Спосіб визначення неконтрольованого перебігу бронхіальної астми в дітей шкільного віку

Спосіб виявлення неконтрольованого перебігу бронхіальної астми в дітей шкільного віку шляхом 3 Автори першого способу пропонують застосовувати пробу з бронхолітиком з метою визначення рівня контролю бронхіальної астми та, відповідно, ефективності базисної терапії. Дослідження є простим, проводиться в домашніх умовах за допомогою пікфлуометра. Недоліками цього методу є відсутність чіткої стандартизованої процедури дослідження, визначення тільки показника пікової швидкості видиху, проведення даного тесту чотири рази впродовж доби. У другому аналогу автори пропонують діагностувати ремісію бронхіальної астми за вмістом зв'язаної води в еритроцитах крові. Суттєвим недоліком слід вважати інвазивність даної методики. Найбільшим аналогом способу, що заявляється, є верифікація контрольованого перебігу бронхіальної астми шляхом оцінки гіперсприйнятливості дихальних шляхів за допомогою проведення бронходилятаційної проби з 2-агоністом із визначенням показників форсованого об'єму видиху за 1 сек (ФОВ1) та коефіцієнту, який вираховується діленням ФОВ1 на форсований життєвий об'єм легень (Ricci G. Not All Children with Under-Control Asthma are Controlled / G. Ricci, A. Dondi, E. Calamelli [et al.] // Open. Respir. Med. J. - 2008. Vol. 2. - P. 1-6). Спосіб-найближчий аналог дозволяє ідентифікувати неконтрольований варіант бронхіальної астми з чутливістю 72,2 %, специфічністю 82,6 %, передбачуваною цінністю позитивного результату 60,5 % і негативного результату - 89,0 %; частка хибнопозитивних та хибнонегативних результатів становить 17,4 % та 27,8 % відповідно. Відношення правдоподібності позитивного результату дорівнює 4,2, відношення правдоподібності негативного результату - 0,34. Недоліками найближчого аналога слід вважати недостатній рівень чутливості та передбачуваної цінності позитивного результату. Таким чином, майже кожний третій пацієнт з неконтрольованим перебігом потрапить в групу з контрольованим варіантом захворювання, а, відповідно, отримуватиме недостатнє профілактичне лікування. При проведенні даного дослідження посттестова ймовірність негативного результату у верифікації неконтрольованого перебігу хвороби відносно претестової знижується на 25 %. Нами пропонується рішення, що усуває вказані недоліки. В основі корисної моделі покладене завдання вдосконалити спосіб визначення неконтрольованого перебігу бронхіальної астми в дітей шкільного віку шляхом визначення індексу бронхоспазму (при проведенні проби з дозованим фізичним навантаженням) та дозозалежної кривої (при проведенні проби з гістаміном). Обидва показника є об'єктивними показниками гіперсприйнятливості дихальних шляхів до прямих (гістамін) та непрямих (фізичне навантаження) бронхоконстрикторних стимулів. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі визначення неконтрольованого перебігу бронхіальної астми в дітей шляхом дослідження індексу бронхоспазму при проведенні проби з фізичним навантаженням та дозозалежної кривої під 54948 4 час інгаляційної проби з гістаміном, згідно корисної моделі, а саме, при одночасних показниках індексу бронхоспазму більше 7,0 % та дозозалежної кривої, що вище 2,3 ум. од., верифікують неконтрольований перебіг захворювання. Спільними ознаками найбільшого аналога та рішення, що заявляється, є верифікація рівня контролю бронхіальної астми за показниками гіперспрйнятливості дихальних шляхів. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що одночасно із визначенням індексу бронхоспазму аналізують і дозозалежну криву при проведенні проби з гістаміном (в прототипі - визначення показників (ФОВ1 та індексу, який вираховується як відношення ФОВ1 до форсованого життєвого об'єму легень). В основі способу, що заявляється, лежить визначення індексу бронхоспазму при проведенні проби з дозованим фізичним навантаженням та дозозалежної кривої під час інгаляційної проби з гістаміном, що дозволяє покращити виявлення неконтрольованого перебігу захворювання та зменшити частку хибнопозитивних результатів, а отже, підвищити ефективність профілактичного лікування цих хворих. Спосіб здійснюють наступним чином. Дитині шкільного віку, хворій на бронхіальну астму, що впродовж останніх трьох місяців отримувала профілактичну терапію інгаляційними кортикостероїдами проводять спірометричне дослідження, яке включає визначення вихідного рівня ФОВ1 та його показники після проби з дозованим фізичним навантаженням (біг протягом 5 хвилин). Індекс бронхоспазму визначають за формулою, запропонованою