулярних діаметрів, що де m - маса зразка тканини, кг, проведені, ВІДПОВІДНО, паралельно ВІСІ ОХ та OY, g - прискорення вільного падіння, см/с2, фіксують положення правого маркеру 4 фіг 1, фіг 2 R - радіус кільця зразка тканини, см, закріплюють кільце у нижньому маркері 2 фіг 1 і h - ширина зразка тканини, см, здійснюють навантаження кільця шляхом повера, Ь, а-і, Ь-і, - ВІДПОВІДНО, проекції відрізків, що тання його навколо ВІСІ ОХ на кут 90° проти годинз'єднують маркери, на координатні ВІСІ, СМ никової стрілки, потім відмічають положення правого маркера 5, з'єднують положення маркера до Такий спосіб дозволяє визначати жорсткість повертання 4 та після повертання 5 і визначають тканини при згині як добуток довжини, ширини, а=у1-у2 і Ь=х2-х1 Далі вивільняють кільце у нижваги зразка тканини і різниці кутів нахилу відрізків, ньому маркері 2 та закріплюють кільце у верхньоякі з'єднують однойменні маркери до та після наму маркері 1 фіг 2 і також відмічають положення вантаження зразка тканини, отримані при двох правого маркера 6, з'єднують точки положення варіантах закріплення останнього, тобто коли нимаркера до повертання 4 та після повертання 6 і жній маркер закріплений а верхній не закріплений, визначають аі=у2-у1 і Ь-і=х1-х2 Підставляючи зната навпаки коли верхній закріплений, а нижній не 54194 чення в формулу, визначають жорсткість тканини при згині за формулою (1), одержують наступні значення жорсткості тканини при згині ЕІ П0 о н со 2 ВІ =0,013Нсм , ЕІПОутку=0,015 Нем Спосіб по ГОСТ 8977-74 дозволяє вимірювати жорсткість тканини при згині у певному діапазоні досліджуваних текстильних матеріалів, а саме, починаючи зі значення жорсткості, що дорівнює 6 2 0,049Нсм , а з використанням способу, що заявляється, це значення жорсткості дорівнює по основі 2 0,013Нсм і по утку - 0,015Нсм , що свідчить про те, що за способом по ГОСТ 8977-74 жорсткість у цього типу тканини виміряти неможливо, так як її величина менша за мінімальну граничну величину, яку можна виміряти за цим способом X Фіг.2 ФІГ.1 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24