В. М. Сидельниковим та Л. О. Безруковим, 1985: ІБС ФОВ 1 вихідний ФОВ 1 після фізичного навантаження ФОВ 1 вихідний 100% , де ІБС - індекс бронхоспазму; ФОВ1 вихідний - вихідний рівень форсованого об'єму видиху на 1 сек; ФОВ 1 після фізичного навантаження - форсований об'єм видиху на 1 сек після проби з дозованим фізичним навантаженням. Дозозалежну криву при проведенні проби з гістаміном (РС20Н) вираховують згідно рекомендацій S. Turner, 2005: ДЗК log R2 КД 3 , де R 2 - % падіння ФОВ після концентрації гіста1 міну, на якій відбулось зниження ОФВ1 на 20 % і більше; КД - кумулятивна доза гістаміну - сума доз речовини, що надійшла у дихальні шляхи пацієнта на кожному кроці тестування. Показники індексу бронхоспазму більші за 7,0 % та дозозалежної кривої, що перевищують 2,3 ум. од., дозволяють верифікувати неконтрольований варіант бронхіальної астми з чутливістю 96,2 %, специфічністю 65,4 %, прогностичною цінністю позитивного результату 73,5 % та негативного 5 54948 результату 94,4 %; частка хибнопозитивних та хибнонегативних результатів становить 34,6 % та 3,8 % відповідно. За умови вказаного індексу бронхоспазму та дозозалежної кривої у хворих на бронхіальну астму школярів відношення правдоподібності позитивного результату дорівнює 2,8, а негативного результату - 0,06. Посттестова ймовірність негативного результату у верифікації неконтрольованого перебігу бронхіальної астми при застосуванні даних критеріїв знижується на 44,6 %. Таким чином, суттєве покращення діагностики неконтрольованої бронхіальної астми при індексі бронхоспазму більші за 7,0 % та дозозалежної кривої вищі за 2,3 ум. од. дозволяють знизити похибки щодо необґрунтованого зменшення профілактичної терапії. Використання способу, що заявляється, можна проілюструвати наступними прикладами. Дитина Мар'яна П., 17.08.1993 р. н., знаходилась на обстеженні та лікуванні в алергопульмонологічному відділенні ОДКЛ № 1 з 13.07.2009 по 29.07.2009 з діагнозом: Бронхіальна астма, атопічна форма, персистувальний неконтрольований перебіг, середньо-тяжкого ступеню. З метою профілактики отримувала бекотид - 300 мкг/д, проте нерегулярно. Індекс бронхоспазму при проведенні проби з дозованим фізичним навантаженням становив 25,4 %, дозозалежна крива під час інгаляційної проби з гістаміном дорівнювала 2,6 ум. од. Таким чином, у дитини підтверджено неконтрольований перебіг хвороби та рекомендовано збільшити добову дозу інгаляційного кортикостероїду до 600 мкг/д. Спостереження впродовж 3-х місяців після виписки підтвердило ефективність призначеної терапії. Дитина Степан Ш., 29.08.1996 р. н., знаходився на обстеженні в алергопульмонологічному відділенні ОДКЛ № 1 з 28.03.2009 р. по 07.04.2009 р. Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 з діагнозом: Бронхіальна астма, атопічна форма, персистувальний неконтрольований перебіг, середньо-тяжкого ступеню,. Профілактично протягом 3х місяців отримував препарат «Беклазон-еко» в добовій дозі 500 мкг. Індекс бронхоспазму при проведенні проби з дозованим фізичним навантаженням становив 5,3 %, дозозалежна крива під час інгаляційної проби з гістаміном дорівнювала 1,5 ум. од. Таким чином, у дитини діагностовано достатній рівень контролю бронхіальної астми та рекомендовано продовжити базисну терапію препаратом «Беклазон-еко» в дозі 250 мкг/д. Подальше катамнестичне спостереження впродовж 3-х місяців показало, що зниження обсягу профілактичного лікування не призвело до загострення чи втрати контролю над хворобою. Технічний результат. Таким чином, спосіб, що заявляється, володіє кращими якостями стосовно прототипу за рахунок того, що потребує менших затрат часу та дозволяє оптимізувати лікувальну тактику, володіє кращою чутливістю, передбачуваною цінністю позитивного результату, відношенням правдоподібності негативного результату, суттєво меншою часткою хибнонегативний результатів та кращою посттестовою ймовірністю негативного результату. Це дає підстави вважати, що спосіб, який заявляється, дає можливість виявляти неконтрольований перебіг бронхіальної астми в дітей і, завдяки цьому, індивідуалізовано призначати подальшу терапію, що дозволить покращити лікувальну тактику і, таким чином, досягти позитивного економічного ефекту. Використання способу діагностики, що заявляється, дозволяє підвищити інформативність параклінічних методів обстеження пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, шляхом виявлення неконтрольованого варіанту бронхіальної астми у дітей, а також оптимізувати призначення базисної профілактичної терапії. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601